Файл: Щаденнік звіт.doc

Маніпуляція даними зводиться до чотирьох дій: вибір, вставка, оновлення, видалення.

Оператор SELECT – призначення, формальний синтаксис, особливості роботи

Select є оператором з найбільшим набором властивостей.

Select	Імена колонок
From	Ім’я таблиці
Where	Умова вибору
Group by	Ознака групування
Order by	Ознака сортування

Інтерпретація конструкції наступна: з ключового слова select починається програмування запиту, після нього вказується імена колонок або атрибути, які необхідно відібрати.

Після ключового слова from вказується ім'я таблиці з якої буде здійснюватись вибірка, наступні частини оператора не є обов’язковими, вони використовуються лише в тому випадку коли вибірка є умовною, а результати вибірки треба відсортувати або згрупувати.

Після ключового слова where вказується умова вибірки, тобто міститься якась рівність або нерівність.

Елемент group by відповідає за групування результатів вибірки по певному критерію.

Order by сортує результат в порядку зростання або спадання.

Якщо необхідно здійснити вибірку з діапазону то можна застосувати ключове слово between. Після нього вказується ключові значення діапазону через ключове слово and.

Дуже часто виникає необхідність відбору подібних значень. Для цього використовується пошук за шаблоном. Він здійснюється з використанням ключового слова like.

В деяких випадках необхідно здійснювати пошук на невідповідність. В цьому випадку умова набуває наступного вигляду: not like “e%”. В даному випадку будуть відібрані значення які не починаються на e.

Оператор INSERT – призначення, формальний синтаксис, особливості роботи

Insert – оператор додавання до таблиці нових значень

Insert into «ім'я таблиці»

Values «значення»

Інтерпретація конструкції наступна: після нерозривної пари ключових слів insert та into вказується ім'я таблиці або відношення до якого додаватимуться нові значення. Після ключового слова values слідує перелік значень які додаватимуться до таблиці при чому послідовність запису значень обов’язково повинна відповідати послідовності колонок таблиці.

---

Оператор UPDATE – призначення, формальний синтаксис, особливості роботи

Update – оператор оновлення наявних в таблиці даних.

Update «ім'я таблиці»

Set атрибут = нове значення

Where «умова оновлення»

Після ключового слова update вказується ім'я відношення або таблиці з яким буде відбуватись робота. Після ключового слова set зазначається власне операція модифікації тобто атрибут змінює старе значення на вказане. Дуже часто оновлення являє собою якусь арифметичну операцію. Ключове слово where та умова оновлення не є обов’язковими. Ця частина використовується лише в тому випадку коли оновлюється не вся база але за певним критерієм.

Оператор DELETE – призначення, формальний синтаксис, особливості роботи

Delete – оператор видалення інформації з бази даних.

Delete from ім'я таблиці

Where умова видалення

Після ключових слів delete from вказується ім'я таблиці з якої видалятимуться дані. Ключове слово where та умова видалення не є обов’язковими. Якщо цю частину запиту не зазначити буде видалено весь вміст таблиці. Якщо вказати умову то видаляється лише ті рядки які цю умову задовольняють.

---

2 Практична частина

2.1 Запити. Запис запитів мовою sql

Запит №1. Вивести прізвища всіх вкладників, кредит яких перевищує 1000 грн.

SELECT [Вкладники банку].ПІП_вкладника

FROM [Вкладники банку]

WHERE ((([Вкладники банку].Розмір_кредиту)>1000));

Запит №2. Вивести прізвища всіх вкладників, розмір внеску яких не перевищує 1000 грн.

SELECT [Вкладники банку].ПІП_вкладника, [Вкладники банку].Розмір_внеску

FROM [Вкладники банку]

WHERE ((([Вкладники банку].Розмір_внеску)<=1000));

Запит №3. Вивести пароль даного вкладника.

SELECT [Вкладники банку].ПІП_вкладника, [Вкладники банку].Пароль

FROM [Вкладники банку]

WHERE ((([Вкладники банку].ПІП_вкладника)="Валян Е.О."));

Запит №4. Вивести ПІП вкладників, у я ких сімейний стан – забезпечений “зб”.

SELECT [Вкладники банку].ПІП_вкладника, [Вкладники банку].Сімейний_стан_вкладника

FROM [Вкладники банку]

WHERE ((([Вкладники банку].Сімейний_стан_вкладника)="зб"));

Запит №5. Вивести номери рахунків вкладників, кредит яких <1000 грн..

SELECT [Вкладники банку].Номер_рахунку, [Вкладники банку].Розмір_кредиту

FROM [Вкладники банку]

WHERE ((([Вкладники банку].Розмір_кредиту)<1000));

2.2 Приклади виконання запитів

Вивести прізвища всіх вкладників, кредит яких перевищує 1000 грн.

---

Вивести прізвища всіх вкладників, розмір внеску яких не перевищує 1000 грн.

Вивести пароль даного вкладника.

Вивести ПІП вкладників, у я ких сімейний стан – забезпечений “зб”.

Вивести номери рахунків вкладників, кредит яких <1000 грн..

Висновок

---

Під час виконання практичної роботи я вдосконалив практичні навички використання найпоширенішої системи управління базою даних MS ACCESS, створення таблиць в режимі конструктора, розглянув на практиці основні принципи побудови реляційної бази даних на основі реляційної моделі даних, отримав практичні навички побудови запитів з допомогою сітки QBE та реляційних запитів з допомогою інтегрованої в СУДБ мови SQL.

Література

1. Кузин А.В., Левонисова С.В. Базы данных (4-е издание). - М.: Гардарики, 2002. - 272 с.

2. Туманов В.Е. Основы проектирования реляционных баз данных. - СПб.: Питер, 2003. - 384 с.

3. Анатолий Хомоненко, В. Цыганков, М. Мальцев. Базы данных (6-е издание). - М.: КОРОНА-Век, 2010. - 637 с.

4. В. М. Илюшечкин. Основы использования и проектирования баз данных. - СПб.: Юрайт, 2010. - 123 с.

5. Агальцов В.П. Базы данных. Учебник. В 2-х книгах. Книга 2: Распределенные и удаленные базы данных. Гриф УМО вузов России. - М.: Форум, 2009. - 271 с.

---