Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

точки, які відносно оптичної системи є: одна – об'єктом, інша – його зображенням; при цьому, внаслідок зворотливості світлових променів, об'єкт і зображення

можуть взаємно мінятися місцями.

то́чки фокусні́ [фокуси́ ] (рос. точки фокусные, фокусы; англ. focal spots, focuses, foci) – дві точки на оптичній осі з чотирьох кардинальних точок оптичної системи (передній і задній фокуси), в яких сходяться світлові пучки променів, паралельних до оптичної осі. Т. ф. має будьяка центрована оптична система у наближенні близьковісної оптики. Фокус може бути дійсним, коли він утворений перетином променів з оптичною віссю, і уявним, коли у фокусі перетинаються

675

характеризує ступінь наближення показів прилада до дійсного значення вимірюваної величини або (у випадку міри) – ступінь наближення дійсного значення міри до номінального. Т. визначається похибкою виготовлення мір і приладів, які за величиною т. поділяються на класи точності.

ТРАВЛЕННЯ́ (рос. травление; англ. etching (process), etch, pickling, killing, staining; (полігр.) staging, bite) – спеціальна обробка поверхні кристалічного твердого тіла, яка збільшує оптичний контраст різних структурних складових, проявляє дефекти і призводить до появи поверхневого рельєфу. Застосовуються такі види т.: 1) розчинення; 2) хімічна обробка в спеціальних розчинах; 3) електролітична обробка; 4) термічна обробка; 5) іонне

травлення.

т. іо́нн( -промене́в) (т. йо́нн( - промене́в) ) (рос. травление ионно(- лучево)е; англ. ion(-beam) etching,ion(- beam) milling) – видалення речовини з поверхні твердого тіла під дією йонного бомбардування. У процесі т. й. внаслідок розпилення, дефектоутворення, імплантації йонів і атомів віддачі змінюються елементний склад і структура поверхні: відбувається збагачення поверхні певним елементом, кристалізація або аморфізація поверхневого шару.

ТРАЄКТОРІЯ́ (рос. траектория; англ. trajectory, trace, path, ray, tracing, track; (рух інструмента) contour) – неперервна крива, яку описує рухоме тіло відносно даної системи відліку. Вигляд т. залежить від діючих сил, початкових умов і системи відліку.

т-рії еліптичні́ (рос. траектории эллиптические; англ. elliptic trajectories)

– клас траєкторій, по яких може рухатися вільна матеріальна точка у ньютоновому полі тяжіння.

ТРАНЗИСТОР́ , -а (рос. транзистор; англ. transistor, xistor, crystal triode, semiconductor triode) – загальна назва всіх типів напівпровідникового тріода.

т. польовий́ (рос. транзистор полевой; англ. field-effect transistor, (unipolar) FET, unipolar device) – транзистор, у якому керування струмом, що протікає через нього, здійснюється електричним полем, перпендикулярним до напрямку струму.

нескінченну сукупність фігур самих у

п о л я (рос. трансмутация размерная в

формальний прийом, який дозволяє використовувати для характеристики взаємодії квантових полів замість безрозмі́- рної константи зв'язку розмірний́ параметр, що фігурує в лагранжіані взаємодії класичних полів.

ТРАНСФОРМАТОР́ , -а (рос. трансформатор; англ. transformer; (Тесла) coil)

– пристрій для передачі енергії і зміни напруги та величини змінного струму, а також для перетворення параметрів електричного кола за допомогою двох індуктивно зв'язаних котушок.

пік-трансформатор́ (рос. пик-транс-

форматор; англ. peak(ing) transformer) –

трансформатор із насичуваним осердям, яке створює у вторинній обмотці піки (максимуми) напруги при синусоїдній напрузі у первинній обмотці.

676

т. Тесла́ (рос. трансформатор Тесла;

англ. Tesla coil) – прилад для утворення високовольтних (до 106 В) коливань напруги високої частоти. Т. Т. являє собою трансформатор без осердя, вторинна обмотка якого утворює коливальний контур.

ТРАНСФОРМАЦІЯ́ (рос. трансформация; англ. transform(ation),

transition, transposition, translation).

т. хвиль балісти́чна (рос. трансформация волн баллистическая;

англ. ballistic wave transformation) –

збудження за бар'єром непрозорості для початкової хвилі хвиль іншого типу, пов'язане з проходженням цих бар'єрів потоками заряджених частинок, промодульованих початковою хвилею. Т. х. б. можливав плазмі без зіткнень, коли промодульовані потоки частинок проникають за бар'єри непрозорості, генеруючи в цих областях нові типи хвиль (див. також трансформа́ція хвильупла́змі).

ТРИБОЕЛЕКТРИКА́ (рос. трибоэлектричество; англ. triboelectricity, frictional electricity) – явище виникнення електричних зарядів при терті один об одного двох діелектриків, напівпровідників або провідників різного або однакового складу, але різної густини чи різного агрегатного складу. Всі тіла можна розташувати в трибоелектричні ряди, в яких при взаємному натиранні попереднє тіло електризується додатньо, а наступне

– від'ємно. Контактна електризація зумовлена переходом електронів через межу розділу від речовини з меншою роботою виходу до речовини з більшою роботою виходу (у випадку двох металів, двох напівпровідників або металу та напівпровідника), або за рахунок переходу електронів від металу до діелектрика, а йонів – із діелектрика у метал, або шляхом дифузії носіїв струму

з однієї речовини в іншу (при контакті двох діелектриків). Див. також різниця́ потенціалів́ контактна́ .

ТРИБОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ́ (рос. триболюминесценция; англ. triboluminescence) – вид люмінесценції, яка виникає при розтиранні, роздавлюванні або розколюванні деяких кристалів люмінофорів. Т. викликають електричні розряди, зумовлені електризацією розламуваних кристалів.

ТРИБОМЕТРІЯ́ ́(рос. трибометрия;

англ. tribometry) – сукупність методів вимірювання сил зовнішнього тертя, визначення зносостійкості і порогу внутрішнього тертя для даної пари тертьових поверхонь.

ТРИВКІСТЬ́ , -ості (рос. прочность; англ. strength, resistance, durability, fastness, stability).

т. електрична́ (рос. прочность электрическая; англ. electric strength, breakdown strength) – властивість діелектриків, що характеризується напруженістю електричного поля, при якій настає пробій діелектриків.

ТРИГАТРОН́ , -а (рос. тригатрон; англ. trigatron, trigger tube) – керований триелектродний іскровий розрядник, який має у своєму складі катод, керувальний електрод і анод. Т. застосовується як комутатор для замикання електричних кіл із великими струмами.

ТРИГЕР́ , -а (рос. триггер; англ. trigger, flip-flop (circuit), trigger(ing) circuit, bistable) – див. схема спускова.

т. моностабільний́ (рос. триггер моностабильный; англ. one-shot multivibrator) – те саме, що одновібратор́ .

ТРИМЕР,́ -а (рос. триммер; англ. trimmer, tab) – змінний конденсатор

677

невеликої ємності, який застосовується для точного настроєння радіотехнічних пристроїв.

ТРИПЛЕТ́, -у (рос. триплет; англ. triplet).

т-ти спектральні́ (рос. триплеты спектральные; англ. spectral triplets) – групи спектральних ліній в атомних і молекулярних спектрах, які виникають внаслідок переходів між триплетними термами (див. також мультиплетність́ ).

ТРИТІЙ́ , -ю (рос. тритий; англ. tritium), T або Н3 – радіоактивний ізотоп водню з масовим числом 3. Ядро т. містить 1 протон і 2 нейтрони. Маса ядра т. 3,01646. Період напіврозпаду 12,262

роки, має β–активність. Т. утворюється у невеликих кількостях в атмосфері та в ядерних реакціях, застосовується у хімії та біології як радіоактивний індикатор.

ТРИТОН́ , -а (рос. тритон; англ. triton) – ядро атома радіоактивного ізотопу водню – тритію. Енергія зв'язку 2,78 Мев, спін 1/2, магнітний момент 2,9797 ядерного магнетона.

ТРІОД́, -а (рос. триод; англ. triode) – триелектродна електронна лампа, яка має у своєму складі катод, керувальний електрод (сітку) і анод. Змінюючи напругу на сітці, можна керувати величиною анодного струму. Т. застосовується для підсилення та генерації змінних струмів.

ТРОПОПАУЗА́ (рос. тропопауза;

англ. tropopause) – перехідний шар між тропосферою і стратосферою. Висота залягання т. становить від 8 – 11 км у помірних і полярних широтах до 15 – 18 км в тропіках, товщина – від кількох сотень м до 1 – 2 км, температура від –50

до –80°С. Висота т. знижується в циклонах і підвищується в антициклонах.

ТРОПОСФЕРА́ (рос. тропосфера;

англ. troposphere) – прилеглий до поверхні Землі шар атмосфери, який містить переважну частину її маси, водяну пару і відповідно хмаровий покрив. Висота верхньої межі т. змінюється від 8 – 11 км у помірних широтах до 15 – 18 км у тропіках.

ТРОХОТРОН́ , -а [магнетрон́ трохоїдний,́ магнетрон́трохоїдальний́ ] (рос. трохотрон, магнетрон трохоидальный; англ. trochotron, electronic switch, trochoidal magnetron)

– електроннопроменевий комутатор, в якому перемикання електронного пучка здійснюється одночасною дією електричного та магнітного полів. Див. також комутатор́ електронний́ .

ТРУБА́(рос. труба; англ. tube,pipe;

(трубопровід) conduit;(аеродин.) tunnel, channel).

т. автоколімацій́ на (рос. труба автоколлимационная; англ. autocollimationtube) – оптичний прилад для перевірки паралельності ряду площин, перпендикулярності осі труби заданій площині і т. п. Являє собою зорову трубу з автоколімаційним окуляром або спеціальною тонкою плоскопаралельною напівпрозорою пластинкою, яка нахилена відносно оптичної осі, та боковим освітлювачем.

т.аеродинаміч́ на(рос. трубааэродинамическая; англ. wind tunnel, tunnel, wind channel) – установка, що створює потік газу (у більшості випадків повітря) з метою вивчення впливу його на обтічний об'єкт – літак, ракету, автомобіль, корабель, спускальний космічний апарат, міст, будинок та ін., а також експериментального вивчення аеродинамічних явищ. Т. а. – основне устаткування аеродинамічних центрів і лабораторій. Розрізняють: дозвукові, надзвукові, трансзвукові, високотемпературні (ударні,

678

імпульсні, електродугові), висотні й аероакустичні т.а.

т.аеродинаміч́ натрансзвукова́кріоге́нна(рос. труба аэродинамическая трансзвуковая криогенная; англ. cryogenic transsonic (wind) tunnel) – трансзвуковааеродинамічна труба, у якій для отримання великих значень числа Рей-нольдсавикористовується охолодження робочого газу до кріогенних температур, які лише трохи перевищують температуру його рівноважної конденсації. Т. а. т. к. аналогічна звичайній трансзвуковій аеродинамічній трубі, але для зниження температури робочого газу у нього через систему форсунок упорскується рідкий азот.

т. ударна́ (рос. трубаударная; англ. shock tube) – пристрій для одержання ударних хвиль у лабораторних умовах. Т. у. застосовується для нагрівання газів за допомогою ударних хвиль, дослідження кінетики різноманітних фізико-хімічних процесів при високих температурах, створює можливість вивчення умов, у яких опиняються літальні апарати, що рухаються з надзвуковими швидкостями у верхніх шарах атмосфери.

тру́би акустичні́ (рос. трубы акустические; англ. acoustic pipes) – різновид акустичних хвилеводів зазвичай круглого або прямокутного перерізу з внутрішньою порожниною, яка може бути заповненою рідиною або газом. Поперечні розміри т. а. роблять меншими половини довжини хвилі звуку, щоб у трубі поширювалася лише плоска хвиля. Т. а. застосовуються як переговорні труби (звукопроводи), випромінювачі звуку (органні труби), як акустичні інтерферометри для вимірювання швидкості звуку в середовищі, що заповнює трубу, для вимірювання акустичних характеристик звукопоглинальних матеріалів.

ТРУБКА́ (рос. трубка; англ. tube, pipe, duct).

т.Венту́рі[витратомір́Венту́рі] (рос. трубка Вентури, расходомерВентури; англ. venturi, venturi tube, flow tube, venturi (flow)meter, venturi measuring device) – пристрій дросельного типу для вимірювання витрат рідин і газів. Запропонований Дж.Вентурі [G. Venturі]. Являє собою звуження на трубопроводі, де швидкість зростає, а тиск відповідно зменшується. За звуженням трубопровід знову плавно розширюється, утворюється дифузор, де відбуваєтьсязворотний перехід кінетичної енергії потоку в енергію тиску. За заданими розмірами т. В. та виміряної різниці тисків можна визначити середню швидкість, а отже, і витрати.

т.Гайгера́ (– Мюллера́ ) лічильна́

трубка Гейгера (– Мюллера)(рос.

счётная; англ. gas-filler counter tube) – те саме, що лічильниќ Гейгера́ (- Мюллера́ ).

т. Гейгера́ (– Мюллера́ ) лічильна́ (рос. трубка Гейгера (– Мюллера)

счётная; англ. gas-filler counter tube) – те саме, що лічильниќ Гейгера́ (-

Мюллера́ ).

т. електроннопроме́невазапам'ято́- вувальна[ЕПТ запам'ято́вувальна,потенціалоско́п] (рос. трубкаэлектронно-

лучевая запоминающая, ЭЛТ запоминающая, потенциалоскоп; англ. beam- storagetube,storage(cathode-ray) tube, cathode-ray memory tube, cathode-ray storagetube, memory (cathode-ray) tube, recording (cathode-ray) tube, Williams tube) – те саме, що тру́бка запам'ято́- вувальна.

т. запам'ято́вувальна [тру́бка

електроннопромене́ва запам'ято́- вувальна,ЕПТ запам'ято́вувальна,потенціалоско́п] (рос. трубка (электроннолучевая) запоминающая, ЭЛТ запоминающая, потенциалоскоп; англ. beam-storagetube,storage(cathode-ray) tube,cathode-raymemorytube,cathode- ray storagetube,memory (cathode-ray) tube, recording (cathode-ray) tube, Williamstube) – електроннопроменевий

679

прилад, який слугує для запису і збереження часової послідовності електричних сигналів з наступною їхньою візуалізацією у вигляді двовимірного зображення або їхнім перетворенням у нову послідовність сигналів.

т. осцилографіч́ на(рос. трубка осциллографическая; англ. oscillographic tube) – вид електроннопроменевих приладів із групи приймальних електроннопроменевих трубок, призначений для реєстрації в графічній формі ходу швидкоплинних процесів, дані про які можуть бути представлені у вигляді електричних сигналів. Основними характеристиками т. о. є: смуга реєстрованих частот, у межах якої сигнали відображаються без спотворень; чутливість відхилу (зміщення пучка на 1В прикладеної напруги); швидкість запису (гранична швидкість переміщення пучка по екрану, при якій яскравість світіння ще достатня для реєстрації швидкоплиннихпроцесів).

т. Піто́(рос. трубкаПито; англ. Pitot (tube) ga(u)ge, Pitot (– static) head, impact tube, Pitot tube) – прилад для вимірювання динамічного напору рідини,

що тече.

т. Прандтля́ [тру́бкаПіто́–Пра́- ндтля] (рос. трубкаПрандтля, трубка

Пито–Прандтля; англ. (Pitot –) Prandtl tube) – прилад для одночасного вимірювання повного та статичного тиску в по-

тоці рідини або газу.

т. рентгенівська́ (рос. трубка рентгеновская; англ. X-ray tube) – джерело рентгенівського випромінювання, яке виникає при бомбардуванні речовини анода (антикатода) електронами, що емітуються катодом електровакуумної трубки. У т. р. електрони прискорюються електричним полем, частина їхньої енергії переходить в енергію рентгенівського випромінювання. Випромінювання т. р. є гальмівним випромінюванням у рентгенівському діапазоні довжин хвиль.