ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.03.2024
Просмотров: 36
Скачиваний: 0
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Запити та форми Access
Запити – це гнучкий і зручний засіб доступу до даних, важливою властивістю якого є те, що при створенні результуючої таблиці можна не тільки вибирати інформацію з бази, але й обробляти її. При роботі запиту дані можуть упорядковуватися (сортуватися), фільтруватися (відсіюватися), об'єднуватися, розділятися, змінюватися, і при цьому ніяких змін у базових таблицях може не відбуватися.
Якщо необхідно переглянути, додати, змінити або видалити дані з бази даних, використовуйте запит. Завдяки використанню запитів можна отримати відповіді на багато спеціальних питань стосовно даних, на які важко знайти відповідь шляхом безпосереднього вивчення табличних даних. Можна використовувати запити для фільтрування даних, виконання обчислень із даними та зведення даних. Також можна використовувати запити для автоматизації багатьох завдань керування даними та для перегляду змін у даних до їх затвердження.
Запит – це вимога на отримання результатів даних, виконання дій із даними або те та інше. За допомогою запиту можна поставити просте питання, виконати розрахунки, об’єднати дані з різних таблиць або навіть додати, змінити чи видалити дані таблиці. Запити, які використовуються для отримання даних із таблиць або здійснення розрахунків, називаються вибірковими запитами. Запити, які додають, змінюють або видаляють дані, називаються запитами на змінення.
Запити дозволяють:
• Відобразити дані з кількох таблиць та відсортувати їх у необхідному порядку;
• Виконати обчислення над групами таблиць;
• Обчислити підсумкові значення, вивести їх в компактному форматі, що є подібним до формату електронної таблиці та багато іншого.
Форма – це об'єкт бази даних, який допомагає створювати інтерфейс користувача для застосунку бази даних. «Зв’язана» форма – це форма, яка безпосередньо підключена до джерела даних, наприклад таблиці або запиту, і може використовуватися для введення, редагування або відображення даних із цього джерела даних. Ви тамож можете створити «вільну» форму, яка не зв’язується безпосередньо з джерелом даних, але містить кнопки, надписи або інші елементи керування, потрібні для роботи застосунку.
Форми можна використовувати для керування доступом до даних, зокрема визначати, які поля або рядки даних мають відображатися. Наприклад, деяким користувачам може бути потрібно переглядати лише кілька полів у таблиці з багатьма полями. Надання користувачам форми, яка містить лише ці поля, полегшує використання бази даних. Ви можете також додати до форми кнопки та інші функціональні елементи, щоб автоматизувати часто виконувані дії.
Зв’язані форми нагадують вікна, через які користувачі переглядають дані та отримують доступ до бази даних. Ефективна форма прискорює використання бази даних, оскільки користувачам не доводиться шукати потрібні дані. Оформлення форми робить роботу з базою даних приємнішою й ефективнішою. Вона також дає змогу уникнути введення неправильних даних.
Звіти в Access
Звіт – це об’єкт бази даних, який використовується для відображення та підсумування даних. Звіти використовуються для розповсюдження або архівації знімків даних через друк, перетворення на файли формату PDF або XPS чи експортування в інші формати файлів.
Звіт може містити докладну інформацію про певний запис, зведені дані з багатьох записів або одне та друге разом. Звіти програми Access також можна використовувати для створення поштових етикеток та інших цілей. Можна створювати вільні звіти, які не містять даних. Однак для цілей цієї статті ми використовуватимемо звіт, пов’язаний із джерелом даних, наприклад із таблицею або запитом.
Звіт програми Access складається з кількох частин. Щоб побачити ці частини у клієнтській базі даних, звіт потрібно відкрити в режимі конструктора. У режимі конструктора ці частини не настільки очевидні, однак вони є та їх можна вибирати в розкривному списку на вкладці Формат у групі Виділення. Щоб звіт приносив користь, ви повинні розуміти, як працює кожна його частина. Наприклад, частина, у якій розміщується обчислюваний елемент керування, визначає, як у програмі Access обчислюються результати. У наведеному нижче списку описуються типи частин і їх призначення.
-
Верхній колонтитул звіту. Ця частина друкується лише один раз, на початку звіту. У ній використовуються дані, які зазвичай розміщуються на титульній сторінці, наприклад емблема, назва або дата. Якщо у верхньому колонтитулі звіту розмістити обчислюваний елемент керування, у якому використовується агрегатна функція Sum, сума обчислюватиметься для всього звіту. Спочатку друкується верхній колонтитул звіту, а потім – верхній колонтитул сторінки. -
Верхній колонтитул сторінки. Ця частина друкується у верхній частині кожної сторінки. Наприклад, він використовується для повторення заголовка звіту на кожній сторінці. -
Верхній колонтитул групи. Ця частина друкується на початку кожної нової групи записів. Він використовується для друку назви групи. Наприклад, у звіті, згрупованому за товарами, верхній колонтитул групи використовується для відображення назви товару. Якщо у верхньому колонтитулі групи розмістити обчислюваний елемент керування, у якому використовується агрегатна функція Sum, сума обчислюватиметься для поточної групи. Залежно від кількості рівнів групування звіт може містити кілька частин із верхнім колонтитулом групи.
Макроси в Access
У програмі Microsoft Access 2010 макроси, підключені до об’єктів інтерфейсу користувача, зокрема кнопок, текстових полів, форм і звітів, називають макросами інтерфейсу. Це відрізняє їх від макросів даних, які підключаються до таблиць. Макроси інтерфейсу використовуються для автоматизації ряду дій, зокрема відкриття інших об’єктів, застосування фільтрів, початку операцій експорту тощо. Макроси можуть міститися в об’єктах макросу (які іноді називають ізольованими макросами) або можуть бути вбудовані у властивості подій форм, звітів чи елементів керування. Вбудовані макроси стають частиною об’єкта або елемента керування, у які їх вбудовано. Об’єкти макросу відображаються в області переходів у розділі Макроси; вбудовані макроси не відображаються. Кожен макрос складається з однієї або кількох дій макросів. Залежно від ситуації, деякі дії макросів можуть бути недоступні для використання. Зокрема, під час конструювання веб-бази даних не можна використовувати певні дії макросів, не сумісні з функцією "Публікування у службах Access Services".
Макрос (macro) служить для автоматизації виконання операції, що часто повторюється. Він створюється в результаті вибору із списку можливих дій (макрокоманд), які виконуються послідовно або в заданому порядку. Наприклад, натискує кнопки, можна запустити макрос, який відкриє, роздрукує і закриє звіт.
Слово макрос (macro) означає великою і в даному контексті, вочевидь, передбачається, що з його допомогою можна виконати велику роботу, чим за допомогою окремих макрокоманд. Основне призначення макросу — створення зручного для користувача інтерфейсу, що відображує, наприклад, зручні меню і панелі інструментів
Практична частина
Microsoft Access об'єднує зведення з різних джерел в одній реляційної базі даних. Утворювані форми, запити і звіти дозволяють швидко й ефективно обновляти дані, одержувати відповіді на питання, здійснювати пошук потрібних даних, аналізувати дані, друкувати звіти.
Було дано початкове раеляційне відношення «Експонати в музеї»: (Название экспоната, Тип экспоната, Год создания экспоната
, Эпоха, Техническое состояние, Длина и Висота експоната, Название зала, Фото експоната, Описание экспоната). З метою мінімізації надлишковості, шляхом декомпозиції, було отримано 5 реаліційних відносин: «Зали музею», «Технічний стан експонатів», «Типи експонатів», «Епохи».
На основі яких було створено однойменні таблиці, стуктура яких представлена нижче.
Проектування БД "Музей"
Запишемо визначені ключі, функціональні залежності та множину атрибутів.
R={Индекс экспоната, Название экспоната, Тип экспоната, Год создания експоната, Эпоха, Техническое состояние, Длина експоната, Высота експоната, Залы, Фото экспоната, Описание экспоната, Индекс эпохи, Название эпохи, Описание эпохи, Индекс типа експоната, Название типа експоната, Информация о типе, Код состояния, Техническое состояние, Информация о состоянии, Индекс зала, Название зала, Панорама зала };
Визначимо для бази даних, що проектується функціональні залежності, тобто запишемо смислові зв’язки між атрибутами відношення.
Множина функціональних залежностей F :
Индекс экспоната (Название экспоната, Тип экспоната, Автор, Год создания экспоната, Эпохи, Техническое состояние, Длина экспоната, Высота экспоната, Залы, Фото экспонат, Описание экспоната);
Индекс зала (Название зала, Панорама зала);
Индекс эпохи (Название эпохи, Описание эпохи);
Индекс типа экспоната (Название типа экспоната, Информация о типе);
Код состояния (Техническое состояние, Информация о техническом состоянии);
Процес нормалізації при побудові БД "Музей"
Вихідна схема відношень R знаходиться у I нормальній формі, тобто кожен атрибут є атомарним, та у II нормальній формі відносно множини функціональних залежностей F, тобто кожен не первинний атрибут повністю залежить від кожного із ключів.
Приведемо схему відношень R до III нормальної форми. Для цього використаємо алгоритм декомпозиції:
Индекс зала – Название зала, Панорама зала & Индекс экспоната - Название экспоната, Тип экспоната, Год создания экспоната, Эпохи, Техническое состояние, Длина экспоната, Высота экспоната, Залы, Фото экспонат, Описание экспоната.
В результаті отримаємо дві нових схеми відношень:
R12={ Индекс экспоната, Название экспоната, Тип экспоната, Год создания експоната, Эпоха, Техническое состояние, Длина експоната, Высота експоната, Залы, Фото экспонат, Описание экспоната, Индекс эпохи, Название эпохи, Описание эпохи, Индекс типа експоната, Название типа експоната, Информация о типе, Код состояния, Техническое состояние, Информация о состоянии };
