Файл: Блок 1 решение.doc

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 29.09.2024

Просмотров: 7

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

  1. База даних задовольняє інформаційні потреби людини.+

  2. База даних – програмне забезпечення.-

  3. СУБД – програмне забезпечення, що підтримує роботу з базою даних.+

  4. СУБД задовольняє інформаційні потреби людини.-

  5. СУБД не надає можливості контролювати доступ до бази.+

  6. При роботі з базою даних використовуються язики алгебри.+

  7. Язик числення предикатів дозволяє створювати запити до бази даних.-

  8. Язики числення предикатів описують правила запису виразів.+

  9. Язики алгебри записують правила запису виразів.-

  10. Реляційні БД містять таблиці.+

  11. Сутність – асоціація між обєктами реального світу.+

  12. Сутністю можна вважати реально існуючий обєкт.-

  13. Зв'язок – асоціація між сутностями.-

  14. Зв'язок – обєкт реального світу.+

  15. При кратності звязку 1:1 одному рядку батьківської таблиці відповідає один рядок дочірньої таблиці.+

  16. При кратності звязку 1:* одному рядку батьківської таблиці відповідає один рядок дочірньої таблиці.-

  17. При кратності звязку *:* одному рядку батьківської таблиці відповідає один рядок дочірньої таблиці.-

  18. При кратності звязку 1:1 одному рядку батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.-

  19. При кратності звязку 1:* одному рядку батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.+

  20. При кратності звязку *:* одному рядку батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.-

  21. При кратності звязку 1:1 кільком батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.-

  22. При кратності звязку 1:* кільком батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.-

  23. При кратності звязку *:* кільком батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.+

  24. Всі конкретні актуальні реалізації язика SQL абсолютно однакові.-

  25. В технології клієнт-сервер одному клієнту відповідає один сервер.-

  26. В технології клієнт-сервер одному клієнту відповідає кілька серверів.-

  27. В технології клієнт-сервер одному серверу відповідає кілька клієнтів.+

  28. В технології клієнт-сервер кільком серверам відповідає кілька клієнтів.-

  29. В технології клієнт-сервер клієнтський процес надає ресурси серверному.-

  30. В технології клієнт-сервер серверний процес надає ресурси клієнтському.+

  31. Клієнт керує інтерфейсом користувача.+

  32. Клієнт приймає і перевіряє синтаксис введеного користувачем запиту.+

  33. Клієнт виконує додаток.+

  34. Клієнт генерує запит до бази даних.+

  35. Клієнт відображує користувачеві отримувані дані.+

  36. Сервер керує інтерфейсом користувача.-

  37. Сервер приймає і перевіряє синтаксис введеного користувачем запиту.-

  38. Сервер виконує додаток.-

  39. Сервер генерує запит до бази даних.-

  40. Сервер відображує користувачеві отримувані дані.-

  41. Сервер приймає і опрацьовує запити до БД.+

  42. Сервер перевіряє повноваження користувачів.+

  43. Сервер гарантує дотримання вимог цілісності.+

  44. Сервер виконує запити на оновлення і повертає результати.+

  45. Сервер підтримує системний каталог.+

  46. Сервер забезпечує паралельний доступ до бази даних.+

  47. Сервер забезпечує керування відновленням.+

  48. Клієнт приймає і опрацьовує запити до БД.-

  49. Клієнт перевіряє повноваження користувачів.-

  50. Клієнт гарантує дотримання вимог цілісності.-

  51. Клієнт виконує запити на оновлення і повертає результати.-

  52. Клієнт підтримує системний каталог.-

  53. Клієнт забезпечує паралельний доступ до бази даних.-

  54. Клієнт забезпечує керування відновленням.-

  55. DDL – язик визначення даних.+

  56. DDL – язик маніпулювання даними.-

  57. DDL – язик запитів.-

  58. DDL – язик управління даними.-

  59. DML – язик визначення даних.-

  60. DML – язик запитів.-

  61. DML – язик управління даними.-

  62. DML – язик маніпулювання даними.+

  63. DQL – язик визначення даних.-

  64. DQL – язик маніпулювання даними.-

  65. DQL – язик управління даними.-

  66. DQL – язик запитів.+

  67. DQL – язик визначення даних.-

  68. DQL – язик управління даними.-

  69. DQL – язик маніпулювання даними.-

  70. DCL – язик управління даними.+

  71. DCL – язик запитів-

  72. DCL – язик маніпулювання даними-

  73. DCL – язик визначення даних.-

  74. Тип даних ВІТ відносять до символьних.-

  75. Для типу VARCHAR параметр довжина вказує максимальну кількість символів для стовбця.+

  76. Якщо символів менше, ніж вказує параметр довжина, рядок доповнюється нулями.-

  77. Бітовий тип може приймати значення 0.+

  78. Бітовий не може приймати значення 1.-

  79. В мові SQL в змінну типу INTEGER можна розмістити дробове значення.+

  80. В мові SQL в змінну типу NUMERIC можна розмістити дробове значення.+

  81. В мові SQL в змінну типу DECIMAL можна розмістити дробове значення.+

  82. В мові SQL в змінну типу SMALLINT можна розмістити дробове значення.-+

  83. Тип даних DATE зберігає відмітки часу формату година-хвилина-секунда.-

  84. Тип даних TIME зберігає відмітки часу формату година-хвилина-секунда.+

  85. Тип даних DATE зберігає календарні дати.+

  86. Тип даних TIME зберігає календарні дати.-

  87. Домен – припустимий набір атрибутів.+

  88. Домен не визначає всіх потенційних значень, яких може набути атрибут. +

  89. Команда DROP DOMAIN видаляє домен.+

  90. В SQL Server в змінну типу VARCHAR можна розмістити 4000 знаків.-

  91. В SQL Server в змінну типу TEXT можна розмістити 4000 знаків. +

  92. В SQL Server в змінну типу NCHAR можна 2 Гб текстової інформації.-

  93. Вираз - комбінація ідентифікаторів і знаків операцій.+

  94. Вираз - спосіб передачі даних між командами.-

  95. Обєкт Tables призначений для відображення даних, відібраних з таблиць.-

  96. Triggers - додаткові структури, покликані підвищити продуктивність роботи з даними.-

  97. Rules - віртуальні таблиці для відображення даних, відібраних з таблиць.-

  98. Keys - один з видів обмежень цілісності даних.-

  99. Stored Procedures - правила бази даних, що дозволяють контролювати логічну цілісність даних.-

  100. Tables - правила бази даних, що дозволяють контролювати логічну цілісність даних.-

  101. Rules - спеціальні збережені процедури, що викликаються при зміні даних в таблиці.-

  102. Методологія проектування – структурований підхід до проектування баз даних. +

  103. Концептуальне проектування передбачає конструювання інформаційної моделі предмету розробки.+

  104. Логічне проектування передбачає конструювання інформаційної моделі предмету розробки.-

  105. Фізичне проектування передбачає конструювання інформаційної моделі предмету розробки.-

  106. Концептуальне проектування не враховує специфіки використаної СУБД та інших фізичних умов реалізації.+

  107. Логічне проектування не враховує специфіки використаної СУБД та інших фізичних умов реалізації.+

  108. Фізичне проектування не враховує специфіки використаної СУБД та інших фізичних умов реалізації.-

  109. Концептуальне проектування опис конкретної реалізації БД, що розміщується в зовнішній пам`яті.-

  110. Логічне проектування опис конкретної реалізації БД, що розміщується в зовнішній пам`яті.-

  111. Фізичне проектування опис конкретної реалізації БД, що розміщується в зовнішній пам`яті. +

  112. До складу локальної концептуальної моделі мають входити типи сутностей і типи зв`язків. +

  113. До складу локальної концептуальної моделі мають первинні ключі та альтернативні ключі+

  114. Атрибути не входять до складу локальної концептуальної моделі.-

  115. До складу локальної концептуальної моделі не мають входити типи сутностей і типи зв`язків.-

  116. До складу локальної концептуальної моделі не мають первинні ключі та альтернативні ключі-

  117. Атрибути входять до складу локальної концептуальної моделі.+

  118. При побудові локальної концептуальної моделі обмеження цілісності не враховуються.-

  119. Тип звязку - однозначно ідентифікована асоціація, що включає по одному екземпляру сутності з кожного типу сутності, шо приймає участь у зв’язку.-

  120. Екземпляр звязку однозначно ідентифікована асоціація, що включає по одному екземпляру сутності з кожного типу сутності, шо приймає участь у зв’язку.+

  121. Операція вибірки є унарною.+

  122. Операція проекції є унарною.+

  123. Операція декартового добутку є унарною.-

  124. Операція з’єднання є унарною.-

  125. Операція вибірки є бінарною.-

  126. Операція проекції є бінарною.-

  127. Операція декартового добутку є бінарною.+

  128. Операція з’єднання є бінарною.+

  129. Операція декартового добутку будує горизонтальну множину кортежів, що володіють певними властивостями.-

  130. Операція з’єднання будує горизонтальну множину кортежів, що володіють певними властивостями.-

  131. Операція вибірки будує горизонтальну множину кортежів, що володіють певними властивостями.+

  132. Операція проекції будує горизонтальну множину кортежів, що володіють певними властивостями.-

  133. Операція вибірки будує вертикальну підмножину кортежів шляхом включення одних і виключенням інших атрибутів.-

  134. Операція проекції будує вертикальну підмножину кортежів шляхом включення одних і виключенням інших атрибутів.+

  135. Операція декартового добутку будує вертикальну підмножину кортежів шляхом включення одних і виключенням інших атрибутів-.

  136. Операція з’єднання будує вертикальну пі дмножину кортежів шляхом включення одних і виключенням інших атрибутів.-

  137. Операція проекції визначає нове відношення, як результат конкатенації двох вихідних.-

  138. Операція декартового добутку визначає нове відношення, як результат конкатенації двох вихідних.+

  139. Операція вибірки визначає нове відношення, як результат конкатенації двох вихідних.-

  140. Операція з’єднання визначає нове відношення, як результат конкатенації двох вихідних.+

  141. Операція проекції з’єднує дві таблиці в одну.-

  142. Операція декартового добутку з’єднує дві таблиці в одну.-

  143. Операція вибірки з’єднує дві таблиці в одну.-

  144. Операція з’єднання з’єднує дві таблиці в одну.+

  145. Операція тета-з’єднання обирає з декартового добутку кортежів лише ті, шо задовольняють певний предикат.+

  146. Операція з’єднання по еквівалентності обирає з декартового добутку кортежів лише ті, що задовольняють певний предикат.-

  147. Операція природного з’єднання обирає з декартового добутку кортежів лише ті, що задовольняють певний предикат.-

  148. Операція зовнішнього з’єднання обирає з декартового добутку кортежів лише ті, що задовольняють певний предикат.-

  149. Операція напівз’єднання обирає з декартового добутку кортежів лише ті, що задовольняють певний предикат.-

  150. Операція тета-з’єднання є різновидом тета-з’єднання, що використовує в предикаті лише знак рівності.-

  151. Операція з’єднання по еквівалентності є різновидом тета-з’єднання, що використовує в предикаті лише знак рівності.+

  152. Операція природного з’єднання є різновидом тета-з’єднання, що використовує в предикаті лише знак рівності.-

  153. Операція зовнішнього з’єднання є різновидом тета-з’єднання, що використовує в предикаті лише знак рівності.-

  154. Операція напівз’єднання є різновидом тета-з’єднання, що використовує в предикаті лише знак рівності.-

  155. Операція тета-з’єднання видаляє з результату еквівалентного з’єднання по одному екземпляру кожного загального атрибута двох відношень.-

  156. Операція з’єднання по еквівалентності видаляє з результату еквівалентного з’єднання по одному екземпляру кожного загального атрибута двох відношень.-

  157. Операція природного з’єднання видаляє з результату еквівалентного з’єднання по одному екземпляру кожного загального атрибута двох відношень.+

  158. Операція зовнішнього з’єднання видаляє з результату еквівалентного з’єднання по одному екземпляру кожного загального атрибута двох відношень.-

  159. Операція напівз’єднання видаляє з результату еквівалентного з’єднання по одному екземпляру кожного загального атрибута двох відношень.-

  160. Операція тета-з’єднання заносить до одного з відношень навіть ті кортежі, що відсутні в іншому.-

  161. Операція з’єднання по еквівалентності заносить до одного з відношень навіть ті кортежі, що відсутні в іншому.-

  162. Операція природного з’єднання заносить до одного з відношень навіть ті кортежі, що відсутні в іншому.-

  163. Операція зовнішнього з’єднання заносить до одного з відношень навіть ті кортежі, що відсутні в іншому.-

  164. Операція напівз’єднання заносить до одного з відношень навіть ті кортежі, що відсутні в іншому.-

  165. Операція тета-з’єднання визначає відношення, що містить кортежі, наявні в зєднанні двох вихідних відношень.+

  166. Операція з’єднання по еквівалентності визначає відношення, що містить кортежі, наявні в з’єднанні двох вихідних відношень.-

  167. Операція природного з’єднання визначає відношення, що містить кортежі, наявні в з’єднанні двох вихідних відношень.-

  168. Операція зовнішнього з’єднання визначає відношення, що містить кортежі, наявні в з’єднанні двох вихідних відношень.-

  169. Операція напівз’єднання визначає відношення, що містить кортежі, наявні в з’єднанні двох вихідних відношень.-

  170. Операція об’єднання відношень – конкатенація двох вихідних відношень з виключенням кортежів дублікатів.+

  171. Операція перетину відношень – конкатенація двох вихідних відношень з виключенням кортежів дублікатів.-

  172. Операція різниці відношень – конкатенація двох вихідних відношень з виключенням кортежів дублікатів.-

  173. Операція ділення відношень – конкатенація двох вихідних відношень з виключенням кортежів дублікатів.-

  174. Операція об’єднання відношень – конкатенація двох вихідних відношень з включенням кортежів дублікатів.+

  175. Операція перетину відношень – конкатенація двох вихідних відношень з включенням кортежів дублікатів.-

  176. Операція різниці відношень – конкатенація двох вихідних відношень з включенням кортежів дублікатів.-

  177. Операція ділення відношень – конкатенація двох вихідних відношень з включенням кортежів дублікатів.-

  178. Операція об’єднання відношень визначає набір кортежів, присутній в кожному з двох вихідних.-

  179. Операція перетину відношень визначає набір кортежів, присутній в кожному з двох вихідних.-

  180. Операція різниці відношень визначає набір кортежів, присутній в кожному з двох вихідних.-

  181. Операція ділення відношень визначає набір кортежів, присутній в кожному з двох вихідних.+

  182. Операція об’єднання відношень визначає набір кортежів, прсутній в одному з відношень, а в іншому – відсутній.-

  183. Операція перетину відношень визначає набір кортежів, прсутній в одному з відношень, а в іншому – відсутній.-

  184. Операція різниці відношень визначає набір кортежів, прсутній в одному з відношень, а в іншому – відсутній.+

  185. Операція ділення відношень визначає набір кортежів, прсутній в одному з відношень, а в іншому – відсутній.-

  186. Операція об’єднання відношень визначає набір кортежів одного з відношень, що відповідають комбінаціям всіх кортежів іншого відношення.-

  187. Операція перетину відношень визначає набір кортежів одного з відношень, що відповідають комбінаціям всіх кортежів іншого відношення.-

  188. Операція різниці відношень визначає набір кортежів одного з відношень, що відповідають комбінаціям всіх кортежів іншого відношення.-

  189. Операція ділення відношень визначає набір кортежів одного з відношень, що відповідають комбінаціям всіх кортежів іншого відношення.+

  190. Обчислювальні поля будуються на основі виразу, вказаного в списку SELECT оператору вибірки.+

  191. Обчислювальні поля будуються на основі виразу, вказаного в списку FROM оператору вибірки.-

  192. Обчислювальні поля будуються на основі виразу, вказаного в списку WHERE оператору вибірки.+

  193. Обчислювальні поля будуються на основі виразу, вказаного в списку ORDER BY оператору вибірки.-

  194. Для завдання імені нового обчисленого поля використовується параметр ON.-

  195. Для завдання імені нового обчисленого поля використовується параметр DISTINCT.-

  196. Для завдання імені нового обчисленого поля використовується параметр AS.+

  197. Для завдання імені нового обчисленого поля використовується параметр INNER JOIN.-

  198. Функція COUNT належить до агрегатних.+

  199. Функції MIN/MAX належить до агрегатних.+

  200. Функція AVG належить до агрегатних.+

  201. Функція SUM належить до агрегатних.+

  202. Функція AVG не належить до агрегатних.-

  203. Функція COUNT не належить до агрегатних.-

  204. Функції MIN/MAX не належить до агрегатних.-

  205. Функція SUM не належить до агрегатних.-

  206. Функція AVG застосовна до числових даних.-

  207. Функція COUNT застосовна до числових даних.+

  208. Функції MIN/MAX застосовна до числових даних.+

  209. Функція SUM застосовна до числових даних.+

  210. Функція SUM застосовна до символьних даних-.

  211. Функція AVG застосовна до символьних даних.-

  212. Функції MIN/MAX застосовна до символьних даних.+

  213. Функція COUNT застосовна до символьних даних.+

  214. Функція COUNT не застосовна до числових даних.+

  215. Функції MIN/MAX не застосовна до числових даних.+

  216. Функція AVG не застосовна до числових даних.-

  217. Функція SUM не застосовна до числових даних.-

  218. Функція COUNT не застосовна до символьних даних.-

  219. Функції MIN/MAX не застосовна до символьних даних.+

  220. Функція AVG не застосовна до символьних даних.+

  221. Функція SUM не застосовна до символьних даних.+

  222. Функція COUNT визначає кількість записів у вихідній таблиці.+

  223. Функції MIN/MAX визначає кількість записів у вихідній таблиці.-

  224. Функція AVG визначає кількість записів у вихідній таблиці.-

  225. Функція SUM визначає кількість записів у вихідній таблиці.-

  226. Функція COUNT визначає мінімальне/максимальне значення з деякого діапазону.-

  227. Функції MIN/MAX визначає мінімальне/максимальне значення з деякого діапазону.+

  228. Функція AVG визначає мінімальне/максимальне значення з деякого діапазону.-

  229. Функція SUM визначає мінімальне/максимальне значення з деякого діапазону.-

  230. Функція AVG розраховує середнє значення безлічі завданих параметрів.+

  231. Функція SUM розраховує середнє значення безлічі завданих параметрів.-

  232. Функція COUNT розраховує середнє значення безлічі завданих параметрів.-

  233. Функції MIN/MAX розраховує середнє значення безлічі завданих параметрів.-

  234. Функція AVG знаходить математичну суму безлічі заданих параметрів.-

  235. Функція SUM знаходить математичну суму безлічі заданих параметрів.+

  236. Функція COUNT знаходить математичну суму безлічі заданих параметрів.-

  237. Функції MIN/MAX знаходить математичну суму безлічі заданих параметрів.-

  238. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція SELECT.+

  239. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція GROUP.-

  240. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція OGDER.-

  241. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція DISTINCT.-

  242. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція AS.-

  243. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція FROM.-

  244. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція INNER JOIN.-

  245. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція HAVING.-

  246. Запит на вибірку відносять до активних.-

  247. Запит на додавання відносять до активних.+

  248. Запит на видалення відносять до активних.+

  249. Запит на оновлення відносять до активних.+

  250. При виконання вставки в таблицю обов’язково дотримуватись того порядку слідування полів, в якому вони оголошені при створенні таблиці.+

  251. При виконання вставки в таблицю не обов’язково дотримуватись того порядку слідування полів, в якому вони оголошені при створенні таблиці.-

  252. При видаленні записів з таблиці треба обов’язково вказувати умову видалення.-

  253. При виконанні видалення умову видалення можна не вказувати.+

  254. Якщо не вказати умову видалення, видалиться вся таблиця бази.-

  255. Якщо не вказати умову видалення, видалиться вміст таблиці.+

  256. В запиті на оновлення зазначення умови оновлення не обов’язкове.+

4

Смотрите также файлы