ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 29.09.2024

Просмотров: 7

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
  1. База даних задовольняє інформаційні потреби людини.

  2. База даних – програмне забезпечення.

  3. СУБД – програмне забезпечення, що підтримує роботу з базою даних.

  4. СУБД задовольняє інформаційні потреби людини.

  5. СУБД не надає можливості контролювати доступ до бази.

  6. При роботі з базою даних використовуються язики алгебри.

  7. Язик числення предикатів дозволяє створювати запити до бази даних.

  8. Язики числення предикатів описують правила запису виразів.

  9. Язики алгебри записують правила запису виразів.

  10. Реляційні БД містять таблиці.

  11. Сутність – асоціація між обєктами реального світу.

  12. Сутністю можна вважати реально існуючий обєкт.

  13. Зв'язок – асоціація між сутностями.

  14. Зв'язок – обєкт реального світу.

  15. При кратності звязку 1:1 одному рядку батьківської таблиці відповідає один рядок дочірньої таблиці.

  16. При кратності звязку 1:* одному рядку батьківської таблиці відповідає один рядок дочірньої таблиці.

  17. При кратності звязку *:* одному рядку батьківської таблиці відповідає один рядок дочірньої таблиці.

  18. При кратності звязку 1:1 одному рядку батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.

  19. При кратності звязку 1:* одному рядку батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.

  20. При кратності звязку *:* одному рядку батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.

  21. При кратності звязку 1:1 кільком батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.

  22. При кратності звязку 1:* кільком батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.

  23. При кратності звязку *:* кільком батьківської таблиці відповідає кілька рядків дочірньої таблиці.

  24. Всі конкретні актуальні реалізації язика SQL абсолютно однакові.

  25. В технології клієнт-сервер одному клієнту відповідає один сервер.

  26. В технології клієнт-сервер одному клієнту відповідає кілька серверів.

  27. В технології клієнт-сервер одному серверу відповідає кілька клієнтів.

  28. В технології клієнт-сервер кільком серверам відповідає кілька клієнтів.

  29. В технології клієнт-сервер клієнтський процес надає ресурси серверному.

  30. В технології клієнт-сервер серверний процес надає ресурси клієнтському.

  31. Клієнт керує інтерфейсом користувача.

  32. Клієнт приймає і перевіряє синтаксис введеного користувачем запиту.

  33. Клієнт виконує додаток.

  34. Клієнт генерує запит до бази даних.

  35. Клієнт відображує користувачеві отримувані дані.

  36. Сервер керує інтерфейсом користувача.

  37. Сервер приймає і перевіряє синтаксис введеного користувачем запиту.

  38. Сервер виконує додаток.

  39. Сервер генерує запит до бази даних.

  40. Сервер відображує користувачеві отримувані дані.

  41. Сервер приймає і опрацьовує запити до БД.

  42. Сервер перевіряє повноваження користувачів.

  43. Сервер гарантує дотримання вимог цілісності.

  44. Сервер виконує запити на оновлення і повертає результати.

  45. Сервер підтримує системний каталог.

  46. Сервер забезпечує паралельний доступ до бази даних.

  47. Сервер забезпечує керування відновленням.

  48. Клієнт приймає і опрацьовує запити до БД.

  49. Клієнт перевіряє повноваження користувачів.

  50. Клієнт гарантує дотримання вимог цілісності.

  51. Клієнт виконує запити на оновлення і повертає результати.

  52. Клієнт підтримує системний каталог.

  53. Клієнт забезпечує паралельний доступ до бази даних.

  54. Клієнт забезпечує керування відновленням.

  55. DDL – язик визначення даних.

  56. DDL – язик маніпулювання даними.

  57. DDL – язик запитів.

  58. DDL – язик управління даними.

  59. DML – язик визначення даних.

  60. DML – язик запитів.

  61. DML – язик управління даними.

  62. DML – язик маніпулювання даними.

  63. DQL – язик визначення даних.

  64. DQL – язик маніпулювання даними.

  65. DQL – язик управління даними.

  66. DQL – язик запитів.

  67. DQL – язик визначення даних.

  68. DQL – язик управління даними.

  69. DQL – язик маніпулювання даними.

  70. DCL – язик управління даними.

  71. DCL – язик запитів

  72. DCL – язик маніпулювання даними

  73. DCL – язик визначення даних.

  74. Тип даних ВІТ відносять до символьних.

  75. Для типу VARCHAR параметр довжина вказує максимальну кількість символів для стовбця.

  76. Якщо символів менше, ніж вказує параметр довжина, рядок доповнюється нулями.

  77. Бітовий тип може приймати значення 0.

  78. Бітовий не може приймати значення 1.

  79. В мові SQL в змінну типу INTEGER можна розмістити дробове значення.

  80. В мові SQL в змінну типу NUMERIC можна розмістити дробове значення.

  81. В мові SQL в змінну типу DECIMAL можна розмістити дробове значення.

  82. В мові SQL в змінну типу SMALLINT можна розмістити дробове значення.

  83. Тип даних DATE зберігає відмітки часу формату година-хвилина-секунда.

  84. Тип даних TIME зберігає відмітки часу формату година-хвилина-секунда.

  85. Тип даних DATE зберігає календарні дати.

  86. Тип даних TIME зберігає календарні дати.

  87. Домен – припустимий набір атрибутів.

  88. Домен не визначає всіх потенційних значень, яких може набути атрибут.

  89. Команда DROP DOMAIN видаляє домен.

  90. В SQL Server в змінну типу VARCHAR можна розмістити 4000 знаків.

  91. В SQL Server в змінну типу TEXT можна розмістити 4000 знаків.

  92. В SQL Server в змінну типу NCHAR можна 2 Гб текстової інформації.

  93. Вираз - комбінація ідентифікаторів і знаків операцій.

  94. Вираз - спосіб передачі даних між командами.

  95. Обєкт Tables призначений для відображення даних, відібраних з таблиць.

  96. Triggers - додаткові структури, покликані підвищити продуктивність роботи з даними.

  97. Rules - віртуальні таблиці для відображення даних, відібраних з таблиць.

  98. Keys - один з видів обмежень цілісності даних.

  99. Stored Procedures - правила бази даних, що дозволяють контролювати логічну цілісність даних.

  100. Tables - правила бази даних, що дозволяють контролювати логічну цілісність даних.

  101. Rules - спеціальні збережені процедури, що викликаються при зміні даних в таблиці.

  102. Методологія проектування – структурований підхід до проектування баз даних.

  103. Концептуальне проектування передбачає конструювання інформаційної моделі предмету розробки.

  104. Логічне проектування передбачає конструювання інформаційної моделі предмету розробки.

  105. Фізичне проектування передбачає конструювання інформаційної моделі предмету розробки.

  106. Концептуальне проектування не враховує специфіки використаної СУБД та інших фізичних умов реалізації.

  107. Логічне проектування не враховує специфіки використаної СУБД та інших фізичних умов реалізації.

  108. Фізичне проектування не враховує специфіки використаної СУБД та інших фізичних умов реалізації.

  109. Концептуальне проектування опис конкретної реалізації БД, що розміщується в зовнішній пам`яті.

  110. Логічне проектування опис конкретної реалізації БД, що розміщується в зовнішній пам`яті.

  111. Фізичне проектування опис конкретної реалізації БД, що розміщується в зовнішній пам`яті.

  112. До складу локальної концептуальної моделі мають входити типи сутностей і типи зв`язків.

  113. До складу локальної концептуальної моделі мають первинні ключі та альтернативні ключі

  114. Атрибути не входять до складу локальної концептуальної моделі.

  115. До складу локальної концептуальної моделі не мають входити типи сутностей і типи зв`язків.

  116. До складу локальної концептуальної моделі не мають первинні ключі та альтернативні ключі

  117. Атрибути входять до складу локальної концептуальної моделі.

  118. При побудові локальної концептуальної моделі обмеження цілісності не враховуються.

  119. Тип звязку - однозначно ідентифікована асоціація, що включає по одному екземпляру сутності з кожного типу сутності, шо приймає участь у зв’язку.

  120. Екземпляр звязку однозначно ідентифікована асоціація, що включає по одному екземпляру сутності з кожного типу сутності, шо приймає участь у зв’язку.

  121. Операція вибірки є унарною.

  122. Операція проекції є унарною.

  123. Операція декартового добутку є унарною.

  124. Операція з’єднання є унарною.

  125. Операція вибірки є бінарною.

  126. Операція проекції є бінарною.

  127. Операція декартового добутку є бінарною.

  128. Операція з’єднання є бінарною.

  129. Операція декартового добутку будує горизонтальну множину кортежів, що володіють певними властивостями.

  130. Операція з’єднання будує горизонтальну множину кортежів, що володіють певними властивостями.

  131. Операція вибірки будує горизонтальну множину кортежів, що володіють певними властивостями.

  132. Операція проекції будує горизонтальну множину кортежів, що володіють певними властивостями.

  133. Операція вибірки будує вертикальну підмножину кортежів шляхом включення одних і виключенням інших атрибутів.

  134. Операція проекції будує вертикальну підмножину кортежів шляхом включення одних і виключенням інших атрибутів.

  135. Операція декартового добутку будує вертикальну підмножину кортежів шляхом включення одних і виключенням інших атрибутів.

  136. Операція з’єднання будує вертикальну пі дмножину кортежів шляхом включення одних і виключенням інших атрибутів.

  137. Операція проекції визначає нове відношення, як результат конкатенації двох вихідних.

  138. Операція декартового добутку визначає нове відношення, як результат конкатенації двох вихідних.

  139. Операція вибірки визначає нове відношення, як результат конкатенації двох вихідних.

  140. Операція з’єднання визначає нове відношення, як результат конкатенації двох вихідних.

  141. Операція проекції з’єднує дві таблиці в одну.

  142. Операція декартового добутку з’єднує дві таблиці в одну.

  143. Операція вибірки з’єднує дві таблиці в одну.

  144. Операція з’єднання з’єднує дві таблиці в одну.

  145. Операція тета-з’єднання обирає з декартового добутку кортежів лише ті, шо задовольняють певний предикат.

  146. Операція з’єднання по еквівалентності обирає з декартового добутку кортежів лише ті, що задовольняють певний предикат.

  147. Операція природного з’єднання обирає з декартового добутку кортежів лише ті, що задовольняють певний предикат.

  148. Операція зовнішнього з’єднання обирає з декартового добутку кортежів лише ті, що задовольняють певний предикат.

  149. Операція напівз’єднання обирає з декартового добутку кортежів лише ті, що задовольняють певний предикат.

  150. Операція тета-з’єднання є різновидом тета-з’єднання, що використовує в предикаті лише знак рівності.

  151. Операція з’єднання по еквівалентності є різновидом тета-з’єднання, що використовує в предикаті лише знак рівності.

  152. Операція природного з’єднання є різновидом тета-з’єднання, що використовує в предикаті лише знак рівності.

  153. Операція зовнішнього з’єднання є різновидом тета-з’єднання, що використовує в предикаті лише знак рівності.

  154. Операція напівз’єднання є різновидом тета-з’єднання, що використовує в предикаті лише знак рівності.

  155. Операція тета-з’єднання видаляє з результату еквівалентного з’єднання по одному екземпляру кожного загального атрибута двох відношень.

  156. Операція з’єднання по еквівалентності видаляє з результату еквівалентного з’єднання по одному екземпляру кожного загального атрибута двох відношень.

  157. Операція природного з’єднання видаляє з результату еквівалентного з’єднання по одному екземпляру кожного загального атрибута двох відношень.

  158. Операція зовнішнього з’єднання видаляє з результату еквівалентного з’єднання по одному екземпляру кожного загального атрибута двох відношень.

  159. Операція напівз’єднання видаляє з результату еквівалентного з’єднання по одному екземпляру кожного загального атрибута двох відношень.

  160. Операція тета-з’єднання заносить до одного з відношень навіть ті кортежі, що відсутні в іншому.

  161. Операція з’єднання по еквівалентності заносить до одного з відношень навіть ті кортежі, що відсутні в іншому.

  162. Операція природного з’єднання заносить до одного з відношень навіть ті кортежі, що відсутні в іншому.

  163. Операція зовнішнього з’єднання заносить до одного з відношень навіть ті кортежі, що відсутні в іншому.

  164. Операція напівз’єднання заносить до одного з відношень навіть ті кортежі, що відсутні в іншому.

  165. Операція тета-з’єднання визначає відношення, що містить кортежі, наявні в зєднанні двох вихідних відношень.

  166. Операція з’єднання по еквівалентності визначає відношення, що містить кортежі, наявні в з’єднанні двох вихідних відношень.

  167. Операція природного з’єднання визначає відношення, що містить кортежі, наявні в з’єднанні двох вихідних відношень.

  168. Операція зовнішнього з’єднання визначає відношення, що містить кортежі, наявні в з’єднанні двох вихідних відношень.

  169. Операція напівз’єднання визначає відношення, що містить кортежі, наявні в з’єднанні двох вихідних відношень.

  170. Операція об’єднання відношень – конкатенація двох вихідних відношень з виключенням кортежів дублікатів.

  171. Операція перетину відношень – конкатенація двох вихідних відношень з виключенням кортежів дублікатів.

  172. Операція різниці відношень – конкатенація двох вихідних відношень з виключенням кортежів дублікатів.

  173. Операція ділення відношень – конкатенація двох вихідних відношень з виключенням кортежів дублікатів.

  174. Операція об’єднання відношень – конкатенація двох вихідних відношень з включенням кортежів дублікатів.

  175. Операція перетину відношень – конкатенація двох вихідних відношень з включенням кортежів дублікатів.

  176. Операція різниці відношень – конкатенація двох вихідних відношень з включенням кортежів дублікатів.

  177. Операція ділення відношень – конкатенація двох вихідних відношень з включенням кортежів дублікатів.

  178. Операція об’єднання відношень визначає набір кортежів, присутній в кожному з двох вихідних.

  179. Операція перетину відношень визначає набір кортежів, присутній в кожному з двох вихідних.

  180. Операція різниці відношень визначає набір кортежів, присутній в кожному з двох вихідних.

  181. Операція ділення відношень визначає набір кортежів, присутній в кожному з двох вихідних.

  182. Операція об’єднання відношень визначає набір кортежів, прсутній в одному з відношень, а в іншому – відсутній.

  183. Операція перетину відношень визначає набір кортежів, прсутній в одному з відношень, а в іншому – відсутній.

  184. Операція різниці відношень визначає набір кортежів, прсутній в одному з відношень, а в іншому – відсутній.

  185. Операція ділення відношень визначає набір кортежів, прсутній в одному з відношень, а в іншому – відсутній.

  186. Операція об’єднання відношень визначає набір кортежів одного з відношень, що відповідають комбінаціям всіх кортежів іншого відношення.

  187. Операція перетину відношень визначає набір кортежів одного з відношень, що відповідають комбінаціям всіх кортежів іншого відношення.

  188. Операція різниці відношень визначає набір кортежів одного з відношень, що відповідають комбінаціям всіх кортежів іншого відношення.

  189. Операція ділення відношень визначає набір кортежів одного з відношень, що відповідають комбінаціям всіх кортежів іншого відношення.

  190. Обчислювальні поля будуються на основі виразу, вказаного в списку SELECT оператору вибірки.

  191. Обчислювальні поля будуються на основі виразу, вказаного в списку FROM оператору вибірки.

  192. Обчислювальні поля будуються на основі виразу, вказаного в списку WHERE оператору вибірки.

  193. Обчислювальні поля будуються на основі виразу, вказаного в списку ORDER BY оператору вибірки.

  194. Для завдання імені нового обчисленого поля використовується параметр ON.

  195. Для завдання імені нового обчисленого поля використовується параметр DISTINCT.

  196. Для завдання імені нового обчисленого поля використовується параметр AS.

  197. Для завдання імені нового обчисленого поля використовується параметр INNER JOIN.

  198. Функція COUNT належить до агрегатних.

  199. Функції MIN/MAX належить до агрегатних.

  200. Функція AVG належить до агрегатних.

  201. Функція SUM належить до агрегатних.

  202. Функція AVG не належить до агрегатних.

  203. Функція COUNT не належить до агрегатних.

  204. Функції MIN/MAX не належить до агрегатних.

  205. Функція SUM не належить до агрегатних.

  206. Функція AVG застосовна до числових даних.

  207. Функція COUNT застосовна до числових даних.

  208. Функції MIN/MAX застосовна до числових даних.

  209. Функція SUM застосовна до числових даних.

  210. Функція SUM застосовна до символьних даних.

  211. Функція AVG застосовна до символьних даних.

  212. Функції MIN/MAX застосовна до символьних даних.

  213. Функція COUNT застосовна до символьних даних.

  214. Функція COUNT не застосовна до числових даних.

  215. Функції MIN/MAX не застосовна до числових даних.

  216. Функція AVG не застосовна до числових даних.

  217. Функція SUM не застосовна до числових даних.

  218. Функція COUNT не застосовна до символьних даних.

  219. Функції MIN/MAX не застосовна до символьних даних.

  220. Функція AVG не застосовна до символьних даних.

  221. Функція SUM не застосовна до символьних даних.

  222. Функція COUNT визначає кількість записів у вихідній таблиці.

  223. Функції MIN/MAX визначає кількість записів у вихідній таблиці.

  224. Функція AVG визначає кількість записів у вихідній таблиці.

  225. Функція SUM визначає кількість записів у вихідній таблиці.

  226. Функція COUNT визначає мінімальне/максимальне значення з деякого діапазону.

  227. Функції MIN/MAX визначає мінімальне/максимальне значення з деякого діапазону.

  228. Функція AVG визначає мінімальне/максимальне значення з деякого діапазону.

  229. Функція SUM визначає мінімальне/максимальне значення з деякого діапазону.

  230. Функція AVG розраховує середнє значення безлічі завданих параметрів.

  231. Функція SUM розраховує середнє значення безлічі завданих параметрів.

  232. Функція COUNT розраховує середнє значення безлічі завданих параметрів.

  233. Функції MIN/MAX розраховує середнє значення безлічі завданих параметрів.

  234. Функція AVG знаходить математичну суму безлічі заданих параметрів.

  235. Функція SUM знаходить математичну суму безлічі заданих параметрів.

  236. Функція COUNT знаходить математичну суму безлічі заданих параметрів.

  237. Функції MIN/MAX знаходить математичну суму безлічі заданих параметрів.

  238. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція SELECT.

  239. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція GROUP.

  240. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція OGDER.

  241. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція DISTINCT.

  242. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція AS.

  243. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція FROM.

  244. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція INNER JOIN.

  245. Для формування проміжних підсумків використовується пропозиція HAVING.

  246. Запит на вибірку відносять до активних.

  247. Запит на додавання відносять до активних.

  248. Запит на видалення відносять до активних.

  249. Запит на оновлення відносять до активних.

  250. При виконання вставки в таблицю обов’язково дотримуватись того порядку слідування полів, в якому вони оголошені при створенні таблиці.

  251. При виконання вставки в таблицю не обов’язково дотримуватись того порядку слідування полів, в якому вони оголошені при створенні таблиці.

  252. При видаленні записів з таблиці треба обов’язково вказувати умову видалення.

  253. При виконанні видалення умову видалення можна не вказувати.

  254. Якщо не вказати умову видалення, видалиться вся таблиця бази.

  255. Якщо не вказати умову видалення, видалиться вміст таблиці.

  256. В запиті на оновлення зазначення умови оновлення не обов’язкове.