ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 07.10.2024
Просмотров: 1140
Скачиваний: 1
СОДЕРЖАНИЕ
Тема 1.1. Основні закони хімії
Тема 1.7. Електролітична дисоціація. Реакції йонного обміну
Тема 1.8. Окисно-відновні реакції
Тема 2.1. Загальна характеристика металів
Тема 2.10. Сульфатна кислота та її солі
Тема 2.12. Аміак. Солі амонію.
Тема 3.1. Теорія будови органічних речовин о.М. Бутлерова
Тема 3.5. Алкадієни (дієнові вуглеводні)
Тема 3.6. Ароматичні вуглеводні (арени)
І. Вуглець – гарний відновник:
1) взаємодіє з киснем.
![]()
2) взаємодіє з водою. Якщо на розжарений вуглець подавати водяну пару, то внаслідок реакції утвориться водяний газ – суміш карбон (ІІ) оксиду і водню:
![]()
3) стійкий до дії лугів і кислот. Лише концентровані сульфатна і нітратна кислоти за температури 100ºC окиснюють його:

ІІ. Окисні властивості :
1) взаємодіє з воднем за високої температури і наявності каталізатора:

2) ) взаємодіє з металами з утворенням карбідів:

5. Завдяки твердості технічні алмази використовують для свердління твердих порід, виготовлення шліфувальних дисків, різців, свердл, різання скла. Чисті алмази гранують, шліфують і виготовляють з них діаманти.
З графіту виготовляють вогнетривкі тиглі, мастила, синтетичні алмази, електроди, обкладки для електролітичних ванн, труби теплообмінників.
Контрольні запитання:
-
Яке місце в періодичній системі елементів займає Карбон?
-
Наведіть електронну формулу атома Карбону. Які ступені окиснення для нього характерні?
-
Що таке алотропія? Пояснити на прикладі Карбону.
-
Охарактеризуйте хімічні властивості вуглецю.
-
Де використовуються алотропні модифікації Карбону?
-
Обчисліть масу карбон(IV) оксиду, який можна добути при взаємодії кальцій карбонату масою 7 г з розчином хлоридної кислоти масою 30 г, де масова частка HCl складає 20%.
Література:
-
Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 10 – 11 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 37-38.
-
Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. ІІ, Гл. 11, §§ 86-87, с. 101-103.
-
Стахеєв О.Ю. Хімія. Узагальнюючі схеми і таблиці. – Тернопіль.: «Богдан», 1998. – с. 32.
Тема 2.16. Сполуки Карбону
План
-
Карбон (ІІ) оксид.**
-
Карбон (ІV) оксид.**
-
Карбонатна кислота та її солі.**
1. Карбон утворює два оксиди СO і СO2.
Карбон (ІІ) оксид (чадний газ) – безбарвний газ, без запаху, погано розчиняється у воді, трохи легший за повітря, отруйний.
Карбон (ІІ) оксид – несолетворний оксид. За стандартних умов не взаємодіє з водою, кислотами, лугами. Йому притаманні такі властивості:
-
здатність горіти васильково синім полум’ям, виділяючи велику кількість теплоти:
![]()
-
здатність відновлювати метали з оксидів:
![]()
-
взаємодіє з хлором з утворенням фосгену – отруйної речовини, що належить до хімічної зброї:

Добування: У лабораторії карбон (ІІ) оксид добувають з метанової кислоти під дією концентрованої сульфатної кислоти, яка відбирає воду:

У промисловості його добувають різними способами:
-
внаслідок взаємодії карбон (IV) оксиду з розжареним вугіллям за температури понад 450ºC в умовах нестачі повітря:
CO2 + C = 2CO
-
дією водяної пари на розпечене вугілля:

Застосування:
-
для відновлення металів з їх оксидів;
-
в органічному синтезі (для добування спиртів, вуглеводів, альдегідів, карбонових кислот);
-
як висококалорійне паливо.
2. Карбон (ІV) оксид (вуглекислий газ).
![]()
Молекула має лінійну будову, хімічний зв’язок ковалентний полярний, але диполь не виникає, оскільки молекула симетрична. Кристалічні гратки – молекулярні.
Фізичні властивості: безбарвний газ, без запаху, важчий за повітря у 1,5 рази, доволі добре розчиняється у воді, особливо під тиском, легко зріджується навіть за кімнатної температури і невеликого тиску (5 МПа). Зріджений карбон (ІV) оксид зберігають у стальних балонах. Якщо його швидко вилити з балона, вуглекислий газ випаровується, внаслідок чого частина газу перетворюється на снігоподібну масу – сухий лід.
Хімічні властвисоті: СО2 – кислотний оксид:
1) Він взаємодіє з водою, утворюючи нестійку карбонатну кислоту:
![]()
2) взаємодіє з основами і основними оксидами, як у водних розчинах, так і з твердими, утворюючи солі – карбонати:

Добування: У лабораторії вуглекислий газ добувають дією хлоридної кислоти на мармур:
![]()
У промисловості – прожарюванням вапняку:
![]()
Застосування:
-
для виробництва соди;
-
для гасіння пожеж (содові вогнегасники);
-
для газування напоїв;
-
для виготовлення сухого льоду для зберігання продуктів, які швидко псуються.
3. Карбонатна кислота – нестійка сполука, існує лише у водному розчині:
![]()
Це – слабка двохосновна кислота, у водному розчині дисоціює на йони (ступінчасто):

Карбонатна кислота утворює два ряди солей: середні – карбонати і кислі – гідрогенкарбонати. Карбонати лужних і лужноземельних металів та амонію і всі гідрогенкарбонати розчиняються у воді. Карбонати інших металів у воді не розчиняються, а карбонати Алюмінію, Хрому (ІІІ), Феруму (ІІІ), Купруму (ІІ) не існують.
Хімічні властивості:
1) Під впливом сильних кислот на солі карбонатної кислоти виділяється карбон(IV) оксид:

2) Усі карбонати, крім солей лужних металів, внаслідок нагрівання розкладаються:
![]()
3) Карбонати перетворюються на гідрогенкарбонати під впливом водного розчину, що містить вуглекислий газ:

4) Гідрогенкарбонати лужних металів перетворюються на карбонати під час нагрівання:
![]()
Застосування карбонатів.
|