Файл: Опорний_кнспект.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.07.2024

Просмотров: 105

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Перейдемо тепер до перерахування тегів фізичного форматування. Нагадаємо, що вони дозволяють конкретно вказати спосіб відображення того або іншого фрагмента тексту. Прагніть без великої необхідності не використовувати теги фізичного форматування, а користуватися відповідними тегами логічного форматування. Річ у тому, що надалі, з розвитком мови HTML, теги логічного форматування виконуватимуть не одне, а відразу декілька дій над фрагментом тексту. Наприклад, потрібно використовувати один тег логічного форматування для зображення фрагмента тексту напівжирним і курсивним шрифтом або два теги фізичного форматування для отримання такого ж результату. Вже зараз можливе створення і використання подібних конструкцій, проте їх опис і використання виходять за рамки даної книги.

Перерахуємо основні теги фізичного форматування.

1.Тег <B> відображає текст напівжирним шрифтом. В більшості випадків рекомендується для цих цілей використовувати тег логічного форматування <STRONG>:

Це <B> напівжирний </B> шрифт.

2.Тег <I> відображає текст курсивом. Для більшості випадків замість цього тега рекомендується використовувати теги <EM>, <VAR> або <CITE>, оскільки вони краще відображають призначення тексту, що виділяється:

Виділення <I> курсивом </I>

3. Тег <TT> відображає текст моноширинним шрифтом. Аналогом цього тега є теги логічного форматування <CODE>, <SAMP>, або <KBD>:

Це <TT> моноширинний </TT>

4.Тег <U> відображає текст підкресленим шрифтом. Замість цього тега рекомендується використовувати теги

<STRONG> або <CITE>:

Приклад <U> підкреслення </U> тексту.

5.Теги <STRIKE> і <S> відображають текст, перекреслений горизонтальною лінією. Аналогом цих тегів является<DEL>:

Приклад <STRIKE> закресленого тексту <STRIKE>.

6.Тег <BIG> виводить текст шрифтом більшого розміру, чим непомічена частина тексту. Замість нього можна використовувати тег <STRONG> або теги заголовків :

Шрифт <BIG> більшого </BIG> розміру.

7.Тег <SMALL> виводить укладений в нього текст шрифтом меншого розміру, в порівнянні з рештою частини тексту:

Шрифт <SMALL> меншого </SMALL> розміру.

8.Тег <SUB> друкує текст нижче за рівень рядка і виводить його шрифтом меншого розміру. Рекомендується для друку математичних індексів:

Приклад шрифту для <SUB> нижнього </SUB> індексу.

9.Тег <SUP> друкує текст вище за рівень рядка і виводить його шрифтом меншого розміру. Цей тег можна використовувати для завдання ступенів чисел:

Приклад шрифту для <SUP> верхнього </SUP> індексу.

Зберемо всs приклади в один лістинг.

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>Фізичне форматування тексту</TITLE>

</HEAD>

<BODY>

Це <B>напівжирний</B> шрифт.<BR> Виділення <I>курсивом</I><BR>

Це <TT>моноширинний</TT> шрифт.<BR> Приклад <U>підкресленого</U> тексту.<BR>


Приклад <STRIKE>закресленого</STRIKE> тексту.<BR> Шрифт <BIG>більшого</BIG> розміру.<BR>

Шрифт <SMALL>меншого</SMALL> розміру <BR> Приклад шрифту для <SUB>нижнього</SUB> індексу. <BR> Приклад шрифту для <SUP>верхнього</SUP> індексу. <BR>

</BODY>

</HTML>

Мал.1. Приклади фізичного форматування тексту

Теги фізичного форматування можуть бути вкладеними один в іншій. В цьому випадку важливо стежити за тим,

щоб теги одного призначення розташовувалися усередині тегів іншого призначення, наприклад:

<B><I>Этот текст буде виділений жирним курсивом.</I></B>

Перш ніж продовжити перерахування тегів фізичного форматування, поговоримо про завдання кольору.

2. Теги логічного форматування тексту

Перерахуємо основні теги логічного форматування і приведемо приклади їх використання.

1.Тег <ACRONYM> використовують для відмітки абревіатур, акронімів (акронім - вимовне слово, що складається з початкових букв словосполучення). Цей тег використовується з параметром TITLE, в якості якого можна вказати ―розшифровку‖ акроніма. Ця ―розшифровка‖ з'являється на екрані, коли курсор розташовується на акронімі. Приведемо приклад використання цього тега:

Рис.1. Приклад тега <ACRONYM>

2.Тег <CITE> використовують для відмітки цитат або назв книг і статей, посилань і так далі Такий текст зазвичай виводиться курсивом. Приклад використання цього тега:

<CITE>Ваш шанс </CITE>

єодна з найбільш популярних міських газет м. Суми.

3.Тег <CODE> відзначає свій текст як невеликий фрагмент програмного коду, який виводиться моноширинним шрифтом.

Зауваження. Моноширинним називається такий шрифт, у якого розміри символів однакові, тобто кожен символ має одну і ту ж ширину, яка не залежить від його зображення. Таким шрифтом є, наприклад, шрифт Courier.

Використання цього тега нічим не відрізняється від застосування тега <CITE>. Приклад простого оператора мови програмування Паскаль:

<CODE> WriteLn(‘Hello, World!’); </CODE>

4.Тег <DEL> відзначає текст як видалений, перекреслюючи його. Приклад використання:

<DEL> Цей текст перекреслений.</DEL>

5.Тег <DFN> відзначає свій текстовий фрагмент як визначення (DeFinitioN - визначення). Цим тегом можна відзначити термін, що перший раз зустрічається в тексті. Такий текст відображатиметься курсивом:

<DFN> Internet Explorer </DFN> - це популярний WEB–браузер.

6.Тег <INS> відзначає свій текст як вставку (INSertion - вставка). Відображається підкресленим шрифтом:

<INS> Цей текст є вставкою і буде підкреслений. </INS>

7.Тег <EM> (Emphasis – виділення, підкреслення) використовують для виділення важливих фрагментів тексту, які відображається курсивом, наприклад:

Приклад виділення <EM> окремих слів </EM> тексту.

8.Тег <KBD> відзначає текст як що вводиться з клавіатури, відображається моноширинним шрифтом:

Щоб запустити текстовий редактор, надрукуйте: <KBD> notepad </KBD>.

9.Тег <SAMP> відзначає текст як зразок (SAMPle – зразок, приклад). Використовується для відмітки результатів, що видаються програмами, також для виділення декількох символів моноширинним шрифтом:

Врезультаті роботи програми буде надруковано:

<SAMP> Hello, World! </SAMP>

10.Тег <STRONG> використовується для відображення важливих елементів тексту, відображається напівжирним шрифтом:

Місто Суми розташоване на річці <STRONG> Сумка </STRONG>

11. Тег <VAR> відзначає імена змінних програм, відображається курсивом:

Задайте значення змінної <VAR> N </VAR>

Мал.2.Приклади логічного форматування тексту

На малюнку видно, як при наведенні покажчика миші на текст, відмічений тегом <ACRONYM>, видається підказка. Вийшло?.. Швидше за все, немає. У вас, напевно, рядки в браузере розташовуються одна за одною, а не з нового рядка, як показано на малюнку 2. І це не дивлячись на те, що в тексті HTML -документа кожен рядок тексту розташовується з нового рядка!

Річ у тому, що браузер ігнорує переходи на новий рядок в тексті HTML -документа і сам

здійснює перехід на новий рядок залежно від розміру вікна, в якому виводиться Web-

страница. Для того, щоб змусити браузер здійснити перехід на новий рядок, потрібно скористатися тегом BR. Таким чином, текст, що знаходиться у файлі PR1.HTML може бути наступним:


<HTML>

<HEAD>

<TITLE> Логічне форматування тексту </TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<ACRONYM TITLE="Машинобудівний коледж СумДУ">МКСумДУ</acronym> - провідний коледж міста Суми<br>

<CITE>Ваш шанс</CITE>

є одній з найбільш популярних міських газет м. Суми.<BR> <DEL>Этот текст перекреслений.</DEL><BR>

Приклад простого оператора мови програмування Паскаль: <BR> <CODE> WriteLn(‗Hello, World!‘) </CODE><BR>

<DFN>Internet Explorer</DFN> - це популярний WEB–браузер.<BR> <INS>Цей текст є вставкою і буде підкреслений.</INS>;<BR> Приклад виділення <EM>отдельных слов</EM> тексту.<BR>

Щоб запустити текстовий редактор, надрукуйте: <KBD>notepad</KBD>.<BR> В результаті роботи программмы будуть надруковано:

<SAMP>Hello, World!</SAMP><BR>

Місто Суми розташоване на річці <STRONG>Сумка.</STRONG><BR> Задайте значення змінної <VAR> N </VAR>.<BR>

</BODY>

</HTML>

Ви, напевно, звернули увагу на те, що деякі теги дають однаковий результат. Виникає питання: навіщо потрібно було придумувати таку різноманітність тегів форматування? Відповідь полягає в їх назві. Дивлячись на HTML-документ, програміст (користувач) по тексту повинен представляти, для чого використовується той або інший фрагмент. Досягти цього можна швидше, якщо запам'ятовувати слова, що мають сенс, чим безглузді букводрукувальні.

3. Способи завдання кольору і теги фізичного форматування <FONT> і <BASEFONT>.

Умові HTML колір може визначається двома способами:

числами в шістнадцятиричній системі числення. Колірна система базується на трьох основних кольорах – червоному, зеленому і синьому – і позначається RGB (по початкових буквах слів Red – червоний, Green – зелений, Blue - синій). Це означає, що кожен колір задається кількістю червоного, зеленого і синього кольору в нім. Ця кількість визначається значенням від 00 до FF (від 0 до 255 в десятковій системі числення). Наприклад, конструкція #FF0000 задає червоний колір, а #FFFFFF білий (символ # говорить про те, що числа представляються в шістнадцятиричній системі числення);

мнемонічними позначеннями. Можна використовувати назви квітів, наприклад: Red (червоний), White (білий) і так далі.

Продовжимо перерахування тегів фізичного форматування.

Тег <FONT> дозволяє змінити шрифт, який використовує браузер для проглядання Web-сторінки. Це перший тег, для якого ми розглянемо параметри, що є у цього тега. Це:

FACE – задає назву шрифту, яким буде виводиться текст. Якщо такого шрифту немає, то значення параметра ігнорується. Можна задавати імена декількох шрифтів; в цьому випадку вони розділяються комами;



SIZE – задає розміри шрифту в умовних одиницях від 1 (найменшого) до 7 (найбільшого). Прийнято вважати, що шрифт ―нормального‖ розміру відповідає значенню 3. Розмір шрифту можна задавати як абсолютною величиною (наприклад, SIZE=2), так і відносною (SIZE=+1). В цьому випадку така конструкція еквівалентна наступному операторові привласнення: SIZE= SIZE +1;

COLOR – встановлює колір шрифту, який може задаватися за допомогою

стандартних імен або набором шістнадцятиричних цифр. Приведемо приклад використання тега <FONT>:

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>Приклади використання параметрів тега FONT </TITLE> </HEAD>

<BODY>

Текст, записаний шрифтом за замовчуванням.<BR>

<FONT FACE="Courier New, Arial, Helvetica" Color=#FF0000>

Приклад завдання назв шрифту і кольору

</FONT><BR>

<FONT SIZE=5>Шрифт розміру 5</FONT><BR>

<FONT SIZE=+3 COLOR=Green>Шрифт розміру 6, колір зелений</FONT><BR> </BODY>

</HTML>

Є можливість задати характеристики шрифту, який використовуватиметься у всьому документі. А як же бути, якщо потрібно якийсь фрагмент тексту вивести шрифтом з іншими характеристиками? В цьому випадку на допомогу прийде тег <FONT>. Після завершення його дії знову в силу вступлять раніше встановлені параметри шрифту або, як прийнято говорити, параметри за умовчанням.

Тег <BASEFONT> використовується для вказівки розміру, типу і кольору шрифту, використовуваного в документі за умовчанням. Приведемо приклад використання цього тега:

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>Приклади використання параметрів тега BASEFONT</TITLE>

</HEAD>

<BODY>

Текст, записаний шрифтом за замовчуванням.<BR>

<BASEFONT SIZE=2>Шрифт розміру 2.<BR>

<BASEFONT SIZE=4 COLOR=Green>Шрифт розміру 6, колір зелений</FONT><BR> </BODY>

</HTML>

У приведеному прикладі двічі перевизначається розмір шрифту, заданого за умовчанням. Спочатку він рівний 3 (не забули, що якщо розмір шрифту не встановлений, то він рівний 3), потім встановлюється рівним 2, а потім – 4.

Зауваження. Працюючи з цим тегом важливо пам'ятати про наступні особливості його використання:

він не має парного, тобто тег </BASEFONT> відсутній!

більшість браузеров ігнорують його установки усередині таблиць;

у HTML-документе може бути скільки завгодно тегів <BASEFONT>.

4. Текстові гіперпосилання

Гіперпосилання — це вказівка для браузера, до якого об'єкта у межах або поза межами HTML-документа він має звернутися.

За допомогою гіперпосилань користувачі можуть переходити з однієї вебсторінки на іншу, завантажувати файли тощо. Як гіперпосилання може буnи оформлений фрагмент тексту або графічний об'єкт. Коли веб-сторінка відображаються у вікні браузера, текстове посилання зазвичай виділено синім кольором і підкресленням. Для переходу в місце, на яке вказує посилання, користувачу достатньо клацнути його текст.

Для створення посилань застосовується елемент <A>, званий елементом прив'язки, або, іншими словами, якірним елементом. Назва елементу <A> походить від першої букви слова anshor – якорь, і мета його відобразити вміст посилання на екрані і вказати браузеру, до якого ресурсу необхідно перейти при виклику посилання. Його значенням має бути адреса URL, на яку вказує посилання. Текст посилання розташовують м і ж тегами < А > і < / А >

Тег <A> повинен виконувати просте завдання: відображати вміст на екрані і указувати браузеру, до якого ресурсу необхідно перейти при клацанні на посиланні. Усередині тега <A> ставиться атрибут href, за допомогою якого визначається цільовий ресурс, а усередині контейнера розміщується вміст посилання. Початкова закладка може бути у вигляді тексту, слова, пропозиції, малюнка, і обов'язково виділяється кольором і підкресленням.

Якщо веб-сторінка, на яку вказує посилання, розміщена на іншому веб-сайті, то значенням атрибута HREF має бути повна URL-адреса з назвою протоколу включно; такі посилання називають зовнішніми.

Якщо ж гіперпосилання вказує на іншу сторінку того самого сайту, то для пошуку документа достатньо задати лише відносний шлях; таке посилання називають внутрішнім.

Гіперпосилання може вказувати на певне місце всередині сторінки, якщо туди попередньо вбудувати якір-мітку. Для визначення я к о р я також використовують