ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.03.2024
Просмотров: 131
Скачиваний: 0
1 Підсилювальні пристрої
Загальні відомості
Підсилювачем називають пристрій, що дозволяє перетворювати вхідний сигнал на сигнал більшої потужності (струму, напруги) без істотного спотворення його форми.
Ефект підсилення можливий лише за наявності джерела керованої енергії, що перетворюється підсилювачем в енергію підсилених сигналів. Таким джерелом є джерело живлення. Енергія джерела живлення перетвориться в енергію корисного сигналу за допомогою підсилювача.
Узагальнена структурна схема підсилювача наведена на рисунку 1.1.
|
|
|
Дж |
|
|
|
ДВС |
Iвх |
|
|
|
Iвих |
Н |
|
|
|
|
|
||
|
|
1 |
|
3 |
|
|
Zг |
|
вхідне |
П |
вихідне |
Uвих |
|
|
Uвх |
Zн |
||||
|
коло |
коло |
||||
|
|
|||||
Eг |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
4 |
|
|
Рисунок 1.1 – Структурна схема підсилення електричних сигналів
Розглянемо основні елементи наведеної вище схеми: П – підсилювач; ДВС – джерело (генератор) вхідного сигналу
(моделюється джерелом ЕРС Eг та внутрішнім опором Zг ). Напруга вхідного сигналу Uвх у загальному випадку не
10
дорівнює Eг , оскільки у ДВС є внутрішній опір Zг ;
ДЖ – джерело живлення, що є джерелом керованої енергії, що управляється вхідним сигналом;
Н – навантаження (в поданій схемі воно подане у вигляді опору Zн ).
Упозначеннях опорів та джерел можуть фігурувати комплексні величини у випадку синусоїдальних вхідних сигналів.
Зазвичай ланку, до якої під’єднують ДВС, називають вхідним колом (затискачі 1, 2), а ланку, до якої під’єднують навантаження, – вихідним колом (затискачі 3, 4). Затискачі 2 і 4, як правило, одного потенціалу і їх називають спільною шиною, або масою підсилювача.
Найпростіший підсилювач містить один підсилювальний елемент, який із приєднаними до нього елементами живлення та зв'язку утворює каскад підсилення.
Убільшості випадків підсилення одного каскаду недостатньо, тому підсилювач містить декілька каскадів підсилення, утворюючи багатокаскадний пристрій. Каскади з’єднані таким чином, що сигнал, підсилений одним каскадом, підводиться до входу другого, потім до третього і т. д.
Структурна схема типового багатокаскадного підсилювача наведена на рисунку 1.2 і містить вхідний і вихідний пристрої, каскади попереднього підсилення та підсилення потужності.
|
Вхіідний |
|
Каскади |
|
Каскади |
|
Вихіідний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Uвх |
|
попереднього |
|
піідсилення |
|
Uвих |
|
|
Zн |
||
пристріій |
|
|
|
пристріій |
|
|
|||||
|
|
піідсилення |
|
потужностіі |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 1.2 – Структурна схема багатокаскадного підсилювача
Вхідний пристрій передає сигнал від джерела сигналу
11
на вхідне коло. Застосовують тоді, коли джерело сигналу, яке під’єднують, не можна або недоцільно під’єднувати безпосередньо до входу підсилювача (узгодження джерела сигналу та підсилювача).
Каскади попереднього підсилення призначені для підсилення сигналу за напругою, струмом, потужністю до необхідного рівня, що забезпечує нормальну роботу наступного блока.
Каскади підсилення потужності забезпечують у навантаженні потрібні значення потужності за допустимих рівнів спотворення форми та шумів сигналу.
Вихідні пристрої використовують для передавання сигналу від підсилювача потужності до навантаження. Застосовують, якщо безпосереднє під’єднування навантаження неможливе або недоцільне.
Класифікація підсилювачів
Підсилювачі класифікують за такими ознаками:
•за призначенням;
•за характером сигналів підсилення;
•за смугою частот підсилення;
•за видом використовуваних активних елементів.
За призначенням розрізняють:
• підсилювачі напруги, |
|
Ku |
Uвих |
, |
|
де |
Uвх , |
Uвих |
– |
||||||
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
Uвх |
|
|
|
|
|
|
||||
вхідна та вихідна напруги; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• підсилювачі струму, K |
I |
|
Iвих |
, де I |
вх |
, I |
вих |
– вхідний |
|||||||
|
|||||||||||||||
|
|
Iвх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
та вихідний струми; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• підсилювачі потужності, |
K |
Р |
|
Pвих |
|
, де P |
|
і P |
–- |
||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Pвх |
|
|
вх |
вих |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
потужності на вході та виході підсилювача .
У підсилювачах потужності потрібно забезпечити у навантаженні ( Zн ) задану потужність, а в підсилювачах
12
напруги (струму) – задані значення коефіцієнтів підсилення і вихідних параметрів напруги та струму відповідно.
За характером сигналів підсилення бувають:
•підсилювачі гармонічних сигналів. Ці пристрої забезпечують підсилення неперервних гармонічних, синусоїдальних сигналів;
•підсилювачі імпульсних сигналів. Ці пристрої забезпечують підсилення імпульсних сигналів заданої форми.
За смугою частот підсилення розрізняють:
підсилювачі постійного струму, діапазон частот
підсилення |
f 0 fв ( fв |
– верхня |
гранична |
частота |
|
підсилення); |
|
|
|
|
|
підсилювачі змінного струму, з |
діапазоном |
частот |
|||
f fн fв |
( fн – нижня гранична частота підсилення). |
||||
Підсилювачі змінного струму, у свою чергу, |
|||||
поділяють на такі: |
|
|
|
|
|
підсилювачі низької частоти |
fв fн fн ; |
|
|||
підсилювачі високої частоти |
fв fн fн ; |
|
|||
смугові підсилювачі |
fв / fн 1,1. |
|
|
За видом активних елементів, що використовуються в підсилювачі, їх можна поділити на такі:
лампові;транзисторні;діодні;
параметричні.
1.1Основні технічні показники підсилювачів
Суму даних, що характеризують властивості підсилювача, називають його показниками. До них належать:
вхідні та вихідні дані;коефіцієнт корисної дії (ККД);
13
коефіцієнт підсилення;частотні характеристики;
амплітудна характеристика;перехідна характеристика. 1. Вхідні та вихідні дані:
а) вхідні дані Uвх , Iвх , Pвх , Zвх .
Джерелом вхідних сигналів можуть бути джерело ЕРС та джерело струму.
Вхідний опір Zвх найчастіше носить ємнісний
характер.
Вхідний і вихідний опори – найважливіші параметри підсилювальних пристроїв. Їх значення повинні враховуватися при узгодженні підсилювального пристрою як із джерелом вхідного сигналу (датчиком), так і з навантаженням. У загальному вигляді значення вхідного і вихідного опорів носять комплексний характер і є функцією частоти.
Модель джерела ЕРС має вигляд, наведений на рисунку 1.3.
Iвх
Zг
Uвх Zвх
Eг
ДВС П
Рисунок 1.3 – Модель джерела ЕРС
Для забезпечення нормальної роботи підсилювача Uвх має наближатися до Eг , Оскільки Zг 0 , то на ньому
14
відбувається спадання |
напруги, |
отже, Uвх Eг |
і |
Uвх |
|||||
визначають із виразу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U |
вх |
|
Eг Zвх |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Zг Zвх |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||
Для узгодження каскадів за напругою необхідно, щоб |
|||||||||
Zвх (Zвх Zг ) не набагато відрізнялося від 1. Цього можна |
|||||||||
досягти, якщо |
виконуватиметься умова |
Zвх |
Zг |
(на |
|||||
практиці зазвичай вибирають Zвх 10Zг . Іноді допускається |
|||||||||
Uвх 0,5Eг , але |
неприпустимо, |
щоб Uвх 0, 2Eг ). |
Таке |
||||||
співвідношення |
між Zвх |
|
і Zг |
відповідає |
узгодженню |
каскадів за напругою.
Модель джерела струму має вигляд, наведений на рисунку 1.4.
|
|
|
|
|
|
Iвх |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Iг |
|
|
Zг |
|
Uвх |
|
|
Zвх |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
ДВС |
|
П |
||||
Рисунок 1.4 – Модель джерела струму |
|||||||||
Для цієї ланки можна записати |
|
|
|
|
|
||||
|
Iвх |
|
Iг Zг |
. |
|
|
|
||
|
Zг Zвх |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, для того щоб Iвх Iг , потрібно, щоб Zг Zвх .
При узгодженні каскадів за напругою або за струмом потужність, що передається на вхід подальшого каскаду,
майже дорівнюватиме нулю за виконання умов Zвх Zг
15