Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

проводять у перпендикулярному напрямку, і дрібні частинки видно як світлі точки (цятки). У. дозволяє спостерігати частинки розміром від 5 до 0,04 мкм. Див. також

ультрамікроскопія́.

УЛЬТРАМІКРОСКОПІЯ́ (рос.

ультрамикроскопия; англ. ultramicroscopy) – метод виявлення субмікроскопічних частинок, менших довжини хвилі світла, розміри яких лежать за межами роздільної спроможності мікроскопа. Такі частинки виявляють за допомогою ультрамікроскопа за розсіяним ними світлом: на темному фоні їх видно як світлі точки і плями. Від звичайної мікроскопії у. відрізняється тим, що за формою та розмірами дифракційних плям не можна визначати дійсну форму і розмір частинок. У. застосовується для дослідження аерозолей, колоїдних розчинів та інших подібних об'єктів.

УЛЬТРАЦЕНТРИФУГА́ (рос.

ультрацентрифуга; англ. ultracentrifuge)

– прилад для створення полів відцентрових сил, які у багато разів (до 106) перевищують поле земного тяжіння. Застосовується при дослідженнях макромолекул і біологічних систем, створюючи умови для седиментації – розподілу концентрації в радіальному напрямку.

УЛЬТРАЦЕНТРИФУГУВАННЯ́

(рос. ультрацентрифугирование; англ. ultracentrifugation) – метод дослідження (аналітичне у.) і розділення (препаративне у.) високодисперсних головним чином біологічних систем і розчинів полімерів за допомогою ультрацентрифуги. Див. також

седимента́ція.

684

(застереження) proviso, reserve;

(правило) convention; (вимога) requirement;(лог.) antecedent).

у. Бе́ннетта–Бу́дкера(рос. условие Беннетта–Будкера;англ. Bennett–Budker condition) – необхідна умова рівноваги пучка релятивістських електронів, частково нейтралізованих іонами, які перебувають у стані спокою, що має вигляд

(для однозарядних іонів)ne /γ2 < nі < ne, де

ne,

nі – відповідно число електронів та йонів

на 1 см довжини пучка, γ – релятивістський фактор для електронів. Див. також пучо́кбе́ннеттівський,кільце́бу́- дкерівське.

у. бетатро́нна[умо́ваВідеро́е,умо́ва 2:1] (рос. условиебетатронное,условие Видероэ, условие 2:1; англ. betatron condition, Wideroe condition, 2:1 condition) – умова сталості радіуса рівноважної орбіти в бетатроні, яка полягає в тому, що швидкість зміни середнього магнітного поля, яке пронизує орбіту, повинна бути вдвічі більшою за швидкість зміни провідного магнітного поля на орбіті.

у. Бре́гга–Ву́льфа(рос. условие Брэгга–Вульфа; англ. Bragg–Wolf condition) – визначає напрямок виникнення дифракційних максимумів пружно розсіяного на кристалі рентгенівського випромінювання. Виведенав 1913 незалежно В.Л. Бреггом [W.L. Bregg] і Г.В. Вульфом. Якщо кристал розглядати як сукупність паралельних атомних площин, що віддалені одна від одної на відстань d, то процес дифракціїможнапредставити як відбивання випромінювання від системи цих площин. Максимуми інтенсивності (дифракційні максимуми) виникають при цьому тільки в тих напрямках, у яких усі відбиті даною системою атомних площин хвилі мають однакові фази, тобто коли різниця ходу між двомавідбитими від сусідніх площин хвилями кратна цілому числу

довжин хвиль λ. Таким чином, у. Б.–В.

має вигляд2dsіnq = nl, де ціле додатнє число n називається порядком відбиван-

ня, q – кут ковзання надхідного променя (к ут Брегга). У. Б.–В. дозволяє визначати міжплощинні відстані d у кристалі. Ця умова справедлива і при ди-

фракції g-випромінювання, електронів і нейтронів у кристалах (див. також дифра́кціячасти́нок), при дифракції в шаруватих і періодичних структурах випромінювання радіота оптичного діапазонів, а такожзвуку.

у. Відеро́е(рос. условие Видероэ;

англ. Wideroe condition) – те саме, що

умо́вабетатро́нна.

у. межова́Леонто́вича(рос. условие граничноеЛеонтовича; англ. Leontovich boundary condition) – наближене співвідношення, що пов'язує на поверхні добре провідного тіла (середовище2) та- нгенці-альні складові електричного, Е(r)exp(іωt), і магнітного, H(r)exp(іωt), векторів електромагнітного поля в діелектрику (середовище 1). В силу умов неперервності на межі двох середовищ поле поза провідником підкоряється у. м.

Л. Etan = Z[Hν]. Тут прийнятагауссовасистема одиниць, у якій величина Z = (μ2/ ε2)1/2 є безрозмі́рною (ε2 і μ2 – діелектри-

чна та магнітна проникності,ν – нормаль до межі). При цьому припускається, що для комплексного показника заламу n2

провідного тіла виконується умова |n2| >>

n1. у. пласти́чності[умо́вапли́нності] (рос. условие пластичности, условие текучести; англ. plasticity condition, yielding condition) – співвідношення математичної теорії пластичності, що визначає межу, яка відділяє областьпластичного (точніше, пружно-пластичного) стану матеріалу від області його пружногостану.

у. синусів́ (рос. условие синусов;

англ. sine law) – те саме, що закон́

cинусів́ .

умови́ випромін́ юванняЗо́ммерфельда(рос. условия излученияЗоммер-

685

фельда; англ. Sommerfeld radiation conditions) – один із можливих видів асимптотичних умов (межових умов на нескінченності), які виділяють єдині розв'язки крайових задач для рівнянь, що описують стаціонарні коливання. Вперше введені Зомерфельдом для рівняння Гельмгольца u + k2u = f(r). У тривимірному просторі у. в. З. для хвильового

поля u є такими: при r®¥ u ~ r-1, lіm r(¶u/ ¶r – іku) = 0. У двовимірному просторі

при r®¥ u ~r-1/2, lіm r1/2(¶u/¶r – іku) = 0. Для інших еліптичних рівнянь у. в. З. не завжди визначають умови розв'язності крайової задачі.

умо́ви Ло́ренца(рос. условия Лоренца; англ. Lorentz conditions) – додаткові умови, якуприйнято накладати на вирази для векторного та скалярного потенціалів електромагнітного поля, коли при розв'язуванні задач електродинаміки переходятьвід рівнянь Максвеллапершого порядку для напруженостей електричного та магнітного полів до рівнянь другого порядку для потенціалів.

умо́ви норма́льні (рос. условия нормальные; англ. normal condition(s),

standard condition, standard environment) – 1) фізичніумови, зумовлені тискомр = 101325 Па (760 мм рт. ст., нормальна атмосфера) і температурою Т

= 273,15 К (0°C), при яких молярний об'- єм газу

V = 2,2414×10-2 м3/моль. Нормальне прискорення вільного падіння приймають рівним gn = 9,80665 м/с2. 2) умови застосування засобів вимірювання, при яких величини, які впливають на їхні покази (температура, напруга живлення та ін.) мають встановлені (нормальні) значення чи перебувають у межах нормальної області значень.

умо́випочатко́ві(рос. условияначальные; англ. initial condition, starting conditions) – див. зада́чакрайова́.

умо́ви симе́трії Фо́ка[умо́виспівпо́- міру Фока] (рос. условия симметрии Фока; англ. Focksymmetryconditions) –

умови, які накладаються принципом Паулі на координатну частину хвильової функції системи тотожних частинок зі спіном 1/2 у стані з певним значенням сумарного спіну (коли сили взаємодіїміж частинкамине залежатьвід спіну).

УНІТАРНІСТЬ́ , -ості (рос. унитарность; англ. unitarity) – математична властивість лінійних операторів, згідно із якою лінійний функціональний оператор L називається унітарним, якщо для будь-

яких двох функцій f(x) і ϕ(x) із деякого класу виконано умову (Lf(x), Lϕ(x)) =

(f(x), ϕ(x)). Умова у. в поєднанні з дисперсійними співвідношеннями використовується для перевірки основних положень квантової теорії поля і для створення напрямку втеорії поля, який базується на загальних властивостях хвильових полів.

УНТЕРТОН́ , -у (рос. унтертон; англ. untertone) – синусоїдна складова періодичних коливань складної форми з частотою, яка у ціле число разів (найчастіше вдвічі)меншачастоти основного тону.

УПАКУВАННЯ́ (рос. упаковка;

англ. packing, arrangement; (елн.) packagingprocess).

у. найщільні́ше (в кристалографії) (рос. упаковкаплотнейшая(в кристаллографии); англ. mostclose packing,mostdensepacking,mostclosepacked arrangement [ і n c r ystallography]) – таке (уявлюване нескінченним) укладання ідеальних куль однакового діаметра, при якому простір використовується найекономніше, тобто на частку порожнин між кулями, що дотикаються, припадає мінімальний об'єм.

УПОВІЛЬНЕННЯ́ (рос. замедление;

англ. deacceleration, slowdown, retard(ation),negativeacceleration,delay, high-to-low speedtransition;(гальмування) deceleration, inhibition; (нейтронів)

686

УПОРЯДКУВАННЯ́ (рос. упорядочение; англ. ordering, ranking, sort(ing),collation,collating).

у. спла́вів (рос. упорядочение сплавов; англ. alloy ordering) – процес утворення далекого та близького порядку в розташуванні атомів різного сорту по вузлах кристалічної решітки твердого розчину. У. с. відбуваєтьсяшляхом дифузії атомів на відстані порядку міжатомних і супроводжуєтьсязміною фізичних і механічних властивостей сплавів – зменшується електроопір, зростають модулі пружності та твердість.

УРАН́ , -а в астрономії (рос. уран; англ. uranium) – сьома за відстанню від Сонця, велика планета Сонячної системи. Середня відстань від Сонця 19,182 а.о. (2870 млн. км.). Період обертання навколо Сонця 84,014 роки. Середня швидкість руху по орбіті 6,8 км/ с. Радіус У. 25400 км (3,98 земного), стиснення 1/17, маса 8,65·1025 кг (14,42 земної), прискорення вільного падіння на екваторі (за вирахуванням відцентрового прискорення, яке дорівнює 0,6 м/с2) близьке до земного і становить 9,8 м/с2.

Період обертанняУ. навколоосі становить 17 год 14,4 хв. Екватор планети нахилений до площини орбіти на 98˚, тобто вісь обертання майже збігається з віссю екліптики, напрямок обертання зворотній. Ефективнатемпература55 К.

Стабільних ізотопів у. не має. Надзвичайно важлива властивість ізотопів у.

– їх здатність до ділення при захопленні нейтронів, що є основою використанняу. як ядерного палива, атакожяк вибухової речовини.

УТВО́РЕННЯ (рос. образование; англ. creation, formation, forming, generation, establishment; (виникнення) origination;(речовини) buildup).

у. пар (рос. образованиепар; англ. pair creation, pair formation, pair forming,pair generation,pairing) – процес одночасного утворення частинки й античастинки. У більш вузькому розумінні – процес перетворення фотона великої енергії в пару електрон і позитрон, що відбувається при зіткненні фотона з деякою зарядженоючастинкою.

687

допомогою особливих конфігурацій (відкритих і замкнутих) магнітних полів.Див. також па́сткимагніт́ ні,па́сткивідкриті,утри́манняпла́зми.

У́ХИЛ, -у (рос. уклон; англ. slope, gradient, acclivity, decline, bevel, bias, cant(ing), declivity, pitch, (negative) grade, inclination, incline, lean, ramp, slant, dip; (нахил) drop; (дороги) downgrade, fall, batter; (гірн.) slope, dipping drift, dook, dip entry, sloping tunnel,run;(труби) fall;(калібра) taper).

у. гідравліч́ ний[градієнт́ гідравлі́- чний] (рос. уклон гидравлический, градиентгидравлический; англ. specific hydraulic slope, hydraulic gradient) – втратипитомої енергії (напору) рідини на одиницю довжинипотоку:

деdh – втратанапору на довжиніds, υ –

швидкість течії, p – тиск, γ = cp/c – відношення питомих теплоємностей, вираз у дужках (тричлен Бернуллі, див. також

рівня́нняБерну́ллі́) – питома енергія по-

току. В окремому випадку руху в трубах зі сталим діаметром (рівномірний рух), коли кінетична енергія по довжині потоку не змінюється, гідравлічний ухил збігається з п'єзометричним ухилом, а при рівномірному русі в каналах – з ухилом дна канала.

УЩІЛ́ЬНЕННЯ вакуумне (рос.

уплотнение вакуумное; англ. seal(ing), sealing-in, tightening, seal

assembly,packingassembly,filler,gland, lute,package,ramming rammer) – засіб або пристосування, яке перешкоджає проникненню газу через з'єднання або стінки вакуумної системи. До у. належать лаки (глінталевий, шелачний), епоксидні смоли, герметики, вакумне мастило, защільники, вакуумна гума, металеві прокладки. Див. також матеріа́ливакуумні,́

переміщ́ еннямеханіч́ ніу вакуумі,́ ваку́ - умнадвисокий.

ФА́БРИКА (рос. фабрика; англ. factory,plant,mill,work).

ф.мезо́нна(рос. фабрикамезонная;

англ. mesonfactory) – прискорювач, при-

значений для одержанняпучків π-мезонів

і мюонів (π±, π0, μ±) високоїінтенсивності вширокому діапазоні енергій.

ФА́ЗА к о л и в а н н я (рос. фаза к о - л е б а н и я ; англ. phase (angle), angle, azimuth(al) angle;(ел.) phase,electric(al) angle,branch).

ф. колива́нь(рос. фаза колебаний; англ. oscillation phase, wave phase) – величина, яка визначає стан коливального процесу в кожен момент часу. Ф. к. вимі-

688

рюється в кутових одиницях. У рівнянні гармонічного коливального руху s =

Asіn(ωt+ϕ) величина (ωt+ϕ) називається

ф.к.,а сталаϕ – початковою ф. к.

ф.рівнова́жна (рос. фаза равновесная; англ. equilibriumphase) –

значення фази ϕ0 прискорювальної ВЧ напруги (з амплітудою U0) в резонансних прискорювачах, при якій частинки, що приходять у прискорювальний проміжок,