Файл: Основи вищої геодезії. Навчальний посібник. Літнарович.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.10.2024
Просмотров: 40
Скачиваний: 0
Існує зв'язок між кривизною і радіусом кривизни. Обернене значення кривизни є радіус кривизни.
Знайдемо радіус кривизни меридіанного перерізу.
Відомо, що радіус кривизни плоскої кривої y = f (x) визначається фрмулою:
|
|
dy |
2 3 2 |
|
|
|
|
||
|
1 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
3 2 |
|
|
|
dx |
|
|
|
||||
R |
|
|
|
1 y |
|
|
(3.1) |
||
|
d2y |
|
|
|
|||||
|
|
|
y |
|
|
dx2
Із геометричного трактування похідної (див. рис. 3.1.) маємо
dy y tg(90o B) ctgB dx
Тоді, y |
1 |
|
dB |
. |
(3.2) |
|
|
||||
sin2 B |
|
dx |
|
Для визначення похідної — використаємо формулу (2.20) x = a cosB (1-e2sin2B)-1/2 ,
Тоді
dx = a {-sinB (1-e2sin2B)-1/2 – ½ (1-e2sin2B)-3/2 (-2e2sinBcos2B)}dB,
dx |
a sin B(1 e2 sin2 B) 1/2 |
e2 sin Bcos2 B (1 e2 sin2 B) 3/2 |
|||
|
|||||
dB |
|
|
|
||
asinB(1 e2 sin2 B) 3/2 { (1 e2 sin2 B) e2 cos2 B}, |
|||||
або |
|
|
|
||
|
|
dx |
asinB(1 e2 sin2 |
B) 3/2(1 e2), |
|
|
|
dB |
|||
|
|
|
1 e2 sin2 B 3/2 |
|
|
|
|
dB |
|
|
|
|
|
|
. |
(3.3) |
|
|
|
dx |
|||
|
|
|
asinB(1 e2) |
|
Враховуючи (3.3), формула (3.2) має вигляд:
22
y |
|
|
(1 e2 sin2)3/2 |
|
(1 e2 sin2 B)3/2 |
|
|
sin2 B a sinB(1 e2) |
a sin3 B(1 e2) . |
||||||
|
Підставимо в (3.1) значення у' і у" та введемо позначення радіуса кривизни меридіана через М:
M |
(1 ctg2B)3/2 |
a sin3 B (1 e2) |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
(1 e2 |
sin2 B)3/2 |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Вираз (1 ctg |
2 |
B) |
3/2 |
1 |
|
3/2 |
|
1 |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
||||
|
|
|
|
|
sin3 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
sin2 |
B |
|
B |
||||||
M |
a (1 e2) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(3.4) |
||||
(1 e2 sin2 B)3/2 |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
При В = 90° радіус кривизни (позначається як с) залежить тільки від елементів еліпсоїда:
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
|||
c |
|
|
|
|
|
a |
1 e2 |
(3.5) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||
|
1 e2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
с- полярний радіус кривизни. |
|
||||||||||||||
Введемо функції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
, |
|
|||||||||
W |
1 e2 sin2 B |
(3.6) |
|||||||||||||
V |
|
|
|
|
2 |
cos |
2 |
B , |
(3.7) |
||||||
1 e |
|
які називаються основними сфероїдальними функціями.
Враховуючи формули (3.5), (3.6), (3.7), а також очевидну залежність
|
W V |
|
1 e2 |
, |
|
|
|
|
|
(3.8) |
|
|
|
|
||||||||
|
Так як |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
V |
1 |
e2 |
|
cos2 |
B |
1 e2 e2 cos2 B |
|
|
1 e2 sin2 B |
W |
1 |
|
|
|||||||||
|
|
|
1 e2 |
|
1 e2 |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
1 e2 |
|
|
||||||||||||||
|
1 e2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
бо 1+е2(cos2B – 1) = 1+e2B – sin2B – cos2B) = 1-e2sin2B , |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
M |
a(1 e2) |
|
|
c |
|
|
|
|
|
(3.9) |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
W3 |
V3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
23
Для визначення радіуса кривизни першого вертикалу N сформулюємо слідуючу теорему.
Теорема Меньє. Якщо через точку до поверхні провести нормальний і похилий переріз і якщо в цій точці перерізи мають спільну дотичну, то радіус кривизни похилого перерізу дорівнює радіусу кривизни нормального перерізу помноженого на косинус кута між площинами цих двох перерізів.
Якщо WMW - нормальний переріз, то паралель MQS1 - похилий переріз, оскільки нормаль не лежить в площині цього перерізу. Вказані два перерізи в гочці М мають спільну дотичну МТ.
Тоді радіус паралелі r :
r = N cosB = MC (3.10)
Враховуючи формулу (2.22), одержим
r |
|
|
|
acosB |
|
NcosB |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
1 e2 sin2 B |
|
|
|
|||||||
Звідки N |
|
|
a |
|
|
(3.11) |
||||||
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
1 e2 sin |
2 |
B |
||||
або по аналогії з (3.9) |
|
|
|
|||||||||
N |
a |
|
c |
|
|
(3.12) |
||||||
|
|
|
||||||||||
|
W |
V |
|
|
|
Формула (3.11) переходить у формулу (3.5) при значенні В = 90°, як і формула (3.4), тобто на полюсі М = N = 0.
Для радіуса кривизни нормального перерізу, проведеного під азимутом А, служить формула Ейлера:
PA |
|
|
M N |
(3.13) |
|
N cos2 A M sin2 A |
|
||||
Середній радіус кривизни R |
|
||||
R |
|
|
|
|
|
|
MN |
(3.14) |
3.2. Обчислення довжини дуги меридіана.
24
Рис. 3.2. Дуга меридіана.
Нехай точка А на меридіональному еліпсі має широту В. На безконечномалій віддалі ds від точки А візьмемо точку A1, яка має широту B + dB. Різниця широт точок A i A1 відповідає довжині дуги меридіана ds.
Розглянемо елементи дуги ds меридіана з радіусом М, одержимо ds = MdB,
|
|
|
a(1 e2) |
||
або |
ds |
|
|
|
dB . |
|
|
|
|||
|
|||||
|
|
|
(1 e2 sin2 B)3 |
Довжина дуги між точками, які мають широти В1 і В2, буде дорівнювати
S |
B2 |
a(1 e2) |
dB a(1 e |
2 |
B2 |
|
dB |
|
|
|
|
) |
|
|
(3.15) |
||
(1 e2 sin2 B)3 2 |
|
W3 |
||||||
|
B1 |
|
|
B1 |
|
Таким чином, обчислення довжини дуги меридіана зводиться до знаходження еліптичного інтеграла.
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
Розкладаючи підінтегральну функцію |
|
в ряд за біномом Ньютона |
|||||||||
W3 |
|||||||||||
І інтегруючи одержаний вираз з потрібною степінню точності, |
|||||||||||
одержим: |
B |
B |
B |
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
S a(1 e2) A |
2 |
1 |
|
|
(sin2B2 |
sin2B1) |
|
(sin4B2 |
sin4B1) |
||
|
|
2 |
4 |
||||||||
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|||
(3.16) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для еліпсоїда Красовського А = 1,0050517739
25
В = 0,00506237764 (3.17) С = 0,00001062451
Для обчислення S в тріангуляції
S 40км,
тоді |
S Mm |
B |
, |
(3.18) |
|
||||
|
|
p |
|
де S представляє довжину дуги кола, а радіус буде дорівнювати радіусу меридіана Мm в точці із середньою широтою Вm
B |
B1 B2 |
, |
(3.19) |
|
|
||||
m |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Mm |
a(1 e2) |
(3.20) |
||
(1 e2 sin2 Bm)3 2 |
Вищезгаданий інтеграл можна розв'язати чисельним методом, застосовуючи формулу Сімпсона:
S |
1 |
|
B |
(M1 4Mm M |
2 ) . |
(3.21) |
|
|
|||||
6 |
|
p |
|
|
При відстанях між пунктами до 500 км формула (3.21) забезпечує точність обчислення 1-2 см.
3.3. Обчислення довжини дуги паралелі. Паралель на еліпсоїді є коло радіус якого
r = N cosB (3.22)
Довжина дуги паралелі Sn між довготами L1 i L2 буде дорівнювати добутку радіуса паралелі на відповідний центральний кут dl.
Sпаралелі |
r |
(L2 L1) |
N cosB |
(L2 |
L1) |
(3.23) |
|
|
p |
||||
|
|
p |
|
26