Файл: Лекція 3.Класифікація та особливості знань.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.05.2024

Просмотров: 15

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
  1. Класифікація знань відповідно до їх використання

За глибиною знання розділяють на глибинні знання та поверхневі.

Глибинні знання вміщують абстракції, образи, аналогії, в яких відображується розуміння структури предметної області, а також призначення та взаємозв’язок окремих понять.

Поверхневі знання торкаються сукупності емпіричних асоціацій і причинно-наслідкових відношень між поняттями предметної області.

По жорсткості знання розподіляють на жорсткі та м’які. Жорсткі знання дозволяють отримувати однозначні рішення при заданих початкових умовах. М’які - дозволяють множинні, розпливчаті рішення і різні варіанти рекомендацій. Аналогічно підрозділяють і предметні області. Загальною тенденцією інженерії знань є перехід від жорстких поверхневих знань до м’яких і глибинних.

  1. Галузь та види знань.

При аналізі знань виділяють знання і способи подання знань. Саме знання поділяють на дві категорії: галузь знань і види знань.

Застосуються такі галузі знань:

  • про предметну галузь (ПГ) – сукупність інформації про ПГ, яка зберігається в базі знань інтелектуальної системи;

  • про мову подання знань, мову для побудови інтелектуальної системи (ІС), мову специфікацій мову меню;

  • про систему – як подані знання, рівень користувача, на який розраховано ІС, планування досягнення цілей і т.п.;

  • про користувача – сукупність знань про характеристики поведінки користувача, його наміри, цілі вимоги;

  • експертні знання – такі, якими володіє фахівець предметної галузі;

  • галузь діалогу.

При формуванні галузей знань використовуються такі види знань:

  • декларативні або фактичні, що містять інформацію про властивості ПГ, безпосередньо доступні для використання – “знати що”;

  • процедурні або операційні, які зберігаються у вигляді описів процедур, за допомогою яких можна одержати знання – “знати як”;

  • евристичні, які відображають неформальний досвід розв’язування задач;

  • прагматичні – про способи розв’язування задач у ПГ;

  • семантичні – про стан об’єктів ПГ та відношення між ними;

  • неточні, які відзначаються не повнотою, суперечливістю або неточністю;

  • нечіткі, що подані у вигляді висловлювань у нечіткій логіці;

  • безпосередні, що одержані без допомоги здобутих раніше знань та без застосування правил подання нових знань;

  • метазнання, або знання про знання.


Контрольні запитання

  1. Дати визначення науки когнітивістики.

  2. У чому заключається відмінність між біологічними та штучними ІС?

  3. Назвіть зони смислового простору.

  4. Яка відмінність між процесами Дедукція та Індукція?

  5. Дати характеристику тривіального повідомлення.

  6. У якому висловленні не можливо встановити зв’язок між словами?

  7. Що таке знання? Відмінність знань від даних.

  8. Дати визначення понять Екстенсіонал та Інтенсіонал?

  9. Назвіть галузі та види знань.

4