Файл: Курс лекцій нормальної фізіології людини Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Медичний факультет.pptx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 19.03.2024

Просмотров: 24

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

ФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН І СИНАПСІВ

Курс лекцій: нормальної фізіології людини

План лекції:

1. Фізіологічні властивості нервових волокон.

2. Механізми проведення нервового імпульсу мієліновими та безмієліновими нервовими волокнами.

3. Швидкість проведення збудження, фактори, від яких вона залежить.

4. Нервово-м’язовий синапс, його будова, функції.

5. Механізми хімічної передачі збудження через нервово-м’язовий синапс.

6. Потенціал кінцевої пластинки (ПКП).

7. Фізіологічні механізми блокади нервово-м’язової передачі.

У немієлінізованому (безм'якотному) нервовому волокні ПД поширюється, охоплюючи послідовно всі ділянки волокна починаючи від місця виникнення.

Іони натрію, що входять всередину збудженної ділянки, є носіями електричного заряду, необхідного для виникнення ПД у прилеглих ділянках.

Швидкість поширення імпульсу в таких волокнах 0,5-2 м/с.

БУДОВА ХІМІЧНОГО СИНАПСА

БУДОВА ХІМІЧНОГО СИНАПСА

Етапи синаптичної передачі

МЕДІАТОРИ

МЕДІАТОРИ

За хімічною структурою

•  моноаміни (адреналін, норадреналін, ацетилхолін та ін.) 

•  амінокислоти (гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), глутамат, гліцин, таурин)

•  пептиди (ендорфін, нейротензин, бомбезин, енкефалін та ін.) 

• інші медіатори (NO , АТФ)

КЛАСИФІКАЦІЯ СИНАПСІВ:

Властивості хімічного синапса

Поширення ПД між клітинами:

Поширення ПД в електричному синапсі:

Порівняння хімічного та електричного синапсів

ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ НЕРВОВО М’ЯЗОВОГО СИНАПСА

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ В НЕРВОВО М’ЯЗОВОМУ СИНАПСІ:

Регенерація мієлінового нервового волокна

Регенерація нервового волокна

в) лемоцити (5) зберігаються та діляться мітотично, формуючи тяжі – ленти Бюгнера (7), які з’єднуються з аналогічними утвореннями в проксимальній частині волокна.

Через 4-6 неділь структура і функція нейрона відновлюється, від проксимальної частини аксона дистально відростають тонкі гілки, що ростуть впродовж ленти Бюгнера;

г) в результаті регенерації нервового волокна відновлюється зв’язок з органом-мішенью й регресує її атрофія;

д) при виникненні перешкоди на шляху регенеруючого аксона компоненти нервового волокна формують травматичну неврому (9), яка складається із гілочок аксона й лемоцитів.

Поширення ПД між клітинами:


Молекули медіатора, що вивільняються з пресинапсу, зв'язуються з рецепторами на постсинаптичній мембрані, в результаті чого в рецепторних макромолекулах відкриваються іонні канали. Іони, що починають надходити всередину постсинаптичної клітини через відкриті канали, змінюють заряд її мембрани, що призводить до часткової деполярізації мембрани і провокування генерації постсинаптичною клітиною потенціалу дії.

Поширення ПД в електричному синапсі:

В електричному синапсі відсутній «посередник» передачі у вигляді нейромедіатора. Натомість клітини поєднані між собою за допомогою специфічних протеїнових тунелів — конексонів, тому іонні токи, з пресинаптичної клітини можуть стимулювати постсинаптичну клітину, викликаючи зародження в ній потенціалу дії. Завдяки такій будові, потенціал дії може поширюватися в обидва боки і значно швидше ніж через хімічний синапс.

Порівняння хімічного та електричного синапсів


Ознака

Хімічний синапс

Електричний синапс

Ширина синаптичної щілини

10-20 нм

1-2 нм

Проведення збудження

односторонній

двосторонній

Здатність до гнучкості

сильно виражена

слабко виражена

Постсинаптичний ефект

Збудження або гальмування

Головним чином збудження

Синаптична затримка

0,5 – 1 м/сек

немає

ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ НЕРВОВО М’ЯЗОВОГО СИНАПСА

  • Однобічне проведення збудження
  • Швидка стомлюваність
  • Синаптична затримка
  • Низька лабільність
  • Висока вибіркова

  • чутливість

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ В НЕРВОВО М’ЯЗОВОМУ СИНАПСІ:

  • Блокада проведення збудження по нервовому волокну (при порушенні морфологічної або функціональної цілісності нервового волокна)
  • Порушення синтезу ацетилхоліну
  • Порушення вивільнення медіатора
  • Синаптична депресія (при високих састотах передачі імпульсів через синапс знижується ефективність синаптичної передачі)
  • Блокада синаптичної передачі антагоністами ацетилхоліну

Регенерація мієлінового нервового волокна


1 – аксон

2 – перикаріон

3 – фрагментація мієліну та утворення жирових крапель


4 – моторна бляшанка

5 – нейролемоцити

6 – макрофаги

7 – формування лент Бюгнера

8 - м’язове волокно

9 – ампутаційна неврома

Регенерація нервового волокна

а) після перерізки нервового волокна проксимальна частина аксона (1) підлягає висхідній дегенерації, мієлінова оболонка у області пошкодження розпадається, перикаріон (2) нейрона набрякає, ядро переміщається до периферії, хромафільна субстанція розпадається; б) дистальна частина, яка пов’язана з органом іннервації, підлягає низхідній дегенерації з повним руйнуванням аксона, розпадом мієлінової оболонки і фагоцитозом дендрита макрофагами (6) і глією;

в) лемоцити (5) зберігаються та діляться мітотично, формуючи тяжі – ленти Бюгнера (7), які з’єднуються з аналогічними утвореннями в проксимальній частині волокна.

Через 4-6 неділь структура і функція нейрона відновлюється, від проксимальної частини аксона дистально відростають тонкі гілки, що ростуть впродовж ленти Бюгнера;

г) в результаті регенерації нервового волокна відновлюється зв’язок з органом-мішенью й регресує її атрофія;

д) при виникненні перешкоди на шляху регенеруючого аксона компоненти нервового волокна формують травматичну неврому (9), яка складається із гілочок аксона й лемоцитів.