Файл: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики..pdf

алгебри. У класичній механіці, де алгебру Лі породжують дужки Пуассона, генератори групи реалізуються як функції канонічних змінних. Важливим прикладом є група калібрувальних перетворень, для якої генератори групи – зв'язки першого роду (див. також

формалізм́ гамільтонів́ ́ ).

г. динатронний́ (рос. генератор динатронный; англ. dynatron oscillator) – генератор незагасних електричних коливань, у якому коливання підтримуються за рахунок від'ємного опору ділянки катод-анод чотириелектродної електронної лампи, що працює в умовах динатронного ефекту анода і називається динатроном.

г. електромагнітних́ коливань́ (рос.

генератор электромагнитных колебаний; англ. electromagnetic oscillator) – пристрій для отримання електромагнітних коливань потрібного виду (певних частот, амплітуд і фаз для гармонічних коливань, форми в часі для імпульсних коливань і т. д.). У г. е. к. здійснюється перетворення електричної енергії джерел сталої напруги та струму або енергії первинних електромагнітних коливань чи інших форм енергії в енергію генерованих електромагнітних коливань. Принципи

побудови і конструкція г. е. к. залежать від діапазону генерованих частот. Розрізняють генератори низьких частот і радіочастот, НВЧ генератори, оптичні квантові генератори (лазери), генератори випадкових сигналів.

г. електростатичний́ (рос. генератор электростатический; англ. electrostatic generator) – пристрій для розділення електричних зарядів, принцип дії якого полягає у переміщенні електричних зарядів проти сил електричного поля, причому робота, яка витрачається на переміщення зарядів, перетворюється в електричну енергію. Застосовується або як генератор

electrochemical generator) – див. джерела́ струму́ хімічні́ .

г. заряджених́ тороїдів́ адіабатичний́ (рос. генератор заряженных тороидов адиабатический; англ. adiabatic generator of charged toroids) – див. адгезатор́ .

г. імпульсний́ (рос. генератор импульсный; англ. impulse generator, pulse generator, surge generator, impulser, impulse oscillator, pulse(d) oscillator, pulser) – електронний пристрій для створення послідовності імпульсів або поокремлених відеоімпульсів. Найбільш простим за будовою г. і. є блокувальний генератор. Зазвичай г. і. складається із задавального джерела коливань і формувальника, що створює імпульси необхідної (як правило, близької до прямокутної) форми, тривалості й амплітуди (потужності). Джерелом може слугувати генератор синусоїдних або релаксаційних коливань (генератор пилкоподібної напруги, мультивібратор і т.д.).

г. каскадний,́ КГ (рос. генератор каскадный, КГ; англ. cascade generator)

– пристрій для перетворення низької змінної напруги у високу сталу напругу. Низька напруга випрямляється в окремих каскадах, а потім отримані сталі напруги вмикаються послідовно та підсумовуються.

г. квантовий́ (рос. генератор квантовый; англ. quantum generator) – пристрій, що генерує електромагнітне випромінювання за рахунок вимушеного висилання фотонів ансамблем мікрочастинок. При термодинамічній рівновазі системи мікрочастинок, яка взаємодіє з електромагнітним полем, вимушене висилання фотонів значно менше від поглинання їх частинками. Г. к. був запропонований і реалізований у 1954 незалежно двома групами радіофізиків (Н.Г. Басов і А.М. Прохоров та Ч. Таунс зі співробітниками), що працювали в області радіоспектроскопії. Вони показали, що для створення г. к. необхідно об'єднати ансамбль мікрочастинок

93

(робочу речовину) з елементом додатного зворотного зв'язку та забезпечити інверсію заселеностей робочих енергетичних рівнів ансамблю мікрочастинок. Вони створили такий генератор, у якому робочою речовиною слугував пучок молекул NH3, елементом зворотного зв'язку

– об'ємний резонатор, а інверсія населеностей досягалася сортуванням молекул за енергіями (молекулярний генератор). У 1960 були створені г. к. оптичного діапазону – лазери. Див. також лазер́ твердотільний,́ лазери́ газорозрядні,́ оптика́ нелінійна́.

г. квантовий́ оптичний́ (рос. генератор квантовый оптический; англ. optical quantum generator) – див. лазер́ .

г. кварцовий́ (рос. генератор кварцевый; англ. crystal-controlled oscillator, piezoelectric oscillator, quartzcrystal

(-controlled) oscillator) – автогенератор електромагнітних коливань із коливною системою, до складу якої входить кварцовий резонатор; призначений для одержання коливань з високою стабільністю частоти. Принцип побудови електричної схеми г. к. і його дія такі ж, як і у звичайних генераторів електромагнітних коливань.

г. магнітогідродинамічний́ [МГДгенератор́ ] (рос. генератор магнитогидродинамический, МГД-генератор; англ. magnetohydrodynamic generator, MHD generator) – пристрій, у якому за рахунок явища електромагнітної індукції в каналі з накладеним магнітним полем внутрішня теплова або кінетична та потенціальна енергія потоку електропровідного середовища перетворюється в електричну енергію. Робочим тілом г. м. може бути низькотемпературна плазма або провідна рідина (рідкі метали, електроліти). Г. м. складається з канала, в якому формується потік, індуктора, що створює стаціонарне або змінне (рухоме) магнітне поле, системи знімання енергії за допомогою електродів (кондукційні г.

м.) або індуктивного зв'язку потоку з колом навантаження (індукційні г. м.).

г. молекулярний́ (рос. генератор молекулярный; англ. molecular generator, molecular oscillator) – перший квантовий генератор, у якому електромагнітні коливання НВЧ генерувалися за рахунок вимушених квантових переходів молекул NH3 (див. також електроніка́ квантова́ ). Молекули NH3, що мають електричний дипольний момент, пролітаючи через неоднорідне електричне поле, відхиляються по-різному – залежно від їхньої внутрішньої енергії (див. також ефект́ Шта́- рка). Молекули, що перебувають у верхньому енергетичному стані, відхиляються до осі конденсатора і попадають усередину об'ємного резонатора, де вони висилають фотони під впливом електромагнітного поля резонатора. Створені г. м. і на інших дипольних молекулах у діапазоні сантиметрових і міліметрових хвиль. Вони використовуються як радіоспектроскопи високої роздільності.

г. нейтронний́ (рос. генератор нейтронный; англ. neutron generator) – установка для отримання нейтронних пучків високої інтенсивності, що складається з великострумового прискорювача заряджених частинок (протонів, дейтронів, електронів) і мішені – конвертора. Інтенсивні імпульсні потоки нейтронів одержують за допомогою протонних прискорювачів – т. зв. мезонних фабрик, де нейтрони безпосередньо вибиваються протонами з ядер.

г. оптичний́ (рос. генератор оптический; англ. optical generator) – див. ла́- зер.

г. параметричний́ (рос. генератор параметрический; англ. parametric oscillator) – генератор електромагнітних коливань – система, у якій коливання збуджуються та підтримуються періодичною зміною її реактивного параметра (ємності C або індуктивності L). Див. також генерація́́ параметрична́ та підси́-

лення електромагнітних́ коливань́.

г. світла́ параметричний́ (рос. генератор света параметрический; англ. parametric light generator) – джерело когерентного оптичного випромінювання, у якому потужна світлова хвиля однієї частоти (частоти подачі), проходячи через нелінійний кристал, перетворюється у світлові хвилі інших, менших частот. Частоти параметрично збуджуваних хвиль визначаються дисперсією світла в кристалі і при її зміні можуть плавно перебудовуватися при фіксованій частоті подачі. С.А. Ахманов, Р.В. Хохлов, 1962 (перед-

(створені). Для збільшення потужності г. с. п. кристал розміщують усередині відкритого резонатора. Окремі г. с. п. забез-

генератор пилообразного напряжения; англ. sawtooth generator, ramp generator)

– генератор напруги (струму), які змінюються лінійно, електронний пристрій, що формує періодичні коливання напруги (струму) пилкоподібної форми. Основне призначення г. п. н.– керування часовою розгорткою променя в пристроях, де використовуються електроннопроменеві трубки. Г. п. н. застосовують також у пристроях для порівняння напруги, часової затримки та розширення імпульсів. Для одержання пилкоподібної напруги використовують процес зарядки (розрядки) конденсатора в колі з великою сталою часу.

г. плазмовий́ (рос. генератор плазменный; англ. plasma generator) – 1) генератор низькотемпературної плазми, те саме, що плазмотрон́. 2) Плазмовий генератор НВЧ випромінювання – джерело електромагнітного випромінювання, що виникає при взаємодії релятивістського пучка електронів з плазмою.

г. релаксаційний́ [генератор́ релаксаційних́ коливань́ ] (рос. генератор

релаксационный, генератор релаксаци-

95

онных колебаний; англ. relaxation generator, relaxation oscillator) – генератор електромагнітних коливань, у якому ні пасивні кола, ні активний нелінійний елемент не мають резонансних властивостей.

г. релаксаційних́ коливань́ (рос. генератор релаксационных колебаний; англ. relaxation generator, relaxation oscillator) – те саме, що генератор́ релаксаційний́ .

г. транзисторний́ (рос. генератор транзисторный; англ. transistor generator) – ламповий генератор із пентодом, який має коливний контур, увімкнений між катодом і екранною сіткою.

г-ри плазми́ (рос. генераторы плазмы; англ. plasma generators) – пристрої, що створюють з нейтральних речовин потоки низькотемпературної плазми, тобто плазми з кінетичною енергією частинок меншою або того ж порядку величини, що і їхня енергія йонізації. Іноді термін "г. п." застосовують і до інших джерел плазмових потоків, наприклад плазмові прискорювачі. До г. п. природно примикають іонні та електронні джерела, з яких електричним полем витягуються потоки йонів і електронів відповідно (Про отримання високотемпературної плазми див. також реактор́ термоядерний́ ). Функціональну основу г. п., як правило, складає газовий розряд (дуговий, жеврійний, високочастотний, лазерний та ін.). Основні характеристики якості г.п.: ступінь іонізації плазми, середня енергія частинок, енергетична ціна йона.

г-ри шумові́ (рос. генераторы шумовые; англ. noise sources) – прилади, які генерують електричні сигнали з рівномірною спектральною густиною у широкій смузі частот. Застосовуються як вимірювальні пристрої для вимірювання шум-фа- ктора приймачів і підсилювачів, граничної далекості виявлення радіолокаційних станцій, в електроакустиці – для визначення частотних характеристик мікрофонів,

динаміків, коефіцієнта звукопоглинання тощо.

НВЧ генератори́ (рос. СВЧ генераторы; англ. microwave generators)

– надвисокочастотні генератори електричних коливань, частота яких більша 3×109

Гц (l £ 10 см). До НВЧ г. належать: лампові генератори, НВЧ електронні прилади, параметричні генератори, напівпровідниковий генератор, квантові генератори діапазону НВЧ (молекулярний генератор).

свіп-генератор́́ (рос.свип-генератор;

англ. sweep generator) – генератор сигналів, у якому частота-носій змінюється за пилкоподібним або трикутним законом; використовується в радіотехніці разом з осцилографом для одержання амплітудно-частотних характеристик різноманітних електричних кіл.

ГЕНЕРАТРИ́СА (рос. генератриса; англ. generatrix,generator) – те саме, що фу́нкція твірна.́

ГЕНЕРА́́ЦІЯ (рос. генерация; англ.

generation) – букв. породження, витворення.

г. гармоніќ (рос. генерация гармоник; англ. harmonic generation) – див. взаємодія́ світлових́ хвиль.

г. носіїв́ заряду́ в напівпровідниках́ (рос. генерация носителей заряда в полупроводниках; англ. carrier generation in semiconductors) – поява електронів у зоні провідності та дірок у валентній зоні. Генерація носіїв заряду відбувається під дією теплового руху атомів кристалічних решіток (т е п л о в а

г е н е р а ц і я ), опромінення потоками частинок, сильних електричних полів та інші. Мірою генерації носіїв заряду є швидкість генерації – кількість носіїв, що виникають в одиниці об'єму за одиницю часу. Теплова генерація носіїв заряду в рівноважному напівпровіднику зрівноважується їхньою рекомбінацією (див. та-

96

кож рекомбінація́ носіїв́заряду)́. У випадку оптичної генерації носіїв заряду концентрація нерівноважних носіїв може перевищувати рівноважне значення на багато порядків, швидкість такої генерації звичайно є лінійною при малих інтенсивностях світла (див. також про-

цеси́ багатофотонні,́ лазер́ напівпровідниковий́ ).

г. параметрична́ та підсилення́ електромагнітних́ коливань́ (рос.

генерация параметрическая и усиление электромагнитных колебаний; англ. parametric generation and amplification of electromagnetic oscillations) – генерація та підсилення електромагнітних коливань за рахунок роботи, яка виконується зовнішніми джерелами при періодичній зміні в часі реактивних параметрів коливної системи (ємності С, індуктивності L). Г. п. та п. е. к. базуються на явищі параметричного резонансу. При-

елемент обчислювального пристрою або як подільник частоти).

г. звуку́ теплова́(рос. генерация звука тепловая; англ. thermal sound generation)

– те саме, що генерація́́ звуку́ термічна́ . г. звуку́ термічна́ [генерація́́ звуку́

теплова́] (рос. генерация звука термическая, генерация звука тепловая; англ. thermal sound generation) – випромінювання звуку межею теплового джерела при зміні її температури. Причиною г. з. т. є розширення і стиснення навколишнього середовища або автоколивання в тепловій системі, в якій зворотний зв'язок забезпечується виниклою звуковою хвилею, що виявляє вплив на процеси горіння. Г. з. т. існує, наприклад, у турбулентному струмені повітря при горінні (див. також випромінювач́ акустичний́ ), у турбулентному полум'ї (аеродинамічна генерація звуку), у твердому тілі при бомбардуванні його поверхні електронами, у потоці в'язкого теплопровідного стисливого газу (співуче полум'я).

ГЕ́НРІ, Гн (рос. Генри, Гн; англ. Henry, Н) – одиниця СІ індуктивності та взаємної індуктивності, що дорівнює індуктивності електричного контура, який збуджує магнітний потік у 1 Вб при силі струму в ньому 1 А. Названа на честь Дж. Генрі [J. Henry]. 1 Гн дорівнює також індуктивності електричного кола, у якому виникає ерс самоіндукції в 1 В при рівномірній зміні струму в ній зі

швидкістю 1 А/с. 1 Гн = 1 В×с/А = 1 Вб/А = 109 см (одиниця СГСМ) = 1,11·10–12 одиниць СГСЕ.

Г. на метр, Гн/м (рос. Генри на метр, Гн/м; англ. Henry per meter, H/m) – одиниця СІ абсолютної магнітної проникності. 1 Гн/м дорівнює абсолютній магнітній проникності середовища, у якому при напруженості магнітного поля 1 А/м створюється магнітна індукція 1 Тл; 1 Гн/ м = 1 Тл·м/А = 1 Вб/(А/м) = 107/4 одиниці СГСМ.

ГЕОАКУ́СТИКА (рос. геоакустика;

англ. geoacoustics; від грец. Γή – Земля й акустика) – розділ акустики, у якому вивчаються закономірності розподілу пружних хвиль з частотами від 10–1 до 106 Гц у земній корі. Сюди належить також дослідження акустичних характеристик гірських порід (швидкості розподілу та загасання пружних хвиль у них). У г., поряд із поздовжніми, вивчаються й інші типи пружних хвиль (поперечні, хвилі Лява, Стоунлі, Лемба). Експериментально встановлено, що швидкості та коефіцієнти загасання поздовжніх пружних хвиль у гірських породах змінюються в межах 300 – 8·103 м/с і 10–3–10–1 дБ/м відповідно.

ГЕОМАГНЕТИ́ЗМ, -у (рос. геомагнетизм; англ. geomagnetism) – те саме, що магнетизм́ земний́.

ГЕОМЕ́ТРІЯ (рос. геометрия; англ. geometry).

г. ріманова́ (рос. геометрия риманова; англ. Riemannian geometry) – геометрія ріманового простору. Основні

97

поняття г. р. є узагальненням понять евклідової геометрії на простори з довільним метричним тензором gіj.

ГЕОФО́Н, -а (рос. геофон; англ. geophone; від грец. Γή – Земля та φωνή – голос) – електроакустичний перетворювач, призначений для прийому пружних хвиль, що поширюються в земній корі; застосовується в геоакустиці. Для реєстрації пружних хвиль на великих відстанях використовуються низькочастотні інфразвукові та звукові г. – сейсмографи, сейсмоприймачі, сейсмометри; г. є приймачами коливальних зсувів, коливальної швидкості або прискорення в хвилі відносно "нерухомої" землі.

ГЕПТОД́, -а [пентагри́д] (рос. гептод, пентагрид; англ. heptode, pentagrid) – семиелектродна електронна лампа.

ГЕРМА́НІЙ, -ю (рос. германий; англ. germanium), Ge – хімічний елемент ІV групи періодичної системи елементів, атомний номер 72, атомна маса 72,59. Природний г. складається з 5 стабільних ізотопів із масовими числами 70, 72, 73, 74, 76. Як радіоактивний індикатор найчастіше використовують 71Ge (електронне захоплення, ТЅ = 11,2 доби). Конфігурація зовнішніх електронних оболонок 4s2p2. Енергія йонізації дорівнює 7,899 еВ. У вільному стані – метал із кольором поверхні від сріблястого до чорного; існує в одній аморфній і декількох кристалічних модифікаціях. Г. використовують як напівпровідниковий матеріал. Оксид г. застосовують для одержання скла з високим показником заламу. Сплави г. з ніобієм, ванадієм, оловом мають порівняно високу температуру переходу у надпровідний стан.

ГЕРПОЛОДІЯ́ (рос. герполодия;

англ. herpolody) – крива, поняття про яку пов'язане з геометричною інтерпретацією руху твердого тіла навколо нерухомої