Файл: 2.1-к Основні налаштування FreeBSD-сервера.pdf

Тема 2.1 Основні налаштування FreeBSD-сервера.

Мета: ознайомити з основними налаштуваннями FreeBSD-сервера.

Перелік питань для вивчення.

1.Коротка історія FreeBSD.

2.Переваги та особливості FreeBSD.

3.Установка FreeBSD.

4.Початкові налаштування FreeBSD.

5.Файлова система FreeBSD.

6.Основні команди FreeBSD для роботи з файлами та папками.

7.Основні команди FreeBSD для роботи з архівами.

8.Основні команди FreeBSD для роботи з текстовими файлами.

9.Комбінації команд FreeBSD.

10.Користувачі, групи та права доступу.

11.Вбудовані текстові редактори FreeBSD.

12.Внутрішня довідка FreeBSD.

13.Дата, час та обліковий запис адміністратора FreeBSD.

14.Відключення системних повідомлень.

15.Конфігурація ядра та віртуальні консолі.

16.Налаштування мережі.

17.Використання технології ADSL.

18.Редагування параметрів завантаження.

19.Підтримка української мови в системі FreeBSD.

20.Оновлення колекції портів.

21.Установка програмного забезпечення в системі FreeBSD.

22.Завершення налаштувань FreeBSD-сервера.

1.Коротка історія FreeBSD.

FreeBSD належить до операційних систем класу UNIX.

Історія UNIX розпочалася в середині 1960-х років. Вона була створена в лабораторії Bell Labs компанії AT&T. Розробники - Кен Томпсон і Денніс Рітчі.

Перші версії UNIX були створені на мові асемблер, але вже в 1973 році система була

переписана на С – абсолютно нову мову програмування, яку розробив Рітчі.

Можна сказати, що створення С та системи UNIX – це дві найважливіші події в історії комп'ютерної індустрії.

Мова С дозволила відносно легко переносити UNIX між різними комп'ютерними платформами, це сприяло популяризації системи.

Трохи згодом UNIX потрапила в більшість університетів з комп'ютерними факультетами.

Групою Каліфорнійського університету в місті Берклі була випущена версія UNIX із назвою Berkley Software Distribution (BSD).

У 1993 році були створені дві операційні системи сімейства BSD.

Перша - операційна система NetBSD, орієнтована на доступність та універсальність. Друга - система FreeBSD, орієнтована на простоту використання та платформу Intel x86.

На сьогодні FreeBSD – найвідоміша UNIX-система сімейства BSD.

2.Переваги та особливості FreeBSD.

Назвемо основні переваги FreeBSD порівняно з іншими операційними системами:

стабільність – у списку з 50 світових сайтів із найтривалішим часом безпе-

рервної роботи 47 із них функціонує під керуванням FreeBSD;

безкоштовність - можна абсолютно безкоштовно встановити копію FreeBSD на

будь-яку кількість серверів і комп'ютерів;

доступність - існує величезна кількість пакетів прикладних програм з установкою в режимі онлайн;

відкритість системи - початковий код FreeBSD можна змінювати та виконувати будь-які перевірки;

якість - системою FreeBSD користуються найбільші компанії та веб-сервіси з великим навантаженням.

Головною особливістю FreeBSD є застосування командного рядка. Для налаш-

тування системи використовуються текстові конфігураційні файли, редагуючи які, можна швидко і точно виконати необхідні дії. Може здатися, що працювати з командним рядком складно, але набрати потрібну команду можна набагато швидше, ніж виконати її за допомогою сис-

теми розгалужених меню.

Ще одна важлива особливість FreeBSD – на відміну від Windows, її ядро можна змі-

нювати. Ядро – серце операційної системи, воно контролює всі аспекти її роботи. FreeBSD

дозволяє створити нове ядро, яке максимально відповідає призначенню конкретного сервера. Завдяки цьому зростає швидкодія та знижуються вимоги до апаратних ресурсів.

3. Установка FreeBSD.

Перед нами поставлено завдання: підключити користувачів локальної мережі до Інтер-

нету. При цьому локальна мережа повинна мати захист від зовнішніх вторгнень, а система повинна бути керованою та гнучкою.

Розпочнемо з налаштування Інтернет-шлюзу.

В розпорядженні системного адміністратора є домен office.com і новий сервер для установки FreeBSD.

Провайдер надає фіксовану IP-адресу для підключення до Інтернету, адреси шлюзу

та DNS-сервера.

Для встановлення Інтернет-шлюзу одна мережева карта сервера повинна бути під-

ключена до Інтернету, а інша – до локальної мережі. Тобто, ми отримаємо маршрутизатор, який пропускатиме через себе весь зовнішній трафік.

Почнемо установку системи FreeBSD.

Образи установочних дисків можна скачати з офіційного сайту FreeBSD: ftp://ftp.freebsd.org/pub/FreeBSD/releases/ISO-IMAGES/

Тут необхідно вибрати номер версії системи. Використаємо одну з останніх версій - 9.1

Потім виберемо тип інсталяційного пакету, який залежить від апаратної платформи сервера. Вибираємо i386 для 32-розрядної системи або amd64 для 64-розрядної, незалежно від типу процесора (Intel чи AMD).

Далі визначаємося з установочним носієм (CD, DVD, flash) і скачуємо потрібний образ.

Записуємо образ на відповідний носій та завантажуємо з нього фізичний або віртуаль-

ний сервер.

Під час завантаження з’явиться привітання та меню вибору варіантів роботи (рис. 2.1.1).

Рис. 2.1.1 Привітання та меню вибору варіантів роботи FreeBSD.

Дозволимо програмі все зробити самостійно – натискаємо «Guided» і на питання «Чи ви-

користовувати весь дисковий простір?» відповідаємо згодою («Entire Disk»).

Після цього ми побачимо план розмітки жорсткого диска (рис. 2.1.6).

Рис. 2.1.6 План розмітки жорсткого диска.

Погоджуємося з пропозицією, натиснувши «Finish», а потім для продовження установ-

ки натискаємо «Commit». Після цього буде сформована нова таблиця розділів і файлова система

на жорсткому диску та почнеться безпосередня установка FreeBSD (рис. 2.1.7).

Рис. 2.1.7 Безпосередня установка FreeBSD.

Цей процес, залежно від продуктивності сервера, триватиме декілька хвилин.

Після завершення установки необхідно задати пароль для адміністратора системи – користувача root. Не створюйте дуже простих паролів для цього облікового запису.

4. Початкові налаштування FreeBSD.

Відразу після створення пароля адміністратора ми повертаємося в bsdinstall (рис. 2.1.8), де нам пропонують налаштувати мережеві інтерфейси.

Рис. 2.1.8 Налаштування мережевих інтерфейсів.

У нашому випадку система визначила дві мережеві карти de0 і de1. Можна налаштувати їх відразу, але ми зробимо це пізніше з командного рядка – «Cancel».

Далі визначаємо своє географічне розташування для вибору часового поясу. Це

налаштування має велике значення для роботи електронної пошти. На питання «Чи синхронізований CMOS годинник цього комп'ютера з UTC (всесвітнім координованим часом)?» відповідаємо «No»,

а потім вибираємо свій континент, країну та розташування, після чого натискаємо «Yes».

Після цього нам буде запропоновано встановити деякі служби: sshd для віддаленого керування, moused для підключення миші, ntpd для синхронізації часу та powerd для керування процесором. Із усіх служб насправді потрібні тільки дві – sshd і ntpd. Вибираємо їх і натискаємо

«OK» (рис. 2.1.9).

Рис. 2.1.9 Вибір потрібних служб.

На запитання «Чи бажаєте ввімкнути запис аварійних дампів пам'яті?» відповідаємо

«No», тому що вони займають дуже багато місця на жорсткому диску.

Пропозицію «Створити зараз в системі облікові записи користувачів?» так само відхиляє-

мо («No»). Ми зробимо це пізніше.

Потім буде запропоновано відредагувати попередні налаштування (рис. 2.1.10).

Рис. 2.1.10 Редагування попередніх налаштувань.

Це нам не потрібно, тому виділяємо верхній пункт «Exit» і натискаємо «OK».

На питання «Чи хочете виконати які-небудь останні зміни з командного рядка?» відповіда-

ємо «No», на пропозицію перезавантажитися відповідаємо «Reboot». Не забудьте витягнути установочний диск, щоб не завантажуватися з нього знову.

Після перезавантаження ми побачимо запрошення для введення імені користу-

вача (рис. 2.1.11).

Рис. 2.1.11 Запрошення для введення імені користувача .

Вводимо логін root, пароль адміністратора та потрапляємо в систему (рис. 2.1.12).

Рис. 2.1.12 Вхід в систему FreeBSD .

Для завершення роботи системи виконуємо наступну команду:

# shutdown –p now

5.Файлова система FreeBSD.

Операційна система FreeBSD використовує файлову систему UFS (Unix File System). Нові версії FreeBSD можуть використовувати файлову систему ZFS (Zettabyte File System). Ці файлові системи зберігають файли в ієрархічній деревовидній структурі.

Такий самий тип файлової системи використовує система Windows. Тільки Windows ви-

користовує графічні позначення файлів, а FreeBSD – текстові. У Windows користувач при вході в систему потрапляє в кореневу папку, а в FreeBSD - в свою «домашню» папку, яка розташована на декілька рівнів нижче за кореневу.

Файлова система FreeBSD – це одна велика ієрархія папок, яка починається з кореневої папки /

Кожному розділу жорстких дисків призначається його власна локальна ієрархія.

Розділи приєднуються до структури файлової системи FreeBSD в точках монтуван-

ня (mount point).

Ідея точок монтування належить операційним системам класу Unix і для користувачів

Windows є незрозумілою. У Windows кожному диску системи призначається буква диска, при цьому кожен диск має свою власну незалежну файлову систему.

У FreeBSD є тільки одна структура папок для всієї системи, а всі диски приєднуються до неї в різних точках монтування, які адміністратор вибирає за власним розсудом.

Тут можна провести таку аналогію: система Windows нагадує декілька окремих дерев, а система FreeBSD більше схожа на одне велике дерево, до стовбура якого можна прищеплювати маленькі дерева.