Практична робота № 12

Тема: Асиметричні криптосистеми. Криптосистема шифрування даних RSA

Мета: Навчитися зашифровувати і розшифровувати повідомлення алгоритмом RAS, встановлювати електроні підписи повідомлення.

Теоретичні відомості

1 Концепція криптосистеми з відкритим ключем

Ефективними системами криптографічного захисту даних є асиметричні криптосистеми, які називають також криптосистемами з відкритим ключем.

Рисунок 1 – Узагальнена схема асиметричної криптосистеми

Характерні риси асиметричних криптосистем:

1. Відкритий ключ і криптограма C можуть бути відправлені по незахищених каналах, тобто зловмиснику відомі значення та C.

2. Алгоритми шифрування () і розшифрування є відкритими.

Захист інформації в асиметричній криптосистемі засновано на таємності ключа .

У.Діффі та М.Хеллман сформулювали вимоги, які забезпечують безпеку асиметричної криптосистеми:

1. Обчислення пари ключів (, ) одержувачем B на основі початкової умови повинно бути простим.

2. Відправник A, знаючи відкритий ключ і повідомлення М, може легко обчислити криптограму

. (4.1)

3 Одержувач В, використовуючи таємний ключ і криптограму C, може легко відновити вихідне повідомлення

. (4.2)

4 Зловмисник, знаючи відкритий ключ , при спробі обчислити таємний ключ натрапляє на непереборну обчислювальну проблему.

---

5 Зловмисник, знаючи пари (, C), при спробі обчислити вихідне повідомлення M натрапляє на непереборну обчислювальну проблему.

2 Односпрямовані функції

Концепція асиметричних криптографічних систем з відкритим ключем заснована на застосуванні односпрямованих функцій. Неформально односпрямовану функцію можна визначити в такий спосіб.

Нехай Х і Y – деякі довільні множини. Функція є односпрямованою, якщо для всіх можна легко обчислити функцію , але для більшості досить складно одержати значення , таке, що (при цьому вважають, що існує принаймні одне таке значення ).

Тому, задачу обернення функції називають задачею знаходження дискретного логарифма або задачею дискретного логарифмування.

Задача дискретного логарифмування формулюється в такий спосіб.

Для відомих цілих знайти ціле число , таке, що

.

Другим важливим класом функцій, що використовуються при побудові криптосистем з відкритим ключем, є односпрямовані функції з "потаємним ходом".

Функція належить до класу односпрямованих функцій з "потаємним ходом" у тому випадку, якщо вона є односпрямованою й, крім того, можливо ефективне обчислення зворотної функції, якщо відомо "потаємний хід" (таємне число, рядок або інша інформація, що асоціюється з даною функцією).

3 Криптосистема шифрування даних RSA

Алгоритм RSA запропонували в 1978 р. Р.Райвест (Rivest), А.Шамір (Shamir) і А.Адлеман (Adleman)

---

Надійність алгоритму ґрунтується на труднощі факторизації великих чисел і труднощі обчислення дискретних логарифмів.

Процедури шифрування та розшифрування в криптосистемі RSA

Припустимо, що користувач A хоче передати користувачеві B повідомлення в зашифрованому вигляді, використовуючи криптосистему RSA. У такому випадку користувач A є в ролі відправника повідомлення, а користувач B – у ролі одержувача. Як відзначалося вище, криптосистему RSA повинен сформувати одержувач повідомлення, тобто користувач В. Розглянемо послідовність дій користувача В і користувача A.

1. Користувач B вибирає два довільних великих простих числа P й Q.

2. Користувач B обчислює значення модуля N згідно з  

3. Користувач B обчислює функцію Ейлера й вибирає значення відкритого ключа з урахуванням виконання умов ,

4. Користувач B обчислює значення таємного ключа за формулою , використовуючи розширений алгоритм Евкліда.

5. Користувач B пересилає незахищеним каналом користувачу A пару чисел (N, ).

Якщо користувач A має бажання передати користувачу B повідомлення М, він виконує такі кроки.

6. Користувач A розбиває вихідний відкритий текст М на блоки, кожний з яких може бути поданий у вигляді числа ,.

7. Користувач A шифрує текст, поданий у вигляді послідовності чисел М, за формулою

і відправляє користувачеві В криптограму

---

.

6. Користувач B розшифровує прийняту криптограму , використовуючи таємний ключ , за формулою

.

У результаті буде отримана послідовність чисел , які являють собою вихідне повідомлення М. Щоб алгоритм RSA мав практичну цінність, необхідно мати можливість без істотних витрат генерувати великі прості числа, вміти оперативно обчислювати значення ключів та .

Безпека й швидкодія криптосистеми RSA

Безпека алгоритму RSA базується на труднощах розв’язання задачі факторизації великих чисел, що є добутками двох великих простих чисел. Дійсно, крипостійкість алгоритму RSA визначається тим, що після формування таємного ключа й відкритого ключа "стираються" значення простих чисел P й Q, і тоді винятково важко визначити таємний ключ за відкритим ключем, оскільки для цього необхідно розв’язати задачу знаходження дільників P та Q модуля N.

Розкладання величини N на прості множники Р і Q дозволяє обчислити функцію , а потім визначити таємне значення , використовуючи рівняння (4.8).

Іншим можливим способом криптоаналізу алгоритму RSA є безпосереднє обчислення або підбір значення функції . Якщо встановлено значення , то співмножники P й Q обчислюються досить просто. Справді, нехай

---

Знаючи (N), можна визначити х і потім y; знаючи х та y, можна визначити числа P і Q з таких співвідношень:

.

Однак ця атака не простіша задачі факторизації модуля N.

Задача факторизації є задачею, яка важко розв’язується для великих значень модуля N.

Спочатку автори алгоритму RSA пропонували для обчислення модуля N вибирати прості числа P й Q випадковим чином, по 50 десяткових розрядів кожне. Вважалося, що такі великі числа N дуже важко розкласти на прості множники. Один з авторів алгоритму RSA, Р.Райвест, вважав, що розкладання на прості множники числа з майже 130 десяткових цифр, наведеного в їхній публікації, зажадає більше 40 квадрильйонів років машинного часу. Однак цей прогноз не виправдався через порівняно швидкий прогрес обчислювальної потужності комп’ютерів, а також поліпшення алгоритмів факторизації.

Один з найбільш швидких алгоритмів, відомих у цей час, алгоритм NFS (Number Field Sieve) може виконати факторизацію великого числа N (із числом десяткових розрядів більше 120) за число кроків, оцінюваних величиною

У 1994 р. було факторизовано число з 129 десятковими цифрами. Це вдалося здійснити математикам А.Ленстра й М.Манассі за допомогою організації розподілених обчислень на 1600 комп’ютерах, об’єднаних мережею, протягом восьми місяців. На думку А.Ленстра та М.Манассі, їхня робота компрометує криптосистеми RSA і створює більшу погрозу їхнім подальшим застосуванням. Тепер розроблювачам криптоалгоритмів з відкритим ключем на базі RSA доводиться уникати застосування чисел довжиною менше 200 десяткових розрядів. Останні публікації пропонують застосовувати для цього числа довжиною не менше 300 десяткових розрядів.

Завдання|задавання| 1

Виконати шифрування і дешифровку| за наступних|слідуючих| умов: e - відкритий ключ ,d- закритий ключ _,

_{Талиця№1}

Номер варіанту	Вихідні дані
	p	q	d	M
1	5	11	3	9
3	3	11	3	8
3	5	13	3	3
4	11	13	11	6
5	7	11	7	8
6	5	11	3	9
7	7	1	17	8
8	11	13	11	7
9	17	31	7	2
10	5	11	3	3
11	5	13	5	2
12	7	11	7	3
13	11	13	11	3
14	7	13	5	3
15	3	11	3	4
16	11	13	11	5
17	11	13	11	4
18	5	13	5	7
19	7	11	7	7
20	7	11	7	5
21	11	13	11	2
22	7	11	17	3
23	7	11	17	2
24	5	13	5	5
25	3	11	3	6
26	3	11	3	5
27	5	11	3	4
28	3	11	3	8

---

Смотрите также файлы

• Лабораторна робота №13.doc

• Лекция 1.doc

• Лекция 2.doc

• Лекция 2_1.doc

• Лекция 2_2.doc