Файл: Курсовая работа Web, Матвиенко. Вариант 0033.doc

Перший тег <frameset cols="300,*"> ділить вікно браузера на дві колонки розмір першої з них 300 пікселів, розмір другий (*) - все місце, що залишилося. Тег <frame src="aaa.htm" name="frame_a"> містить посилання на документ який завантажуватиметься в перший фрейм і одночасно привласнює самому фрейму ім'я, по якому надалі можна буде завантажувати в нього інші сторінки, даючи на них гіперпосилання з параметром target="frame_a" Наприклад щоб дати посилання з frame_a на документи які повинні мінятися в frame_b потрібно розташувати в frame_a сторінку містить приблизно наступне:

<а href="EEE.htm" target="frame_b">Документ ЕЕЕ</a>

<а href="uuu.htm" target="frame_b">Документ UUU</a>

Тег <frameset rows="50%,*"> ділить другу колонку на дві подовжні смуги по 50% кожна. Якщо при складанні обох значень результат нерівний 100%, то браузер сам розрахує розміри фреймів пропорційно заданим значенням. Наступні два тега задають імена і URL для кожної з одержаних смуг по черзі. frameset вимагає закриваючого тега на відміну від frame. Якщо в теге frameset одночасно використову

ються обидва параметри cols і rows то створюється проста фреймова сітка :

4. Карта сайту

• Головна сторінка

• Програма

• Семінар

• Практичні

• Тестування

• Словник

• Тести

• Контакти

5 Приклад тестування та результату роботи програми

На початку роботи з програмою виводиться таке вікно:

Після натиснення клавіші Enter виводиться основне меню, яке має такий вигляд:

Перший пункт меню має такий вигляд:

Другий пункт має такий вигляд:

Третій пункт меню виглядає так:

Четвертий пункт меню відображається так:

Таким чином п’ятий пункт буде виглядати так:

Для шостого пункту та останніх пунктів буде виводитися база даних, яку я створив сам з більшою кількістю розмірів бази даних (за для комфорту перегляду курсового проекту). Отже шостий пункт виглядає так:

Сьомий пункт такий:

Восьмий пункт меню виглядає так:

Передостанній, дев’ятий пункт меню виглядає так:

Останній пункт меню виглядає так:

Висновок

Коли я виконував курсовий проект, я придбав багато навичок роботи в середовищі Сі. Хоча мову Сі було розроблено для написання системного програмного забезпечення, наразі вона досить часто використовується для написання прикладного програмного забезпечення. Я ознайомився з багатьма елементами цієї мови.

Сі – мінімалістична мова програмування. Її основними можливостями є – прямолінійна реалізації компіляції, використовуючи відносно простий компілятор, забезпечення низькорівневого доступ до оперативної пам'яті, формування лише декількох інструкцій машинної мови для кожного елементу мови.

Також, підводячи підсумки, можна сказати, що Сі є гнучкою алгоритмічною мовою програмування, яка може бути корисна як недосвідченому користувачу, щоб вивчити ази програмування, так і може стати корисною для досвідченого програміста. Широкий набір різних корисних підпрограм, процедур та функцій дозволяє створити за невеликий відрізок часу дійсно якісний програмний продукт, який в подальшому може навіть потрапити в комерційну індустрію та дати змогу заробляти собі на життя.

Література

1. Андрей Богатырев. Руководство по программированию на языке С.

2. Герберт Шілдт. C для початківців. Пер. з англ. – М.: ЕКОМ Паблішерз, 2007.

3. Герберт Шілдт. Повний довідник по C. – 4-е видання. Пер. з англ. – М.: видавничий дім «Вільямс», 2010.

4. Громов Ю.Ю. Татаренко С.И. Программирование на языке Си: Учебное пособие. – Тамбов, 1995. – 169 с.

5. К. Поляков. Программирование на языке Си.

6. Керниган, Ричи. Язык C. Пер. з англ. – М.: ЕКОМ Паблішерз, 2003.

7. M. Уэйт, С. Прата, Д. Мартин. Язык Си. Руководство для начинающих.

8. С. Саммит. Язык С в вопросах и ответах. Перевод с английского.

9. Филипп Н. Хислей. Генерация высококачественного кода для программ, написанных на Си.

10. Язык программирования Си. М.: 1988.

Додаток а (Обов’язковий) Лістинг основної програми

#include<stdio.h>

#include<conio.h>

#include<string.h>

#include<windows.h>

#include<graphics.h>

#include<stdlib.h>

//*********************************************************************************

// Объявление глобальной переменной (База данных) и глобального указателя файла

// Создаю структуру, соответствующую одной строчке в базе данных

struct Zapis // Имя структуры "Запись" потому, что она соответствует одной записи в базе

{

char Rabotodatel[28]; // ФИО работодателя

char Professiya[28]; // Профессия

int KolRabMest; // Количество рабочих мест

float Zarplata; // Средняя заработная плата

};

Zapis Strochka; // Объявляю глобальную переменную "Строчка" для работы только с одной записью (когда не нужна вся база)

Zapis Baza[100]; // Объявляю глобальную переменную "База", рассчитанную на 100 записей (в задании – "не меньше 10")

FILE *fp; // указатель файла (файл будет указан в подпрограммах)

//*********************************************************************************

// Объявление подпрограмм

// Объявляю основные подпрограммы (те, которые будут вызываться из основной программы)

// Тексты подпрограмм стоят после основной программы

void Nachalo(); // Заставка в начале выполнения программы

void Menu1(); // Меню 1: Создание и заполнение новой базы данных.

void Menu2(); // Меню 2: Добавление записи в существующую базу данных.

void Menu3(); // Меню 3: Изменение записи в базе данных.

void Menu4(); // Меню 4: Удаление записи из базы данных.

void Menu5(); // Меню 5: Вывод базы данных на экран.

void Menu6(); // Меню 6: Вывод списка работодателей и средней зарплаты по профессии.

void Menu7(); // Меню 7: Вывод списка профессий в порядке возрастания рабочих мест.

void Menu8(); // Меню 8: Вывод списка работодателей и количества рабочих мест по специальностям.

void Menu9(); // Меню 9: Вывод предложений о трудоустройстве по заработной плате.

void Vihod(); // Заставка при окончании работы программы

// Объявляю вспомогательные подпрограммы (те, которые будут вызываться основными подпрограммами)

// Тексты подпрограмм стоят после основной программы

void VvodStrockiSEkrana(); // Заполнение с экрана глобальной переменной Strochka

int ChtenieMassivaIzFayla(); // Чтение массива из файла и определение количества структур

void ZapisMassivaVFayl(int Kolichestvo); // Запись массива в файл, передается количество структур в массиве

void Sortirovka(int Pole, int Kolichestvo); // Сортировка массива по заданному полю

//*********************************************************************************

// Начало основной программы

main()

{

// Увеличение размеров экрана в текстовом режиме (чтобы помещалась таблица базы данных)