Файл: Опорний_кнспект.pdf

можливе оформлення прайс-листа, контактні дані, реквізити компанії, карта проїзду. Тобто візитна картка компанії в Інтернет.

Корпоративний сайт — повніший опис діяльності компанії, містить повноцінну інформацію про компанію - її власника, послуги і продукцію, новини і події в житті компанії. Відрізняється від сайту-візитки повнотою представленої інформації, часто містить різні функціональні інструменти для роботи із змістом (пошук і фільтри, календарі подій, фотогалереї, корпоративні блоги, форуми). Може бути інтегрований з внутрішніми інформаційними системами компанії-власника (КИЦЬ, CRM, бухгалтерськими системами). Може містити закриті розділи для окремих груп користувачів — співробітників, ділерів і ін.

Інтернет-магазин — сайтом є каталог продукції, де клієнт може зробити замовлення на потрібні йому товари. При цьому використовуються різні системи розрахунків:

-пересилка товарів післяплатою

-автоматична пересилка рахунку факсом

-розрахунки за допомогою пластикових карт.

Каталог продукції — сайт відображає докладний опис товарів або послуг, технічні і споживчі дані, сертифікати, відгуки експертів і так далі На таких сайтах розміщується інформація, яка не поміщається в прайс-лист.

Промо-сайт — мета даного сайту реклама конкретної торгової марки або продукту, розміщується повна інформація про бренд, і рекламні акції, що проводяться (ігри, конкурси, вікторини, і так далі).

Сайт-квест — Інтернет-ресурс, на якому проходять змагання по розгадуванню логічних загадок і різних видів ігор.

Сайт-блог — Авторський інтернет-ресурс, на якому користувачі залишають свої повідомлення і обмінюються думками. "Блоггер" - людина сайт, що має, для взаємної комунікації.

3. Етапи проектування сайту.

Давайте розглянемо докладніше з яких етапів полягає процес створення веб-сайту. Детальне розуміння процесу створення сайту дасть нам можливість визначити хто чим займається на кожному етапі і кого виходячи з цього називати веб-сервером- дизайнером.

1. Технічне завдання (ТЗ)

Виходячи з чіткого розуміння мети, для якої створюється сайт, об'ємів сайту, його функціональності задаються основні параметри візуального уявлення і структури сайту. Етап закінчується після затвердження технічного завдання замовником. Займається менеджер проекту.

2. Структуризація інформації (юзабіліті)

Сюди входять форма і організація вмісту сайту. Включає широкий ряд питань від продумування логічної структури веб-сервером сторінок до вибору найбільш зручних форм подачі інформації. Займається дизайнер, менеджер проекту.

3. Графічне оформлення

У графічному редакторові компонуються візуальне простори сайту за допомогою графічних елементів як прикраса або навігація. Власне дизайном сторінки є графічний файл. Виконується дизайнером.

4. Верстка

На цій стадії графічне зображення нарізається на окремі елементи і з використанням технологій HTML і CSS трансформується в код, який можна проглядати за допомогою браузера. Виконується кодером, програмістом.

5. Вебмастерінг

На цій стадії здійснюються дії, сприяючі розповсюдженню і ефективної доставки сайту по мережі. Включає розміщення на хостингу і пошукову оптимізацію. Виконується адміном, вебмастером.

Лекція 3

Тема: Основи мови HTML

Мета: визначити базові конструкції мови, структуру HTML –документа, вивчити основні теги для сторення HTML –документа.

План

1.Базові конструкції мови HTML

2.Структура HTML документа.

Ви вже переконалися, що за допомогою автоматизованих засобів, які надають у розпорядження користувача служби безкоштовного хостинга, створювати та адмініструвати веб-сайти надзвичайно просто. Крім того, це не потребує особливих знань із веб-дизайну. Однак у такому випадку ваші можливості обмежені, і ви не зможете створити сайт за своїми уподобаннями. Щоб мати змогу це зробити, потрібно опанувати спеціальну мову, призначену для розробки веб-сторінок. Тоді перед вами відкриються захоплюючі можливості щодо створення свого власного віртуального світу!

На даній лекції ви ознайомитеся із принципами створення веб-сторінок за допомогою мови HTML, навчитеся визначати структуру сторінок, розміщувати і форматувати текст, працювати з таблицями та фреймами, пов'язувати створені файли за допомогою гіперпосилань. Виконавши дві запропоновані практичні роботи, ви власноруч створите веб-сторінки — можливо, перші у вашому житті.

Для швидшого знайомства з HTML-кодом можна проглядати вподобану вам сторінку в режимі "В виде HTML". Для цього в браузері треба вибрати пункт меню "Вид" - "В виде HTML". Після цього відкриється нове вікно з початковим текстом HTML-кода. Проглядаючи готовий код HTML, ви дізнаєтеся, як теги мови застосовуються досвідченішими програмістами. Крім того, це один із способів подолання різних проблем, що виникають час від часу. Для швидкого створення простого сайту досить скористатися звичайним Блокнотом, не забуваючи зберігати результат, а для перегляду необхідно зберегти початковий текст з розширенням

.html, а потім проглянути збережений файл браузером, наприклад Internet Explorer, використовуючи команду "Відновити".

1. Базові конструкції мови HTML

Основною перевагою та особливістю веб-сторінок є те, що інформація, розміщена на них, має вигляд гіпертексту.

Гіпертекст — це текст, у який вбудовані спеціальні коди, що задають форматування тексту, наявність у ньому ілюстрацій, мультимедійних вставок та гіперпосилань.

Ці коди визначені у мові програмування HTML (Hyper Text Markup Language — мова гіпертекстової розмітки). Тобто веб-сторінка фактично є документом у форматі

HTML.

Процес вставляння в текст кодів HTML називають розміткою.

Браузери підтримують мову HTML і під час завантаження веб-сторінки читають

наявні у ній коди та виконують задані за їх допомогою операції (форматують текст, вставляють у нього зображення тощо). Таким чином, вигляд сторінки у вікні браузера залежить від того, які коди містяться у її документі.

Поняття тегу

Коди мови HTML, за допомогою яких розмічають вихідний текст, називають

тегами.

Під час відображення документа в браузері самих тегів не видно, але вони впливають на зовнішній вигляд документа. Усі теги починаються із символу < і закінчуються символом > — їх називають кутовими дужками.

Після відкритої кутової дужки розміщують ключове слово, яке вказує на призначення тегу. Регістр у назвах тегів не має значення, хоча загальновживаними є великі літери.

Приклади тегів HTML: <TITLE>, <BODY>, <TABLE>, </A>, <IMG>, </CENTER>.

Зазвичай тег впливає на певний фрагмент документа, наприклад на абзац. У таких випадках використовують пару тегів (відкриваючий і замикаючий). Перший із них задає ефект, а другий — припиняє його дію. Замикаючий тег починається із символу / (слеш).

Приклади парних тегів: <HTML></HTML>,

<В></В>,

<HEAD></HEAD>,

<НЗ></Н3>,

<ADDRESS></ADDRESS>,

<LI></LI>.

Деякі теги задають разовий ефект у місці своєї появи, тоді замикаючий тег не потрібен.

Приклади одинарних тегів:

<BR>, <HR>, <МЕТА>, <BASEFONT>, <FRAME>, <INPUT>.

Якщо між кутовими дужками помилково вказане ключове слово, яке відсутнє в мові HTML, то весь тег буде проігноровано.

Відкриваючі теги можуть містити атрибути, які впливають на ефект, створюваний тегом. Атрибути — це додаткові ключові слова, відокремлені від основного ключового слова тегу та один від одного символами пробілу.

Для деяких атрибутів слід задавати значення, яке відділяють від імені атрибута символом =. Значення атрибута беруть у лапки, але в багатьох випадках їх можна і не ставити. Замикаючі теги атрибутів не містять.

Приклади тегів з атрибутами:

<BODY BGCOLOR="#000000" TEXT="#FFFFFF" BACKGROUND="rain.gif"> <OPTION SELECTED>

<FRAME SCR="file.html" NORESIZE>

Для того щоб через деякий час ви або інша людина, яка переглядатиме код HTML, могла краще його зрозуміти, у текст вставляють примітки — коментарі. Вони починаються зі спеціального тегу <! —. Будь-який записаний після нього текст браузер розглядає як коментар і не відображає під час відтворення документа.

Закінчують коментар тегом —>. Коментар може містити будь-які символи, крім >, а отже, не може включати в себе теги.

2. Структура HTML-документа

HTML-документ складається з основного тексту і тегів розмітки. Фактично це звичайний текстовий файл, для створення і редагування якого можна використати будь-який текстовий редактор. Зазвичай HTML-документи містяться у файлах із розширенням .htm або .html.

Документ HTML має чітко визначену структуру.

•Починається з тегу <HTML> і закінчується відповідним йому тегом </HTML> , Така пара тегів повідомляє браузеру, що це HTML-документ.

•Містить два розділи — заголовків і тіла документа (розміщуються саме в такому порядку). Розділ заголовків помічений тегами <HEAD> і </HEAD> та містить Інформацію про документ загалом. Зокрема, він повинен містити в собі теги <TITLE> та </TITLE>, між якими розміщено текст, що відображатиметься в заголовку вікна браузера. Крім цього, у розділі заголовків може міститися тег <МЕТА>, призначений для технічного опису документа (це інформація для пошукових програм), а також тег <STYLE> для опису стилів (наборів параметрів форматування), використаних у документі.

•Сам текст документа міститься в його тілі, яке розташоване між тегами

<BODY> та </BODY>.

Отже, основну структуру HTML-документа визначають чотири парні теги. Їхня наявність передбачена у всіх таких документах;

<HTML>

<HEAD>

<ТІТLЕ>Заголовок документа</ТІТLЕ>

</HEAD>

<BODY>

Текст, що відображається на екрані

</BODY>

</HTML>

Для того щоб розбити текст на логічні частини, використовують заголовки. Мова HTML підтримує шість рівнів заголовків документів. Вони позначені тегами від <Н1>...</Н1> до <Н6>...</Н6>. На екрані ці заголовки відображаються різними шрифтами (зазвичай напівжирними). Хоча в мові HTML є теги форматування, які можуть змінювати зображення шрифту, користуватися ними для заголовків не рекомендовано.

Текст, що міститься всередині тегу заголовка, відображатиметься відповідно до його рівня. Найвищий рівень має заголовок Н1, найнижчий — Н6. Текст заголовка може бути вирівняний по центру, за правим а б о лівим краєм — для цього використовують атрибут A L I G N .

Наприклад:

< Н 2 ALIGN=center \ r i g h t \ l e f t > T e к с т з а г о л о в к а </Н2>

(тут символ \ означає можливість вибору між значеннями center, right або left). На рис. 3.1 показано заголовки різних рівнів.

Рис. 3.1. Заголовки різних рівнів

Для визначення звичайних абзаців у мові HTML використовують теги <Р> і </Р>. Текст, розміщений між ними, власне і буде одним абзацом. При цьому слід пам'ятати, що всі «зайві» пропуски між словами і переходи на новий рядок під час відтворення HTML-документа браузер ігнорує. Коли браузер відтворює вебсторінки, абзаци відділяються один від одного за допомогою відступів.

У разі переходу на новий рядок без створення абзацу використовується одинарний тег <BR>. Розділювачами в тексті можуть також бути горизонтальні лінії, які візуально відділяють різні частини документа, — їх створюють за допомогою одинарного тегу <HR>.

Кольори та зображення для всього документа і його тла задають за допомогою тегу <BODY>. Він може мати такі атрибути:

•BACKGROUND="URL" — замість URL вказують адресу малюнка, який має бути тлом для сторінки;

•BGC0L0R=значення — задає колір, який має бути фоновим для документа;

•ТЕХТ=значення — задає колір тексту;

•LINK=значення — визначає колір гіперпосилань у документі;

•ALINK=значення — задає колір гіперпосилань під час клацання;

•VLINK=значення — задає колір переглянутих гіперпосилань.

Браузер перетворює текст HTML-документа під час його виведення на екран, тобто ігнорує зайві пропуски, символи табуляції, символи кінця рядка, форматує текст відповідно до використаних тегів. Проте іноді виникає потреба у тому, щоб помістити в документ відформатований текст, для якого браузер повинен зберегти всі пропуски, навіть якщо кілька пропусків розміщені один за одним, знаки переносу на інший рядок, табуляції та інші символи форматування. Для цього використовують тег <PRE>TeKCT</PRE>. Втім, якщо браузер зустріне в такому тексті теги розмітки, вона буде відповідним чином застосована.