ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 119
Скачиваний: 0
тобто повторює рівняння (3.71). Для каскаду з температурною стабілізацією розрахунок параметрів підсилювального режиму вимагає застосування навантажувальної прямої саме для змінного струму за рівнянням (3.80) – пряма 2 на рисунку 3.52.
Рисунок 3.52 – До графоаналітичного визначення параметрів режиму підсилення транзисторного каскаду
141
2 Будується вхідна навантажувальна характеристика каскаду, яка практично збігається з вхідною характеристикою БТ:
IÁ f (UÁÅ ) при UÊÅ 0 .
3 На вхідній і вихідній навантажувальних характеристиках відмічається положення початкової робочої точки режиму спокою (UÁE0 , IÁ0 ,UKE0 , IK0 ), яку або задають, або вибирають з міркувань проектування.
4 Розгортаючи змінну напругу U ÁE з амплітудою U mÁ відносно постійного рівня UÁE 0 , знаходять відповідну зміну струму I Á відносно струму спокою IÁ0 . Знаходять амплітуду ImÁ (у разі потреби, усереднюючи верхню й нижню
амплітуди: ImÁ ImÁ1 ImÁ 2 ). 2
5 Перенесенням точок В і С на вихідну навантажувальну пряму визначають на ній робочу ділянку струму бази, а також відповідні до цієї ділянки зміни колекторної напруги U KE відносно постійного рівня UKE0 і струму I K відносно
рівня IK0 . За допомогою усереднення визначають амплі-
туди UmK та ImK .
6 Використовуючи знайдені амплітуди U mÁ , ImÁ , UmK , ImK за формулами (3.73) – (3.77), розраховують параметри
режиму підсилення.
Існує також спосіб визначення параметрів режиму підсилення за допомогою h - параметрів. Для найпростішого транзисторного підсилювача на низьких частотах маємо:
KU |
h21RH |
, |
|
|
|
|
h11 RH (h11h22 h12h21) |
|
142
KI |
|
|
h21 |
|
, |
|
|
|
1 RH h22 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
||||
R |
h11 RH (h11h22 h12h21 ) |
, |
|
|||||
|
|
|
||||||
âõ |
1 |
RH h22 |
|
|||||
|
|
|||||||
Râèõ |
|
|
|
h21 RÃ |
. |
|||
h11h22 |
|
h12h21 h22 RÃ |
||||||
|
|
|
|
|
|
|||
У наведених формулах |
|
RH - опір навантаження; RÃ - |
||||||
опір джерела вхідного сигналу. |
|
3.3.4 Частотні властивості біполярних транзисторів
Залежність параметрів БТ від частоти зумовлена інерційністю процесів дифузії неосновних носіїв у базі, а також впливом ємностей переходів і розподіленого опору бази. Ці обставини обмежують частотний діапазон транзисторів. Наприклад, робочі частоти сплавних транзисторів не перевищують 20 - 30 МГц.
На низьких частотах період зміни напруги на ЕП значно більший за час прольоту неосновних носіїв через базу. Внаслідок цього градієнти концентрацій носіїв у базі біля емітера і колектора змінюються одночасно, і тому струм I E ,
I K та I Á синфазний, а коефіцієнти передачі струму h21Á і h21E є дійсними величинами.
При зростанні частоти період зміни напруги на ЕП зменшується і стає сумірним з часом дифузії неосновних носіїв через базу. Це призводить до того, що струм колектора I K відставатиме від струму емітера I E за фазою
(рис. 3.53). Крім того, оскільки впродовж півперіоду прямої напруги на ЕП максимальний згусток інжектованих до бази неосновних носіїв не встигає досягти колектора, то наступного півперіоду концентрація цих носіїв і градієнт їх
143
концентрації біля емітера будуть меншими, ніж у будьякому іншому місці бази. У базі виникає градієнт концентрації неосновних носіїв, який викликає їх рух у бік емітера і зменшення колекторного струму (рис. 3.53). Отже, на високих частотах коефіцієнти передачі струму h21Á та
h21E набирають комплексного характеру і зменшуються за модулем при збільшенні частоти.
Рисунок 3.53 – Струм I E та I K БТ на високих частотах
Для ССБ коефіцієнт передачі струму емітера
h21Á ( j ) |
IK |
|
|
h21Á ( ) |
|
|
j h |
|
|
( ) |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
e |
21Á |
|
|
, |
(3.81) |
|||||||||||
IE |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
де h21Á ( j ) - комплексний |
коефіцієнт передачі струму |
||||||||||||||||||
емітера; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I E , I K - комплексні |
|
амплітуди |
струму |
емітера і |
|||||||||||||||
колектора. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для транзисторів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h21Á ( j ) |
|
|
h21Á |
|
|
|
|
|
|
h21Á |
|
|
. |
(3.82) |
|||||
1 j |
|
|
|
|
|
j |
|
f |
|
|
|||||||||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
f |
h |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
h |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
21Á |
|
|
|
|
|
|
|
21Á |
|
|
|
Модуль колекторного коефіцієнта передачі БТ у ССБ
144
h21Á ( ) |
|
|
|
h21Á |
|
|
, |
(3.83) |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
||||
|
1 ( f / fh |
)2 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
21Á |
|
|
|
|
де h21Á - значення коефіцієнта передачі струму на низьких частотах.
Аргумент коефіцієнта h21Á ( j )
|
|
|
|
|
|
|
|
h |
arctg( f / fh |
|
) . |
(3.84) |
|
|
|
|
|
|
|
|
21Á |
21Á |
|
|
|
З формули |
(3.83) |
випливає, що |
на частоті f fh |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
21Á |
h |
( ) |
|
|
h21Á |
|
. |
Частота, на якій |
модуль |
коефіцієнта |
|||
|
||||||||||||
|
|
|
||||||||||
21Á |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
передачі струму зменшується в 2 раза, називається граничною частотою БТ. З формули (3.84) бачимо, що на граничній частоті зсув фаз між вхідним і вихідним струмом
дорівнює 45 . Частотні характеристики БТ у ССБ показано на рисунку 3.54.
Величину h21Á 1/(2 fh21Á ) називають сталою часу БТ
у ССБ, і вона приблизно дорівнює середній тривалості дифузії неосновних носіїв через базу:
|
h21Á P (1 h21Á ) , |
|
|
(3.85) |
|||
де P - середня тривалість життя дірок у базі. |
|
||||||
Для ССЕ коефіцієнт передачі струму бази |
|
||||||
|
|
I |
h |
|
|
|
|
h |
( j ) |
K |
|
21E |
|
. |
(3.86) |
|
|
|
|||||
21E |
|
I |
1 j( f / f |
) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Á |
|
|
h21E |
|
Модуль правої частини формули (3.86)
145
h21E ( ) |
|
|
|
h21E |
|
|
. |
(3.87) |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
||||
|
1 ( f / fh |
)2 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
21E |
|
|
|
|
Рисунок 3.54 – Частотні характеристики БТ у ССБ
Аргумент
h21E arctg( f / fh21E ) . |
(3.88) |
Частота fh21E - це гранична частота БТ у ССЕ, при якій модуль комплексного коефіцієнта передачі струму бази
зменшується в 2 раз.
При цьому граничні частоти транзистора зі спільною базою і спільним емітером мають такий зв’язок:
fh21E fh21Á (1 h21Á ) |
(3.89) |
або |
|
fh21E fh21Á / h21E . |
(3.90) |
Зостанніх формул випливає, що частотні властивості БТ
усхемі зі спільним емітером значно гірші, ніж у схемі зі спільною базою. Для порівняння на рисунку 3.55 зображено частотні характеристики обох схем увімкнення.
146