Добавлен: 15.03.2024
Просмотров: 17
Скачиваний: 0
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
г) Реакція з анти-D-моноклональними антитілами
На планшеті змішують велику краплю (0,1 мл) анти-D-моноклональних антитіл (МКА) та маленьку краплю (0,01 мл) досліджуваної крові. За реакцією спостерігають протягом 25 хв. При змішуванні анти-D-МКА із зразками резус-позитивних еритроцитів відзначається пелюсткова аглютинація, що швидко настає. Якщо кров резус-негативна – аглютинація відсутня. 3. МОЖЛИВІ ПОМИЛКИ
Найчастіше помилки є наслідком методичних похибок під час проведення дослідження, особливо під час використання конглютинаційних методів. До помилкових результатів може призвести неправильне співвідношення між сироваткою та еритроцитами, передчасна оцінка результатів, оцінка результатів по висихаючій краплі, визначення резус-фактора в гемолізованому і тривало зберігається зразку крові, а також використання неактивних, інфікованих і загнили сироваток, використання сироваток з терміном придатності, що минув. Причиною помилок можуть бути біологічні особливості випробуваної крові: зниження аглютинабельності резус-антигена при деяких захворюваннях печінки, нирок, системи крові, а також неспецифічна аглютинація еритроцитів. У разі сумнівних результатів дослідження повторюють, застосовуючи активніші антирезусні сироватки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
На планшеті змішують велику краплю (0,1 мл) анти-D-моноклональних антитіл (МКА) та маленьку краплю (0,01 мл) досліджуваної крові. За реакцією спостерігають протягом 25 хв. При змішуванні анти-D-МКА із зразками резус-позитивних еритроцитів відзначається пелюсткова аглютинація, що швидко настає. Якщо кров резус-негативна – аглютинація відсутня. 3. МОЖЛИВІ ПОМИЛКИ
Найчастіше помилки є наслідком методичних похибок під час проведення дослідження, особливо під час використання конглютинаційних методів. До помилкових результатів може призвести неправильне співвідношення між сироваткою та еритроцитами, передчасна оцінка результатів, оцінка результатів по висихаючій краплі, визначення резус-фактора в гемолізованому і тривало зберігається зразку крові, а також використання неактивних, інфікованих і загнили сироваток, використання сироваток з терміном придатності, що минув. Причиною помилок можуть бути біологічні особливості випробуваної крові: зниження аглютинабельності резус-антигена при деяких захворюваннях печінки, нирок, системи крові, а також неспецифічна аглютинація еритроцитів. У разі сумнівних результатів дослідження повторюють, застосовуючи активніші антирезусні сироватки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
-
Хірургія / За ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.Мішалова, В.О. Шідловського. – Дніпропетровськ: РВА „Дніпро-VAL”, 2006. -
Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. – К.: Здоров’я. -
Руфанов И.Г. – «Общая хирургия», М., «Медицина», 1953г. -
Стручков В.И. – «Общая хирургия», М., «Медицина», 1988г. -
Кіт О.М., Ковальчук О.П., Пустовойт Г.Т. – «Медсестринство в хірургії», Тернопіль, 2002р.
