Файл: ПР4. Уникнення плагіату.docx

• Незалежний від пристроїв шар операційної системи

Більшість програмного забезпечення введення-виведення є незалежною від пристроїв. Точна межа між драйверами і незалежними від пристроїв програмами визначається системою, тому що деякі функції, які могли б бути реалізовані незалежним способом, в дійсності виконані у вигляді драйверів для підвищення ефективності або з інших причин.

Типовими функціями для незалежного від пристроїв шару є:

забезпечення загального інтерфейсу до драйверів пристроїв, іменування пристроїв, захист пристроїв, забезпечення незалежного розміру блоку, буферизація, розподіл пам'яті на блок-орієнтованих пристроях, розподіл і звільнення виділених пристроїв, повідомлення про помилки.

Зупинимося на деяких функціях даного переліку. Верхнім верствам програмного забезпечення не зручно працювати з блоками різної величини, тому даний шар забезпечує єдиний розмір блоку, наприклад, за рахунок об'єднання декількох різних блоків в єдиний логічний блок. У зв'язку з цим верхні рівні мають справу з абстрактними пристроями, які використовують єдиний розмір логічного блоку незалежно від розміру фізичного сектора.

При створенні файлу або заповненні його новими даними необхідно виділити йому нові блоки. Для цього ОС повинна вести список або бітову карту вільних блоків диска. На підставі інформації про наявність вільного місця на диску може бути розроблений алгоритм пошуку вільного блоку, незалежний від пристрою і реалізується програмним шаром, що знаходяться вище шару драйверів[3].

• Користувацький шар програмного забезпечення

Хоча більша частина програмного забезпечення введення-виведення знаходиться всередині ОС, деяка його частина міститься в бібліотеках, що пов'язуються з одними програмами. Системні виклики, що включають виклики введення-виведення, зазвичай робляться бібліотечними процедурами. Якщо програма, написана на мові С, містить виклик

count = write (fd, buffer, nbytes),

то бібліотечна процедура write буде пов'язана з програмою. Набір подібних процедур є частиною системи введення-виведення. Зокрема, форматування введення або виведення виконується бібліотечними процедурами. Прикладом може служити функція printf мови С, яка сприймає рядок формату і, можливо, деякі змінні в якості вхідної інформації, потім будує рядок символів ASCII і робить виклик write для виведення цього рядка. Стандартна бібліотека введення-виведення містить велику кількість процедур, які виконують введення-виведення і працюють як частина призначеної для користувача програми[3].

---

Інший категорією програмного забезпечення вводу-виводу є підсистема спулінга (spooling). Спулінг - це спосіб роботи з виділеними пристроями в мультипрограмній системі. Розглянемо типовий пристрій, що вимагає спулінга - рядковий принтер. Хоча технічно легко дозволити кожному призначеному для користувача процесу відкрити спеціальний файл, пов'язаний з принтером, такий спосіб, небезпечний за того, що користувальницький процес може монополізувати принтер на довільне час.

Натомість створюється спеціальний процес - монітор, який отримує виключні права на використання цього пристрою. Також створюється спеціальний каталог, званий каталогом спулінга. Для того, щоб надрукувати файл, призначений для користувача процес поміщає інформацію, що виводиться в цей файл і поміщає його в каталог спулінга. Процес-монітор по черзі роздруковує всі файли, що містяться в каталозі спулінга[3].

---

Висновок

У цьому рефераті ми розглянули важливий аспект сучасних інформаційних технологій - інтерфейс введення-виведення. Ми дослідили історичний контекст розвитку інтерфейсів, а також сучасні тенденції в їхньому розвитку. Було розглянуто основні види інтерфейсів, такі як графічний і текстовий інтерфейси, голосові та жестові інтерфейси.

Основними висновками реферату є:

1. Інтерфейс введення-виведення є невід'ємною частиною взаємодії користувача з комп'ютерною системою. Він визначає, наскільки зручно і ефективно користувач може взаємодіяти з інформацією та програмами.

2. Розвиток технологій сприяє появі нових типів інтерфейсів, таких як голосові та жестові. Ці інтерфейси розширюють можливості взаємодії та забезпечують більш природний спосіб спілкування з комп'ютерами.

3. Важливо враховувати потреби та можливості користувачів при проектуванні інтерфейсів. Люди мають різні вимоги та обмеження, і інтерфейси повинні бути налаштовані на їхні потреби.

4. Гарний інтерфейс введення-виведення може покращити продуктивність, зручність та задоволення від використання програм та пристроїв.

5. Подальший розвиток інтерфейсів введення-виведення буде обумовлений розвитком технологій штучного інтелекту, віртуальної реальності та інших інновацій.

Список використаних джерел

1. 21.Інтерфейси введення-виведення. Класифікація інтерфейсів. StudFiles. URL: https://studfile.net/preview/9712586/page:10/ (дата звернення: 25.10.2023).

2. ²НТЕРФЕЙСИ ВВЕДЕННЯ-ВИВЕДЕННЯ - реферати та учбов³ матер³али на um.co.ua. um.co.ua - учбов³ матер³али для студент³в ³ школяр³в Укра¿ни: реферати та курсов³, п³дручники та книги, твори й шпаргалки. URL: http://um.co.ua/11/11-5/11-51078.html (date of access: 25.10.2023).

3. Управління введенням-виведенням. Реферати, курсові, дисертації, дипломи. URL: https://ua-referat.com/Управління_введенням-виведенням (дата звернення: 25.10.2023).

---