ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.09.2024

Просмотров: 51

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Добрий ранок, студент!!!

Добрий ранок, студент!!!

Добрий ранок, студент!!!

Добрий ранок, студент!!!

Добрий ранок, студент!!!

На екрані монітора бажано зберігати лише ту інформацію, яка з'явилася в процесі роботи останньої програми. У мові C є директива clrscr(), яка видаляє інформацію з екрану видачі результатів розрахунку. Цю функцію можна використовувати для очищення екрану перед видачею нових результатів роботи програми. Дана функція міститься у файлі stdio.h.

Розглянемо програму «Добрий ранок», в яку включимо директиву clrscr()

Програма 4 «Добрий ранок, студент».

#include <iostream.h>

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

Void main() {

clrscr(); // Очищає екран монітора.

cout << “Добрий ранок, студент!!!”; // Виводить на екран видачі текст

// який поміщений в подвійних лапках.

getch();

}

Як тільки ця програма почне працювати, код clrscr() видалить з екрану видачі результатів розрахунків всю інформацію, яка знаходилася там до останнього запуску програми. Тому, скільки б разів програма «Добрий ранок» не запускалася, на екрані видачі результату зберігатиметься лише одне повідомлення:

Добрий ранок, студент!!!

Тобто зберігатиметься результат останньої роботи програми.

Будь-яку директиву в програмі можна використовувати багато разів. Вживання тієї або іншої директиви диктується лише умовою завдання.

Програма 5

#include <conio.h>

#include <stdio.h>


Void main()

{

clrscr();

clrscr();

clrscr();

getch();

getch();

clrscr();

clrscr();

getch();

getch(); }

Програма 5 як правильна, так і безглузда. Вона п'ять разу видаляє інформацію з екрану, на якому інформація вже відсутня, і потрібно чотири рази натискувати яку-небудь клавішу, для того, щоб повернутися в середу мови C.

Поговоримо тепер про порядок записів директив в програмі. Порядок запису визначається метою завдання. Для завдання «Добрий ранок» можлива, наприклад, така послідовність директив:

#include <conio.h>

#include <stdio.h>

#include <iostream.h>

Void main()

{

cout << “Добрий ранок, студент!!!”;

clrscr();

getch(); }

В цьому випадку комп'ютер виконуватиме дії в наступному порядку:

1. На екран монітора виводиться текст «Добрий ранок, студент!!!». Але на екрані при цьому може бути присутньою інформація про роботу попередньої програми.

2. Віддаляється вся інформація з екрану.

3. Комп'ютер чекає натиснення клавіші.

4. Після натиснення клавіші відбувається перехід в оболонку мови C. При виконанні директив в такому порядку після завершення роботи програми на екрані монітора буде відсутній текст послання. При послідовності директив

#include <conio.h>

#include <stdio.h>

#include <iostream.h>

Void main()

{

cout << “Добрий ранок, студент!!!”;

getch();

clrscr();

}

програма виконуватиметься таким чином:

1. На екран монітора виводиться текст «Добрий ранок, студент!!!». Але на екрані при цьому може бути присутньою інформація про роботу попередньої програми.

2. Комп'ютер чекає натиснення клавіші, стан екрану при чеканні не міняється.

3. Після натиснення будь-якої клавіші віддаляється вся інформація, яка була на моніторі, і комп'ютер переходить в оболонку мови C.

В цьому випадку після завершення роботи програми на екрані терміналу теж не з'явиться потрібне повідомлення. Звідси вивід: запропонований порядок розташування директив в двох останніх прикладах не виконує поставлене завдання, тому що на екрані монітора після роботи програм не зберігається текст «Добрий ранок, студент!!!». Відмітимо, що в процесі виконання програм даний текст на екрані з'являвся. Для підтвердження цього трохи змінимо код програми першого прикладу: #include <conio.h> #include <stdio.h> #include <iostream.h> void main()


{ cout << “Добрий ранок, студент!!!”; getch(); clrscr(); getch(); }

Тут після виведення тексту «Добрий ранок, студент!!!» комп'ютер виконуватиме директиву getch(), тобто знаходитися в режимі екрану результатів розрахунків до натиснення клавіші клавіатури.

Вивід: порядок розташування директив програми визначається поставленим завданням і не може бути довільним.

5. Пам'ять

Пам'ять комп'ютера складається з байтів. Байт - це пристрій, який містить 8 бітів. Схемний байт представляють у вигляді прямокутника, розділеного на 8 однакових частин. Передбачається, що в кожній частині можна зафіксувати два стійкі стани: 0 або 1 (малюнок).

Ємкість пам'яті машини вимірюється в байтах. Кожен байт в пам'яті має свій унікальний номер, який називається адресою байта.

0

0

1

0

1

0

1

0

Мал. 1

6. Змінні

Змінна - це іменована область пам'яті для запису і зберігання інформації. За допомогою змінної резервується (замовляється) пам'ять під інформацію, яка використовується при виконанні програми. Загальна форма визначення змінної має наступний вигляд:

<тип змінної> <ім'я змінної>

Тут <тип змінної> - ключове слово базового типа даних. Тип змінної визначає розмір пам'яті, що виділяється, під інформацію.

Типи змінних

Розмір байт

Діапазон значень

int

2

–32768÷32767

float

4

3.4E-38÷3.4E+38

long

4

–2147483648÷2147483647

double

8

1.7E-308÷1.7E+308

unsigned long

4

0÷4294967295


Тип визначає операції, які можна застосовувати для змінних. Тут <ім'я змінної> – ідентифікатор, тобто довільний набір з символів клавіатури. Ім'я змінної визначає програмист. При формуванні імені треба дотримувати деякі обмеження:

  1. не можна використовувати російські букви і роздільники (пропуск, кома, крапка і ін.);

  2. ім'я не повинне збігатися із службовими (ключовими) словами мови C;

  3. прописні і рядкові букви є різними символами, тобто змінні з іменами n1 і N1 – різні змінні.

Приклади оголошення змінних:

int а, b, с;

У пам'яті комп'ютера виділяється три області пам'яті розміром в два байти під іменами а, b, с.

float r1, r2, wer;

У пам'яті комп'ютера виділяється три області пам'яті розміром в чотири байти під іменами r1, r2, wer.


7. Виведення змінних на екран

Для виведення інформації на екран із змінного можна використовувати директиву cout. При цьому треба дотримувати правило – ім'я змінної, з якої виводиться інформація, повинне слідувати за символом << (подвійний знак менший). Якщо визначена змінна n1, то код виведення інформації з n1 має наступний вигляд:

cout << “Ціле число в n1 = ” << n1 << “\n”;

Представлену директиву комп'ютер виконуватиме в наступній послідовності:

На екран результату видасть текст в лапках:

Ціле число в n1 =

А потім – інформацію з області пам'яті з ім'ям n1. Із наведеного прикладу можна виключити виведення тексту:

Ціле число в n1 =

В цьому випадку код виведення інформації із змінної n1 виглядатиме так:

cout << n1 << “\n”;

Виведення тексту на екран включене в код для пояснення процесу роботи комп'ютера. В даному випадку програма повідомляє про вигляд інформації, що виводиться.

coutкод безформатного виводу, тобто вигляд інформації, що виводиться, визначається типом змінної. І тому в даному випадку інформацію, яка зберігається в області пам'яті комп'ютера з ім'ям n1, комп'ютер трактуватиме як ціле число.

8. Запис в змінні типа int і float

Для запису інформації (чисел) в змінні типа int або float можна використовувати оператор привласнення, який визначається символом = (рівно). Наприклад, якщо код

int k1;

резервує два байти пам'яті під ім'ям k1 для запису цілих чисел, то код

k1 =2;

записує (засилає) в цю область пам'яті число 2.

Змінна може бути визначена при її оголошенні. Наприклад, можливий в програмі код float r1 = 0.8, we = –3.5; При виконанні даного коду комп'ютер виділяє дві області пам'яті з іменами r1, we і одночасно занесе в цю пам'ять відповідно числа 0.8 і –3.5.

Програма 1

#include <conio.h>

#include <stdio.h>

#include <iostream.h>

Void main()

{ int а, b, с, z // Резервується пам'ять для чотирьох цілих чисел.

clrscr(); // Віддаляється з екрану видачі інформація.

cout << “Ця програма резервує пам'ять для чотирьох цілих чисел\n”;