ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 07.10.2024
Просмотров: 24
Скачиваний: 0
Тема I: «Українська мова – національна мова українського народу».
План
-
Державотворча роль мови.
-
Що таке мова. Форми її вираження.
-
Функції мови.
-
Мовні обов’язки громадян.
-
Літературна мова та її норми.
-
Українська мова в системі слов’янських мов.
-
Скорботний календар української мови.
-
Розвиток української мови, її престиж і перспективи розвитку.
Словникова робота
Етнос – народ;
білінгвізм – двомовність;
аналіз – розчленування цілого на частини;
синтез – поєднання результатів аналізу;
індуктивний метод – передбачає перехід від часткового до загального;
дедуктивний метод – перехід від загального до окремих висновків;
1. Державотворча роль мови.
Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 травня 1996 року.
Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Стаття 12.
Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.
Рішенням конституційного суду України від 14 грудня 1999 року:
«Положення Конституції України зобов’язане застосовувати українську мову як мову офіційного спілкування посадових і службових осіб…»
2. Що таке мова.
Мова – найважливіший засіб людського спілкування, це пізнання світу, обмін думками, передача досвіду іншим поколінням.
Мова – явище суспільно-соціальне.
Національна мова охоплює загальнонародну українську мову: літературну, розмовну, жаргонну, діалектну.
Мова живе і функціонує тільки в мовленні. Мова тісно зв’язана з думками, без мови їх просто не буде.
Існує дві форми вираження мови: усна і писемна.
3. Функції мови:
-
комунікативна – для спілкування;
-
мислетворча – оформляємо думки;
-
пізнавальна(гносеологічна) – пізнавальна;
-
номінативна – називаємо все що нас оточує;
-
емоційна – через мову виявляємо емоції;
-
виражальна – через мову виражаємо коефіцієнт інтелекту;
-
об’єднуюча – через мову об’єднує людей за видами діяльності;
Українська мова – державна мова України, вона рідна майже 50 мільйонів чоловік, в ній близько 135 тисяч слів и понад 300 тисяч пісень.
4. Мовні обов’язки громадян.
Кожен з нас повинен пам’ятати свої обов’язки:
вивчати мову все своє життя, вивчати її слухати радіо, допомагати вивчати мову тим, хто бажає її знати, поважати і цінувати інші мови. Ставлення до рідної мови повинне бути як до рідної матері, а саме: її любити не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона – мати.
5. Літературна мова та її норми.
Літературна мова – це вища форма вияву української національної мови, відшліфована форма загальної народної мови, якій властиві: багатофункціональність, унормований стиль, стандартність, розвинена система слів.
Іван Петрович Котляревський вважається основоположником , зачинателем української літературної мови, а сучасної Тарас Шевченко.
6. Українська мова в системі слов’янських мов.
7. Скорботний календар української мови
|
Скорботний календар української мови |
|
|
---|---|---|---|
1654 рік |
Відразу після Переяславської Ради царський уряд розпочав наступ на українську духовність, вважаючи її ліквідацію запорукою знищення української нації |
||
1720 рік |
Петро І заборонив книгодрукування українською мовою |
||
1729 рік |
Петро ІІІ звелів переписати всі державні постанови і розпорядження українською мовою |
||
1763 рік |
Катерина ІІ заборонила викладати українською мовою в Києво-Могилянській Академії |
||
1863 рік |
Валуєвський циркуляр про заборону друкування і розвиток українського театру |
||
1876 рік |
Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури |
||
1888 рік |
Указ Олександра IIІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами |
||
1895 рік |
Заборона друкувати дитячі книги |
||
1933 рік |
Телеграма Сталіна про припинення “українізації” |
||
1958 рік |
Закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів |
||
1983 рік |
Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік”(“Андроповський указ”) |
||
1990 рік |
Прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної |
8. Розвиток української мови, її престиж і перспективи розвитку.
Державність української мови є ключовим чинником консолідації українського суспільства на всій території України, формування сучасної української політичної нації, символічним уособленням української державності, гарантією збереження національної ідентичності українського етносу і державної єдності України. З огляду на це українська нація і держава мають забезпечувати відродження і захист української мови, якісну розбудову українського мовного простору.
Принципове значення для майбутнього української мови і української держави має національна мовна свідомість і мовна гідність. У їхньому формуванні чільну роль має відігравати українська інтелектуальна еліта, насамперед вище керівництво держави, яке своїм особистим прикладом і зусиллями має утверджувати престиж української мови, української нації і держави. Вільне володіння державною мовою юридичний обов'язок кожного громадянина України.
Занепокоєння науковців і широкої громадськості викликає якість українського мовлення та масове поширення такого загрозливого для української мови явища як суржик, необґрунтоване вживання іншомовних слів, коли їм є цілком повноцінні відповідники в українській мові. Одне з першочергових завдань мовної політики — очистити мову від негативних нашарувань, вберегти її від засмічення та деградації. Особливого значення це набуває в тих сферах діяльності, які пов'язані з загрозою масового тиражування недоброякісних мовних зразків. Мовлення дикторів і журналістів теле- і радіостудій в ефірі, дублювання та титрування фільмів мають бути еталонними. Виконання нормативних вимог до якості мови стане обов'язковою умовою отримання дозволу на право займатися освітньою, медичною чи рекламною діяльністю, а систематичне їх порушення передумовою для позбавлення ліцензії.
Існують спроби культивувати в суспільстві уявлення про українську мову як ущербну й непрестижну. Насправді її пізнавальний, виражальний і комунікативний потенціал надзвичайно потужний. Український словник один з найбагатших у світі. Українська мова входить до третього десятка демографічно найпоширеніших мов світу і за цим параметром друга серед слов'янських. Значна частина її словника значно старша за майже півторатисячолітню історію її вживання в різних сферах громадського й культурного життя.
Домашнє завдання.
Записати й вивчити три висловлювання про мову.
Тема ІІ. Фонетика і графіка. Орфоепія. Звуки і букви. Алфавіт. Склад і наголос.
План
-
Фонетика – мовознавча наука і звукова будова мови. Звуки мови. Класифікація приголосних.
-
Особливості української графіки. Відповідність між буквами і звуками. Алфавіт (абетка, азбука).
-
Орфоепія – наука про правила нормативної літературної вимови.
-
Склад і наголос (відкритий і закритий, наголошений, ненаголошений). Перенос слів.
-
Фонетика (від гр. phonetikos - звуковий) – розділ мовознавства, у якому вивчається звукова система мови та різноманітні звукові зміни, що відбуваються в мовному потоці.
Основним об'єктом вивчення фонетики є звуки - найменші одиниці мовного потоку, з яких в мові складаються слова.
Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних.
За способом творення звуки поділяються на голосні та приголосні.
Голосні звуки - це звуки людської мови, основу яких становить голос. При вимові голосних звуків струмінь повітря, вийшовши з легень і проходячи по гортані, спричинює вібрацію зімкнених напружених голосових зв'язок.
Голосних звуків шість: голосні [і], [и], [е], [у], [о], [а]
Голосні звуки можуть бути:
1. переднього і заднього ряду
2. низького, середнього і високого підняття
3. огублені і неогублені
4. ненаголошені і наголошені
Приголосні звуки - це звуки людської мови, основу яких становить шум з більшою чи меншою частиною голосу або тільки шум.
В українській мові 32 приголосних звука: приголосні [б], [п], [д], [д' ], [т], [т' ], [ґ ], [к], [ф], [ж], [з], [з' ], [ш], [с], [с' ], [г], [х], [дж], [дз], [дз' ], [ч], [ц], [ц' ], [в], [й], [м], [н], [н' ], [л], [л' ], [р], [р' ]
Приголосні звуки можуть бути:
1. Сонорні приголосні (від лат. sonorus - звучний) - це приголосні, при творенні яких голос переважає над шумом. Цих звуків в українській мові дев'ять: сонорні приголосні [в], [й], [м], [н], [н' ], [л], [л' ], [р], [р' ]