ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 15.04.2024
Просмотров: 21
Скачиваний: 0
2.2. Логіко-лінгвістичні моделі управління
В теорії управління (область прикладної математики) є ряд задач, для вирішення яких неприйнятні традиційні методи, т.д.:
-
не всі цілі управління об'єктом можуть бути виражені у вигляді кількісних співвідношень;
-
між рядом параметрів, що роблять вплив на процес управління, не вдається встановити точної кількісної залежності;
-
в багатокрокових процесах управління зміст кожного кроку не може бути наперед однозначне визначено;
-
існуючі способи опису об'єктів і протікаючих в них процесів приводять до таких громіздких конструкцій, що їх практичне використовування не представляється можливим.
Якщо під об'єктом управління розуміти економічні і соціальні об'єкти, то до цього додаються ще три причини:
-
мета існування самого об'єкту не може бути строго формалізована;
-
в результаті еволюції міняється структура і функції об'єкту, що повинне відображатися на еволюції процесу управління;
-
елементи, що входять в структуру керованого об'єкту, можуть мати активну природу: їх поведінка може суперечити цілям управління.
В результаті при моделюванні таких об'єктів використовують логіко-лінгвістичні моделі, в яких вирішальне значення мають тексти на природній мові.
Під логіко-лінгвістичною моделлю управління розуміється така модель управління складним об'єктом, в якій використовується семантична (смислова, якісна) інформація.
Стан об'єкту характеризується таким великим числом параметрів і може залежати від такої великої кількості ситуацій, що неможливо наперед визначити зміст кожного кроку управління. В цьому випадку замість алгоритму, приписуючого на кожному кроці його реалізації деяке однозначне рішення, можна використовувати сукупність вказівок, представлених у вигляді деякого числення.
Мовою числення вибирається мова, звана мовою представлення знань. Аксіомами числення служать описи об'єкту управління, середовища і початкових станів. Правила висновку – це правила переходу з одного стану об'єкту управління і середовища в інше. Теореми – проміжні і кінцеві стани системи.
В логіко-лінгвістичних моделях систем управління на відміну від традиційних містяться:
1) інтерпретатор, який відбиває зміну блоку знань про середовище, вміст якої міняється в процесі функціонування об'єкту управління: обновляється, уточнюється, поповнюється.
2) модель знань, яка відокремлена від механізму породження рішень. Слідством цього факту є істотне спрощення опису системи управління і її функціонування. Такий спосіб представлення знань в області інтелектуальних систем носить назву декларативного представлення знань на відміну від процедурного способу представлення знань у вигляді алгоритмів управління;
Для розміщення бази знань в комп'ютері з метою її використовування для вирішення прикладних задач, необхідний її формальний опис за допомогою математичних моделей. Представлення знань можливе за допомогою декларативних і процедурних моделей.
Відмінність методів концептуального моделювання визначається тими формальними засобами, які використовуються для опису ситуацій, що відбуваються в деякій наочній області:
-
- в семантичних мережах і фреймових моделях – це поняття і їх взаємозв'язки
-
- в логічних моделях – предикати і логічні формули
-
- в об'єктно-орієнтованому підході – об'єкти, класи і повідомлення.
IV. Підсумок заняття.
На сьогоднішній лекції ви прослухали інформацію про моделі представлення знань.
Контрольні запитання
-
За допомогою яких моделей представляють знання у пам’яті системи? (мережна, фреймова, логічна, продукційна)
-
Яка модель називається мережною?
-
Як побудувати таку модель?
-
Якими способами можна представити фреймову модель?
-
Як записати продукцію?