Файл: Опорний конспект.doc

4 Статичні змінні

Щоб використати змінні тільки усередині функції, при цьому зберігаючи їхнє значення й після виходу з функції, потрібно оголосити ці змінні як статичні. Статичні змінні видні тільки усередині функції й не гублять свого значення, якщо виконання програми виходить за межі функції. Оголошення таких змінних здійснюється за допомогою ключового слова static:

static $var1, $var2;

Статичній змінній може бути привласнене будь-яке значення, але не посилання.

5 Значення, що повертаються

Всі функції, наведені вище як приклади, виконували які-небудь дії. Крім подібних дій, будь-яка функція може повертати як результат своєї роботи яке-небудь значення. Це робиться за допомогою оператора return. Значення, що повертає, може бути будь-якого типу, включаючи списки й об'єкти. Коли інтерпретатор зустрічає команду return у тілі функції, він негайно припиняє її виконання й переходить на той рядок, з якого була викликана функція.

Наприклад, складемо функцію, що повертає вік людини. Якщо людина не вмерла, то вік розраховується щодо поточного року.

<?php

/* якщо другий параметр обчислюється як true, те він розглядається як дата смерті */

function Age($birth, $is_dead){

if ($is_dead) return $is_dead-$birth;

else return date("Y")-$birth;

}

echo Age(1971, false); // для 2009 року виведе 38

echo Age(1971, 2001); // виведе 30

?>

У результаті роботи функції може бути повернуте тільки одне значення. Кілька значень можна одержати, якщо повертати список значень (одномірний масив).

Взагалі конструкцію list () можна використати для присвоєння змінним значень елементів будь-якого масиву.

<?

$arr = array("first","second");

list($a,$b) = $arr;

// змінній $a привласнюється перше значення масиву, $b - друге

echo $a," ",$b;

// виведе рядок "first second"

?>

Приклад 5.9. Використання list()

6 Повернення посилання

У результаті своєї роботи функція також може повертати посилання на яку-небудь змінну. Це може знадобитися, якщо потрібно використати функцію для того, щоб визначити, якій зміній має бути привласнене посилання. Щоб одержати з функції посилання, потрібно при оголошенні перед її ім'ям написати знак амперсанд ( & ) і щораз при виклику функції перед її ім'ям теж писати амперсанд ( & ). Звичайно функція повертає посилання на яку-небудь глобальну змінну (або її частину - посилання на елемент глобального масиву), посилання на статичну змінну (або її частину) або посилання на один з аргументів, якщо він був також переданий по посиланню.

<?

$a = 3; $b = 2;

function & ref($par){

global $a, $b;

if ($par % 2 == 0) return $b;

else return $a;

}

$var =& ref(4);

echo $var, " й ", $b,"<br>";

//виведе 2 й 2

$b = 10;

echo $var, " й ", $b,"<br>";

// виведе 10 й 10

?>

Приклад 5.10. Повернення посилання

При використанні синтаксису посилань у змінну $var нашого приклада не копіюється значення змінної $b повернутою функцією $ref, а створюється посилання на цю змінну. Тобто тепер змінні $var й $b ідентичні й будуть змінюватися одночасно.

7 Внутрішні (убудовані) функції

Говорячи про функції, створені користувачем, все-таки не можна не сказати пари слів про вбудовані функції. З деякими з вбудованих функцій, такими як echo(), print(), date(), include(), ми вже познайомилися. Насправді всі перераховані функції, крім date(), є язиковими конструкціями. Вони входять у ядро PHP і не вимагають ніяких додаткових налаштувань і модулів. Функція date() теж входить до складу ядра PHP і не вимагає настроювань. Але є й функції, для роботи з якими потрібно встановити різні бібліотеки й підключити відповідний модуль. Наприклад, для використання функцій роботи з базою даних MySql варто скомпілювати PHP з підтримкою цього розширення. Останнім часом найпоширеніші розширення й відповідно їхній функції споконвічно включають до складу PHP так, щоб з ними можна працювати без яких би те не було додаткових настроювань інтерпретатора.

Рішення завдання

Нагадаємо, з чого складається завдання. Ми хочемо написати інтерфейс, що дозволяв би створювати html-форми. Користувач вибирає, які елементи й у якій кількості потрібно створити, придумує їм назви, а наша програма сама генерує необхідну форму.

Розіб'ємо завдання на кілька підзадач: вибір типів елементів введення і їхньої кількості, створення назв елементів введення й обробка отриманих даних, тобто безпосередньо генерація форми. Перше завдання досить просте: потрібно написати відповідну форму, наприклад подібну наведеної нижче (task_form.html):

<form action="ask_names.php">

Створити елемент "рядок уведення тексту":

<input type=checkbox name=types[] value=string><br>

Кількість елементів:

<input type=text name=numbers[string] size=3><br> <br>

Створити елемент "текстова область":

<input type=checkbox name=types[] value=text><br>

Кількість елементів:

<input type=text name=numbers[text] size=3><br>

<input type=submit value="Створити">

</form>

Листинг 5.12. task_form.html

Коли ми пишемо в імені елемента форми, наприклад types[], це значить, що його ім'я - наступний елемент масиву types. Тобто в нас перший елемент форми ( "рядок уведення тексту" ) буде мати ім'я types[0], а другий (текстова область) - types[1]. У браузері task_form.html буде виглядати приблизно так:

Рис. 5.1. Форма для вибору створюваних елементів й їхньої кількості

Після відправлення даних цієї форми ми одержимо інформацію про те, які елементи й скільки елементів кожного типу потрібно створити. Наступний скрипт запитує назви для цих елементів:

<?

$file = "task.php";

/* файл, що буде обробляти сгенерировану цим скриптом форму */

function Ask_names(){

// функція генерує форму для уведення назв елементів уведення

global $file;

//повідомляємо, що хочемо використати цю змінну, задану поза функцією

if (isset($_GET["types"])){

$st = '<form action="'.$file.'">';

foreach ($_GET["types"] as $k => $type){

/* перебираємо всі типи елементів, які потрібно створити */

$num = $_GET["numbers"][$type];

// скільки елементів кожного типу потрібно

for ($i=1;$i<=$num;$i++){

// створюємо $num рядків для уведення

$st.= "Уведіть ім'я $i-го елемента типу $type: ";

$st.= "<input type=text name=names[$type][]><br>";

}

// зберігаємо тип і число необхідних

// елементів уведення цього типу

$st.= "<input type=hidden name=types[] value=$type>";

$st.= "<input type=hidden name=numbers[] value=$num><br>";

}

$st .= "<input type=submit name=send value=send></form>";

return $st;

// у змінної $st утримується код форми для запиту імен

} else echo "Select type";

}

echo Ask_names();

// викликаємо функцію й виводимо

// результати її роботи

?>

Листинг 5.13. ask_names.php

6. Лекція:

Тема: Об’єкти й класи в PHP:.

Мета: дати визначення понять ООП в РНР - Поняття розширення класу. Конструктори. Оператор :: Базовий класоа і функція parent. Приклад - автоматична генерація за бажанням користувача представників класів статей або особистостей, а також їхнього відображення на сторінці браузера.

1. Що таке, у вашому розумінні, функція? Для чого потрібні функції?

2. Що таке параметри функції? В чому їх призначення?

3. Скільки параметрів може мати функція?

4. Як викликати функцію?

5. Як можна передати дані до функції?

6. Чи завжди кількість аргументів функції однакова?

7. Яким чином можна визначити кількість та тип аргументів функції?

8. Що таке Статичні змінні? В чому їх призначення?

9. Як повертаються результати роботи функції?

10. Перерахуйте відомі вам вбудовані функції.

ПЛАН

1 Класи та об’єкти

2 Ініціалізація змінних

3 Об’єкти

4 Спадкування extends

5 Оператор ::

6 Оператор parent

У цій лекції ми розглянемо об’єктну модель, пропоновану мовою PHP. Будуть представлені поняття класу та об’єкта, способи їхнього завдання й використання, способи розширення класів, конструктори класів, механізми спадкування й т.п. Крім того, ми торкнемося деяких нововведень, що стосуються об’єктної моделі, що з’явилися в PHP5.

1 Класи та об’єкти

Почнемо з основних понять об’єктно-орієнтованого програмування - класу й об’єкта. Існує безліч визначень цих понять. Ми дамо наступне: об’єкт - це структурована змінна, утримуюча всю інформацію про деякий фізичний предмет або реалізоване в програмі понятті, клас - це опис таких об’єктів і дій, які можна з ними виконувати.

В PHP клас визначається за допомогою наступного синтаксису:

class Ім’я_класу{

var $ім’я_властивості; /*список властивостей*/

function ім’я_методу( ){ /* визначення методу */ }

/*список методів*/

}

Імена властивостей об’єктів класу оголошуються за допомогою ключового слова var, методи, застосовні до об’єктів даного класу, описуються функціями. Усередині визначення класу можна використати ключове слово this для звертання до поточного представника класу.