Файл: Звіт Костенко Л С .doc

Павутині. При цьому вбудований в завантажені користувачем HTML-сторінки код, написаний зазвичай на мові Java, Java-script, Perl і інших, відстежує всі дії користувача і транслює їх в низькорівневі SQL-запроси до бази даних, виконуючи, таким чином, ту роботу, якій в технології клієнт-сервер займається клієнтська програма. Зручність даного підходу привела до того, що він почав використовуватися не тільки для видаленого доступу до баз даних, але і для користувачів локальної мережі підприємства. Прості завдання обробки даних, не пов'язані з складними алгоритмами, що вимагають узгодженої зміни даних в багатьох взаємозв'язаних об'єктах, досить просто і ефективно можуть бути побудовані по даній архітектурі. В цьому випадку для підключення нового користувача до можливості використовувати дане завдання не потрібна установка додаткового клієнтського програмного забезпечення. Проте алгоритмічно складні завдання рекомендується реалізовувати в архітектурі "клієнт-сервер" з розробкою спеціального клієнтського програмного забезпечення.

У кожного з вище перелічених підходів до роботи з даними є свої достоїнства і свої недоліки, які і визначають сферу застосування того або іншого методу, і в даний час всі підходи широко використовуються.

1960-ті рр. розробка перших БД. CODASYL — мережева модель даних та одночасно незалежна розробка ієрархічної БД фірмою North American Rockwell, яка пізніше узята за основу IMS — власної розробки IBM.

1970-ті рр. наукове обґрунтування Едгаром Ф. Коддом основ реляційної моделі, котра на качану зацікавила лише наукові кола. Вперше цю модель було використано у БД Ingres (Берклі) та System R(IBM), що булі лише дослідними прототипами, анонсованими протягом 1976 долі.1980-ті рр. поява перших комерційних версій реляційних БД Oracle та DB2. Реляційні БД починають успішно витісняти мережеві та ієрархічні. Дослідження децентралізованих (розподілених) систем БД, проте сморід не відіграють особливої ролі на ринку БД.1990-ті рр. увага науковців спрямовується у сторону об'єктно-орієнтованих БД, які знайшли застосування у деру чергу в тихий областях, де

використовуються комплексні дані: інженерні, мультимедійні БД.2000-ні рр. головним нововведенням є підтримка та застосування XML у БД. Розробники комерційних БД, які панували на ринку у 1990-их рр., отримують все більшу конкуренцію зі сторони руху відкритого програмного забезпечення. Реакцією на це стає поява безкоштовних версій комерційних БД.

---

2 Практична частина

2.1 Головна форма,що виникає при запуску програми

2.2 Вікно, яке виникає при початку виконування вибраного запиту

2.3 Вікно про програму

---

Висновки

Виконавши практичну роботу,я придбала навички роботи в об’єктноорієнтованому програмуванні.Тобто з середовищем програмування Delphi. Також ознайомилася з багатьма компонентами та функціями за допомогою яких я створила програму,що працює із створеною базою даних : «Мої улюблені музичні групи».У кожного з компонентів середовища є деякі властиві йому функції,які надають програмісту створювати cвої програми простіше та швидше.Функції завдяки яким є можливість насолоджуватись улюбленою піснею під час роботи програми,виконуючи різні підрахунки.

Інші функції, як SaveToFile,LoadFromFile,SetFocus,StrToFloat та FloatToStr забезпечують нам можливості як зберегти в файл,відобразити вміст файлу в компонент,перемістити курсор в певний компонент,перевести рядкову величину в числову,числову величину в рядкову.

Також підвела підсумки, що Delphi є гнучкою та об’єктно-орієнтованою мовою пограмування,і добре підходить як для початківця так і для досвідченого програміста.Широкий набір форм,обробників процедур,модульність,функцій дозволяє швидко та якісно створювати пограмний продукт.

Моєю базою даних може користуватися як спеціаліст у сфері програмування так і звичайний користувач.

Література

1.Бакнелл Джулиан М.Фундаментальные алгоритмы и структуры данных в Delphi: Пер.с англ./Джулиан М. Бакнелл.- СПб:ООО «ДиаСофтЮП»,2003.-560с.

2. Грибачев К. Г. Delphi и Model Driven Architecture. Разработка приложений баз данных. – СПб.. Питер, 2004. – 348 с. ил.

3. Дарахвелидае П. Г., Марков Е. П. Программирование в Delphi 7. – СПб. : БХВ- Петербург, 2003. – 784 с : ил.

4. Стивенс Р. Delphi . Готовые алгоритмы: Пер. С англ. – м.:ДМК Пресс, 2001.

– 384 с : ил. (Серия «Для программистов»).

5. Фленов М. Е. Delphi 2005. Секреты програмирования (+ СD). – СПб.. Питер, 2006. – 266 с: ил.

Додаток а Лістинг модуля Unit1

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Menus, jpeg, ExtCtrls, Grids, DBGrids, StdCtrls, Buttons,

DBCtrls, DB, DBTables, RpCon, RpConDS, RpDefine, RpRave;

type

TForm1 = class(TForm)

MainMenu1: TMainMenu;

Panel1: TPanel;

Splitter1: TSplitter;

DBNavigator1: TDBNavigator;

Table1: TTable;

---

DataSource1: TDataSource;

Query1: TQuery;

Panel2: TPanel;

DBGrid1: TDBGrid;

N1: TMenuItem;

N2: TMenuItem;

N3: TMenuItem;

N4: TMenuItem;

N5: TMenuItem;

N10001: TMenuItem;

N51: TMenuItem;

N6: TMenuItem;

N7: TMenuItem;

N8: TMenuItem;

N9: TMenuItem;

N10: TMenuItem;

N11: TMenuItem;

pop1: TMenuItem;

N12: TMenuItem;

l1: TMenuItem;

BitBtn1: TBitBtn;

Button1: TButton;

RvProject1: TRvProject;

RvDataSetConnection1: TRvDataSetConnection;

Button3: TButton;

procedure N2Click(Sender: TObject);

procedure N4Click(Sender: TObject);

procedure N5Click(Sender: TObject);

procedure N10001Click(Sender: TObject);

procedure N6Click(Sender: TObject);

procedure N7Click(Sender: TObject);

procedure N8Click(Sender: TObject);

procedure N9Click(Sender: TObject);

procedure N10Click(Sender: TObject);

procedure N11Click(Sender: TObject);

procedure pop1Click(Sender: TObject);

procedure N12Click(Sender: TObject);

procedure l1Click(Sender: TObject);

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure Button3Click(Sender: TObject);

procedure N51Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

implementation

uses Unit2, Unit3;

{$R *.dfm}

procedure TForm1.N2Click(Sender: TObject);

begin

Form1.show;

end;

procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);

begin

AboutBox.Show;

end;

procedure TForm1.N5Click(Sender: TObject);

var nazvanie: string [30];

begin

nazvanie:=inputbox ('Поиск информации в БД',

'укажите группу и нажмите ОК', '');

if nazvanie<> ''

then begin

with Form1.Query1 do begin

close;

SQL.Clear;

SQL.Add ('SELECT Fam');

SQL.Add ('FROM "практика: gryppu.db"') ;

SQL.Add ('WHERE');

SQL.Add ('Nazvanie = "+nazvanie"');

Open;

End;

if Query1.RecordCount <>0 then

DataSource1.DataSet := Query1

else begin

ShowMessage ('В БД нет записей которые удовлетворяют заданные критерии');

DataSource1.DataSet:=Table1;

End;

End; end;

procedure TForm1.N10001Click(Sender: TObject);

begin

with Form1.Query1 do begin

---

close;

SQL.Clear;

SQL.Add ('SELECT Nazvanie,Albom');

SQL.Add ('FROM "практика: gryppu.db"') ;

SQL.Add ('WHERE');

SQL.Add ('Tiraz > "1000"');

Open;

End;

if Query1.RecordCount <>0 then

DataSource1.DataSet := Query1

else begin

ShowMessage ('В БД нет записей которые удовлетворяют заданные критерии');

DataSource1.DataSet:=Table1;

End;

End;

procedure TForm1.N6Click(Sender: TObject);

var nazvanie: string [30];

begin

nazvanie:=inputbox ('Поиск информации в БД',

'укажите группу и нажмите ОК', '');

if nazvanie<> ''

then begin

with Form1.Query1 do begin

close;

SQL.Clear;

SQL.Add ('SELECT Stil');

SQL.Add ('FROM "практика: gryppu.db"') ;

SQL.Add ('WHERE');

SQL.Add ('Nazvanie = "+nazvanie"');

Open;

End;

if Query1.RecordCount <>0 then

DataSource1.DataSet := Query1

else begin

ShowMessage ('В БД нет записей которые удовлетворяют заданные критерии');

DataSource1.DataSet:=Table1;

End;

End; end;

procedure TForm1.N7Click(Sender: TObject);

begin

with Form1.Query1 do begin

close;

SQL.Clear;

SQL.Add ('SELECT Fam,Semeynoe');

SQL.Add ('FROM "практика: gryppu.db"') ;

SQL.Add ('WHERE');

SQL.Add ('Sozdanie= "1994"');

Open;

End;

if Query1.RecordCount <>0 then

DataSource1.DataSet := Query1

else begin

ShowMessage ('В БД нет записей которые удовлетворяют заданные критерии');

DataSource1.DataSet:=Table1;

End;

End;

procedure TForm1.N8Click(Sender: TObject);

var nazvanie: string [30];

begin

nazvanie:=inputbox ('Поиск информации в БД',

'укажите группу и нажмите ОК', '');

if nazvanie<> ''

then begin

with Form1.Query1 do begin

close;

SQL.Clear;

SQL.Add ('SELECT Albom,Tiraz');

SQL.Add ('FROM "практика: gryppu.db"') ;

SQL.Add ('WHERE');

SQL.Add ('Nazvanie = "+nazvanie"');

Open;

End;

if Query1.RecordCount <>0 then

DataSource1.DataSet := Query1

else begin

ShowMessage ('В БД нет записей которые удовлетворяют заданные критерии');

DataSource1.DataSet:=Table1;

End;

End; end;

procedure TForm1.N9Click(Sender: TObject);

begin

with Form1.Query1 do begin

close;

SQL.Clear;

SQL.Add ('SELECT Fam,Nazvanie');

SQL.Add ('FROM "практика: gryppu.db"') ;

SQL.Add ('WHERE');

---