ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 117
Скачиваний: 0
напруги, прикладена до ЕП, спадає на опорі r , і це знижує
Á
ефективність керування струмом у транзисторі.
Дифузійний опір бази r відображає вплив колекторної
Á
напруги на ширину бази внаслідок зміни товщини КП. Нехай, наприклад, напруга на колекторі збільшилася. Це приводить до зменшення ширини бази. Оскільки напруга U EÁ не змінилася, то струм емітера має залишитися
постійним. Проте він збільшується внаслідок зростання градієнта концентрації дірок у базі (див. рис. 3.19). Для збереження IE const потрібно зменшити концентрацію
дірок PÁE біля ЕП, тобто зменшити напругу на ЕП. Щоб напруга на ЕП зменшилася при незмінній напрузі U EÁ , опір
бази має зрости на деяку величину r (див. рис. 3.38).
Á
Для ССЕ Т-подібна еквівалентна схема БТ має вигляд, показаний на рисунку 3.39. Ця схема також досить точно описує властивості приладу в діапазоні низьких частот.
|
|
α IE |
|
|
1 - α |
IБ |
rБ |
IK |
|
||
|
|
rК (α-1) |
|
|
rE |
|
|||
UБЕ |
|
UKЕ |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 3.39 – Т-подібна еквівалентна схема БТ у ССЕ
Значення параметрів Т-подібних фізичних еквівалентних схем залежить від обраного режиму транзистора і не залежить від схеми його ввімкнення.
Безпосереднє вимірювання фізичних параметрів БТ неможливе, бо точка з’єднання опорів rÁ , rE і rK
121
знаходиться всередині кристала напівпровідника. Тому ці параметри розраховуються за допомогою формул, які зв’язують фізичні параметри з h -параметрами БТ (таблиця 3.5).
Таблиця 3.5
Пара- |
|
|
|
|
|
|
|
ССБ |
|
|
|
|
|
|
ССЕ |
|
|
|
ССК |
||||||||||||||
метр |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h11 |
|
|
|
rE rÁ (1 ) |
|
|
rÁ |
|
rE |
|
|
rÁ |
|
|
rE |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|||||||||||
h12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
rÁ |
|
|
|
|
|
|
|
|
rE |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
rK |
|
|
|
|
|
rK (1 ) |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
h |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
21 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
h22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
rÅ |
|
|
|
|
|
rK (1 ) |
|
|
rK (1 ) |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Користуючись табл. 3.5, можна записати |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
h21Á |
|
|
h21E |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
1 h21E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
r h |
|
h12Á (1 h21Á ) |
|
h12E |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
E |
11Á |
|
|
|
|
|
|
h22Á |
|
|
|
|
h22E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
r |
1 |
|
|
1 h21Å |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
K |
h22 Á |
|
|
|
|
|
h22 Å |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
h21Á |
|
h11E |
h12 E (1 h21E ) |
. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
rÁ rÁ rÁ |
|
h22 Á |
|
|
|
|
h22 E |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фізичні параметри БТ залежать від режиму роботи і температури. Розглянемо залежності, що ґрунтуються на таких формулах:
122
r |
kT |
(для Т = 300К |
r |
0, 026 |
), |
(3.52) |
Å |
qIE |
|
Å |
IE |
|
|
|
|
|
|
|
rÁ |
|
rÅ |
, |
|
(3.53) |
||
|
|
|
|
|
||||
|
|
1 |
|
|
|
|||
rÊ |
|
U ÊÁ |
|
, |
(3.54) |
|||
|
ÊÏ |
(1 )IÅ |
||||||
|
|
|
|
|||||
1 |
|
2 |
|
|
|
|||
|
|
, |
|
(3.55) |
||||
2 |
|
|||||||
|
|
|
|
2Lp |
|
|
|
|
|
|
|
|
Än |
np |
K |
|
|
|
|
|
|
Än |
E |
np |
E |
|
|
|
Ä p |
Á |
np |
Á |
|
|
|||||||||||
I |
|
qÏ |
|
|
|
|
K |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. (3.56) |
|||||||||||||
ÊÁ0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
ÊÏ |
LnK |
|
|
|
|
|
|
|
LnE |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Lp Á |
|
|
|
|||||||||||||||
Залежність фізичних параметрів БТ від емітерного |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
струму показана на рисунку 3.40. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
rЕ ,Ом |
|
|
rБ ,Ом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
rК , кОм |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U КБ 5В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
80 |
|
|
|
150 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
rБ |
|
|
|
60 |
|
|
|
1600 |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
30 |
|
|
|
800 |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
60 |
|
|
|
|
|
rЕ |
|
rК |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
|
IЕ , мА |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Рисунок 3.40 – Залежність фізичних параметрів БТ від |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
емітерного струму |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
Залежність |
опору |
|
|
ЕП |
|
|
|
|
rE |
від |
|
струму |
I Å |
|
описана |
формулою (3.52). Опір rK також обернено пропорційний до
123
I Å . При збільшенні I Å опір активної області бази rÁ
зменшується, і сумарний опір бази визначається здебільшого пасивними областями.
Залежність f (IE ) відома з попереднього матеріалу. Щоб зміна при зміні струму I Å була помітніша, на
графіку подається величина |
|
1 |
. |
1 |
|
Залежність фізичних параметрів від напруги U KÁ показана на рисунку 3.41.
rБ ,Ом |
|
1 |
r , кОм |
|
IE 1mA |
1 |
|||
|
К |
|||
|
|
|||
150 |
rБ |
60 |
1600 |
|
|
|
|
||
100 |
rК |
|
|
|
|
rЕ 25Ом |
30 |
800 |
|
50 |
|
|
||
0 |
|
UКБ , В |
||
|
-5 |
Рисунок 3.41 - Залежність фізичних параметрів БТ від колекторної напруги
Опір ЕП |
rE практично не залежить від напруги U KÁ . |
||||||
Опір КП rK істотно залежить від |
напруги U KÁ |
|
(див. |
||||
формулу (3.54)). З її збільшенням |
rK спочатку зростає |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
пропорційно |
UKÁ (товщина КП ÊÏ |
пропорційна |
UKÁ ), |
а потім зменшується внаслідок ударної іонізації і множення носіїв у запірному шарі, а також за рахунок процесів поверхневого витоку. Залежність опору rÁ від напруги U KÁ
зумовлюється модуляцією активної ширини бази: при збільшенні U KÁ зменшується ширина бази, зменшується ймовірність рекомбінації неосновних носіїв і зменшується
124
базовий струм, тобто дещо зростає базовий опір rÁ . Залежність f (U ÊÁ ) відома з попереднього матеріалу.
Залежність фізичних параметрів БТ від температури показана на рисунку 3.42.
Рисунок 3.42 - Залежність фізичних параметрів БТ від температури
Опір БТ rE згідно з формулою (3.52) лінійно залежить
від температури. Коефіцієнт передачі струму збільшується під час нагрівання, оскільки час життя носіїв зростає при збільшенні температури (і тому зростає дифузійна довжина дірок у базі LpÁ і збільшується
коефіцієнт перенесення - див. формулу (3.7)).
Опір rK спочатку при підвищенні температури зростає
згідно з формулою (3.54), що забезпечується збільшенням, а потім дещо зменшується внаслідок поверхневого витоку та ударної іонізації. Опір бази rÁ спочатку зростає, оскільки зростає середній час життя носіїв, і, отже, зменшується струм I Á . Згодом, при кімнатній температурі
за рахунок процесів термогенерації у слабколегованій базі збільшується концентрація основних носіїв, і опір бази стає меншим.
125
3.3 Робота біполярного транзистора у динамічному режимі
Під час роботи БТ у різних електронних схемах до його вхідного кола находять сигнали у формі змінної напруги, яка змінює вхідний та вихідний струм приладу. У цьому разі БТ працює в динамічному режимі: зміна струму колектора I K у транзисторі відбувається внаслідок одночасної зміни
вхідного струму ( I E або I Á ) і напруги на колекторі (U ÊÁ або U ÊE ). Основним різновидом динамічного режиму БТ є підсилювальний режим.
3.3.1 Принцип дії підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
Схема зі спільною базою
Схема транзистора підсилювача зі спільною базою зображена на рисунку 3.43.
Рисунок 3.43 – Підсилювальний каскад зі спільною базою
За відсутності вхідного сигналу (Uâõ 0 ) у вхідному колі БТ діє напруга спокою UÅÁ0 , створена за рахунок джерела ÅÅ , і протікає струм IE0 - емітерний струм
126