ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 07.10.2024

Просмотров: 1138

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Тема 1.1. Основні закони хімії

Контрольні запитання:

Тема 1.2. Оксиди

Контрольні запитання:

Тема 1.3. Основи

Контрольні запитання:

Тема 1.4. Кислоти

Контрольні запитання:

Тема 1.5. Солі

Контрольні запитання:

Тема 1.6. Хімічний зв'язок

Контрольні запитання:

Тема 1.7. Електролітична дисоціація. Реакції йонного обміну

Контрольні запитання:

Тема 1.8. Окисно-відновні реакції

Контрольні запитання:

Тема 2.1. Загальна характеристика металів

Контрольні запитання:

Тема 2.2. Корозія металів

Контрольні запитання:

Тема 2.3. Лужні метали

Контрольні запитання:

Тема 2.4. Кальцій

Контрольні запитання:

Тема 2.5. Сполуки Кальцію

Контрольні запитання:

Тема 2.6. Алюміній

Контрольні запитання:

Тема 2.7. Залізо

Контрольні запитання:

Тема 2.8. Сульфур. Сірка.

Контрольні запитання:

Тема 2.9. Сполуки Сульфуру

Контрольні запитання:

Тема 2.10. Сульфатна кислота та її солі

Контрольні запитання:

Тема 2.11. Нітроген. Азот.

Контрольні запитання:

Тема 2.12. Аміак. Солі амонію.

Контрольні запитання:

Тема 2.13. Сполуки Нітрогену

Контрольні запитання:

Тема 2. 14.Фосфор

Контрольні запитання:

Тема 2.15. Сполуки Фосфору

Контрольні запитання:

Тема 2.16. Карбон. Вуглець.

Контрольні запитання:

Тема 2.16. Сполуки Карбону

Контрольні запитання:

Тема 2.18. Силіцій.

Контрольні запитання:

Тема 2.19. Сполуки Силіцію.

Контрольні запитання:

Тема 3.1. Теорія будови органічних речовин о.М. Бутлерова

Контрольні запитання:

Тема 3.2. Алкани

Контрольні запитання:

Тема 3.3. Алкени

Контрольні запитання:

Тема 3.4. Алкіни

Контрольні запитання:

Тема 3.5. Алкадієни (дієнові вуглеводні)

Контрольні запитання:

Тема 3.6. Ароматичні вуглеводні (арени)

Контрольні запитання:

Тема 3.7. Природні джерела вуглеводнів

Контрольні запитання:

Тема 4.1. Одноатомні спирти

Контрольні запитання:

Тема 4.2. Багатоатомні спирти

Контрольні запитання:

Тема 4.3. Феноли

Контрольні запитання:

Тема 4.4. Альдегіди

Контрольні запитання:

Тема 4.5. Карбонові кислоти

Контрольні запитання:

Тема 4.6. Естери

2. Номенклатура:

Контрольні запитання:

Тема 4.7. Жири. Мило

Контрольні запитання:

Тема 5.1. Вуглеводи. Глюкоза

Контрольні запитання:

Тема 5.2. Сахароза

Контрольні запитання:

Тема 5.3. Крохмаль і целюлоза

Контрольні запитання:

Тема 5.4. Аміни

Контрольні запитання:

Тема 5.5. Амінокислоти

Контрольні запитання:

Тема 5.6. Білки

Контрольні запитання:

Контрольні запитання:

  1. Де розташовані метали в періодичній системі? Які особливості будови металів?

  2. Який хімічний зв'язок характерний для металів? Його особливості.

  3. Які фізичні властивості металів?

  4. Які хімічні властивості металів?

  5. Поширення металів у природі.

  6. Охарактеризуйте способи одержання металів.

  7. До 200 мл води додали 7,8 г калію. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в утвореному розчині.

Література:

  1. Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. ІІ, Гл. 12, §§ 94, 96-98 с. 108-112.

Тема 2.2. Корозія металів

План

  1. Корозія металів. Види корозії.

  2. Характеристика хімічної корозії.

  3. Характеристика електрохімічної корозії.**

  4. Способи захисту від корозії.*

1. На практиці при експлуатації виробів з металів та їхніх сплавів доводиться стикатися з явищем руйнування їх під дією зовнішнього середовища. Таке руйнування металів і сплавів внаслідок взаємодії їх з навколишнім середовищем називається корозією.

Корозія – самовільне руйнування металевих матеріалів, що відбувається під впливом навколишнього середовища.

Корозійне руйнування може поширюватися на всю поверхню металу – суцільна (загальна) корозія та на окремі ділянки – місцева (локальна) корозія.

Залежно від механізму процесу розрізняють хімічну (газову) та електрохімічну корозію (корозія в розчинах електролітів).

2. Хімічна корозія розвивається при контакті металу з розчинами неелектролітів або з газами при високих температурах. Відбувається безпосереднє окиснення металу окислювачами – компонентами навколишнього середовища. На поверхні металів утворюються відповідні сполуки: оксиди, сульфіди.

Найнебезпечнішими для металів компонентами газового середовища є кисень, водяна пара, вуглекислий газ, сульфур (IV) оксид.

Газової корозії зазнає арматура печей, деталі ДВЗ, лопатки газових турбін.

3. Найбільшої шкоди приносить електрохімічна корозія, тобто руйнування металу при контакті двох різних металів при наявності води або іншого електроліту. У цьому випадку одночасно з хімічними процесами (віддачі електронів) протікають і електричні (перенесення електронів від однієї ділянки до іншої).


До електрохімічної корозії належать:

  • Морська корозія

  • Корозія у розчинах,

  • Атмосферна корозія

  • Ґрунтова корозія

  • Корозія при нерівномірній аерації

  • Контактна корозія

Електрохімічна корозія відбувається за електрохімічним механізмом. На металі відбуваються одночасно 2 процеси – окиснення металу (анодний процес) і відновлення окисників – компонентів середовища (катодний процес).

Як правило, окислювачами у водних розчинах у кислому середовищі є йони гідрогену Н+ або розчинений у воді кисень повітря. Так корозія у кислому середовищі супроводжується таким катодним процесом: 2Н+ + 2е → Н2

Катодний процес під час корозії з участю кисню відбувається за рівнянням

О2 + 2Н2О + 4е → 4ОН-

Приклад: корозія заліза

А) в розчині кислоти

Б) в лужному або нейтральному середовищі

Продукт корозії заліза – бура іржа є складною сумішшю гідроксидів феруму ІІ і ІІІ, продуктів їх розкладання і взаємодії з СО2 та іншими речовинами навколишнього середовища.

Метали, що мають позитивний стандартний електродний потенціал, піддаються корозії тільки за участю кисню в усіх середовищах. Пр: корозія міді

Атмосферна корозія – корозія у вологому повітрі при звичайних температурах. Поверхня металу, що міститься у вологому повітрі, буває вкрита плівкою води, яка містить різні гази. Швидкість атмосферної корозії залежить від вологості повітря і вмісту газів у ньому, які утворюють з водою кислоти, стан поверхні металу.

Ґрунтова корозія – відбувається при контакті металів з ґрунтовими водами, що містять розчинене повітря. Швидкість корозії залежить від складу ґрунтових вод, структури і мінералогічного складу грунту. Пр.: руйнування трубопроводів, оболонок кабелів, деталей будівельних споруд.

Морська корозія – відбувається при контакті металів з морською водою. Пр.: обшивка кораблів, устаткування, що застосовується в портах

Контактна корозія – відбувається, коли два метали з різними потенціалами контактують один з одним або у водному середовищі, або при наявності вологи, що конденсується з повітря. Метали один одного поляризують і метал з меншим потенціалом поляризується анодно і швидкість його корозії поблизу місця контакту різко зростає.


Пр.: у теплофікаційних установках, коли мідні нагрівні змійовики з’єднані з залізними кип’ятильниками або трубами. Інтенсивна корозія заліза спостерігається біля місць з’єднань.

Корозія при нерівномірній аерації спостерігається у тих випадках, коли деталь або конструкція міститься у розчині, але доступ розчиненого кисню до різних її частин неоднаковий. При цьому ті частини металу, до яких доступ кисню мінімальний, кородують значно більше, ніж ті частини, доступ до яких більший. Такий нерівномірний розподіл корозії можна пояснити так: при відновленні кисню О2 + 4Н+ + 4е → 2Н2О витрачаються йони Гідрогену, і тому розчин трохи підлуговується. Метали при підлуговуванні розчину легше переходять у пасивний стан. Тому керовані ділянки металу переходять у пасивний стан і швидкість корозії на них знижується. На некерованих ділянках не відбувається пасивування – тут відбувається процес окиснення металу, що приводить до переходу його йонів у розчин: Ме → Mez+ + ze

4. Способи захисту від корозії:

1) захисні покриття

Ці покриття бувають металеві (покриття цинком, оловом, свинцем, нікелем, хромом та іншими металами) і неметалеві (покриття лаком, фарбою, емаллю та іншими речовинами). Ці покриття ізолюють метал від зовнішнього середовища.

2) створення сплавів з антикорозійними властивостями

Введенням до складу сталі до 12% хрому отримують нержавіючу сталь, стійку до корозії. Підвищують антикорозійні властивості сталі домішки нікелю, кобальту і міді. У цьому випадку підвищується схильність до пасивації.

3) протекторний захист

Він використовується у тих випадках, коли конструкція (підземний трубопровід, корпус судна) знаходиться в середовищі електроліта (морська вода, підземні, грунтові води). Його суть полягає в тому, що конструкцію з’єднують з протектором – більш активним металом, ніж метал конструкції. В процесі корозії протектор слугує анодом і руйнується, тим самим захищаючи від руйнування конструкцію

4) використання інгібіторів – сповільнювачів корозії


Контрольні запитання:

  1. Що називається корозією металів?

  2. Які види корозії ви знаєте?

  3. У чому полягає хімічна корозія металів?

  4. У чому полягає електрохімічна корозія металів?

  5. Охарактеризуйте види електрохімічної корозії.

  6. Способи захисту від корозії.

Література:

  1. Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. ІІ, Гл. 12, §§ 99-100, с. 112-114.

Тема 2.3. Лужні метали

План

  1. Загальна характеристика елементів 1-А групи періодичної системи.

  2. Поширення лужних металів в природі.

  3. Хімічні властивості лужних металів. **

  4. Добування лужних металів. *

  5. Застосування лужних металів.

  6. Гідроксиди лужних металів.*

1. Елементи І-А групи періодичної системи називаються лужними металами.

Загальна характеристика лужних металів:

Елемент

Ознака порівняння

Li

Na

K

Rb

Cs

Fr

Протонне число

3

11

19

37

55

87

Електронна конфігурація

[He]2s1

[Ne]3s1

[Ar]4s1

[Kr]5s1

[Xe]6s1

[Rn]7s1

Відносна атомна маса

7

23

39

85

133

[223]

Ступінь окиснення в сполуках

+1

Формула і хімічний характер вищого оксиду

Me2O основний

Формула і хімічний характер гідроксиду

МеОН, луг

Проста речовина

Li

Na

K

b

Cs

Fr

Колір

С

Забарвлення полум’я іблясто-білий

Карміново-

червоне

Жовте

Фіолетове

Синювато- червоне

Зеленувато

- блакитне

-

Густина, г/см3

0,53

0,96

0,86

1,6

1,9

[2,1-2,4]

Температура плавлення, оС

179

98

63

38

8

[15-23]


2. Серед лужних металів найважливіше практичне значення мають Натрій і Калій. Лужні метали в природі у вільному стані не трапляються, тільки у вигляді сполук.

Природні сполуки Натрію: кам’яна сіль (галіт) – NaCl

глауберова сіль (мірабіліт) – Na2SO4∙10H2O

бура – Na2B4O7∙10H2O

кріоліт – Na3AlF6

сильвініт – NaCl∙KCl

Природні сполуки Калію: сильвін – NaCl

сильвініт – NaCl∙KCl

карналіт – KCl∙MgCl2∙6H2O

3. Лужні метали дуже активні, на повітрі миттєво окиснюються, тому їх зберігають під шаром органічних речовин (петролей – нафтопродуктів).

Хімічні властивості:

1) взаємодіють з киснем:

4Li + O2 = 2Li2O

Решта лужних металів утворюють пероксиди:

2Na + O2 → Na2O2 натрій пероксид

2) взаємодіють з воднем з утворенням гідридів: 2Na + Н2 → 2NaН

3) взаємодіють з іншими неметалами з утворенням солей – твердих кристалічних йонних сполук: 2Na + Cl2 → 2NaCl

4) взаємодіють з водою з утворенням лугів: 2Na + 2H2O → 2NaOH + H2

4. У промисловості натрій одержують електролізом розплаву його солей, наприклад NaCl. У розплаві натрій хлорид дисоціює на йони:

NaCl = Na+ + Cl-

Під час пропускання постійного електричного струму через розплав на катоді виділяється натрій, а на аноді хлор:

Для добування калію в промисловості через труднощі у створенні безпечних умов перебігу процесу замість електролізу розплаву калій хлориду KCl використовують обмінні реакції в розплавах за високої температури:

5. Застосування лужних металів

Метал

Застосування

Li

Розкисник у кольоровій металургії, газовбирач для створення глибокого вакууму, сировина для добування тритію в термоядерних процесах, широко – в органічному синтезі.

Na

Теплоносій у ядерних реакторах, відновник у металотермії, каталізатор, наповнювач натрієвих газорозрядних ламп, широко – в неорганічному та органічному синтезах.

K

Охолоджувач у ядерних реакторах, відновник

Rb, Cs металотермії, матеріал для електродів у хімічних джерелах струму, фотоелементах, широко – в органічному синтезі.

Газовбирач для створення глибокого вакууму, матеріал для виготовлення фотоелементів та джерел інфрачервоного випромінювання, фотоелектронних помножувачів, приладів нічного бачення і прицілів снайперських гвинтівок.