ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 10.09.2024
Просмотров: 9
Скачиваний: 0
Лекція 11. Одновимірні масиви
План:
-
Визначення одновимірного масиву
-
Операції на одновимірними масивами
-
Одновимірні динамічні масиви
-
Оголошення одновимірних динамічних масивів
-
Виділення і звільнення пам'яті
-
Звернення до елементів одновимірного динамічного масиву
Основні визначення
Масив – однорідна, фіксована за розміром і конфігурацією, послідовність елементів простої або складної структури, впорядкованих по індексах і розташованих в пам'яті підряд. Елементи цієї послідовності даних називаються елементами масиву. Нумерація елементів виконується індексними послідовностями: кожний елемент масиву має свій індекс.
Масив визначається ім'ям і розмірністю – кількістю індексів, необхідних для вказівки місцезнаходження елемента масиву (для одновимірного масиву – одним, для двомірного – двома і т.д.). Масив називається багатовимірним при кількості індексів більше за одне.
В С++ ознакою одновимірного масиву є наявність парних дужок [ ], в яких указується кількість елементів масиву (його довжина, розмір), зафіксована у визначенні масиву і в процесі роботи програми не змінна. Розмір може бути заданий тільки цілою додатньою константою або константним виразом.
Визначення одновимірного масиву:
Тип_Ім'я [розмір масиву];
В деяких випадках допустимий опис масиву без вказівки кількості його елементів:
Extern int array[ ];
До окремого елемента масиву можна звернутися за допомогою змінної з індексом: імені масиву (єдиного для всіх елементів) і одного або декількох індексів, в залежності ось розмірності масиву. Індекс може мінятися ось 0 до n-1, де n – кількість елементів масиву, його розмір. Максимальний індекс елемента завжди на 1 менше розміру масиву.
Наприклад:
char buffer[81]; //масив складається з елементів buffer[0]. buffer[80] типу char;
int key[4]; //масив складається з елементів key[0]. key[3] типу int;
float а[10]; //масив складається з елементів a[0]. a[9] типу float;
Доступ до елемента масиву:
buffer[80] key[3] а[1] а[9]
Автоматичний контроль виходу індексу за межі масиву не проводиться, тому програміст повинен стежити за цим самостійно. Типовою помилкою при використовуванні масивів є звернення до неіснуючого елемента, тобто вихід індексу за допустиме значення.
При визначенні масиву його розмір може не бути вказаний. В цьому випадку повинна бути присутній ініціалізація, і компілятор виділить пам'ять по кількості ініціалізували що значиться. Ті, що ініціалізували, значення для масивів записуються у фігурних дужках. Значення елементам привласнюються по порядку.
Якщо елементів в масиві більше, ніж ініціалізацій елементи, для яких значення не вказані, обнуляються:
int b[5]={3, 2, 1}; //масив цілих значиться, займає 5*4=20 байтів //b[0]=3; b[1]=2; b[2]=1; b[3]=0; b[4]=0;
float f[10]; //масив займає 10*4=40 байтів
double x [ ] = {1.5, 2.8, 3.4, 0.5, 7.3} ; //масив дійсних змінних займає 5*8=40 байтів
char str [ ] = {‘a’, ‘b’, ‘+’}; //масив символів, займає 3 байти
Якщо елементів в масиві менше ніж ініціалізацій, то визначення масиву буде помилковим:
double B[]; //помилка у визначенні – немає розміру
double B[3]={1, 2, 3, 4, 5}; //помилка ініціалізації
Для статичних або зовнішніх масивів компілятор виконує ініціалізацію за умовчанням (всім елементам привласнюються нульові значення).
Найбільш часто масив використовується для зберігання даних. Наприклад, структура з трьох що значиться типу float, проіндексованих заданим діапазоном цілих чисел від 0 до 2 оголошується записом: float V [3];
В пам'яті елементи V[0], V[1], V[2] розташовуються послідовно:
V[0] |
V[1] |
V[2] |
Адрес масиву в пам'яті співпадає з адресою його першого елемента (елемента із значенням індексу рівним лівій межі діапазону індексів).
Будь-яким полином можна описати масивом його коефіцієнтів a0, a1 ., ak-1, ak, в якому роль індексу грає ступінь змінної х: а, а, .a[k-1], а[k].
Характеристики масиву
У якості характеристик масиву виступають:
-
Тип – загальний тип елементів масиву.
-
Розмірність – кількість індексів масиву (а[10] – одновимірний масив; b[3][5] – двомірний масив; з[2][3][5] – тривимірний і т.д.)
-
Розмір (кількість елементів) по кожній з размірностей.
Тип компонентів. Тип індексів
Елементами масиву можуть бути дані будь-якого типу, включаючи похідні (масиви, терміни, структури, файли). Як індекси можуть використовуватися цілі позитивні константи або константні вирази. Рекомендується задавати розміри масиву у вигляді іменованих або препроцесорних констант. При необхідності такі константи легко змінити, адаптуючи їх до різних наборів початкових даних, хоча і з повторною трансляцією програми. Крім того, завдання значення такої константи достатньо великим, дозволить працювати з масивами даного типу будь-якого меншого розміру і як би імітує змінну довжину статичного масиву.
Приклад використовування при визначенні масиву заздалегідь певних констант:
#define до 50 const int n=10; const int m=20;
double а [n]; char b [m];
double ar[k];
Операції над масивами
Операції над масивами – це операції над їх окремими елементами: ініціалізація, введення і вивід значень, перестановка значень, копіювання. Для роботи з масивами, як правило, використовуються цикли.
Найбільш часто при роботі з масивами розв'язуються наступні типи задач:
-
аналіз масиву (всього або частини) для знаходження деякої його характеристики;
-
пошук в масиві, тобто визначення елемента (першого, останнього, всіх) з деякою умовою і знаходження його індексу;
-
побудова масиву за деяким правилом, використовуючи індекси, числа або масиви;
-
перетворення масиву (зміна значення, перестановка елементів, додавання або видалення елементів і т.п.);
-
сортування масиву по деякому критерію;
-
виведення масиву в спеціальному вигляді.
Розглянемо більш детально роботу з масивами.
Ініціалізація масиву – привласнення кожному елемента масиву значення, відповідного базовому типу. Можлива явна ініціалізація масиву тільки при його визначенні:
int intarray[5]= { 31, 54, 77, 52, 93 };
або:
int ar [5] = {0, 0, 0, 0, 0};
Розмір масиву указувати необов'язково (компілятор обчислить його по кількості значень, що ініціалізуються):
int V[ ]= {12, 1 -5, 22 -4};
Розмір масиву визначається з аналізу умови задачі. Розмірність і розмір масиву разом з типом його елементів визначають загальний об'єм пам'яті, необхідний для розміщення масиву, яке виконується на етапі компіляції.
За допомогою операції sizeof (ім’я_масиву) можна визначити розмір масиву в байтах (тобто розмір ділянки пам'яті, виділеної для масиву).
Оскільки всі елементи масиву мають однаковий розмір, то кількість елементів в масиві дозволяє визначити вираз:
Sizeof (ім’я_масиву) / sizeof (ім’я_масиву [0]).
Введення масиву реалізується введенням в циклі що значиться його елементів. При цьому розмір масиву задається константою, наприклад:
const int n=5;
int А[n];
for (int i=0; і <n; i++)
{
printf ("input А[%d]\n", і); //в стилі С
scanf ("%d",&A[i])
}
або
int age[4];
for(int j=0; j<4; j++)
{
cout << "Enter an age: ";
cin >> age[j]; //в стилі С++
}
Якщо точна кількість елементів в масиві невідома, то пам'ять можна виділити по максимуму (наприклад, const int n = 100;), а потім заповнювати тільки частину її. Не дивлячись на те, що значення константи n визначається із запасом, надійна програма повинна обов'язково містити перевірку на кількість елементів, що вводяться.
#include "iomanip"
void Vvod (int mas[], int kol_a); //прототипи функцій введення-виведення
void Vyvod (int mas[], int kol_a);
const int n = 1000;
int main ()
{
int а[n];
int kol_а;
cout << "kol_a=??? ";
cin >> kol_а;
if (kol_а > n) { //перевірка
cout << "size > n " << endl;
_getch();
return 1;
}
Vvod (а,kol_а);
Vyvod (а,kol_а);
_getch();
return 0;
}
void Vvod (int mas[], int kol_а) //функція введення елементів
{for(int j=0; j<kol_а; j++)
{cout << "Enter an а: ";
cin >> mas[j];
}
}
void Vyvod (int mas[], int kol_а) //функція виведення елементів
{int j;
for(j=0; j<kol_а; j++)
cout << setw(4) << mas[j];
if ( !((j+1)% 5) ) cout << endl;
}
Виведення елементів масиву можна організувати по-різному.
Виведення елементів одновимірного масиву поодинці в рядку:
#include "stdafx.h"
int main()
{
int intarray[5]= { 31, 54, 77, 52, 93 };
for(int j=0; j<5; j++)
cout << intarray[j] << endl;
_getch();
return 0;
}
Виведення елементів одновимірного масиву в строку без урахування їх розміщення:
int main()
{
int intarray[5]= { 31, 54, 77, 52, 93 };
for (int i=0; i<5; i++)
cout << intarray[i] << " ";
cout << endl;
_getch();
return 0;
}
Виведення елементів одновимірного цілочисельного масиву по K в рядку
#include <iomanip>
const int n=10;
int K =5;
int А[n]; //в стилі С++
for (int j=0; j<n; j++)
А[j]= j * 10; //заповнення масиву
for (int i=0; i<n; i++)
{cout << setw(7) << А[i]; //на елемент відводиться 7 позицій
if (!((i+1)% K)) cout << endl; //переклад терміни відбувається після виведення K=5 елементів
}
Наприклад, в припущенні, що на значення відводиться 8 позицій – разом із знаком і відступом від попереднього значення, маємо: #include <iomanip>
#include <stdlib.h>
const int n=10;
int main ()
{
int Random_array[n];
int a=5, b=10;
for (int index =0; index < n; index++)
Random_array [index] = а + rand() % b; //заповнення масиву
for (int i=0; i<n; i++)
{cout << setw(8);
cout << Random_array[i];
if (!((i+1) %5)) cout << endl; //виведення елементів масиву по 5 в рядку
}
cout << endl;
_getch();
return 0;
}
В цьому випадку елементи масиву будуть розташовані чіткими стовпцями.
Контрольні питання
-
Яким чином визначається масив?
-
Що є ознакою одновимірного масиву в мові програмування С++?
-
Чи відбувається автоматичний контроль виходу індексу за межі масиву?
-
Що виступає в якості характеристик масиву