Файл: Курсач.doc

Тема:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Студент

Група

Керівник проекту

________________

___________________

2013

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

Дисципліна «Об’єктно - орієнтована технологія програмування»

Спеціальність 5.05010101 “ Обслуговування програмних систем і комплексів ”

Курс _ Група Семестр __ завдання на курсову роботу студента

______________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема роботи: __________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне завдання: ___________________________________________________

Дата видачі завдання “____”______________2013 р.

Дата закінчення роботи “____”______________2013 р.

Керівник _____________________ _______________________

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Завдання розглянуто на засіданні циклової комісії спеціальності 5.05010101

Протокол №________ від “____”____________2013 р.

Голова циклової комісії ___________________ _______________________

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Зміст

1 Постановка задачі………………………………………………………………….…..2

2 Алгоритм розробки проекту…………………………………………………………..3

3 Практична реалізація……………………………………….……………………...…..4

3.1Опис функцій користувача……………...……………...………………….…...…4

3.2. Опис файлів та їх призначення………………………………………….………5

4 Інструкція для роботи з програмою………….………………………………..……..6

5 Основні теоретичні відомості..………………….……………………………..……..7

Висновок…..……………………………………………..………...………………8

Література………………………………………………………………….…….....……9

Додаток А.Лістинг модуля massiv……………………………………..…………...….10

1 Постановка задачі

Дані два списка L1 і L2 пар дійсних чисел. Написати підпрограму, яка повертає в новий список L, який містить в собі:

а) пари списка L1, перша координата, яких зустрічається як друга координата у парі списка L2,

б) пари (х, у) списка L1, які зустрічаються у вигляді (у, х) в списку L2,

в) пари (х,у), де х < у списку L1.

2 Алгоритм розробки проекту

Створити форму (Form1).

2 Заповнити форму (Form1) елементами вводу-виводу данних (Edit, Label).

3 Додати до форми елементи (Button) для виконання завдання чи виходу із програми.

3 Практична реалізація

3.1 Опис функцій користувача

Процедури і функції користувача Form1:

void __fastcall TForm1::SpeedButton1Click(TObject *Sender)-виконання дії;

void __fastcall TForm1::SpeedButton2Click(TObject *Sender) - закриття форми;

void __fastcall TForm1::SpeedButton3Click(TObject *Sender) –очистити;

void __fastcall Edit1Change(TObject *Sender)-введення ромірності массиву;

void __fastcall TForm1::FormCreate(TObject *Sender)- створення форми;

void __fastcall Edit1KeyPress(TObject *Sender, char &Key)-заборона вводу літер;

void __fastcall FormMouseDown(TObject *Sender, TMouseButton Button,

TShiftState Shift, int X, int Y)-можливість перенесення вікна порграми.

3.2 Опис файлів та їх призначення

massiv.h–файл опису полів та методів основної програми.

Pari_chise.exe – виконуваний файл проекту. Він є автономним виконуваним файлом, для якого більше нічого не треба.

massiv.cpp – текстовий файл модуля, який відповідає формі Form1. Використовується для зберігання коду.

4 Інструкція для роботи з програмою

Для початку роботи програми необхідно запустити файл Pari_chisel.exe. Після чого з’явиться вікно програми (мал.1):

Потрібно ввести розмірність масиву.
Оберіть потрібну Вам дію.
Натисніть клавішу «Виконати дію», після чого Ви отримаєте результат, який можна побачити у віконці праворуч.

Рис.1 Вікно програми

5 Основні теоретичні відомості

В об'єктно-орієнтованому програмуванні, клас — це спеціальна конструкція об'єктно-орієнованої мови програмування, що використовується для групування пов'язаних змінних та функцій. При цьому згідно з термінологією ООП глобальні змінні класу (члени-змінні) називаються полями даних (також властивостями або атрибутами), а члени-функції називають методами класу. Створений та ініціалізований екземпляр класу називають об'єктом класу. На основі одного класу, може бути створено безліч об'єктів, які відрізнятимуться один від одного своїм станом (значеннями полів).

Клас можна порівнювати з формою для випічки печива — форма одна, а печива можна випекти безліч. Печиво — це конкретні об'єкти, екземпляри класу печиво, яке може бути з різною начинкою.Поля дозволяють вмістити дані про певний реальний об'єкт, а методи здійснювати обробку цих даних. Наприклад, можна створити загальний клас Людина з полями Ім'я та Прізвище, рік народження, професія, зарплата. При створенні ж на основі класу конкретного екземпляр дані поля заповнюються конкретними даними про певну людину. Обробкою цих даних може займатися відповідні методи. Наприклад, можна створити метод для обчислення віку людини і т.п.

На основі класів можна створювати підкласи, які успадковують властивості та поведінку батьківських класів. Можна створити цілу ієрархію класів. Різні мови дещо по

різному реалізовують механізм успадкування. Існує множинне та одинарне успадкування. Множинне — це, коли підклас створюється на основі кількох безпосередніх батьків. Одинарне успадкування — це коли клас може мати одного безпосереднього батька.

Через методи реалізується поведінка об'єктів. Практично вся робота з об'єктами відбувається через методи. Вони можуть змінювати стан об'єкта або ж просто надавати доступ до даних інкапсульованих в об'єкті. Існує кілька видів методів. До методів та полів даних можна надавати різні права доступу, від яких залежатиме доступу до них з різних частин програмного коду. Права доступу та вид методів задаються модифікаторами при описі методів. Метод, який проводить створення та початкову ініціалізацію екземпляра класу називають конструктором класу. Метод, який проводить знищення об'єкта, називають деструктором класу.