Файл: Лекція 10 Система підтримки прийняття рішень.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.05.2024

Просмотров: 11

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Лекція 10

Тема: Система підтримки прийняття рішень.

Мета: вивчити основні поняття СППР, визначити види СППР в залежності від їх характеристик, розглянути процес прийняття рішень за невизначених умов.

План

  1. СППР. Основні поняття.

  2. Класифікація СППР.

  3. Процес прийняття рішень.

1. Основні поняття.

Систе́ма підтримки прийня́ття ріше́нь (СППР) (англ.DecisionSupportSystem,DSS)—космп’ютерна автоматизована система, метою якої є допомога людям, що ухвалюють рішення в складних умовах для повного й об'єктивного аналізу предметної діяльності. СППР виникли в результаті злиття управлінських інформаційних систем і системи управління базами даних .

Для аналізу та вироблення пропозицій у СППР використовуються різні методи. Це можуть бути: інформаційний пошук, інтелектуальний аналіз даних, пошук знань в базі даних, імітаційне моделювання, генетичні алгоритми, нейронні мережі ті ін. Деякі із цих методів були розроблені в рамках штучного інтелекту. Якщо в основі роботи СППР лежать методи штучного інтелекту, то говорять про інтелектуальну СППР, або ІСППР.

Близькі до СППР класи систем — це экспертні системи і автоматизовані системи управління.

Сучасні системи підтримки прийняття рішення (СППР) являють собою системи, максимально пристосовані до рішення завдань повсякденної управлінської діяльності, є інструментом, покликаним надати допомогу особам, що приймають рішення (ОПР). За допомогою СППР може проводитися вибір рішень деяких неструктурованих і слабоструктурованих завдань, у тому числі й багатокритеріальних.

СППР, як правило, є результатом мультидисциплінарного дослідження, що включає теорії баз даних, штучного інтелекта, інтерактивних комп'ютерних систем, методів імітаційного моделювання.

Ранні визначення СППР ( на початку 70-х років минулого століття) відбивали наступні три моменти:

1) можливість оперувати з неструктурованими слабоструктурованими задачами, на відміну від завдань, з якими має справу дослідження операцій;

2) дослідно-автоматизовані ( тобто реалізовані на базі комп'ютера) системи;

3) поділ даних і моделей.

Приведемо визначення СППР:

СППР — сукупність процедур по обробці даних і суджень, що допомагають керівникові в прийнятті рішень, заснована на використанні моделей.


СППР — це інтерактивні автоматизовані системи, що допомагають особі, що приймає рішення, використовувати дані й моделі для рішення слабоструктурованих проблем.

СППР — це система, яка забезпечує користувачам доступ до даних і/або моделям, так що вони можуть ухвалювати кращі рішення.

Останнє визначення не відбиває участі комп'ютера в створенні СППР, питання можливості включення нормативних моделей до складу СППР і ін.

У цей час немає загальноприйнятого визначення СППР, оскільки конструкція СППР суттєво залежить від виду завдань, для рішення яких вона розробляється, від доступних даних, інформації й знань, а також від користувачів системи. Можна привести, деякі елементи й характеристики, загальновизнані, як частини СППР:

СППР — у більшості випадків — це інтерактивна автоматизована система, яка допомагає користувачеві (ОПР) використовувати дані й моделі для ідентифікації й рішення завдань і прийняття рішень. Система повинна мати можливість працювати з інтерактивними запитами з досить простою для вивчення мовою запитів.

СППР має наступні чотири основні характеристики:

  1. СППР використовує і дані, і моделі;

  2. СППР призначені для допомоги менеджерам у прийнятті рішень для слабоструктурованих і неструктурованих завдань;

  3. Вони підтримують, а не заміняють, вироблення рішень менеджерами;

  4. Ціль СППР — поліпшення ефективності рішень.

Ідеальна СППР:

  1. оперує зі слабоструктурованими рішеннями;

  2. призначена для ОПР різного рівня;

  3. може бути адаптована для групового й індивідуального використання;

  4. підтримує як взаємозалежні, так і послідовні рішення;

  5. підтримує 3 фази процесу рішення: інтелектуальну частину, проектування й вибір;

  6. підтримує різноманітні стилі й методи рішення, що може бути корисно при рішенні завдання групою ОПР;

  7. є гнучкою й адаптується до змін як організації, так і її оточення;

  8. проста у використанні й модифікації;

  9. поліпшує ефективність процесу прийняття рішень;

  10. дозволяє людині управляти процесом прийняття рішень за допомогою комп'ютера, а не навпаки;

  11. підтримує еволюційне використання й легко адаптується до мінливих вимог;

  12. може бути легко побудована, якщо може бути сформульована логіка конструкції СППР;

  13. підтримує моделювання;

  14. дозволяє використовувати знання.


2. Класифікації СППР.

Для СППР відсутнє не тільки єдине загальноприйняте визначення, але й вичерпна класифікація. Різні автори пропонують різні класифікації.

На рівні користувача СППР діляться на пасивні, активні й кооперативні.

Пасивною СППР називається система, яка допомагає процесу ухвалення рішення, але не може винести пропозицію, яке рішення прийняти.

Активна СППР може зробити пропозицію, яке рішення слід вибрати.

Кооперативна дозволяє ОПР змінювати, поповнувати або поліпшувати рішення, пропоновані системою, посилаючи потім ці зміни в систему для перевірки. Система змінює, поповнює або поліпшує ці рішення й посилає їх знову користувачеві. Процес триває до одержання погодженого рішення.

На концептуальному рівні розрізняють СППР, керовані повідомленнями, СППР, керовані даними, СППР, керовані документами, СППР, керовані знаннями і СППР, керовані моделями.

СППР, керовані моделями, характеризуються в основному доступ і маніпуляції з математичними моделями (статистичними, фінансовими, оптимізаційними, імітаційними). Відзначимо, що деякі Olap-Системи, що дозволяють здійснювати складний аналіз даних, можуть бути віднесені до гібридних СППР, які забезпечують моделювання, пошук і обробку даних.

Керована повідомленнями (раніше групова СППР — GDSS) СППР підтримує групу користувачів, що працюють над виконанням загального завдання.

СППР, керовані даними або СППР, орієнтовані на роботу з даними в основному орієнтуються на доступ і маніпуляції з даними.

СППР, керовані документами, управляють, здійснюють пошук і маніпулюють неструктурованою інформацією, заданою в різних форматах.

Нарешті, СППР, керовані знаннями забезпечують рішення завдань у вигляді фактів, правил, процедур.

На технічному рівні розрізняють СППР усього підприємства й настільну СППР. СППР усього підприємства підключена до більших сховищ інформації й обслуговує багатьох менеджерів підприємства. Настільна СППР — це мала система, що обслуговує лише один комп'ютер користувача.

Залежно від даних, з якими ці системи працюють, СППР умовно можна розділити на оперативні й стратегічні.

Оперативні СППР призначені для негайного реагування на зміни поточної ситуації в керуванні фінансово-господарчими процесами компанії.


Стратегічні СППР орієнтовані на аналіз значних обсягів різнорідної інформації, що збираються з різних джерел.

Найважливішою метою цих СППР є пошук найбільш раціональних варіантів розвитку бізнесу компанії з урахуванням впливу різних факторів, таких як кон'юнктура цільових для компанії ринків, зміни фінансових ринків і ринків капіталів, зміни в законодавстві й ін.

СППР першого типу одержали назву Інформаційних Систем Керівництва (ІСК). По суті, вони являють собою кінцеві набори звітів, побудовані на підставі даних із транзакційної інформаційної системи підприємства, в ідеалі адекватно відбиваючі в режимі реального часу основні аспекти виробничої й фінансової діяльності.

Для ІСК характерні наступні основні риси:

  • звіти, як правило, базуються на стандартних для організації запитах; число останніх відносно невелике;

  • ІСК представляє звіти в максимально зручному виді, що включає, поряд з таблицями, ділову графіку, мультимедійні можливості й т.п.;

  • як правило, ІСК орієнтовані на конкретний вертикальний ринок, наприклад фінанси, маркетинг, керування ресурсами.

СППР другого типу припускають досить глибоке пророблення даних, спеціально перетворених так, щоб їх було зручно використовувати в ході процесу прийняття рішень. СППР другого типу останнім часом активно розвиваються. Технології цього типу будуються на принципах багатомірної вистави й аналізу даних (OLAP).

При створенні СППР можна використовувати Web-Технології. У цей час СППР на основі Web-Технологій для ряду компаній є синонімами СППР підприємства.

Архітектура СППР представляється різними авторами по-різному. Приведемо приклад. Marakas (1999) запропонував узагальнену архітектуру, що полягає з 5 різних частин: (a) система керування даними (the data management system — DBMS), (b) система керування моделями (the model management system — MBMS), (c) машина знань (the knowledge engine (KE)), (d) інтерфейс користувача (the user interface) і (e) користувачі (the user(s)).