ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 19.04.2024
Просмотров: 456
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.
2. Періодизація світового розвитку
2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)
2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)
2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)
2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)
2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)
Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.
1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах
3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії
4. Стратегічні плани противники.
1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про
2. З французького офіційного повідомлення
1. Австро-німецький наступ на сході
2. Невдача союзників у Дарданеллах
7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі
1. Зі спогадів Людендорфа про наступ
2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом
3. З телеграми російського командування про
1. Вплив революції в Росії на хід війни
3. Воєнні дії на Західному фронті
7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань
1. Мирний договір між Росією, з одного боку,
2. З угоди про перемир'я між союзниками
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наміри головних держав-переможннць на конференції
3. Версальський договір з Німеччиною
4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумками Першої світової війни
5. Українське питання на конференції
6. Проблема досконалості Версальської системи договорів
1. Версальський договір (витяг)
3. Тріанонський мирний договір (витяг)
1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану
2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення
3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони
1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,
2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)
Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розподілом територій і сфер впливу
2. Генуезька конференція 1922 р.
3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами
4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)
5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій
6. Значення пакту Бріана-Келлога
1. Рапалльська угода між Російською Радянською
2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів
3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)
Тема III суспільно-політичні рухи
Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби
1. Угода між Великою Британією та Ірландією
1. Роль профспілок після Першої світової війни
3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціалістичний робітничий Інтернаціонал
1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій
3. Стосунки компартій із соціал-демократією
2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою
2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму
1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії
Тема IV індустріальні країни європи та америки
1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни
2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа
1. Закон про поліпшення становища в сільському
2. Закон про відновлення національної економіки
1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни
2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів
4. Особливості британського тред-юніонізму
5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання
1. Лист Генради британських тред-юніонів
1. Наслідки Першої світової війни для Франції
3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)
4. Прояви економічної депресії
1. Програма Народного фронту (витяг)
2. Листопадова революція 1918 р.
4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер
1. Веймарська конституція (витяг)
2. Програмні цілі нсдап (витяг)
1. Наслідки Першої світової війни
2. Криза італійського парламентаризму й інститутів монархії
3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні
1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни
2. Диктатура м. Прімо де Рівери
4. Уряд Народного фронту та військовий переворот
5. Громадянська війна 1936-1939 рр.
6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії
7. Встановлення диктатури ф. Франко
1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті
2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг
Повторювально-узагальнюючий урок
Країни центральної та східної європи польща
1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй
2, Польсько-українське протистояння у Галичині.
3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції
4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.
5. Режим "санації" ("оздоровлення")
1. З Конституції Польської республіки.
2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини
4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша
6. Становище українського населення
2. Доба Угорської Радянської республіки
3. Угорщина за режиму м. Хорті
2. Декрет революційної урядової ради про
2. Анексія Бессарабії й Буковини
4. Внутрішньополітичне становище в Румунії
5. Встановлення режиму і. Антонеску
1. Про румунсько-німецький договір (з книги
1. Революційний рух 1918-1919 рр.
2. Політика уряду о. Стамболійського
3. Червневі та вересневі водії 1923 р.
1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
2. Відовданська конституція 1921 р.
4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.
1. Російська революція 1917 р., її причини та початок
3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика
4. Серпневий заколот військових
5. Підготовка більшовицького виступу
7. Встановлення влади більшовиків
9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав
10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки
11. Терор у роки громадянської війни
13. Нова економічна політика (неп)
15. Характер сталінського режиму
18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.
1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?
2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк
3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наслідки Першої світової війни для Японії
3. Соціально-економічне становище населення
3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші
4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами
5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтервенції
1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під
2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)
1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни
3. Кампанії громадянської непокори
4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколонізації та майбутнього країни
2. Напутні побажання Ганді селянству
1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії
1. Економіка колоніального Індокитаю
2. Промова Сукарно перед судом голландських
3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.
1. Конституція Афганістану (основний закон високої
1. Національно-визвольний рух в Північній Африці
2. Здобуття незалежності Єгиптом
1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні
3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів
1. Капіталовкладення сша і Великої Британії
2. Маніфест Національно-визвольного альянсу
Повторювально-узагальнюючий урок
Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.
1. Вдосконалення системи освіти
2. Найважливіші досягнення науки
3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резерфорда, 3. Фрейда та ін.
1. Основні напрями в розвитку світової літератури
2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна
2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"
8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість
Тема VIII міжнародні відносини
2. Загострення англо-німецьких та англо-японських суперечностей
3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відносини
4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору
5. Експансіоністські претензії Італії
6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом
2. З меморандуму німецького уряду, врученого
7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,
1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю
2. Підготовка Німеччини та Італії до війни
3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки
1. З виступу Гітлера на секретній нараді
2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
4. Політика умиротворення агресорів
5. Загарбання Німеччиною Австрії
6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини
1. Ліквідація чехословацької держави
2. Німецькі претензії до Литви і Польщі
3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі
2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом
"З описів боїв під Верденом у коротких офіційних повідомленнях і в статтях воєнних кореспондентів можна зрозуміти, що німці, як і раніш, атакували густими масами, які скошувались французькою артилерією і зараз же замінювались новими лавами густих цепів (за деякими відомостями навіть колон); ця німецька тактика відомого "драуф" (нещадного натиску будь-якою ціною) уже зовсім не відповідає станові запасу людей Німеччини і являє собою акт відчаю...
Під час першого натиску німців французькі батареї, що добре пристрілялися до ділянок місцевості, яка лежала попереду, обстрілювали густі наступаючі лави ворога і змітали їх убивчим вогнем. Коли, завдяки повторним атакам усе нових ворожих мас, частина німців просунулась дуже близько до першої лінії французів, вночі французьким військам наказано було відійти на другу лінію окопів, і ранком французькі батареї знову стали косити німців, що наступали на новій ділянці, і так далі, поки французи не дійшли до головної оборонної лінії Во-Дуомон-висота Пуавр; тут вони контратаками в штики зупинили противника, причому частина німців була оточена у зруйнованому форті Дуомон, а на висоті Пуавр німці засіли на північних схилах її..."
Запитання до документа
1. У чому, на ваш погляд, полягає значення Верденської битви?
3. З телеграми російського командування про
успішний наступ на Південно-Західному фронті
в травні 1916 р.
"Київ, 2 червня. Тяжкого удару австро-німцям було завдано на річці Стир нижче Луцька і в районі Дубно. Цей удар примусив австро-німців сховатися у Бродах. На Стирі, де до австрійців прибули німці, був особливо жорстокий бій. 28 травня ранком наші піхотні частини під прикриттям артилерії почали наступ, просуваючись плазом до ворожих окопів і дротяних загород, дуже пошкоджених уже напередодні нашою артилерією. Австрійці разом з німцями зустріли росіян пекельним кулеметним вогнем, і німецька кіннота кілька разів намагалася зайти нам у фланг з півдня. Зміна тривала кілька годин. Наша важка артилерія остаточно зруйнувала ворожі укріплення, а піхотні частини з криком "ура" кинулись у штики. Австрійці, не прийнявши атаки, відійшли в містечко Рожіце, а німці пішли в контратаку. Однак швидким натиском німиі були збиті і втікали слідом за австрійцями, залишивши близько 300 полонених і поранених. На початку п'ятої години дня 28-го при підтримці артилерії росіяни ввірвалися в містечко і вибили звідти ворога, захопивши ще близько 1700 полонених (в тому числі чотирьох офіцерів), декілька кулеметів, дві гармати і артилерійський парк. Не зупиняючись у містечку, наші війська до пізньої ночі продовжували переслідування відступаючого ворога. Як з'ясовується, ворог збудував під Луцьком дуже укріплені позиції... Луцьк був узятий обхідним маневром дивізії, що здобула в цій війні назву "залізної". Наступ почався з вечора 27 травня і відбувався з такою швидкістю, що ворог змушений був дуже поспішно відступати. Нам дісталася величезна воєнна здобич, сила гармат і кулеметів, величезні склади цементу, бетону і дощок, рухомого залізничного складу і вагонеток. Наші війська увійшли в Луцьк 28 травня ранком...
Майже одночасно розвивалися і операції в районі Дубно і на північний захід від нього. На північній ділянці нашого фронту, за відомостями, що надходять, розгоряється велика битва. Битва, що триває вже три доби, відзначається надзвичайною жорстокістю. Бої часто закінчуються рукопашними сутичками.. Дубно взято обходом. Місто було дуже укріплене. Австрійські окопи проходили берегом Ікви, входячи в межі міста... Розбиті на Ікві, в Лубенському районі, австрійські війська спішно відступають у напрямі Володимир-Волинський—Сокаль—Стоянов, кидаючи на своєму шляху сотні поранених, зброю, припаси і незчисленну кількість всякої іншої воєнної здобичі..."
Запитання до документа
1. Порівняйте бойові дії в Галичині в 1915 й 1916 рр.
Запам'ятайте дати:
• 23 травня 1915 р. — вступ Італії у війну на боці
Антанти.
• 14 жовтня 1915 р. — вступ Болгарії у війну на боці
Німеччини.
-
лютий— — битва під Верденом, грудень 1916 р.
-
4 червня — — наступ російських військ 1 серпня 1916 р. (Брусилівський прорив).
-
липень —
листопад 1916 р. — битва на р. Соммі.
• серпень 1916 р. — вступ Румуни у війну на боці Антанти.
ПОДІЇ 1917-1918 рр.
1. Вплив революції в Росії на хід війни
Перша світова війна стала суворим випробуванням для Росії. Значну частину країни було окуповано ворогом, внаслідок чого загальні втрати промислового потенціалу досягли 20%. 1917 р. війна коштувала Росії 30 млрд. крб., третину цих витрат складали зарубіжні кредити. В країні катастрофічно зростала інфляція. Офіційний курс карбованця знизився, а його купівельна спроможність становила всього 22 копійки. Посівні площі скоротилися на 10%, зменшилося виробництво м'яса та інших продуктів харчування. З сільського господарства було вилучено основну частину робочої сили та робочої худоби. Рівень споживання російського робітничого класу в 1916-1917 рр. зменшився й становив усього лише 47% довоєнного. Величезні маси населення недоїдали, голодували. Становище трудящих дедалі гіршало, класові суперечності поглиблювались.
Все це зумовило піднесення революційної активності трудящих, які в лютому 1917 р. спромоглися скинути царя, ліквідувати самодержавний лад і проголосити парламентську республіку. Владу в країні здійснював Тимчасовий уряд, який продовжував війну, але поряд з цим було створено інші органи влади — Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів, які не хотіли продовження війни. Фактично у країні існувало двовладдя.
Ситуація, що виникла у Росії, страшенно не подобалася урядам країн Антанти, котрі наполягали на продовженні війни. Олександр Керенський, який очолив у липні Тимчасовий уряд, запевнив союзників, що Росія буде дотримуватися зобов'язань і виконувати союзницькі обов'язки. Проте рішення про продовження війни було найбільш непопулярною його акцією й загострило ситуацію в країні. В Росії була сила, яка могла скористатися з помилок уряду і прийти до влади. Такою силою була більшовицька партія, її вождь Володимир Ульянов (Ленін) під час Першої світової війни перебував у Швейцарії, але, оскільки піднесення революційного руху могло привести до революції, про яку мріяли і яку готували більшовики, він повертається до Росії. Для цього Леніну та його соратникам необхідно було проїхати через усю Німеччину. Німецький генеральний штаб, який робив усе можливе, щоб вивести Росію з війни, зрозумів, що діяльність більшовицьких вождів приведе саме до цього, тому всіляко сприяв транспортуванню "за пломбованого" вагона через територію своєї країни до Швеції. Звідти Ленін та його соратники добралися до Росії. Прибувши в країну, Ленін виголосив свої квітневі тези, лейтмотивом яких був вихід Росії з війни. Більшовицький переворот у жовтні 1917 р. зумовив вихід Росії з війни, оскільки, прийшовши до влади, більшовики оголосили "мир без анексій і контрибуцій", тобто без територіальних надбань та без грошової компенсації за втрати.
5 грудня 1917 р. між Росією та Центральними держава ми було підписано перемир'я і розпочато мирні переговори. В ході переговорів більшовики були змушені визнати незалежність УНР, яка ще раніше, 27 січня 1918 р., уклала мирну угоду з союзом Центральних держав, пристати на висунуті австро-німецькі вимоги і поступитися величезними територіями (Польща, Прибалтика, Фінляндія, Україна, Дон), віддати німцям Чорноморський флот.
За умовами миру німці окупували понад 1 млн. кв. км території колишньої Російської імперії, на якій проживало 62 млн. чоловік населення, видобувалося 3/4 російської залізної руди і вугілля, розміщувалося 1/2 її промислового потенціалу, 1/3 посівних площ. Такою ціною більшовицька Росія вийшла з війни для того, щоб зосередити всі сили на придушенні національно-визвольних рухів і вберегти "єдину й неподільну" імперію Романових — тепер уже під червоним прапором.
Цей крок більшовиків було розцінено як пряму зраду і змову з німецьким командуванням, яке надало більшовицьким лідерам для проведення антивоєнної пропаганди в Росії 5 млн. золотих марок.
Коли на Заході дізналися про підписання сепаратного миру і односторонній вихід Росії з війни, лідери Великої Британії і Франції були в стані, близькому до розпачу. Німецька сторона вважала, що тепер, нарешті, зможе забезпечити собі перемогу в Європі.
2. Вступ у війну сіла
6 квітня 1917 р. Сполучені Штати оголосили війну Німеччині, і таким чином остання велика держава, що не брала участі у війні, відмовилася від політики нейтралітету. Приводом до цього стала необмежена підводна війна, яку вела Німеччина проти нейтральних, в тому числі й американських, цивільних суден. Проте причини вступу США у війну саме в цей час були набагато глибшими. По-перше, американські правлячі кола надавали велику матеріальну допомогу країнам Антанти, що приносило їм величезні прибутки. Тільки 48 найбільших корпорацій США в своїх звітах за 1916 р. показали прибутки в сумі 965 млн. дол. Політика нейтралітету в перші роки війни виявилася надзвичайно вигідною для Сполучених Штатів. Вони постачали свої товари в ослаблені й знекровлені країни Антанти, перетворившись з боржника цих країн на їхнього кредитора. Так, країни Антанти отримали від США до квітня 1917 р. кредитів на 2 млрд. дол. На початок 1917 р. Сполучені Штати виявилися вже сильно економічно пов'язаними з країнами Антанти, хоча готові були торгувати і з Німеччиною. Поразка Великої Британії та Франції у війні завдала б американським корпораціям величезних збитків.
Другою причиною було те, що у випадку поразки Антанти Німеччина перетворювалася на найбільш небезпечного й могутнього конкурента. Крім того, в плани США входило послаблення Японії — суперниці на Далекому Сході.
Третя причина вступу Сполучених Штатів у війну саме 1917 р. полягала у тому, що громадськість цієї країни була налаштована пацифістські, тобто проти війни. Різку антивоєнну позицію займали профспілки, різні товариства, клуби, асоціації. За визнанням американських істориків, урядові президента В. Вільсона серйозно доводилося рахуватися з такою позицією американського суспільства. Президент змушений був дуже обережно вести підготовку до війни, і тільки варварські дії німецького підводного флоту щодо цивільних суден схилили громадськість США до думки про необхідність покарати Німеччину за ці дії.
Американська армія чисельно була невеликою, але добре озброєною й навченою. Військово-морський флот на момент початку війни налічував 197 кораблів. Американський уряд вирішив направити свої війська до Європи лише влітку 1917 р. Проте воювали американці хоробро, треба віддати їм належне.
3. Воєнні дії на Західному фронті
На початок 1917 р. збройні сили Німеччини потребували поповнень, однак їх не було, — людські ресурси виявилися повністю вичерпаними. Наступальний потенціал військ ослаб. Після поразки у морських битвах німецький флот відійшов під захист своїх берегових укріплень. Надалі Німеччина вдавалася до підводної війни. її жертвами стали тисячі моряків.