ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 07.10.2024
Просмотров: 1111
Скачиваний: 1
СОДЕРЖАНИЕ
Тема 1.1. Основні закони хімії
Тема 1.7. Електролітична дисоціація. Реакції йонного обміну
Тема 1.8. Окисно-відновні реакції
Тема 2.1. Загальна характеристика металів
Тема 2.10. Сульфатна кислота та її солі
Тема 2.12. Аміак. Солі амонію.
Тема 3.1. Теорія будови органічних речовин о.М. Бутлерова
Тема 3.5. Алкадієни (дієнові вуглеводні)
Тема 3.6. Ароматичні вуглеводні (арени)
Контрольні запитання:
-
Які речовини називають оксидами?
-
Як класифікують оксиди за хімічними властивостями?
-
Які хімічні властивості характерні для кислотних оксидів?
-
Які хімічні властивості характерні для основних оксидів?
-
Які хімічні властивості характерні для амфотерних оксидів?
-
Способи одержання оксидів.
-
Скласти рівняння реакцій за схемою С→ СО2→СаСО3→СО2→Н2СО3
-
Визначте масу алюміній оксиду, який утворюється при окисленні 2,7г алюмінію.
Література:
-
Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 8 – 9 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 33-34, 54.
-
Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. І, Гл. 6, § 49, с. 59-60.
-
Стахеєв О.Ю. Хімія. Узагальнюючі схеми і таблиці. – Тернопіль.: «Богдан», 1998. – с.13.
Тема 1.3. Основи
План
-
Визначення. Класифікація основ.
-
Хімічні властивості основ.**
-
Амфотерні гідроксиди.**
-
Добування основ.*
1. Основи – це складні речовини, які складаються з катіонів металу та гідроксогрупи.
Загальна формула – Ме(ОН)n
Усі оксиди за розчинністі у воді поділяють на:
-
луги – розчинні у воді основи;
-
нерозчинні основи.
-
Хімічні властивості основ
|
Луги |
Нерозчинні основи |
|
1. Змінюють забарвлення індикаторів |
1. На індикатори не діють |
|
2. Реагують з кислотами, утворюючи сіль і води : NaOH + HCl → NaCl + H2O |
2. Реагують з кислотами, утворюючи сіль і води: Zn(OH)2 + 2HCl → ZnCl2 + 2H2O |
|
3. Взаємодія з кислотними і амфотерними оксидами: Ca(OH)2 + CO2→ CaCO3 + H2O |
3. Не реагують з кислотними і амфотерними оксидами |
|
4. Під час нагрівання не розкладаються |
4. Розкладаються під час нагрівання на основний оксид і воду: Fe(OH)2 → FeO + H2O |
3. До амфотерних гідроксидів належать: Be(OH)2, Zn(OH)2, Pb(OH)2, Al(OH)3, Fe(OH)3, Cr(OH)3.
Хімічні властивості амфотерних гідроксидів:
1. Виявляють основні властивості при взаємоді з кислотами і кислотними оксидами з утворенням солей, у яких хімічний елемент, який утворює амфотерний гідроксид, входить до складу катіона:

2. Виявляють кислотні властивості при взаємодії з основами та основними оксидами з утворенням солей, у яких хімічний елемент, який утворює амфотерний гідроксид, входить до складу кислотного залишку - аніона:

4. Добування лугів:
1) взаємодія активних металів з водою: 2Na + 2H2O → 2NaOH + H2
2) взаємодія оксидів активних металів з водою: CaO + H2O → Ca(OH)2
Добування нерозчинних основ та амфотерних гідроксидів: взаємодія відповідних солей з лугами:
CuSO4 + 2NaOH → Cu(OH)2 + Na2SO4
Al2(SO4)3 + 6NaOH → 2Al(OH)3 + 3Na2SO4
Контрольні запитання:
-
Які речовини називають основами?
-
Як класифікують основи за розчинністю у воді?
-
Порівняйте хімічні властивості лугів і нерозчинних основ.
-
Які хімічні властивості характерні для амфотерних гідроксидів?
-
Способи одержання основ.
-
Скласти рівняння реакцій за схемою Са→СаО→Са(ОН)2→СаСl2
-
Визначте масу натрій гідроксиду, якій утворюється при взаємодії 6,9г натрію з водою.
Література:
-
Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 8 – 9 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 48, 54.
-
Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. І, Гл. 6, § 51, с. 61-62.
-
Стахеєв О.Ю. Хімія. Узагальнюючі схеми і таблиці. – Тернопіль.: «Богдан», 1998. – с.14.
Тема 1.4. Кислоти
План
-
Визначення. Класифікація кислот.
-
Хімічні властивості кислот.**
-
Добування кислот.*
1. Кислоти – це складні речовини, які складаються з катіону Гідрогену та кислотного залишку.
Класифікують кислоти за різними ознаками:
А) За наявністю Оксигену в їх складі:
-
Оксигеновмісні - H3PO4, H2SO4
-
Безоксигенові – HCl, H2S
Б) За основністю:
-
Одноосновні – HCl, HBr
-
Двохосновні –H2SO4, H2S
-
Трьохосновні – H3PO4
2. Хімічні властивості кислот:
1) дисоціація:

2) з основами: NaOH + HCl → NaCl + H2O
Взаємодія кислоти з основою, в результаті якої утворюються сіль і вода, називається реакцією нейтралізації.
3) з амфотерними і основними оксидами: CaO + 2HCl → CaCl2 + H2O
4) з металами, які в електрохімічному ряді напруг знаходяться лівіше від водню з утворенням солей та витісненням водню: Zn + 2HCl → ZnCl2 + H2
5) з солями:
Нелеткі кислоти витискують леткі кислоти з їх солей:
H2SO4 + 2NaCl → Na2SO4 + 2NaCl
Сильніші кислоти витискують слабкіші кислоти з розчинів їх солей:
2HCl + Na2CO3 → 2NaCl + CO2 + H2O
3. Добування кислот:
1) Оксигеновмісні кислоти добувають внаслідок взаємодії кислотних оксидів з водою:
SO3 + H2O → H2SO4
2) Безоксигенові кислоти добувають розчиненням у воді сполук відповідних неметалічних елементів з Гідрогеном: H2 + Cl2 → 2HCl
3) Оксигеновмісні та безоксигенові кислоти добувають в результаті дії на їх солі (в твердому агрегатному стані) інших кислот – сильніших або менш летких:
2NaCl + H2SO4 → Na2SO4 + 2HCl
Контрольні запитання:
-
Які речовини називають кислотами?
-
Як класифікують кислоти?
-
Які хімічні властивості характерні для кислот?
-
Які реакції називають реакціями нейтралізації?
-
Способи одержання кислот.
-
Скласти рівняння реакцій за схемою S→SO2→SO3→H2SO4→Na2SO4
-
Визначте масу хлороводню, який утворився при взаємодії 11,2л хлору з 22,4л водню.
Література:
-
Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 8 – 9 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 40-41.
-
Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. І, Гл. 6, § 50, с. 60-61.
-
Стахеєв О.Ю. Хімія. Узагальнюючі схеми і таблиці. – Тернопіль.: «Богдан», 1998. – с.15.
Тема 1.5. Солі
План
-
Визначення. Класифікація солей.
-
Хімічні властивості середніх солей.**
-
Добування солей.*
1. Солі - складні речовини, утворені катіонами металу або амонію і кислотним залишком.
Класифікація солей:
-
Середні солі являють собою продукти повного заміщення атомів Гідрогену кислоти катіонами металів або амонію;
Приклади: Na2SO4, MgCl2
-
Кислі солі – продукти неповного заміщення атомів Гідрогену кислоти катіонами металів або амонію;
Приклади: NaHSO4, Ca(HCO3)2
-
Основні солі – продукти неповного заміщення гідроксид-йонів в основі на аніони кислотних залишків.
Приклади: MgOHCl, Al(OH)2NO3
2. Хімічні властивості середніх солей:
1) з металами, які в електрохімічному ряді напруг стоять лівіше, ніж метали, якими утворена сіль: Fe + CuSO4 → Cu + FeSO4
2) з кислотами: 2NaCl + H2SO4 → Na2SO4 + 2HCl
3) з лугами: CuSO4 + 2NaOH → Cu(OH)2 + Na2SO4
4) з солями: NaCl + AgNO3 → AgCl + NaNO3
3. Добування солей:




Контрольні запитання:
-
Які речовини називають солями?
-
Як класифікують солі?
-
Які хімічні властивості характерні для середніх солей?
-
Способи одержання солей.
-
Скласти рівняння реакцій за схемою Н2S→SO2→SO3→H2SO4→К2SO4
-
Визначте масу натрій хлориду, який утворився при взаємодії 11,2л хлору з 23г натрію.
Література:
-
Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 8 – 9 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 54-55.
-
Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. І, Гл. 6, § 52, с. 62-64.
Тема 1.6. Хімічний зв'язок
План
-
Поняття про хімічний зв'язок. Типи хімічного зв’язку.
-
Ковалентний зв'язок. **
-
Йонний зв'язок.**
-
Металічний зв'язок.*
1. Хімічний зв'язок – взаємодія атомів, яка приводить до утворення хімічно стійкої двох- або багатоатомної системи (молекули або кристалу).
Природа хімічного зв’язку має електростатичний характер.
Типи хімічного зв’язку

2. Ковалентний зв’язок – це зв’язок, що утворюється за рахунок спільних електронних пар.
Природа ковалентного зв’язку визначається силою електростатичного притягання двох сусідніх ядер до пари електронів, розташованої між ними.
-
Ковалентний хімічний зв’язок утворюється 2 електронами з протилежно напрямленими спінами, причому ця електронна пара належить двом атомам.
-
Ковалентний зв’язок тим міцніший, чим більшою мірою перекриваються взаємодіючі електронні хмари.
Перекривання можливе тільки при певній взаємній орієнтації електронних хмар; при цьому область перекривання розміщується в певному напрямі відносно взаємодіючих атомів. Тобто ковалентний зв'язок має певну напрямленість:
σ – зв’язок (перекривання атомних хмар відбувається поблизу прямої, що сполучає ядра взаємодіючих атомів)
π – зв’язок (перекривання атомних хмар відбувається з обох боків від прямої, що сполучає ядра взаємодіючих атомів).
Найчастіше ковалентний зв'язок утворюється за обмінним механізмом. Сутність обмінного механізму полягає в тому, що кожний атом надає по 1 електрону для спільної електронної пари.