Файл: Всесвітня_історія_І_семестр.pdf

Тема: Культура країн світу у 1900 – 1939 роках.

Основні поняття: модернізм, експресіонізм, кубізм, футуризм, абстракціонізм, соцреалізм.

План:

1.Особливості культурної ситуації.

2.Науково технічний апргрес та його вплив на культуру.

3.Модернізм та його напрямки.

4.Особливості культурного розвитку тоталітарних країн.

1.Гуманістична орієнтація культури XX ст. виявляє себе в різних «світах» сучасного суспільства — економічному, моральному, політичному, художньому і т.д.

Іншим підсумком розвитку культури, сприйнятим в ХХ ст., є установка на науково-раціональне пізнання світу і зв´язана з нею соціокультурна система — наука.

2.У ХХ ст. розвиток науки та техніки, НТР. Зроблені фундаментальні наукові відкриття. Наукові відкриття та винахди допомагають росту капіталістичної економіки. В результаті релігійний характер мистецтва змінюється на світський, поширюється матеріалізм. У цей історичний період були зроблені відкриття у генетиці, електрониці, машино та літакобудуванні, імунології, інформатику, кібернетику.

3.Модернізм (авангардизм) - сукупна назва сформованих у 1900-і роки художніх тенденцій, для яких характерне програмне, виражене в полемічно-бойовій формі протиставлення себе колишнім традиціям творчості, так само як навколишнім соціальним стереотипам. Модернізм був націлений на радикальне перетворення людської свідомості засобами мистецтва, на естетичну революцію, що зруйнувала б духовну відсталість існуючого суспільства. У мистецтво модернізму усе активніше входить архаїка, магія, стародавність, примітив і фольклор (у вигляд запозичень з мистецтва негрів Африки, з інших «некласичних» сфер творчості). Діалог культур. Модерністичне мистецтво початку XX ст. рухалось у напрямку звільнення змісту, композиції і форми художнього твору від усіляких правил і обмежень; суб’єктивність, свободи митця.

У1905 р. першу «незалежну» виставку зробила група художників фовізму - М.

Вламінк, А. Матісс, Ж. Руо, А. Дерен. Художники обирали звучні, яскраві, чисті кольори, поєднуючи їх у найнеймовірніші сполучення, надаючи предметам довільного забарвлення.

У Німеччині виникає експресіонізм, головною метою якого було вираження (експресія) духовного світу художника, причому вираження домінує над зображенням, художній образ – над предметною дійсністю, духовне – над тілесним, матеріальним. Створене у 1905 р. в Дрездені об’єднання «Міст», до якого входили Ернст Людвіг Кірхнер, Еріх Хеккель, Карл Шмідт-Ротлуфф, Еміль Нольде та ін. Експресіоністи вважали, що тільки малюючи «безпосередньо», віддавшись на волю внутрішнім спонукам, можна передати саму «експресію» речей, їх трагічну сутність.

Іспанець Пабло Пікассо пише картину «Авіньонські діви», яка мала вирішальне значення для появи нового напряму - кубізму. Вагомий внесок у розвиток кубізму зробили Жорж Брак, Жак Ліпшиць і Олександр Архипенко. Ґрунтуючись на принципах П. Сезанна, кубісти розчленовували предмети натури й застосовували прийом симультанного (одночасного) показу їх з різних ракурсів і точок зору, що розцінювалось художниками як шлях до аналізування речі, пізнання її сутності.

Якщо кубісти відображали у своїй творчості сучасну міську, промислово-технічну цивілізацію, сприймаючи її досягнення дещо відсторонено, з побоюванням, то італійські футуристи палко вітали її, перетворивши динамізм та силу на свою релігію. Футуризм був націлений на майбутнє, проголошував себе мистецтвом прийдешнього, як проголошував його лідер руху поет Т. Марінетті (1876-1944). Місто, насичене машинами – це ідеал футуристів, в якому вони бачать образ майбутнього. Людина повинна розчинитись у техніці.

Абстракціонізм –напрямок «безпредметного», нефігуративного мистецтва, що проголосив у живопису й скульптурі відмову від зображення форм реальної дійсності й

прагнучи до «гармонізації» або відвернених колірних сполучень, або геометричних форм, площин, прямих і ламаних ліній, які повинні викликати найрізноманітніші асоціації. Особливістю є відсторонення художніх образів від конкретного сюжета, об’єкта. Серед фундаторів цього напрямку В. Кандинський, С.Малевич, П. Мондріан.

4. Одразу після більшовицької революції в Радянській Росії було створено цензуру, заборонено політичні партії, громадські та культурні об´єднання, що не стояли на комуністичних позиціях. З бібліотек вилучали «ідеологічно шкідливу літературу», оголошено війну релігії і церкві. З країни змушений був емігрувати цвіт інтелігенції. Залишки духовного опору серед інтелігенції остаточно ліквідовано в 1922 p., коли за кордон вивезли десятки вчених, філософів, письменників із світовим ім´ям. В 30-х роках знищено революційний авангард у мистецтві та архітектурі, оскільки, на думку партійних ідеологів, він був чужим простому народові. Художнє новаторство засуджувалося як буржуазне шкідництво. Було оголошено поза законом мистецькі експерименти Д. Шостаковича, С. Маршака і К. Чуковського, Б. Пастернака. Прийняттям постанови «Про перебудову літературно-художніх організацій» (1932) більшовицька партія взяла їх під свій жорсткий контроль. Мистецтво повинно активно втручатися в життя, оспівувати героїку революційних перетворень та виробничої тематики, бути тільки оптимістичним.

Культура в нацистській Німеччині в 30 - 40-х роках також підпорядковувалась тотальному контролю з боку влади та держави. Вищою інстанцією було геббельсівське міністерство пропаганди. В культурній політиці нацизму пріоритет віддавався традиціям нації, доленосності арійської раси, що повинна нести світу свою високу культуру. Першою «культурною акцією» нацистів було масове спалення літератури. З Німеччини почали емігрувати видатні діячі культури. Згідно з наказом нацистського керівництва у 1937 р. у Мюнхені одночасно було відкрито дві художні виставки. Одна – «істинно німецького», інша, як її назвали культурологи III Рейху, "дегенеративного, іудо-більшовицького" мистецтва. На задум організаторів цієї акції, народ міг порівняти реалістичні та неокласичні витвори митців рейху із «модерністськими викрутасами» та сам винести їм вирок. Після виставки, більшість із 700 експонованих на ній картин німецького експресіонізму були знищені.

Закріплення вивченого матеріалу.

1.Вміти давати відповіді на питання:

1.В чому виявилась гуманістична тенденція розвитку культури на початку XX ст.

2.Головні відкриття в науці, їх вплив на розвиток техніки.

3.Характерні особливості модернізму, його основні напрямки.

4.Особливості розвитку культури в тоталітарних країнах.

2.Вміти аналізувати: Проблеми техногенної цивілізації.

3.Підготувати доповіді:

«Особливості соцреалізму».

«Репресії 30 – х років проти діячів культури».

Література Основна:

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 405-442

Тема: Назрівання Другої світової війни.

Основні терміни: агресія, «Антикомінтерновський пакт», «Вісь Рим-Берлін-Токіо», «Пак Молотова – Ріббентропа», колективна безпека.

План:

1.Основні тенденції зовнішньої політики провідних країн світу.

2.Консолідація сил агресорів.

3.Зовнішня політика СРСР наприкінці 30-х років.

1.У раки часткової стабілізації країн Північної Америки та Європи спостерігалася певна розрядка міжнародної напруженості. Проте економічна криза знову загострила міжнародне станови: ще. Вона посилила нерівномірність розвитку країн ускладнила, загострила суперечності між ними, виявила прагнення окремих держав вийти

зкризи за рахунок інших. США оголошують нейтралітет і відмовляються від експорту зброї. Поширення ідеології націоналізму та шовінізму. Змінився характер міжнародних відносин у зв'язку з приходом до влади фашистських режимів, особливо у Німеччині, яка прагнула реваншу за поразку у Першій світовій війні. Середина 30-х pp. була відзначена боротьбою трьох тенденцій у сфері міжнародних відносин:

1.Деякі політики бачили наростання військової загрози та шукали можливостей для запобігання цій небезпеці - СРСР та деякі політичні кола Франції.

2.Негативне ставлення до системи колективної безпеки, спроби модернізувати Версальсько-Вашингтонську систему за рахунок підключення до неї Німеччини (Велика Британія).

3.Демонтаж Версальсько-Вашингтонської системи - Японія, Німеччина й Італія. Першою країною, яка стала на шлях насильницького перегляду Версальсько-

Вашингтонської системи, стала Японія. У вересні 1931 - березня 1932 р японці окупували Північно-східний Китай, створивши там маріонеткову державу.

Осередок війни виник в Європі. У 1935 р. Німеччині повертається Саарська область. Німеччина прийняла закон про відновлення загальної військової повинності, відмовилася дотримуватись тих пунктів Версальського договору, які забороняли їй мати військову авіацію та флот. У жовтні 1935 р. 500-тис. італійська армія напала на Ефіопію.

На початку 30-х років змінилося міжнародне становище СРСР. У 1933 р. його визнали США, а у 1934 р. прийняли до Ліги Націй. У 1935 р. підписаний франкорадянський договір про взаємодопомогу на випадок агресії. У тому не році було укладено договір з Чехословаччиною, але СРСР мав надавати їй допомогу лише разом із Францією. Систему колективної безпеки у Європі, яку пропонував створити СРСР, не вдалося запровадити через непослідовність Великої Британії

2. Послідовно йшов процес згуртування агресивних держав. У 1936-1937 pp. утворився блок Німеччини, Італії та Японії (вісь Берлін-Рим-Токіо). Німеччина та Італія втрутились у громадянську війну в Іспанії (1936-1939). Велика Британія та Франція проводили політику «невтручання», а СРСР допомагав республіканському уряду.

1937 p. Японія продовжила свою агресію в Китаї, захопивши Пекін, Шанхай, Нанкін. У 1938—1939 pp. мав місце воєнний конфлікт між СРСР і Японією в районі озера Хасан (біля Владивостока) 1938 р. і ріки Халхін-гол (Монголія) 09.39. Японські війська зазнали поразки.

У 1938 р. Німеччина переходить до насильницького переділу карти Європи і за потуранням Великої Британії і Франції приєднує до себе Австрію (аншлюс). Німеччина зажадала від уряду Чехословаччини передати їй Судетську область, де проживало чимало, німців Чехословаччина мала досить добре озброєну армію та укріплення. їй. обіцяв допомогу СРСР, який пересунув до свого західного кордону 30 дивізій. Проте правлячі кола Чехословаччини відмовилися від радянської допомоги. Доля держави вирішилася на конференції в Мюнхені 29-30 вересня 1938 p., де голови урядів Німеччини, Італії, Франції та Великої Британії без участі Чехословаччини прийняли рішення про передачу Судет Німеччині («Мюнхенська змова»). У результаті в березні 1939 р. Німеччина окупувала всю Чехословаччину, а Італія згодом Албанію.

3. У квітні 1939 р. почалися англо-радянські переговори про взаємодію проти агресії, вони тривали до серпня 1939 р. Але сторонам не вистачило політичної далекоглядності і терпіння. Англо-французька сторона проводила переговори формально, навіть не маючи достатніх повноважень. В результаті переговори було зірвано.

23 серпня 1939 р. СРСР і Німеччина підписали договір «Про ненапад» (пакт Ріббентропа-Молотова).

Закріплення вивченого матеріалу

1.Дати відповідь на питання:

1.Чим ви можете пояснити загострення англо-німецьких відносин у другій половині 30-х рр.?

2.Зробіть висновок про головну, на думку французьких політиків, небезпеку для Франції.

3.Які акції Німеччини свідчили про її відмову від дотримання статей Версальського договору й чому Захід не вжив щодо А. Гітлера відповідних заходів?

4.Чи вважаєте ви, що Б. Муссоліні вдалося реалізувати його зовнішньополітичну доктрину?

5.Які, на вашу думку, цілі переслідувала Японія вторгненням Квантунської армії в Північно-Східний Китай?

6.На підставі аналізу здобутків і прорахунків Ліги Націй дайте загальну оцінку її діяльності в умовах наростання воєнної загрози.

7.Б. Муссоліні називав дії Італії в Ефіопії «найвеличнішою перемогою». Чи вважаєте Ви правомірною таку оцінку італо-ефіопської війни? Чому міжнародне співтовариство зайняло позицію стороннього спостерігача?

8.Розкажіть про утворення «вісі» Берлін - Рим - Токіо. Відомо, що цей блок виник на антикомуністичному ґрунті. У чому ж тоді полягала загроза для некомуністичного Заходу?

9.Чим, на вашу думку, був аншлюс Австрії: «родинною німецькою справою», як його називав А. Гітлер, чи інтервенцією?

10.Проаналізуйте положення Мюнхенського пакту й визначте, який вплив він справив на ситуацію у світі.

11.Ще напередодні Мюнхена В. Черчілл передав до преси заяву про те, що розчленування Чехо-Словаччини рівнозначне капітуляції західних демократій перед нацистською загрозою. Такий крах, зазначив він, не принесе миру чи безпеки ні Англії, ні Франції. Чи поділяєте ви таку оцінку відомого британського політика?

12.Розкрийте обставини укладення та зміст пакту Молотова-Ріббентропа й таємного додаткового протоколу до нього. Чи виграла, на вашу думку, від його укладення справа миру?

2.Вміти аналізувати: Чому стала можливою політика «потурання агресору» Чому не була створена система колективної безпеки в Європі Чому «вогницами війни» стали Європа та Азія.

Назвіти можливі причини майбутньої війни.

3.Підготувати доповіді: «Пак Молотова – Ріббентропа та його наслідки»

Література Основна:

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 443-482