Файл: Однак, в цих дослідах карбамід одержати взагалі не вдалося.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.05.2024
Просмотров: 20
Скачиваний: 0
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
7 МАТЕРІАЛЬНІ РОЗРАХУНКИ ВІРОБНИЦТВА
CO2 + 2 NH3 = NH2COOONH4 + 38ккал (7.1)
NH2COOONH4 = H2O + NH2CONH2 (7.2)
7.1Теоретичні витрати аміаку і двоокису вуглеводу на 1 т 100% - ої мочевини
m(NH3) = n ∙MNH3 ∙m(CONH2)2/MCO(NH2)2 [1 c.244]
где MNH3 - молярна маса аміаку MNH3 = 17 кг/кмоль
m(CONH2)2 – маса карбаміду m(CONH2)2 = 1000кг
n – стехіометричний коефіцієнт n = 2
MCO(NH2)2– молярна маса карбаміду, MCO(NH2)2 = 60кг/кмоль
m(NH3)= 2 ∙17 ∙1000/60 = 566,67 кг
m(CO2) = MCO2 ∙m(CONH2)2/MCO(NH2)2 [1 c.244]
где ΜCO2 – молярна маса вуглекислого газу, ΜCO2 = 44 кг/кмоль.
Отже,
m(СО2) = 44 ∙1000/60 = 733,33 кг
7.2 Витрати на 1 т. 98% - ої мочевини
m(NH3) = 2 ∙17 ∙1000∙0,98/60 = 555,34 кг
m(CO2) = 44 ∙1000∙0,98/60 = 718,66 кг
7.3 В колонє сінтезу з урахуванням втрат на 1 т. готової продукції повинно вийти мочевини
980∙1,15 = 1127 кг.
На утворення цієї кількості мочевини необхідно:
m1(NH3) = m(NH3) ∙1,15 = 555,34∙1,15 = 638,64 кг
m1(CO2) = m(CO2) ∙1,15 = 718,66∙1,15 = 826,46 кг
7.4 Практичні витрати аміаку і вуглекислоти на 1 т. мочевини (без урахування домішок в аміаку і двуокису вуглероду)
m2(NH3) = m(NH3) ∙1,15∙n∙100/MCO(NH2)2 = 555,34∙1,15∙2∙100/60 = 2128,8 кг
m2(CO2) = m(CO2) ∙1,15∙100/MCO(NH2)2 = 718, 66∙1,15∙100/60 = 1377,43 кг
7.5 В колоні утворюється карбамата амонія
m(NH2COOONH4) = m2(CO2) ∙ MNH2COOONH4/ MCO2 [1 c.244]
де MNH2COOONH4 – молярна маса карбамата амонія
MNH2COOONH4 = 78 кг/моль
m(NH2COOONH4) = 1377,43 ∙78/44 = 2441,8 кг
7.6 На утворення карбамату витрачається аміак
m3(NH3) = m(NH2COOONH4) ∙ n ∙ MNH3/ MNH2COOONH4 [1 c.245]
m3(NH3) = 2441,8 ∙2 ∙17/78 = 1064,37 кг
Залишається непрореагований аміак
m2(NH3) - m3(NH3) = 2128,8 – 1064,4 = 1064,4 кг
7.7 Утворюється мочевина з карбамата амонія
m(CONH2)2 = m(NH2COOONH4) ∙ MCO(NH2)2/ MNH2COOONH4 ∙MCO(NH2)2/100
m(CONH2)2 = 2441,8∙60∙60/78∙100 = 1127 кг
Залишається непрореагований карбамат амонія
m1(NH2COOONH4) = m(NH2COOONH4) ∙ (100- MCO(NH2)2/100) [1 c.245]
m1(NH2COOONH4) = 2441,8 ∙ (100-60/100) = 976,74 кг
7.8 При перетворені карбамату амонія в мочевину по реакції (2) виділиться вода:
m(H2О) = m(NH2COOONH4) ∙(МH2О/MNH2COOONH4) ∙(MCO
(NH2)2/100) [1 c.245]
m(H2О) = 2441,8 ∙18/78 ∙600/100 = 388,09 кг
Таблиця 7.1 Зведений матеріальний баланс
Приход | Витрати | ||||
| кг/т | кг/ч | | кг/т | кг/ч |
Аміак | 2128 | 22167,4 | Мочевина | 1127 | 11740 |
Вуглекислота | 1377,43 | 14348,7 | Карбамат амонія | 976,74 | 10174,7 |
Вода | 338,09 | 3521,88 | |||
Аміак надлишковий | 1064,4 | 11087,85 | |||
| 3506,23 | 36516,1 | | 3506,23 | 36524,4 |
7.9 Вода,що виділилася в колоні взаємодіє з ізбитковим аміаком з утворенням гідрату амонія в кількості:
m(NH4OH) = m(H2О) ·MNH4OH/ МH2О [1 c.245]
m(NH4OH) = 338,09 ·35/18 = 657,4 кг
7.10 На утворення гидрату амонія витрати аміака:
m4(NH3) = m(NH4OH) ·МNH3/ MNH4OH [1 c.245]
m4(NH3) = 657,4 ·17/35 = 319,31 кг
Залишається надлишковий аміак:
mизб(NH3) = m3(NH3) - m4(NH3) [1 c.245]
mизб(NH3) = 1064,4 – 319,31 = 745,09 кг
8 ТЕПЛОВІ РОЗРАХУНКИ
8.1Приход тепла
8.1.1 Тепло, що поступає з СО2:
Q1 = m2(CO2)·C(CO2)·T [1 c.249]
де C(CO2) – теплоємкість СО2 при Т
C(CO2) = 0,208 ккал/кг ·град; Т = 35°С
Q1 = 1377,4 ·0,208 ·35 = 10080 ккал
8.1.2 Тепло, що поступає з рідким аміаком:
Q2 = m2(NH3) ·С(NH3) ·Т [1 c.249]
де С(NH3) – теплоємкість NH3 при Т
С(NH3) = 1,054 ккал/кг ·град; Т = 25 °С
Q2 = 2128,8 ·1,054 ·25 = 56093,9 ккал
8.1.3 Тепло утворення карбамату амонія:
Q3 = m1(NH2COOONH4)/ MNH2COOONH4 ·(q1 – q2) [1 c.249]
де q1 – теплота утворення твердого карбамату амонія з газоподібних NH3 и CO2
q1 = 38000 ккал/кг ·моль
q2 – теплота плавлення карбамату
q2 = 18 500 ккал/кг ·моль
Q3 = 2441,8/78 ·(38000 – 18500) = 610450 ккал
8.1.4 Тепло утворення гідрату амонія
Q4 = m(NH4OH)/MNH4OH ·q3
[1 c.249]
де q3 – теплота утворення гідрату амонія
q3 = 2538 ккал/кг ·моль
Q4 = 657,4/35 ·2538 = 47671 ккал
8.1.5 Сумарний прихід тепла
Qпр = Q1+ Q2+ Q3+ Q4 [1 c.249]
Qпр = 108 00+56093,9+610450+47671 = 754295 ккал
8.2 Витрати тепла
8.2.1 На утворення мочевини:
Q1 = m(CONH2)2/ MCO(NH2)2 · q4 [1 c.250]
де q4 – теплота утворення мочевини
q4 = 4400 ккал/кг ·моль
Q1 = 1127/60 ·4400 = 74300 ккал
8.2.2 На підогрів утворенного карбамату амонія:
Q2 = m1(NH2COOONH4) · С(NH2COOONH4) ·(Тк - Тсм) [1 c.250]
де С(NH2COOONH4) – теплоємкість карбамату амонія
С(NH2COOONH4) = 0,466 ккал/кг ·град
Тк = 200 °С; Тсм = 170 °С
Q2 = 2441,8 ·0,466 ·(200-170) = 34136,4 ккал
8.2.3 На підогрів надлишкового аміаку:
Q3 = mизб(NH3) · C(NH3) ·(Тк - Тсм) [1 c.250]
где mизб(NH3) – надлишкова маса аміаку
mизб(NH3) = 745,09 кг
C(NH3) – теплоємкість аміаку
C(NH3) = 0,54 ккал/кг ·град
Q3 = 745,09 ·0,54 ·(200 - 170) = 12070,1 ккал
8.2.4 На підогрів гідрату амонія
Q4 = m(NH4OH) ·(Тк - Тсм) [1 c.250]
Q4 = 657,4 ·(200-170) = 19722 ккал
8.2.5 На підогрів аміаку от 25 °С до 132,9 °С
Q5 = m2(NH3) · С(NH3) ·(Т* - Т) [1 c.250]
де Т* - температура утворення карбамату амонія
Т* = 132,9 °С
Т = 25 °С
Q5 = 2128,8 ·1,054 ·(132,9 - 25) = 242101,18 ккал
8.2.6 На підогрів двуокису вуглероду от 35 °С до 132,9 °С
Q6 = m2(CO2) · C(CO2) ·(Т* - Т) [1 c.250]
де Т = 35°С
Q6 = 1377,43·0,208·(132,9 - 35) = 28700 ккал
8.2.7 Тепло, що уходить з плавом при температурі tx
Q7 = mпр·Ср· tx [1 c.251]
Ср = 0,322 ·0,321+0,2785 ·0,466+0,0965 ·1+0,303 ·0,54 = 0,493 ккал/кг·град
Q7 = 1725·tx
8.2.8 Сумарні витрати тепла
Qрасх = Q1+ Q2+ Q3 +Q4+ Q5+ Q6 +Q7 [1 c.251]
Qрасх = 74300+ 34136,4+12070,1+19722+242101,18+28700+1725·tx
Qпр = Qрасх
780501 = 411020,7+ 1725·tx
tx = 199°С, що співпадає з принятою температурой 200°С
Приход тепла | Витрати тепла | ||
Стаття | ккал | Стаття | ккал |
З СО2 | 10080 | Утворення мочевини | 74300 |
Зрідким аміаком | 56093,9 | Підігрів карбамату амонія | 56093,9 |
Тепло утворення карбамату амонія | 610450 | На підогрів надлишкового аміаку | 745,09 |
Тепло утворення гідрату амонія | 47671 | На підогрів гідрату амонія | 19722 |
| | На підогрів аміаку | 242101,18 |
| | На підогрів двуокису вуглероду | 28700 |
| | Тепло, що уходить з плавом | 343275 |
| 724249,9 | | 724249,9 |
9 КОНСТРУКТИВНІ РОЗРАХУНКИ, ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ ОСНОВНОГО УСТАТКУВАННЯ
9.1 Выбор конструкционного материала и допускаемые напряжения
Розрахунковий тиск Р = 28 МПа.
Розрахункова температура дорівнює температурі усередені апарату t = 200 °С.
В якості основного конструкційного матеріалу обираємо сталь 12ХГНМ [2 c.120], товщина листу 4 мм, для якої при 200 °С:
σв = 666 МПа, σт = 468 МПа [2c.120].
Нормативна допускаєма напруга:
σ* = min(σв/nв; σт/nт) [2 c.120]
де, nв = 2,6; nт = 1,5 – коефіцієнти запасу міцності
σ* = min(666/2,6 = 256 МПа; 468/1,5=312 МПа) = 256 МПа
Допускаєма напруга:
[σ] = ησ* = 1,0·256 = 256 МПа
η = 1,0 – поправочний коефіцієнт ураховуючий умови експлуатації.
Поправка на корозію:
С = ПТа =0,0001·10 = 0,001 м
де П = 0,0001 м/год – швидкість корозії
Та = 10 – срок службы аппарата
Тиск гідравличних випробувань
Рги = 1,25Р[σ]20/[σ]250 = 1,25·28·283/256 = 39 МПа
Приймаємо Рги = 39 МПа
при 20 °С: σв = 736 МПа, σт = 540 МПа [1c.120].
σ* = min(736/2,6 = 283 МПа; 540/1,5=360 МПа) = 283 МПа
Допускаєма напруга:
[σ] = ησ* = 1,0·283 = 283 МПа
9.1 Розрахунок товщини стінки корпусу апарату
Рисунок 9.1 – розрахункова схема колони
Розрахунковий коефіцієнт товстостіності [3 с.3]:
lnβ = pp/[σ]φ = 28/(256·1) = 0,1 → β = 1,105
φ = 1 – коефіцієнт міцності сварного шву
Расчетная толщина стенки [3 с.3]:
sр = 0,5D(β – 1) = 0,5·2(1,105 – 1) = 0,105 м
Виконавча товщина обечайки:
s > sp + C = 0,315 + 0,001 = 0,106
При гідравличних випробуваннях
lnβ = pp/[σ]φ = 39/(256·1) = 0,15 → β = 1,162
sр = 0,5D(β – 1) = 0,5·2(1,162 – 1) = 0,162 м
s > sp + C = 0,461 + 0,001 = 0,163 м
Приймаємо по Держстандарту 19903–74 s =180 мм,
тоді коефіцієнт товстостіності:
β = (D+2s)/(D+2C) = (2,0+2·0,18)/(2,0+ 2·0,001) = 1,179
Робочий тиск,що допускається [3 с.3]:
[p] = [σ]φlnβ = 256·1,0·ln1,179 =42,24 МПа
Умови р < [p] виконується.
Приймаємо товщину внутрішньої обечайки 20 мм.
9.2 Розрахунок товщини стінки элиптичного днища корпусу
Внутрішня висота элиптичної части днища:
Нд = 0,25D = 0,25·2,0 = 0,5 м
Розрахункова товщина элиптичного днища [3 с.5]:
sд.р =