Файл: Однак, в цих дослідах карбамід одержати взагалі не вдалося.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 04.05.2024

Просмотров: 20

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

7 МАТЕРІАЛЬНІ РОЗРАХУНКИ ВІРОБНИЦТВА


CO2 + 2 NH3 = NH2COOONH4 + 38ккал (7.1)

NH2COOONH4 = H2O + NH2CONH2 (7.2)

7.1Теоретичні витрати аміаку і двоокису вуглеводу на 1 т 100% - ої мочевини

m(NH3) = n ∙MNH3 ∙m(CONH2)2/MCO(NH2)2 [1 c.244]

где MNH3 - молярна маса аміаку MNH3 = 17 кг/кмоль

m(CONH2)2 – маса карбаміду m(CONH2)2 = 1000кг

n – стехіометричний коефіцієнт n = 2

MCO(NH2)2– молярна маса карбаміду, MCO(NH2)2 = 60кг/кмоль

m(NH3)= 2 ∙17 ∙1000/60 = 566,67 кг

m(CO2) = MCO2 ∙m(CONH2)2/MCO(NH2)2 [1 c.244]

где ΜCO2 – молярна маса вуглекислого газу, ΜCO2 = 44 кг/кмоль.

Отже,

m(СО2) = 44 ∙1000/60 = 733,33 кг

7.2 Витрати на 1 т. 98% - ої мочевини

m(NH3) = 2 ∙17 ∙1000∙0,98/60 = 555,34 кг

m(CO2) = 44 ∙1000∙0,98/60 = 718,66 кг

7.3 В колонє сінтезу з урахуванням втрат на 1 т. готової продукції повинно вийти мочевини

980∙1,15 = 1127 кг.

На утворення цієї кількості мочевини необхідно:

m1(NH3) = m(NH3) ∙1,15 = 555,34∙1,15 = 638,64 кг

m1(CO2) = m(CO2) ∙1,15 = 718,66∙1,15 = 826,46 кг

7.4 Практичні витрати аміаку і вуглекислоти на 1 т. мочевини (без урахування домішок в аміаку і двуокису вуглероду)

m2(NH3) = m(NH3) ∙1,15∙n∙100/MCO(NH2)2 = 555,34∙1,15∙2∙100/60 = 2128,8 кг

m2(CO2) = m(CO2) ∙1,15∙100/MCO(NH2)2 = 718, 66∙1,15∙100/60 = 1377,43 кг

7.5 В колоні утворюється карбамата амонія

m(NH2COOONH4) = m2(CO2) ∙ MNH2COOONH4/ MCO2 [1 c.244]

де MNH2COOONH4 – молярна маса карбамата амонія

MNH2COOONH4 = 78 кг/моль

m(NH2COOONH4) = 1377,43 ∙78/44 = 2441,8 кг

7.6 На утворення карбамату витрачається аміак

m3(NH3) = m(NH2COOONH4) ∙ n ∙ MNH3/ MNH2COOONH4 [1 c.245]

m3(NH3) = 2441,8 ∙2 ∙17/78 = 1064,37 кг

Залишається непрореагований аміак

m2(NH3) - m3(NH3) = 2128,8 – 1064,4 = 1064,4 кг

7.7 Утворюється мочевина з карбамата амонія

m(CONH2)2 = m(NH2COOONH4) ∙ MCO(NH2)2/ MNH2COOONH4 ∙MCO(NH2)2/100

m(CONH2)2 = 2441,8∙60∙60/78∙100 = 1127 кг

Залишається непрореагований карбамат амонія

m1(NH2COOONH4) = m(NH2COOONH4) ∙ (100- MCO(NH2)2/100) [1 c.245]

m1(NH2COOONH4) = 2441,8 ∙ (100-60/100) = 976,74 кг

7.8 При перетворені карбамату амонія в мочевину по реакції (2) виділиться вода:

m(H2О) = m(NH2COOONH4) ∙(МH/MNH2COOONH4) ∙(MCO
(NH2)2/100) [1 c.245]

m(H2О) = 2441,8 ∙18/78 ∙600/100 = 388,09 кг

Таблиця 7.1 Зведений матеріальний баланс

Приход

Витрати




кг/т

кг/ч




кг/т

кг/ч

Аміак

2128

22167,4

Мочевина

1127

11740

Вуглекислота

1377,43

14348,7

Карбамат

амонія

976,74

10174,7

Вода

338,09

3521,88

Аміак надлишковий

1064,4

11087,85




3506,23

36516,1




3506,23

36524,4


7.9 Вода,що виділилася в колоні взаємодіє з ізбитковим аміаком з утворенням гідрату амонія в кількості:

m(NH4OH) = m(H2О) ·MNH4OH/ МH2О [1 c.245]

m(NH4OH) = 338,09 ·35/18 = 657,4 кг

7.10 На утворення гидрату амонія витрати аміака:

m4(NH3) = m(NH4OH) ·МNH3/ MNH4OH [1 c.245]

m4(NH3) = 657,4 ·17/35 = 319,31 кг

Залишається надлишковий аміак:

mизб(NH3) = m3(NH3) - m4(NH3) [1 c.245]

mизб(NH3) = 1064,4 – 319,31 = 745,09 кг

8 ТЕПЛОВІ РОЗРАХУНКИ

8.1Приход тепла

8.1.1 Тепло, що поступає з СО2:

Q1 = m2(CO2)·C(CO2)·T [1 c.249]

де C(CO2) – теплоємкість СО2 при Т

C(CO2) = 0,208 ккал/кг ·град; Т = 35°С

Q1 = 1377,4 ·0,208 ·35 = 10080 ккал

8.1.2 Тепло, що поступає з рідким аміаком:

Q2 = m2(NH3) ·С(NH3) ·Т [1 c.249]

де С(NH3) – теплоємкість NH3 при Т

С(NH3) = 1,054 ккал/кг ·град; Т = 25 °С

Q2 = 2128,8 ·1,054 ·25 = 56093,9 ккал

8.1.3 Тепло утворення карбамату амонія:

Q3 = m1(NH2COOONH4)/ MNH2COOONH4 ·(q1 – q2) [1 c.249]

де q1 – теплота утворення твердого карбамату амонія з газоподібних NH3 и CO2

q1 = 38000 ккал/кг ·моль

q2 – теплота плавлення карбамату

q2 = 18 500 ккал/кг ·моль

Q3 = 2441,8/78 ·(38000 – 18500) = 610450 ккал

8.1.4 Тепло утворення гідрату амонія

Q4 = m(NH4OH)/MNH4OH ·q3
[1 c.249]

де q3 – теплота утворення гідрату амонія

q3 = 2538 ккал/кг ·моль

Q4 = 657,4/35 ·2538 = 47671 ккал

8.1.5 Сумарний прихід тепла

Qпр = Q1+ Q2+ Q3+ Q4 [1 c.249]

Qпр = 108 00+56093,9+610450+47671 = 754295 ккал

8.2 Витрати тепла

8.2.1 На утворення мочевини:

Q1 = m(CONH2)2/ MCO(NH2)2 · q4 [1 c.250]

де q4 – теплота утворення мочевини

q4 = 4400 ккал/кг ·моль

Q1 = 1127/60 ·4400 = 74300 ккал

8.2.2 На підогрів утворенного карбамату амонія:

Q2 = m1(NH2COOONH4) · С(NH2COOONH4) ·(Тк - Тсм) [1 c.250]

де С(NH2COOONH4) – теплоємкість карбамату амонія

С(NH2COOONH4) = 0,466 ккал/кг ·град

Тк = 200 °С; Тсм = 170 °С

Q2 = 2441,8 ·0,466 ·(200-170) = 34136,4 ккал

8.2.3 На підогрів надлишкового аміаку:

Q3 = mизб(NH3) · C(NH3) ·(Тк - Тсм) [1 c.250]

где mизб(NH3) – надлишкова маса аміаку

mизб(NH3) = 745,09 кг

C(NH3) – теплоємкість аміаку

C(NH3) = 0,54 ккал/кг ·град

Q3 = 745,09 ·0,54 ·(200 - 170) = 12070,1 ккал

8.2.4 На підогрів гідрату амонія

Q4 = m(NH4OH) ·(Тк - Тсм) [1 c.250]

Q4 = 657,4 ·(200-170) = 19722 ккал

8.2.5 На підогрів аміаку от 25 °С до 132,9 °С

Q5 = m2(NH3) · С(NH3) ·(Т* - Т) [1 c.250]

де Т* - температура утворення карбамату амонія

Т* = 132,9 °С

Т = 25 °С

Q5 = 2128,8 ·1,054 ·(132,9 - 25) = 242101,18 ккал

8.2.6 На підогрів двуокису вуглероду от 35 °С до 132,9 °С

Q6 = m2(CO2) · C(CO2) ·(Т* - Т) [1 c.250]

де Т = 35°С

Q6 = 1377,43·0,208·(132,9 - 35) = 28700 ккал

8.2.7 Тепло, що уходить з плавом при температурі tx

Q7 = mпр·Ср· tx [1 c.251]

Ср = 0,322 ·0,321+0,2785 ·0,466+0,0965 ·1+0,303 ·0,54 = 0,493 ккал/кг·град

Q7 = 1725·tx

8.2.8 Сумарні витрати тепла

Qрасх = Q1+ Q2+ Q3 +Q4+ Q5+ Q6 +Q7 [1 c.251]

Qрасх = 74300+ 34136,4+12070,1+19722+242101,18+28700+1725·tx

Qпр = Qрасх

780501 = 411020,7+ 1725·tx

tx = 199°С, що співпадає з принятою температурой 200°С

Приход тепла

Витрати тепла

Стаття

ккал

Стаття

ккал

З СО2

10080

Утворення мочевини

74300

Зрідким аміаком

56093,9

Підігрів карбамату амонія

56093,9

Тепло утворення карбамату амонія

610450

На підогрів надлишкового аміаку

745,09

Тепло утворення гідрату амонія

47671

На підогрів гідрату амонія

19722







На підогрів аміаку

242101,18







На підогрів двуокису вуглероду

28700







Тепло, що уходить з плавом

343275




724249,9




724249,9




9 КОНСТРУКТИВНІ РОЗРАХУНКИ, ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ ОСНОВНОГО УСТАТКУВАННЯ

9.1 Выбор конструкционного материала и допускаемые напряжения


Розрахунковий тиск Р = 28 МПа.

Розрахункова температура дорівнює температурі усередені апарату t = 200 °С.

В якості основного конструкційного матеріалу обираємо сталь 12ХГНМ [2 c.120], товщина листу 4 мм, для якої при 200 °С:

σв = 666 МПа, σт = 468 МПа [2c.120].

Нормативна допускаєма напруга:

σ* = min(σв/nв; σт/nт) [2 c.120]

де, nв = 2,6; nт = 1,5 – коефіцієнти запасу міцності

σ* = min(666/2,6 = 256 МПа; 468/1,5=312 МПа) = 256 МПа

Допускаєма напруга:

[σ] = ησ* = 1,0·256 = 256 МПа

η = 1,0 – поправочний коефіцієнт ураховуючий умови експлуатації.

Поправка на корозію:

С = ПТа =0,0001·10 = 0,001 м

де П = 0,0001 м/год – швидкість корозії

Та = 10 – срок службы аппарата

Тиск гідравличних випробувань

Рги = 1,25Р[σ]20/[σ]250 = 1,25·28·283/256 = 39 МПа

Приймаємо Рги = 39 МПа

при 20 °С: σв = 736 МПа, σт = 540 МПа [1c.120].

σ* = min(736/2,6 = 283 МПа; 540/1,5=360 МПа) = 283 МПа

Допускаєма напруга:

[σ] = ησ* = 1,0·283 = 283 МПа

9.1 Розрахунок товщини стінки корпусу апарату





Рисунок 9.1 – розрахункова схема колони

Розрахунковий коефіцієнт товстостіності [3 с.3]:

lnβ = pp/[σ]φ = 28/(256·1) = 0,1 → β = 1,105

φ = 1 – коефіцієнт міцності сварного шву

Расчетная толщина стенки [3 с.3]:

sр = 0,5D(β – 1) = 0,5·2(1,105 – 1) = 0,105 м

Виконавча товщина обечайки:

s > sp + C = 0,315 + 0,001 = 0,106

При гідравличних випробуваннях

lnβ = pp/[σ]φ = 39/(256·1) = 0,15 → β = 1,162

sр = 0,5D(β – 1) = 0,5·2(1,162 – 1) = 0,162 м

s > sp + C = 0,461 + 0,001 = 0,163 м

Приймаємо по Держстандарту 19903–74 s =180 мм,

тоді коефіцієнт товстостіності:

β = (D+2s)/(D+2C) = (2,0+2·0,18)/(2,0+ 2·0,001) = 1,179

Робочий тиск,що допускається [3 с.3]:

[p] = [σ]φlnβ = 256·1,0·ln1,179 =42,24 МПа

Умови р < [p] виконується.

Приймаємо товщину внутрішньої обечайки 20 мм.

9.2 Розрахунок товщини стінки элиптичного днища корпусу


Внутрішня висота элиптичної части днища:

Нд = 0,25D = 0,25·2,0 = 0,5 м

Розрахункова товщина элиптичного днища [3 с.5]:

sд.р =