Файл: Лекція 4. Моделі подання знань.doc

2.2. Логіко-лінгвістичні моделі управління

В теорії управління (область прикладної математики) є ряд задач, для вирішення яких неприйнятні традиційні методи, т.д.:

1. не всі цілі управління об'єктом можуть бути виражені у вигляді кількісних співвідношень;

2. між рядом параметрів, що роблять вплив на процес управління, не вдається встановити точної кількісної залежності;

3. в багатокрокових процесах управління зміст кожного кроку не може бути наперед однозначне визначено;

4. існуючі способи опису об'єктів і протікаючих в них процесів приводять до таких громіздких конструкцій, що їх практичне використовування не представляється можливим.

Якщо під об'єктом управління розуміти економічні і соціальні об'єкти, то до цього додаються ще три причини:

5. мета існування самого об'єкту не може бути строго формалізована;

6. в результаті еволюції міняється структура і функції об'єкту, що повинне відображатися на еволюції процесу управління;

7. елементи, що входять в структуру керованого об'єкту, можуть мати активну природу: їх поведінка може суперечити цілям управління.

В результаті при моделюванні таких об'єктів використовують логіко-лінгвістичні моделі, в яких вирішальне значення мають тексти на природній мові.

Під логіко-лінгвістичною моделлю управління розуміється така модель управління складним об'єктом, в якій використовується семантична (смислова, якісна) інформація.

Стан об'єкту характеризується таким великим числом параметрів і може залежати від такої великої кількості ситуацій, що неможливо наперед визначити зміст кожного кроку управління. В цьому випадку замість алгоритму, приписуючого на кожному кроці його реалізації деяке однозначне рішення, можна використовувати сукупність вказівок, представлених у вигляді деякого числення.

Мовою числення вибирається мова, звана мовою представлення знань. Аксіомами числення служать описи об'єкту управління, середовища і початкових станів. Правила висновку – це правила переходу з одного стану об'єкту управління і середовища в інше. Теореми – проміжні і кінцеві стани системи.

В логіко-лінгвістичних моделях систем управління на відміну від традиційних містяться:

---

1) інтерпретатор, який відбиває зміну блоку знань про середовище, вміст якої міняється в процесі функціонування об'єкту управління: обновляється, уточнюється, поповнюється.

2) модель знань, яка відокремлена від механізму породження рішень. Слідством цього факту є істотне спрощення опису системи управління і її функціонування. Такий спосіб представлення знань в області інтелектуальних систем носить назву декларативного представлення знань на відміну від процедурного способу представлення знань у вигляді алгоритмів управління;

Для розміщення бази знань в комп'ютері з метою її використовування для вирішення прикладних задач, необхідний її формальний опис за допомогою математичних моделей. Представлення знань можливе за допомогою декларативних і процедурних моделей.

Відмінність методів концептуального моделювання визначається тими формальними засобами, які використовуються для опису ситуацій, що відбуваються в деякій наочній області:

• - в семантичних мережах і фреймових моделях – це поняття і їх взаємозв'язки

• - в логічних моделях – предикати і логічні формули

• - в об'єктно-орієнтованому підході – об'єкти, класи і повідомлення.

IV. Підсумок заняття.

На сьогоднішній лекції ви прослухали інформацію про моделі представлення знань.

---

Контрольні запитання

1. За допомогою яких моделей представляють знання у пам’яті системи? (мережна, фреймова, логічна, продукційна)

2. Яка модель називається мережною?

3. Як побудувати таку модель?

4. Якими способами можна представити фреймову модель?

5. Як записати продукцію?

8

---