Файл: 8_ua_1_.doc

Ще один приклад зміни, про яку часто забувають, - зберігання даних на резервних носіях. Для захисту даних на основних носіях застосовуються розвинені системи управління доступом; копії ж нерідко просто лежать в шафах і дістати доступ до них може багато хто.

Перехоплення даних - дуже серйозна загроза, і якщо конфіденційність дійсно є критичною, а дані передаються по багатьох каналах, їх захист може виявитися вельми складним і дорогим. Технічні засоби перехоплення добре пропрацювали, доступні, прості в експлуатації, а встановити їх, наприклад на кабельну мережу, може хто завгодно, так що цю загрозу потрібно брати до уваги по відношенню не тільки до зовнішніх, але і до внутрішніх комунікацій.

Крадіжки устаткування є загрозою не тільки для резервних носіїв, але і для комп’ютерів, особливо портативних. Часто ноутбуки залишають без нагляду на роботі або в автомобілі, іноді просто втрачають.

Небезпечною нетехнічною загрозою конфіденційності є методи морально-психологічної дії, такі як маскарад - виконання дій під виглядом особи, що володіє повноваженнями для доступу до даних (див., наприклад, статтю Айре Вінклера "Завдання: шпигунство" в Jet Info, 1996, 19).

До неприємних загроз, від яких важко захищатися, можна віднести зловживання повноваженнями. На багатьох типах систем привілейований користувач (наприклад системний адміністратор) здатний прочитати будь-який (незашифрований) файл, дістати доступ до пошти будь-якого користувача і т.д. Інший приклад - нанесення збитку при сервісному обслуговуванні. Звичайно сервісний інженер дістає необмежений доступ до устаткування і має нагоду діяти в обхід програмних захисних механізмів.

Такі основні загрози, які завдають найбільшого збитку суб’єктам інформаційних відносин.

Список літератури

1. Столлингс Вильям. Криптография и защита сетей: принципы и практика /Пер. с англ – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001.

2. Иванов М.А. Криптографические методы защиты информации в компьютерных системах и сетях. – М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2001.

3. Жельников В. Криптография от папируса до компьютера. – М.: ABF, 1996.

4. Бабенко Л.К. Введение в специальность «Организация и технология защиты информации». – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1999. –54с.

5. Брюхомицкий Ю.А. Введение в информационные системы. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2001. – 151 с.

6. Зегжда Д.П., Ивашко А.М. Как построить защищенную информационную систему Под научной редакцией Зегжды Д.П. и Платонова В.В. – СПб: Мир и семья-95,1997. – 312 с.

7. Гайкович В.Ю., Ершов Д.В. «Основы безопасности информационных технологий»

8. Котухов М.М., Марков А.С. Законодательно-правовое и организационно-техническое обеспечение информационной безопасности автоматизированных систем. – 1998. – 158 с.

9. Информационно-безопасные системы. Анализ проблемы: Учеб. пособие Алешин Н. В, Коэлод В. Н., Нечаев Д. А., Смирнов А. С., Сычев М. П., Пальчун Б. П., Черноруцкий И. Г., Черносвитов А. В. Под ред. В. Н. Козлова. – СПб.: Издательство С.-Петербургского, гос. техн. университета, 1996. – 69 с.

10. Громов В.И., Василева Г.А. «Энциклопедия компьютерной безопасности»

6