ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.03.2024

Просмотров: 96

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

струмом IKêåð . Ця назва зумовлена тим, що чим більше дірок інжектуються емітером у базу, тим їх більша кількість

екстрагує до колектора.

Отже, струм IK

 

 

IKp

êåð

IK

 

 

 

 

пропорційний до емітерного струму:

 

 

 

IKêåð

h21Á IE ,

 

 

(3.9)

де h21Á - статичний коефіцієнт передачі струму емітера. Оскільки IKêåð IKp IEp , то h21Á 1.

З формули (3.9) випливає найважливіша властивість БТ: керування вихідним струмом можливе при зміні струму вхідного. У формулі (3.9) вважається, що IE IEp , тому що

електронний струм IEn малий внаслідок слабкої легованості

бази.

 

 

 

 

 

 

 

При

деяких

напругах

на КП

UU

 

,

коли в

 

 

 

 

ï ðî á

 

 

переході

виникає явище

пробою,

коефіцієнт

М

зростає

( M 1) і струм

 

 

 

 

 

 

IK IKp буде некерованим.

 

 

 

Через ввімкнений у зворотному напрямі КП протікає дрейфовий струм неосновних носіїв, який називається зворотним струмом колектора I0 . Цей струм проходить

від “+” джерела U через базу, КП, колектор до “-”U . Оскільки напрям цього струму збігається з напрямом керованого колекторного струму IKêåð , то можна записати

для повного колекторного струму БТ у схемі зі спільною базою в активному режимі

IK IK

êåð

IK

í åêåð

h21Á IE I,

(3.10)

 

 

0

 

де IKí åêåð I0 - некерована складова колекторного струму в ССБ.

79


З рисунка 3.4 випливає, що загальний струм бази дорівнює

IÁ IÁ

ðåê

IEn IIÁ

ðåê

I.

(3.11)

 

 

 

0

 

0

 

Струм емітера для транзистора можна знайти,

враховуючи, що він має складові IEp h21Á IE IÁ ðåê

та IEn .

Додавши і віднявши величину I

, одержимо

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

IE h21Á IE IÁ

ðåê

IEn

IÊÁ

IÊÁ .

(3.12)

 

 

 

 

 

0

0

 

Враховуючи формули (3.10) та (3.11), з (3.12) нарешті одержимо вираз першого закону Кірхгофа для струмів електродів БТ у довільній схемі ввімкнення:

IE IÁ IÊ .

(3.13)

З рівнянь (3.13) та (3.10) випливає

 

IÁ IE IK (1 h21Á )IE IÊÁ .

(3.14)

0

 

Порівнюючи формули (3.11) та (3.14), можна зробити висновок, що рекомбінаційна складова струму бази

IÁ ðåê

(1 h21Á )IE .

 

(3.15)

В активному режимі

(1 h21Á )IE IÊÁ

,

тобто напрям

 

0

 

базового струму визначається рекомбінаційною складовою.

3.1.4 Вплив конструкції та режиму роботи транзистора на h21Б

З формули (3.9) при

 

 

 

 

 

випливає, що

 

Iêåð IK

 

 

 

 

I

 

 

I

 

IKp

 

 

IEp

M .

 

h

K

 

K

 

 

 

(3.16)

 

 

 

 

 

 

21Á

 

IE

 

 

IKp

 

IEp

 

 

IE

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

80


Оскільки у нормальному режимі роботи транзистора M 1, то статичний коефіцієнт передачі струму емітера

h21Á .

(3.17)

Для поліпшення керувальних властивостей БТ потрібно збільшувати h21Á і, отже, його співмножники та .

Ефективність емітера (коефіцієнт інжекції ) можна підвищити, як це випливає з (3.2), збільшенням IEp і зменшенням IEn . Це досягається виконанням умови N AE N ÄÁ , про що йшлося у п. 3.1.1. При цьому діркова складова емітерного струму IEp значно перевищує електронну IEn , і коефіцієнт інжекції досягає величини 0,995 .

З метою збільшення коефіцієнта перенесення треба згідно з формулою (3.7) зменшити активну ширину бази або збільшити дифузійну довжину LP . Величину LP можна

збільшити за рахунок зменшення ймовірності рекомбінації дірок, що можна здійснити при слабкому легуванні бази

донорними

домішками

( N ÄÁ мала).

Зменшення

до

величини

0,1LP

дозволяє

отримати коефіцієнт

перенесення

= 0,995.

На коефіцієнт

 

впливає

також

співвідношення площ переходів Ï ÊÏ

/ Ï

ÅÏ

. Чим більше це

співвідношення , тим менше дірок розсіюється у базі і тим їх більша кількість потрапляє на КП.

Для сучасних БТ величина статичного коефіцієнта передачі струму емітера h21Á 0,99 .

Значення коефіцієнта h21Á залежить також від струму емітера IE і від напруги U .

Графік залежності h21Á f (IE ) показаний на рисунку 3.6. В області малих I E (ділянка I на рисунку 3.6)

81


UÊÁï ðî á

коефіцієнт

інжекції значно

менший від одиниці, бо

IEP IÁ

ðåê

, і більшість дірок,

інжектованих через ЕП,

 

 

 

рекомбінують у базі з електронами.

h21Б

 

I

 

II

III

0

IE

 

Рисунок 3.6 – Залежність h21Á від струму емітера

При збільшенні IE (ділянка II) дифузійні струми зростають швидше, ніж рекомбінаційні, і коефіцієнт перенесення зростає, збільшуючи h21Á . При великих струмах емітера (ділянка III) значно зростає інжекційна електронна складова струму емітера IEn за рахунок електронів від джерела U . Це приводить до зменшення частки діркового струму через ЕП, зменшується і, отже, коефіцієнт передачі транзистора h21Á .

Залежність h21Á f (U) визначається зміною (модуля-

цією) товщини бази (рис. 3.7), а також лавинним множенням носіїв у КП під час пробою. При збільшенні U товщина запірного шару КП збільшується в напрямі

базової області, оскільки N AK N ÄÁ . Це супроводжується

зменшенням активної ширини бази і, отже, збільшенням коефіцієнта перенесення за формулою (3.7). При деякій

напрузі Uвиникає пробій КП, лавинне помно-

ження носіїв приводить до збільшення коефіцієнта М.

82


Внаслідок цього, згідно з формулою (3.16), зростає і стає більшим за одиницю коефіцієнт передачі h21Á .

h21Б

1

0

UКБ

 

 

UКБпроб

 

Рисунок 3.7 – Залежність h21Á від напруги колектора

3.1.5 Схема вмикання транзистора зі спільним емітером та спільним колектором

Схему БТ зі спільною базою докладно розглянуто у п 3.1.3. Розглянемо тепер особливості й основні кількісні співвідношення для схем зі спільним емітером (ССЕ) та спільним колектором (ССК).

Схема зі спільним емітером

БТ у названій схемі вмикання показано на рисунку 3.8 для випадку активного режиму. Фізичні процеси в транзисторі аналогічні до процесів у ССБ.

Під дією напруги U ÁE в колі емітера протікає IE . У базі

цей струм розгалужується. Основна його частина йде до колектора, створюючи керовану складову вихідного струму. Друга, менша частина струму IE , йде в коло бази,

створюючи струм бази рекомбінації. Назустріч струму рекомбінації через базу протікає зворотний струм колектора I0 . Таким чином, вираз (3.10) є справедливим і для цієї

схеми. Але оскільки вхідним струмом в ССЕ є струм бази IÁ , то потрібно одержати залежність IÊ від IÁ . З цією

83

метою у формулу (3.10) потрібно підставити значення IE з формули (3.13). Одержимо

IK h21Á (IÁ IÊ ) IÊÁ

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

звідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IK

 

h21Á

IÁ

 

 

1

 

 

IÊÁ .

(3.18)

 

 

 

 

 

 

 

 

1 h21Á

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

1 h21Á

 

Уводячи позначення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h21E

 

 

h21Á

,

 

 

 

(3.19)

 

 

 

 

h21Á

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

вираз (3.18) можна одержати у вигляді

 

IK h21E IÁ (1 h21E )IÊÁ .

(3.20)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

З формули (3.20) випливає, що у ССЕ струм колектора

має керовану складову h21E IÁ ,

що залежить від вхідного

струму, і некеровану IKE (1 h21E )IÊÁ .

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

IK

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IБ

 

К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IKБ0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Б

 

 

n UКE

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

IБрек.

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E

 

 

 

 

 

 

 

 

+UБE

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IЕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.8 – Струми БТ у схемі зі спільним емітером

84