Файл: Семинар.pdf

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ

План проведення семінарських занять

з предмету „Всесвітня історія”

Розглянуто і затверджено на засіданні комісії соціальних дисциплін

_________________________________________________________________

СУМИ

2007 р.

Тема: Події 1917 – 1918 років. Підсумки Першої світової війни.

Мета: Розглянути хід воєнних дій у 1917 – 1918 роках. Підвести підсумки воєнних дій в Першій світовій війні. Наголосити на наслідках війни, втратах. Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки, порівняння, встановлювати головне.

Вчити працювати спільно.

Обладнання: карта „Перша світова війна 1914 – 1918 роки”.

План:

1.Підсумок воєнних дій в 1917 р. Вплив революційних подій в Росії на хід Першої світової війни.

2.Завершення війни в 1918 році.

3.Підсумки війни.

Контрольні питання:

1.Які військово-політичні блоки було створено напр. XIX — на поч. XX ст. ?

2.Розкажіть про англо-німецьке суперництво у військовій та інших сферах.

3.Схарактеризуйте стратегічні плани противників.

4.У чому, на ваш погляд, криються причини Першої світової війни ?

5.Висловіть своє ставлення до червневих 1914 р. подій у Сараєво.

6.Як австро-сербський конфлікт вплинув на подальший розвиток подій ? 7 Розкажіть про план Шліффена та його крах.

8 Чому зазнав невдачі наступ російських військ у Східній Прусії восени 1914 р. ? 9 Схарактеризуйте бойові дії на Балканському та Кавказькому фронтах 1914 р.

10.Які події свідчили про те, що війна стала світовою?

11.Порівняйте співвідношення сил австро-німецької та російської армій під час Горлицької операції.

12.Чому, на вашу думку, російські війська зазнали нищівної поразки влітку 1915 р. ?

13.Як сталося, що країни Антанти зазнали невдачі у Дарданеллах?

14.Проаналізуйте обставини вступу у війну Італії та Болгарії. Які цілі вони переслідували.?

14.Схарактеризуйте наслідки бойових дій 1915 р.

15.Складіть таблицю співвідношення сил воюючих сторін під час Верденської битви. Чому її назвали "верденською м'ясорубкою"?

16.Яке значення мав Брусилівський прорив для воєнних дій на Західному фронті?

17.Розкажіть про використання танків під час битви на р. Соммі. Чи мало це стратегічне значення для подальшого перебігу війни?

18.Подумайте, які цілі ставила Німеччина, розпочинаючи підводну війну. Висловіть своє ставлення до такого методу ведення війни.

19.У чому, на ваш погляд, виявився вплив революції в Росії на хід війни?

20.Які причини змусили СІЛА вступити у війну саме 1917р. ?

21.Проаналізуйте воєнні дії на Західному фронті в 1917 — 1918рр.

22.У чому полягали причини поразки Німеччини та її союзників?

23.Проаналізуйте умови Комп'енського перемир'я.

24. Визначте головні підсумки Першої світової війни.

Основні терміни: світова війна, окупація, капітуляція, репарації, сепаратний мир.

Рекомендована література:

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Всемирная история: Первая мировая война / А.Н. Бадак и др..- М, 2000. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 10 кл. К, 2000 Новая история стран Европы и Америки (1870 – 1918 г.). М, 1987. Рожик М.Е. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Тема: Суспільно – політичні рухи першої половини XX століття: фашизм, націонал – соціалізм. Тоталітаризм, як феномен XX століття.

Мета: Розглянути антидемократичні рухи: виявити базу іх підтримки, програмні засади та їх впливи на життя населення світу.

Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки, порівняння, встановлювати головне.

Показати недопустимість для світу повторення жахів тоталітаризму. Формування позитивного ставлення до збереження демократичних цінностей.

План:

1.Фашизм.

2.Націонал – соціалізм.

3.Тоталітаризм як феномен XX століття.

Контрольні питання:

1.Спробуйте обґрунтувати неминучість зародження і розвитку фашизму в країнах Західної, Центральної, Східної Європи.

2.Чому фашизм не укріпився в СШЛ, Великій Британії, Франції?

3.Дайте загальну характеристику соціально-політичним кореням фашизму.

4.У чому суть расової теорії фашизму?

5.Історична література по-різному оцінює поняття фашизм. Висловіть свою думку з даної проблеми.

6.Як ви вважаєте, фашизм і комунізм — це схожі чи протилежні поняття? Свою думку обґрунтуйте конкретними фактами.

7.Назвіть відмітні особливості виникнення фашизму в Італії, нацизму в Німеччині.

8.Вкажіть основні ознаки тоталітаризму.

9.оцініть, як вплинули тоталітарні режими на життя своїх громадян та життя навколишніх країн.

Документи і матеріали

3 праці Г. Гегеля "Філософія історії

"Треба розрізняти німецькі народи, що залишилися на своїх колишніх місцях, і ті, що оселилися в Римській імперії і змішалися з націями, що були підкорені... Доля цих народів була різною, але їхня загальна мета полягає в тому, щоби заволодіти територією і сформуватися у державу... Власно Німеччина залишилася вільною від будь-якого змішення...

Скандинави також залишились на своїй батьківщині вільними від усяких домішок, але частина їх вирушила до Росії й заснувала там російську державу... Німецькі народи спроможні бути носіями більш високого принципу духу... У Східній Європі ми знайдемо величезну слов'янську націю, що мешкає на заході вздовж Ельби до Дунаю... Однак уся ця маса виключається з нашого огляду, тому що вона досі не виступала як самостійний момент в ряді виявлень розуму в світі..."

Запитання до документа

1. Як Гегель пояснює "чистоту германської нації"?

Гітлер про євреїв

"Як у будь-якому гнійникові знайдеш хробака або личинку його, так у будь-якій брудній історії неодмінно наштовхнешся на єврейчика... Єврейське вчення марксизму заперечує аристократичний принцип народження і на місце споконвічної переваги сили індивідуальності ставить чисельність маси та її мертву вагу. Марксизм заперечує в людині цінність особистості, він заперечує значення народності і раси й віднімає таким чином у людства передумови його існування і його культури. Якби марксизм став основою всього світу, це означало б кінець всякої системи, яку досі уявляв собі розум людський. Для жителів нашої планети це означало б кінець існуванню. Якби єврею за допомогою його марксистського символу віри вдалося отримати перемогу над народами світу, його корона стала б вінцем на могилі всього людства. Тоді наша планета, як було з нею мільйони

років тому, носилася б в ефірі знову безлюдна і порожня. Вічна природа жорстоко помститься за порушення її законів. Нині я певен, що дію цілком у дусі творця всемогутнього, борючись за знищення єврейства, я борюсь за справу божію".

Запитання до документа

1. Чому Гітлер боровся за знищення єврейства ?

Основні терміни: фашизм, нацизм, тоталітаризм.

Рекомендована література:

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Всемирная история: Итоги первой мировой войны / А.Н. Бадак и др..- М, 2000. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 10 кл. К, 2000 Рожик М.Е. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Тема: Більшовицький переворот в Росії.

Мета: Виявити причини приходу до влади більшовицької партії. Розглянути процес побудови в Росії радянського ладу. Навчити доводити, що прихід до влади більшовиків е переворотом.

Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки, порівняння, встановлювати головне.

Показати студентам, що не можна заради політичної влади приносити в жертву життя людей.

План:

1.Причини зростання популярності більшовиків..

2.Прихід більшовиків до влади. Жовтневе повстання.

3.Початок розбудови радянської республіки в Росії.

Контрольні питання:

1.Проаналізуйте підготовку більшовицького виступу восени 1917р.

2.Схарактеризуйте хід жовтневих подій 1917р. у Петрограді.

3.Використавши додаткову літературу, зробіть політичні портрети В. Леніна та Л. Троцького.

4.Як відбувалося встановлення влади більшовиків? Які законодавчі та виконавчі органи мала радянська влада ?

5.Коли і чому були розігнані Установчі збори?

Документи і матеріали

1.З книги С. Мельгунова "Червоний терор у Росії?

"Надзвичайні комісії — це органи не суду, а "нещадної розправи ", за термінологією центрального комітету Комуністичної партії. Надзвичайна комісія, "це не слідча комісія, не суд, і не трибунал " — визначає завдання НК сама надзвичайна комісія. "Це орган бойовий, діючий на внутрішньому фронті громадянської війни. Він ворога не судить, а карає. Не голубить, а спопеляє кожного, хто по той бік барикад". "Ми не ведемо війни проти окремих осіб, — писав Лаціс про "червоний терор" 1 листопада 1918 року. — Ми винищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалу й доказів того, що звинувачений діяв або казав щось проти радянської влади. Перше питання, що ви повинні поставити, якого він походження, виховання, освіти або професії. Ці питання і повинні визначити долю звинуваченого". У цьому сенс і сутність "червоного терору". Лаціс зовсім не був оригінальним, копіюючи слова Робесп'єра у Конвенті з приводу преріального закону в масовому терорі: "щоб стратити ворогів вітчизни, достатньо встановити їхню особистість, вимагається не покарання, а знищення їх..."... Кривава статистика по суті ще досі не піддається обчисленню, та й навряд чи коли буде підрахована. Якщо публікується, можливо, лише одна сота розстріляних, якщо смертна кара відбувається у тайниках казематів, якщо загибель людини часом не залишає жодного сліду, немає й історикові в майбутньому можливості відновити справжню картину".

Запитання до документа

1. Які думки і почуття викликає у вас цей уривок?

Основні терміни: революція, переворот, диктатура, республіка.

Рекомендована література:

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Всемирная история: Итоги первой мировой войны / А.Н. Бадак и др..- М, 2000. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 10 кл. К, 2000 Рожик М.Е. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Страници истории Советского общества. М, 1991.

Тема: Тоталітарний характер сталінського режиму.

Мета: Висвітлити процес формування в СРСР режиму одноособової влади. Розкрити зміст політичних, соціальних та культурних процесів в СРСР в 30-х роках. Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки, порівняння, встановлювати головне.

Показати негативні наслідки знищення демократії та встановлення влади політичного терору.

План:

1.Особливості радянської суспільно – політичної системи.

2.Форсована індустріалізація.

3.Примусова колективізація.

4.Особливості культурного розвитку.

Контрольні питання:

1.Яка боротьба точилася навколо проголошення СРСР? На якій основі СРСР було утворено? 2.З якою метою проводилася індустріалізація в СРСР? Визначіть її позитивні й негативні підсумки.

3.Яку мету переслідувала політика колективізації?

4.У чому полягала причина тотального політичного терору в країні? Як ви розумієте термін "сталінщина"?

5.Чи були спроби опору сталінському режиму ? У чому вони виявлялися?

Документи та матеріали.

З доповіді Д. Волкогонова "Сталінізм: сутність, генеза, еволюція"

"...Політичний діяч помирає кілька разів. Фізично Сталін давно помер. Політично це марево зберігає ще якийсь, може бути, й ефемерний, шанс. Справа в тому, що чим гірше йтимуть наші справи, тим шанси неосталінізму будуть вищі. Ну, а історично, на жаль, Сталін не помре ніколи. Залишивши найбільшу прим'ятину в нашій історії, він залишиться серед найлютіших тиранів людства".

Запитання до документа

1. Що таке неосталінізм, як ви ставитесь до цього явища ?

Основні терміни: репресії, тоталітаризм, диктатура.

Рекомендована література:

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Всемирная история: Итоги первой мировой войны / А.Н. Бадак и др..- М, 2000. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 10 кл. К, 2000 Рожик М.Е. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Страници истории Советского общества. М, 1991.

Тема: Підсумковою – узагальнююче заняття за розділом „Демократичні та тоталітарні країни Європи і США в 20 – 30-х роках”.

Мета: Висвітлити особливості соціально – економічного та політичного розвитку США, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії в 20 – 30-х роках.

Дати порівняльну характеристику особливостей їх розвитку. Виявити спільні спільні риси для тоталітарних країн.

Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки, порівняння, встановлювати головне.

Вчити працювати спільно.

1.Розвиток країн Західної Європи та США у між воєнний період пройшов кілька етапів: етап революційного піднесення (1918-1923 рр.); стабілізації економіки (1924-1928 рр.); "великої депресії" (1929-1933 рр.), а також підготовки Другої світової війни (1934-1939 рр.).

Кожний з цих періодів наклав свій відбиток на внутрішню й зовнішню політику провідних країн Заходу.

2.Величезне значення для всіх провідних держав Європи та США мали результати Першої світової війни, що докорінно змінила співвідношення сил на міжнародній арені, а також Версальсько-Вашингтонська система договорів, що закріпила нерівноправне становище Німеччини і не задовольнила Італію та Японію, внаслідок чого названі країни стали на шлях боротьби за переділ світу.

3.Після бурхливих повоєнних років, які були сповнені соціальними конфліктами й революційними потрясіння ми, в середині 20-х років почався період стабільності та порядку, що характеризується швидкими темпами розвитку економіки, появою нових галузей промисловості, втіленням у життя нових наукових відкриттів і технологічних винаходів, період достатньо благополучний (особливо для США), що дістав назву "золоті 20-ті роки".

4.Водночас у міжвоєнний період виникає й досягає свого апогею таке жахливе в історії цивілізованих народів явище, як фашизм. Італія стала колискою фашизму, тут було випробувано перші моделі фашистської держави, економічного розвитку, відшліфовано ідеологію фашизму. Після приходу до влади Гітлера 1933 р. Німеччина перетворилася на тоталітарну державу.

Німецький націонал-соціалізм мав багато спільного з італійським фашизмом, але були й значні відмінності в ідеології та практиці цих різновидів тоталітаризму.

5.Найстрашнішим для народів Європи і США був період великої депресії, коли мільйони людей втратили засоби до існування. Вихід з кризи уряди різних країн шукали різноманітними шляхами:

США втілили у життя серію реформ, яка отримала назву "новий курс" Ф. Рузвельта", що символізувало державне регулювання економіки демократичним шляхом в інтересах широких мас населення;

уНімеччині було встановлено нацистську диктатуру, економіку підпорядковано державі зі збереженням привілеїв вірних режимові великих приватних власників;

в Італії створено "корпоративну систему";

уФранції та Іспанії до влади прийшли Народні фронти, що шукали вихід із соціально-економічного стану шляхом збільшення прав трудящих, розширення соціального законодавства, націоналізації окремих підприємств і банків. Цей шлях виявився малоефективним, і незабаром Народний фронт припинив існування.

6. Боротьба фашизму та демократії у 20-30-ті рр. XX ст. — стрижнева лінія розвитку більшості країн світу. У внутрішній політиці вона проявилася в появі та прагненні до влади фашистських партій, у зовнішній — в боротьбі за переділ світу, за сфери впливу.

Такі країни, як Велика Британія, США, Франція, де склалося громадянське суспільство й існували сильні демократичні традиції, уникнули приходу до влади фашизму, хоча окремі фашистські партії та рухи існували і в цих країнах. Іспанія, де демократичні традиції виявилися значно слабшими, стала ареною боротьби авторитарних і демократичних сил. Амбіції, непомірне прагнення до влади як правих, так і лівих лідерів рухів, ввергли країну у вир громадянської війни.

Тоталітарні режими Італії та Німеччини, а також сталінське керівництво СРСР надавали всіляку підтримку сторонам, що протиборствували, тоді як уряди демокра-

тичних країн оголосили про свій нейтралітет і невтручання. Таким чином, перший бій з фашизмом було програно.

Контрольні питання:

1.У чому причини краху Російської, Австро-Угорської, Німецької, Османської імперій? Які нові держави з'явилися на карті Європи після Першої світової війни?

2.Складіть порівняльну схему наслідків Першої світової війни для провідних країн в економічній, політичній та соціальній сферах.

3.У чому полягали головні суперечності Версальсько-Вашингтонської системи?

4.Чому Сенат США не ратифікував Версальський договір?

5.Які умови Версальського договору, договорів з союзниками Німеччини?

6.За яких обставин виникла Ліга Націй ? Як ви вважаєте, чи виконала вона свою місію?

7.Чому стабілізація виявилася нетривалою?

8.Які основні притіни світової кризи ? У чому її відзнака від інших криз міжвоєнного періоду?

9.Складіть хронологічний ланцюжок перебування при владі американських президентів у

міжвоєнний період.

10.Чому Ф. Д. Рузвельт, як виняток, чотири рази обирався президентом США?

11.Які зміни відбулися в США у роки "нового курсу"?

12.Чому нацизм переміг у Німеччині конституційним шляхом? Які уроки можна дістати з подій 1932-1933 рр.?

13.Чому фашисти не прийшли до влади у Франції, Великій Британії, США?

14.У чому полягають уроки діяльності Народного фронту у Франції та Іспанії?

15.У чому сутність політики "вмиротворення"?

16.Чому комуністичні та соціал-демократичні партії не знайшли спільної мови в 20-х роках?

17.В яких країнах відбувалася політична діяльність:

•Асаньї;

•Франка — Бріана — Блюма;

•Ллойд-Джорджа — Клемансо — Гувера;

•Макдональда — Хіраля;

•Чіано — Деладьє.

Які офіційні пости вони обіймали ?

18.Розкрийте значення поняття "просперіті"; чому 20-ті роки вважаються для США "золотими "?

19.Складіть порівняльну таблицю розвитку індустріальних країн за схемою:

20.В чому полягають головні відмінності між демократичними й тоталітарними державами ?

21.Порівняйте форми та методи боротьби національно-визвольного та робітничого рухів.

22.Знайдіть правильну фразу:

•План Дауеса поставив німецьку економіку у залежність від американського капіталу.

•План Дауеса повинен був допомогти економічному відродженню Франції та Великої Британії.

23.Визначте роки громадянської війни в Іспанії:

•1936-1938рр.

•1937-1940 рр.