Файл: Zastosuvannya_teoriyi_chisel_u_kriptografiyi_metodi.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 07.06.2024
Просмотров: 55
Скачиваний: 0
число, що складається з них – 889.
7. Знайти остачу від ділення 623854 на 26.
Розв’язання
Позначимо остачу від ділення даного числа 623854 на 26 через x .
Тоді можна записати конгруенцію 623854 º x(mod 26). Оскільки модуль – парне число, 62 – парне число, степінь
парного числа – парне число, то й x теж повинно бути парним числом за властивостями конгруенцій. Отже, можна перепозначити x = 2 y і конгруенцію записати так:
313854 × 23854 º 2 y(mod13 × 2) .
За властивостями конгруенцій таку конгруенцію можна скоротити на 2:
313854 × 23853 º y (mod13) .
Отримали нову задачу – знайти остачу від ділення числа
a = 313854 × 23853 |
на 13. |
Спростимо |
конгруенцію. Оскільки 31 ≡ 5 ≡ −8(mod13), і |
степінь 3854 парний, відповідно
313854 × 23853 º (-8)3854 × 23853 (mod13) 83854 × 23853 º y (mod13)
(23 )3854 × 23853 º y (mod13) 211562 × 23853 º y (mod13)
211562+3853 = 215415 º y (mod13) .
Оскільки (2,13) = 1 , 13 – просте число, за теоремою Ферма
213−1 = 212 º 1(mod13)
З’ясуємо якою буде остача від ділення степені 15415 на 12:
15415 =12 ×1284 + 7
Отже, 215415 = 212×1284+7 = 212×1284 × 27 º 27 (mod13)
{
º1(mod13)
128 º11 º y (mod13) y º11(mod13) .
Що означає, що остача від ділення числа a = 313854 × 23853 на
46
13 буде дорівнювати 11.
Отже, остачею від ділення 623854 на 26 буде число x = 2 y = 22 .
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ 3
ЗАВДАННЯ 7
Знайдіть остачу від ділення
1. |
6617 |
2.100 |
+3 |
100 |
3. |
11802 |
4. |
172001 |
5. |
192402 |
|
на 7 |
2 |
|
|
на 1000 |
на 1000 |
на 100 |
|||||
на 5 |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
6. |
17852 |
7. |
19671968 |
8. |
383175 |
9. |
109345 |
10. |
439291 |
||
на 11 |
на 11 |
|
на 45 |
на 14 |
на 60 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11. |
293275 на |
12. |
|
6617 |
13. |
11753 |
14. |
570+750 |
15. |
580+7100 |
|
48 |
|
на 7 |
|
|
на 11 |
на 12 |
на 13 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16. |
550+13100 |
17. |
|
111841 |
18. |
122751 |
19. |
222342 |
20. |
122751 |
|
на 18 |
на 7 |
|
|
на 5 |
на 14 |
на 10 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
21. |
343741 на |
22. |
|
1782741 |
23. |
111201 |
24. |
71199 |
25. |
3157 |
|
26 |
|
на 22 |
|
на 1000 |
на 1000 |
на 100 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
26. |
1778 |
27. |
|
1979 |
28. |
7114 |
29. |
11203 |
30. |
7332 |
|
на 100 |
на 100 |
|
на 100 |
на 100 |
на 100 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
47
ТЕМА 4. КОНГРУЕНЦІЇ З ОДНИМ НЕВІДОМИМ
4.1. Конгруенції першого степеня. Розв’язання конгруенцій.
4.1.1.Використання властивостей конгруенцій.
4.1.2.Використання підхідних дробів для розв’язання конгруенцій.
4.2. Обернений елемент за множенням.
4.3. Системи конгруенцій першого степеня з одним невідомим.
Ключові терміни
Конгруенції І степеня, обернений елемент за модулем m , розв’язок конгруенції, системи конгруенцій з одним невідомим, розв’язок системи конгруенцій, китайська теорема про остачі.
4.1. КОНГРУЕНЦІЇ ПЕРШОГО СТЕПЕНЯ. РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНГРУЕНЦІЙ
Конгруенції І степеня мають вигляд ax + b ≡ 0(mod m) або ax ≡ b(mod m) .
Розв’язком конгруенції І степеня за модулем m є клас чисел x1 + mt, t Z , кожний лишок якого за підстановки у конгруенцію приводить до тотожної конгруенції b ≡ b(mod m).
Як правило, x1 належить до повної системи найменших
додатних або абсолютно найменших лишків. Дослідимо наявність розв’язків такої конгруенції. По-перше, розглянемо ситуацію, коли (a, m) = 1.
Якщо x бере по черзі всі значення повної системи лишків за модулем m , то і ax теж набуває значення повної системи лишків із точністю до порядку слідування. Отже, x , який є конгруентним до b , існує тільки один.
48
Висновок
За умови, що (a, m) = 1, конгруенція ax ≡ b(mod m) має єдиний розв’язок.
По-друге, розглянемо конгруенцію ax ≡ b(mod m) за умови
(a, m) = d > 1:
ax ≡ b(mod m) ax = b + mt .
Отже, якщо d | a, d | m d | b , тоді складові конгруенції можна подати так:
a = a1d , b = b1d , m = m1d , (a1, m1 ) = (b1 , m1 ) = 1,
отже за властивістю конгруенцій таку конгруенцію можна скоротити на d . Отримаємо конгруенцію
a1 x ≡ b1 (mod m1 ).
З попереднього |
така конгруенція має |
єдиний розв’язок |
|||
x ≡ x1 (mod m1 ) , або |
x = m1t + x1 . Але |
якщо |
розглянути повну |
||
систему лишків для модуля m = dm1 , |
то можна помітити, що у |
||||
інтервал [0, m] попадають такі розв’язки: |
|
||||
x1 , x1 + m1 , |
x1 + 2m1 ,..., x1 + (d − 1)m1 , тобто кількість таких |
||||
розв’язків |
– |
d . Ці |
розв’язки неконгруентні між собою за |
||
модулем |
m і в свою чергу кожний з них створює свій клас |
||||
лишків. |
|
|
|
|
|
Висновок
За умови, що (a, m) = d > 1, конгруенція має хоча б один розв’язок, якщо d | b . Таких розв’язків є рівно d штук ( d
класів). Перший з розв’язків знаходиться із скороченої на d конгруенції, інші обчислюються, як
x2 = x1 + m1 ,..., xd = x1 + (d − 1)m1
49
РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНГРУЕНЦІЇ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ МОЖНА ПРОВОДИТИ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ:
4.1.1 ВИКОРИСТАННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОНГРУЕНЦІЙ.
Приклади
а) Розв’язати конгруенцію: 15x º 25(mod17)
Розв’язання
По-перше, розглянемо НСД 15 та 17: (15,17) = 1, отже
конгруенція має єдиний розв’язок. Спростимо конгруенцію за властивостями: 25 і 15 мають спільний множник 5, який є взаємно простим з модулем 17. Отже, використовуючи властивості конгруенції, можемо поділити конгруенцію на 5: 3x º 5(mod17). Число 5 відповідає абсолютно найменшому
лишку -12, який є кратний числу 3, отже, 3x º -12(mod17) скоротимо на 3: x º -4(mod17). Таким чином, конгруенція має
єдиний розв’язок з повної системи абсолютно найменших лишків за модулем 17, або розв’язок з повної системи найменших додатних лишків: x = −4 + 17 = 13 .
б) Розв’язати конгруенцію 10x ≡ 35(mod 55).
Розв’язання
(10,55) = 5 > 1, 5 | 35 . Отже, ця конгруенція має 5 розв’язків. Скоротимо конгруенцію на d = 5 :
2x ≡ 7(mod11) - така конгруенція має єдиний розв’язок, оскільки (2,11) = 1
2x ≡ 7 + 11(mod11) 2x ≡ 18(mod11) x ≡ 9(mod11).
Конгруенція 10x ≡ 35(mod 55) буде мати 5 таких розв’язків:
x0 º 9 (mod 55) , x1 º 9 +11×1 =18(mod 55) ,
50