Файл: Zastosuvannya_teoriyi_chisel_u_kriptografiyi_metodi.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 07.06.2024

Просмотров: 55

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

число, що складається з них – 889.

7. Знайти остачу від ділення 623854 на 26.

Розвязання

Позначимо остачу від ділення даного числа 623854 на 26 через x .

Тоді можна записати конгруенцію 623854 º x(mod 26). Оскільки модуль – парне число, 62 – парне число, степінь

парного числа – парне число, то й x теж повинно бути парним числом за властивостями конгруенцій. Отже, можна перепозначити x = 2 y і конгруенцію записати так:

313854 × 23854 º 2 y(mod13 × 2) .

За властивостями конгруенцій таку конгруенцію можна скоротити на 2:

313854 × 23853 º y (mod13) .

Отримали нову задачу – знайти остачу від ділення числа

a = 313854 × 23853

на 13.

Спростимо

конгруенцію. Оскільки 31 ≡ 5 ≡ −8(mod13), і

степінь 3854 парний, відповідно

313854 × 23853 º (-8)3854 × 23853 (mod13) 83854 × 23853 º y (mod13)

(23 )3854 × 23853 º y (mod13) 211562 × 23853 º y (mod13)

211562+3853 = 215415 º y (mod13) .

Оскільки (2,13) = 1 , 13 – просте число, за теоремою Ферма

213−1 = 212 º 1(mod13)

З’ясуємо якою буде остача від ділення степені 15415 на 12:

15415 =12 ×1284 + 7

Отже, 215415 = 212×1284+7 = 212×1284 × 27 º 27 (mod13)

{

º1(mod13)

128 º11 º y (mod13) y º11(mod13) .

Що означає, що остача від ділення числа a = 313854 × 23853 на

46


13 буде дорівнювати 11.

Отже, остачею від ділення 623854 на 26 буде число x = 2 y = 22 .

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ 3

ЗАВДАННЯ 7

Знайдіть остачу від ділення

1.

6617

2.100

+3

100

3.

11802

4.

172001

5.

192402

на 7

2

 

 

на 1000

на 1000

на 100

на 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

17852

7.

19671968

8.

383175

9.

109345

10.

439291

на 11

на 11

 

на 45

на 14

на 60

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.

293275 на

12.

 

6617

13.

11753

14.

570+750

15.

580+7100

48

 

на 7

 

 

на 11

на 12

на 13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16.

550+13100

17.

 

111841

18.

122751

19.

222342

20.

122751

на 18

на 7

 

 

на 5

на 14

на 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21.

343741 на

22.

 

1782741

23.

111201

24.

71199

25.

3157

26

 

на 22

 

на 1000

на 1000

на 100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26.

1778

27.

 

1979

28.

7114

29.

11203

30.

7332

на 100

на 100

 

на 100

на 100

на 100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

47


ТЕМА 4. КОНГРУЕНЦІЇ З ОДНИМ НЕВІДОМИМ

4.1. Конгруенції першого степеня. Розв’язання конгруенцій.

4.1.1.Використання властивостей конгруенцій.

4.1.2.Використання підхідних дробів для розв’язання конгруенцій.

4.2. Обернений елемент за множенням.

4.3. Системи конгруенцій першого степеня з одним невідомим.

Ключові терміни

Конгруенції І степеня, обернений елемент за модулем m , розвязок конгруенції, системи конгруенцій з одним невідомим, розвязок системи конгруенцій, китайська теорема про остачі.

4.1. КОНГРУЕНЦІЇ ПЕРШОГО СТЕПЕНЯ. РОЗВЯЗАННЯ КОНГРУЕНЦІЙ

Конгруенції І степеня мають вигляд ax + b ≡ 0(mod m) або ax b(mod m) .

Розвязком конгруенції І степеня за модулем m є клас чисел x1 + mt, t Z , кожний лишок якого за підстановки у конгруенцію приводить до тотожної конгруенції b b(mod m).

Як правило, x1 належить до повної системи найменших

додатних або абсолютно найменших лишків. Дослідимо наявність розв’язків такої конгруенції. По-перше, розглянемо ситуацію, коли (a, m) = 1.

Якщо x бере по черзі всі значення повної системи лишків за модулем m , то і ax теж набуває значення повної системи лишків із точністю до порядку слідування. Отже, x , який є конгруентним до b , існує тільки один.

48

Висновок

За умови, що (a, m) = 1, конгруенція ax b(mod m) має єдиний розвязок.

По-друге, розглянемо конгруенцію ax b(mod m) за умови

(a, m) = d > 1:

ax b(mod m) ax = b + mt .

Отже, якщо d | a, d | m d | b , тоді складові конгруенції можна подати так:

a = a1d , b = b1d , m = m1d , (a1, m1 ) = (b1 , m1 ) = 1,

отже за властивістю конгруенцій таку конгруенцію можна скоротити на d . Отримаємо конгруенцію

a1 x b1 (mod m1 ).

З попереднього

така конгруенція має

єдиний розв’язок

x x1 (mod m1 ) , або

x = m1t + x1 . Але

якщо

розглянути повну

систему лишків для модуля m = dm1 ,

то можна помітити, що у

інтервал [0, m] попадають такі розв’язки:

 

x1 , x1 + m1 ,

x1 + 2m1 ,..., x1 + (d − 1)m1 , тобто кількість таких

розв’язків

d . Ці

розв’язки неконгруентні між собою за

модулем

m і в свою чергу кожний з них створює свій клас

лишків.

 

 

 

 

 

Висновок

За умови, що (a, m) = d > 1, конгруенція має хоча б один розвязок, якщо d | b . Таких розвязків є рівно d штук ( d

класів). Перший з розвязків знаходиться із скороченої на d конгруенції, інші обчислюються, як

x2 = x1 + m1 ,..., xd = x1 + (d − 1)m1

49


РОЗВЯЗАННЯ КОНГРУЕНЦІЇ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ МОЖНА ПРОВОДИТИ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ:

4.1.1 ВИКОРИСТАННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОНГРУЕНЦІЙ.

Приклади

а) Розв’язати конгруенцію: 15x º 25(mod17)

Розвязання

По-перше, розглянемо НСД 15 та 17: (15,17) = 1, отже

конгруенція має єдиний розв’язок. Спростимо конгруенцію за властивостями: 25 і 15 мають спільний множник 5, який є взаємно простим з модулем 17. Отже, використовуючи властивості конгруенції, можемо поділити конгруенцію на 5: 3x º 5(mod17). Число 5 відповідає абсолютно найменшому

лишку -12, який є кратний числу 3, отже, 3x º -12(mod17) скоротимо на 3: x º -4(mod17). Таким чином, конгруенція має

єдиний розв’язок з повної системи абсолютно найменших лишків за модулем 17, або розв’язок з повної системи найменших додатних лишків: x = −4 + 17 = 13 .

б) Розв’язати конгруенцію 10x ≡ 35(mod 55).

Розвязання

(10,55) = 5 > 1, 5 | 35 . Отже, ця конгруенція має 5 розв’язків. Скоротимо конгруенцію на d = 5 :

2x ≡ 7(mod11) - така конгруенція має єдиний розв’язок, оскільки (2,11) = 1

2x ≡ 7 + 11(mod11) 2x ≡ 18(mod11) x ≡ 9(mod11).

Конгруенція 10x ≡ 35(mod 55) буде мати 5 таких розв’язків:

x0 º 9 (mod 55) , x1 º 9 +11×1 =18(mod 55) ,

50