Файл: Лабораторна робота 1.doc

Вибравши розділ прикладів (клацанням миші), потім слід вибрати потрібний приклад. Після цього натисненням кнопки Run| this demo можна запустити m-файл| з вибраним прикладом і спостерігати результат його роботи.

Мал.3.1. Вікно демонстраційних прикладів

Вікно MATLAB| Demos| дає можливість ознайомитися з багатьма десятками найсерйозніших прикладів застосування системи MATLAB| і дозволяє переконатися у високій якості візуалізації їх рішень. При необхідності завжди можна ознайомитися з файлом будь-якого прикладу і використовувати його для вирішення схожих завдань.

3.2. Копіювання демонстраційних прикладів

Цілком можливо, що ви захочете скористатися яким-небудь прикладом для своїх цілей. Для цього можна використовувати m-файл| прикладу або перенести його текст в командне вікно MATLAB|, використовуючи буфер обміну. Покажемо, як це робиться. У нижній частині вікна прикладу показано, яким чином здійснюється копіювання прикладу: текст прикладу виділяється мишею і використовується команда Сору n (Копіювати) меню Edit| вікна прикладу, внаслідок чого текст прикладу потрап

ить в буфер обміну.

Після цього треба повернутися в командне вікно MATLAB| і, використовуючи команду Paste| (Вставити) меню Edit|, перенести текст прикладу з буфера в поточний рядок введення. Виконавши команду (як завжди, клавішею Enter|), можна спостерігати виконання прикладу.

4. Операції в середовищі matlab|.

4.1. Команди, операції і параметри

Відкрита позиція рядка меню містить різні операції і команди. Виділена команда або операція виконується при натисненні клавіші Enter| (Введення). Виконання команди можна також здійснити клацанням миші або натисненням на клавіатурі клавіші, відповідної виділеному символу в назві команди.

Між командами і операціями немає особливих відмінностей, і в літературі по інформатиці їх часто плутають. Ми вважатимемо командою дію, яка виконується негайно. А операцією — дія, яка вимагає певної підготовки, наприклад відкриття вікна для установки певних параметрів.

Параметр (option|) — це значення певної величини, що діє під час поточної сесії. Параметрами зазвичай є вказівки на вживані набори шрифтів, розміри вікна, колір фону і так далі.

Арифметичні оператори є найпоширенішими і відомішими. На відміну від більшості мов програмування в системі MATLAB| практично всі оператори є матричними, тобто призначені для виконання операцій над матрицями. У таблиці приводиться список арифметичних операторів і синтаксис їх застосування.

Арифметичні оператори і функції MATLAB|

Функція	Назва Оператор		Синтаксис
Plus\|	Плюс +		М1+м2
Uplus\|	Унарний плюс +		+М
Minus\|	Мінус		М1-м2
Uminus\|	Унарний мінус		-М
Mtimes\|	Матричне множення *		М1*м2
Times\|	Поелементне множення масивів .*		А1 .*А2
Mpower\|	Піднесення матриці до ступеня		М1^х
Power\|	Поелементне піднесення масиву до ступеня		А1^х
Mldivide\|	Зворотне (справа наліво) ділення матриць \		M1\M2\|
Mrdivide\|	Ділення матриць зліва направо /		М1/м2
Ldivide\|	Поелементне ділення масивів справа наліво . \		А1.\А2
Rdivide\|	Поелементне ділення масивів зліва направо . /		А1 . /А2
Kron\|	Тензорне множення Кронекера kron\|	kron\|(X.Y)

Кожен оператор має аналогічну за призначенням функцію.

Наприклад, операторові матричного множення * відповідає функція mtimes|(Ml,M2|).

В-А -> minus| (B.А)

А. ^2 -> power|(A,2|)

Відповідність функцій операторам і командам в системі MATLAB| є одним з основних положень програмування. Воно дозволяє одночасно використовувати елементи як операторного, так і функціонального програмування.

Слід зазначити, що в математичних виразах оператори мають певний пріоритет виконання. Наприклад, в MATLAB| пріоритет логічних операторів вищий, ніж арифметичних, пріоритет піднесення до ступеня вищий за пріоритети множення і ділення, пріоритет множення і ділення вище пріоритету складання і віднімання. Для зміни пріоритету операцій в математичних виразах використовуються круглі дужки. Ступінь вкладення дужок не обмежується.

Завдання до роботи

Завдання 1. Вивчити інтерфейс Matlab|.

Завдання 2. Ознайомитися з демонстраційними прикладами Matlab|.

Завдання 3. Виконати в режимі калькулятора наступні дії:

Введення початкових операндів.
Виконати над операндами 1 і 2 операцію 1.
Виконати над результатом і операндом 1 операцію 2.
Виконати над результатом попередньої дії і операндом 2 операцію 3.
Звести почленно| операнд 1 в ступінь 3.

Варіанти завдань

№	Операнд 1					Операнд 2	Оператори
№	Операнд 1					Операнд 2	1	2	3
1	V=[12\|	34	61	45	11]	v = 34	*	./	+
2	V=[80\|	67	34	11	45]	v = 43	/	.*	-
3	V=[19\|	77	45	11	67]	v = -5	+	.\	/
4	V=[11\|	98	67	45	22]	v = 7	-	.*	/
5	V=[67\|	34	67	45	56]	v = -12	+	.\	*
6	V=[18\|	36	45	45	4 ]	v = 10	/	./	-
7	V=[55\|	43	8	45	23]	v = 44	/	.*	/
8	V=[32\|	28	55	45	34]	v = 87	*	-	/
9	V=[14\|	34	33	45	15]	v = 78	*	+	+
10	V=[15\|	23	17	45	9]	v = -22	/	-	*
11	V=[10\|	34	10	45	7]	v = -14	*	-	*
12	V=[95\|	56	5	45	54]	v = 99	+	./	+
13	V=[18\|	90	35	45	46]	v = 32	*	.*	-
14	V=[24\|	34	87	45	88]	v = -43	/	.*	/
15	V=[14\|	41	90	45	77]	v = 55	/	+	+

Методичні вказівки:

У Matlab| всі дані розглядаються, як матриці. Тип результатів визначається автоматично по вигляду виразу.
У ідентифікаторах висота букви має значення. Рекомендується для імен простих змінних вибирати маленькі букви, а для структурованих (вектори і масиви) прописні (великі).
Вектори вводяться в квадратних дужках, компоненти вектора розділяються пропусками. Наприклад, V=|[1 2 3 4].
Матриці вводяться в квадратних дужках, усередині яких розміщуються вектори рядків, розділені знаком крапка з комою (;).

Наприклад V=|[1 2 3;2 6 5;9 1 3].

Якщо дані не уміщаються в рядку, рядок можна відобразити в декількох рядках, використовуючи розділити у вигляді багатокрапки (не менше трьох крапок).
Значення π задається системною константою з ім'ям pi|.
У Matlab| можливі два режими роботи:

У командному вікні, як з калькулятором. В цьому випадку кожна дія відразу ж виконується.
У редакторові програм. В цьому випадку програма вводиться, як завжди, а виконується по команді вбудованого відладчика.

При роботі в режимі калькулятора вирази можуть вводиться:

У прямій формі, тоді після завершення введення відповідь буде виведена під вбудованим системним ім'ям ans|. Змінна з цим ім'ям завжди зберігає результат останнього обчислення.
У формі оператора привласнення, коли змінній з вибраним ім'ям привласнюється значення виразу. Відповідь у цьому випадку виводитися під ім'ям цієї змінної.
Будь-яке вже визначене значення можна викликати з робочої області по імені змінної.

Якщо обчислюється значення змінної з вибраним ім'ям по заданому виразу, результат виводиться під ім'ям цієї змінної в наступному рядку. Вектори виводяться в рядку пропусками, матриці – порядково, кожна містить вектор рядка.
При роботі з програмою неграфічні результати виводяться у вікно командного рядка. При необхідності їх можна виводити, як текст, в спеціально створюване вікно.
Виведення результату можна заблокувати, якщо в кінці рядка введення ввести знак крапка з комою (;). Значення змінної, результат якої привласнюється, зберігається в робочій області.
При роботі з масивами визначені оператори почленного| виконання. У них перед символом операції вводиться (.).
Символ привласнення – знак рівності (=). Рівність, як оператор відношення в умовах, вводиться, як подвійна рівність (==).