Файл: Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.10.2024

Просмотров: 10

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.


Перші дві години після пологів жінка знаходиться у індивідуальному пологовому залі під наглядом акушерки, лікаря акушера-гінеколога; при цьому може бути також присутній чоловік або хтось з родичів за бажанням жінки. Цей проміжок часу є дуже важливим, протягом якого відбуваються фізіологічні процеси пристосування материнського організму до нових умов існування, тому необхідним є створення найбільш комфортних умов, які б сприяли ефективної адаптації після пологів. Цьому безперечно сприяє знаходження дитини поряд із матір'ю у контакті «шкіра-до-шкіри» та раннє прикладання новонародженого до грудей, що у свою чергу забезпечує становлення грудного годування, тепловий захист малюка, профілактику інфекцій і розвиток емоційного зв'язку між дитиною та матір'ю. Оптимальною для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25-28°С. В подальшому, за умови відсутності протипоказань, новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір'ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує її годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньо лікарської інфекції.

Під час перебування породіллі у пологовому залі лікар акушер-гінеколог повинен стежити за її пульсом, артеріальним тиском, контролювати стан матки: визначає її консистенцію, розмір, висоту стояння дна матки у відношенні до симфізу та пупку, спостерігає за крововиділенням з пологових шляхів. Слід зазначити, що оцінювання крововтрати в ранньому післяпологовому періоді є обов'язковим. Вимірювання крововтрати проводиться за допомогою будь-якої мірної склянки. Середня крововтрата у послідовий та ранній післяпологовий періоди дорівнюється 250-300 мл чи 0,5% від маси тіла жінки, але не більше 500 мл.

У ранньому післяпологовому періоді виконують огляд зовнішніх статевих органів, лонного зчленування, промежини. Огляд шийки матки та вагіни проводиться за допомогою дзеркал за показаннями. Якщо проводилася епізіотомія або мала місце травма пологових шляхів, обов'язковим є відновлення цілісності пологових шляхів із застосуванням місцевого знеболювання.

Через дві години після пологів породіллю з малюком переводять до післяпологового відділення, де проводиться подальший нагляд за нею. Необхідним є вимірювання температури тіла 2 рази на добу, вранці та вечорі, огляд шкіри та слизових оболонок, визначення характеру та частоти пульсу вимірювання артеріального тиску. Особливу увагу звертають на молочні залози - визначають їх форму, стан сосків, наявність тріщин та можливе набухання залози. При лактостазі проводять зціджування. Орієнтують жінку на
ретельний щоденний огляд молочний залоз, виявлення затверділостей; проводять бесіду щодо профілактики маститів. Новонародженого годують залежно від його вимог.

Щоденно необхідно проводити пальпацію живота породіллі з визначенням висоти стояння дна матки, її консистенції. Висота стояння дна матки вимірюється в см по відношенню до лонного зчленування. В першу добу після пологів дно матки розташоване вище лобкового зчленування на 13-16 см, в другу добу - 10-12 см, 3 доба - 7-9 см. Швидкість репаративних процесів в порожнині матки визначається також за післяпологовими виділеннями - лохіями. Лохії мікроскопічно складаються з еритроцитів, уривків децидуальної оболонки, епітеліальних клітин, бактерій; мають нейтральну або лужну реакцію. В перші дні присутність крові надає їх червоному кольору (lochia rubra), на 3-4 день після пологів - стають світлішими (lochia serosa), а на 8-10 день, завдяки переважній присутності лейкоцитів, лохії стають жовтувато-білими (lochia alba).

При відсутності відхилення від фізіологічного перебігу післяпологового періоду породілля з новонародженим виписується на 3 добу додому під нагляд лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації та дільничного педіатра з рекомендаціями, до яких входять:

  • виконування правил індивідуальної гігієни;

  • дотримання режиму дня, з відпочинком не менш 8 годин за добу;

  • виконування спеціальних фізичних вправ післяпологової гімнастики;

  • дотримання дієти та режиму харчування з середньою калорійністю 2600-2800 ккал/доб, з достатньою кількістю білків, вітамінів, мінералів;

  • можливість відновлення статевого життя вирішується індивідуально залежно від стану жінки.

Через 3-4 тижні після пологів жінка повинна пройти стандартне обстеження в жіночій консультації, де всебічно оцінюється стан її здоров'я, обговорюються питання подальшого перебігу післяпологового періоду та даються рекомендації щодо планування сім'ї.
Матеріали для самоконтролю:

А. Тестові завдання для самоконтролю див. Додаток 1.
Б. Задачі для самоконтролю: див. Додаток 2.
Через 1 годину після пологів при огляді породіллі встановлено: загальний стан задовільний, AT 115/70 мм рт ст, ЧСС - 80 уд/хв, доброго наповнення і напруги; дно матки на 10 см вище лона, консистенція матки щільна, контури чіткі; виділення з пологових шляхів кров'яні, помірні. Загальна крововтрата - 300 мл.



■ Чи можна вважати перебіг раннього післяпологового періоду фізіологічним? Так
На 4-ту добу після пологів отримані такі дані обстеження породіллі: загальний стан задовільний, AT 120/80 мм рт ст, ЧСС - 96 за 1хв., температура 37,2°С. Молочні залози напружені, безболісні. Живіт м'який, безболісний. Дно матки на 15 см вище лона, консистенція матки м'яка. Лохії кров'яні, помірні. Аналіз крові: Нв -100 г/л, лейкоцити 10x10 9/л, еритроцити 3,2х1012/л, ШОЕ - 22 мм/год.

■ Чи можна вважати перебіг четвертої доби післяпологового періоду у даної породіллі фізіологічним?

Ні, адже розміри та консистенція матки свідчать про її субінволюцію. Потрібно оцінити стан та вміст порожнини матки шляхом УЗД.
Через 10 годин після своєчасних нормальних пологів у породіллі спостерігається підвищення температури тіла до 37,7°С. Скарги на слабкість, переймоподібний біль у низу живота, який посилюється під час годування новонародженого. При обстеженні виявлено помірне нагрубання молочних залоз, шкіра молочних залоз, соски та ареоли - без патологічних змін. Регіональні лімфовузли не збільшені. Матка тверда, чуттєва при дослідженні, дно матки на рівні пупка. Лохії з домішкою крові у помірній кількості.

■ Який попередній діагноз ?

A. Пізній післяпологовий період, перша доба*

B. Лактостаз.

C. Субінволюція матки.

D. Залишки частин посліду у порожнині матки.
У породіллі 27 років на 3-тю добу післяпологового періоду має місце розвиток значного нагрубання молочних залоз. У зв'язку з цим їй необхідно рекомендувати:

А. Продовжити годування груддю за потребою*

B. Скасування грудного годування, зціджування молочних залоз.

C. Зігріваючий компрес на молочні залози.

D. Скасувати користування бюстгальтером.
При огляді плаценти, яка щойно народилася, встановлено наявність дефекту розміром 2x3 см. Кровотечі немає. Яка тактика найбільш виправдана?

А. Призначення утеротонічних препаратів

В. Ручна ревізія порожнини матки*

С. Зовнішній масаж матки

D. Нагляд за породіллею

Е. Інструментальна ревізія порожнини матки
Через 30 хвилин після народження плоду в породіллі зі статевих шляхів з'явилися помірні кров'янисті виділення. Крововтрата склала 150 мл. Яку крововтрату можна припустити ?

А. 2,0 % від маси тіла породіллі

В. 0,7 % від маси тіла породіллі

С. 1,0 % від маси тіла породіллі

D. 1,5 % від маси тіла породіллі

Е. 0,5 % від маси тіла породіллі*
У породіллі на 3-ю добу після родів з'явилися скарги на слабість, поганий сон, відсутність апетиту, біль внизу живота. Спостерігалося підвищення температури до 39 °С, прискорення пульсу. Під час огляду визначається болюча матка, дно якої на 1 п/п нижче пупка. Лохії - мутно-кров'янисті, із неприємним запахом. Про яку патологію можна думати в даному випадку ?


А. Перитоніт

В. Тромбофлебіт вен матки

С. Післяродовий ендометрит*

D. Параметрит

Е. Субінволюція матки
На 14 день після родів до лікаря звернулася породілля зі скаргами на біль, що раптово з'явився, гіперемію і ущільнення в молочній залозі зліва, підвищення температури до 39 °С, головний біль, нездужання. Об'єктивно: тріщина в області соска, збільшення в обсязі лівої молочної залози, посилення болю при її пальпації. Про яку патологію можна думати в даному випадку ?

А. Лактаційний мастит*

В. Кіста лівої молочної залози з нагноєнням

С. Фіброаденома лівої молочної залози

D. Рак молочної залози

Е. Флегмона молочної залози
Породілля 26 років на 3 добу переведена в обсерваційне акушерське відділення. Пологи другі, нормальні. Розрив промежини II ступеня ушитий кетгутовими та шовковими швами. На З добу піднялася температура тіла до 37,5 °С, загальна слабкість, з'явились болі в ділянці промежини та піхви. Матка на 3 поперечні пальці нижче пупка. Лохії в невеликій кількості, серозно-кров'янисті. Шви на промежині вкриті гнійними нашаруваннями, навколишні тканини гіперемовані, набряклі. Який найбільш імовірний попередній діагноз ?

А. Метроендометрит, післяродова септична виразка

В. Ендометрит, післяродова септична виразка

С. Ендометрит

D. Метроендометрит

Е. Післяродова септична виразка*
Відразу після народження плоду почалась помірна кровотеча, крововтрата перевищила фізіологічну і продовжується. Ознак відділення посліду немає. Яка тактика лікаря ?

А. Провести тампонаду матки

В. Зробити ручне відділення плаценти та видалення посліду*

С. Зробити інструментальну ревізію стінок порожнини матки

D.Видалення посліду методом Креде - Лазаревича

Е. Ввести в/в метилергометрин з глюкозою
У породіллі 20 років після народження плоду масою 4000,0 спостерігається кровотеча з піхви. Ознаки відокремлення плаценти відсутні. Матка з чіткими контурами, в нормотонусі. В зв'язку з підозрою на щільне прикріплення плаценти проведене ручне відокремлення та видалення плаценти, в/в введений окситоцин. Матка добре скоротилась, але кровотеча з піхви продовжується. При огляді родових шляхів за допомогою дзеркал виявлений глибокий розрив лівої бокової стінки піхви. Тактика лікаря щодо зупинки кровотечі:

А. Тампонада піхви

В. Внутрішньовенне введення утеротоніків

С. Ручне обстеження порожнини матки


D. Зашивання розриву*

Е. Надпіхвова ампутація матки без додатків
Породілля, 30 років, на 4 день після операції кесаревого розтину в зв'язку з передлежанням плаценти скаржиться на загальну слабість, періодичні підвищення температури тіла до 39 °С, лихоманку, здуття живота, затримку газів та випорожнень. Бліда, пульс - 120/хв., м'який. Живіт здутий, болючий на всьому протязі, відмічається позитивний симптом Щоткіна. Дно матки на рівні пупка, матка болюча, тістоподобної розлитої консистенції. Виділення з піхви гноєвидні. Діагноз:

А. Непрохідність кишківника

В. Постгеморагічна анемія

С. Ендометрит

D. Метротромбофлебіт

Е. Перитоніт*
Через 10 хвилин після нормальних родів із піхви з'явилися кров'янисті виділення, крововтрата склала 300 мл. Після виділення посліду засобом Креде - Лазаревича кровотеча не припинилася, а посилилася. Пологові шляхи цілі. При огляді материнської частини плаценти виявлена ділянка 4x5 см, позбавлена плацентарної тканини. АТ - 110/60 ммрт. ст., пульс - 88/хв. Кровотеча продовжується, крововтрата - 550 мл. Матка щільна, на 2 см нижче пупка. Який діагноз можна припустити ?

А. Інтимне прикріплення плаценти

В. Затримка в матці додаткової час­точки плаценти

С. Гіпотонія матки

D. Дефект часточки плаценти*

Е. Прирощення плаценти
Через 5 хв. після народження дитини самостійно відокремився і виділився послід, почалася кровотеча. При огляді - часточки плаценти й оболонки цілі. При огляді пологових шляхів розривів не виявлено. Матка м'яка, в'яла, погано контурується, дно її розташовано на 3 п/пальці вище пупа. Кровотеча не припиняється. В/в введені утеротонічні засоби, виконаний зовнішній масаж матки. Кровотеча припинилася, проте через 10 хв. відновилася, протягом 20 хв. породілля втратила 500 мл крові. Яке ускладнення розвилося у породіллі в післяродовому періоді ?

А. Розрив шийки матки

В. Затримка в матці частин посліду

С. Неповний розрив матки

D.Кровотеча з варикозно розшире­них вен піхви

Е. Гіпотонічна кровотеча*
Після народження дитини, вагою 4100 г, послід відшарувався і виділився самостійно. Пологові шляхи не пошкоджені. Стан породіллі задовільний, пульс - 92/хв., ритмічний, задовільного наповнення і напруження. АТ - 110/60 мм рт. ст. Матка скорочується погано, почалась кровотеча. Виконано зовнішній масаж матки, введені утеротонічні препарати. Крововтрата досягла 350 мл і продовжується. Які дії найбільш доцільні?

А. Екстирпація матки

В. Тампонада порожнини матки