Файл: курсова ТПСПП_11111111111.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.08.2024

Просмотров: 22

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Зміст

С.

1 Вступ…………………………………………………………….......3

2 Теоретична частина…………………………………………...........4

3 Фрактали……………………………..……………………..….…..14

4 Застосування фракталів………………………………...…………19

5 Дракон Хартера-Хейтуея (драконова ломана)…………………..22

6 Виконання роботи….……………………..…………………….…25

6.1 Код програми..…………………………………………….…..35

6.2 Приклади роботи програми………………….…………….…38

7 Висновок………………………………………………..…………..40

8 Література………………………………………………………......41

1 Вступ

Середовище Delphi - це складний механізм, що забезпечує високоефективну роботу програміста. Візуально вона реалізується декількома одночасно розкритими на екрані вікнами. Вікна можуть переміщатися по екрані, частково або повністю перекриваючи один одного, що звичайно викликає в користувача, що звик до відносного “строгості” середовища текстового процесора Word або табличного процесора Excel, відчуття деякого дискомфорту. Після придбання досвіду роботи з Delphi це відчуття пройде, і ви навчитеся швидко відшукувати потрібне вікно, щоб змінити ті або інші функціональні властивості створюваної вами програми, тому що кожне вікно несе в собі деяку функціональність, тобто призначено для рішення певних завдань.

Щоб упорядкувати вікна так, як вам подобається, вам доведеться вручну змінювати їхнє положення й розміри, тому що звичайно вікно коду програми майже повністю перекрито вікном форми. Якщо ви не бачите на екрані вікна коду, але хочете його побачити, просто натисніть клавішу F12 [Якщо до цього моменту активним було вікно Інспектора Об'єктів, вам доведеться нажати на F12 ще раз.]. Повторне натискання F12 знову активізує вікно форми й т.д. - ця клавіша працює як двійковий перемикач, поперемінно показуючи вікно форми або вікно коду програми.

2 Теоретична частина

ГОЛОВНЕ ВІКНО


Головне вікно здійснює основні функції керування проектом створюваної програми. Це вікно завжди присутнє на екрані й уперто займає його саму верхню частину. Не намагайтеся його розгорнути на весь екран: навіть у максимізованому стані його розміри й положення практично не відрізняються від звичайних.

Зв'язано це з функціональністю головного вікна: з одного боку, воно несе в собі елементи, які завжди повинні бути під рукою в програміста, з іншого боку - вікно не повинне віднімати в інших вікон Delphi значного простору екрана. Мінімізація головного вікна приводить до зникнення з екрана інших вікон Delphi[Ці вікна з'являться, як тільки будуть відновлені розміри головного вікна.], а його закриття означає закінчення роботи програміста із системою програмування.

У головному вікні розташовується головне меню Delphi, набір піктографічних командних кнопок і палітра компонентів.

Головне меню [Крім головного меню в Delphi широко використається система допоміжних меню, доступ до яких здійснюється правою кнопкою миші.] містить всі необхідні засоби для керування проектом. Всі опції головного меню являють собою опції-заголовки, що відкривають доступ до меню, що випадають, другого рівня. Для початкового знайомства з Delphi ми цілком обійдемося піктографічними кнопками, і нам не знадобиться звертатися до головного меню, от чому докладний опис його опцій ви знайдете не тут.

Палітра компонентів

Палітра компонентів - це головне багатство Delphi. Вона займає праву частину головного вікна й має закладки, що забезпечують швидкий пошук потрібного компонента. Під компонентом розуміється якийсь функціональний елемент, що містить певні властивості. За допомогою компонентів створюється каркас програми, у всякому разі - її видимі на екрані зовнішні прояви: вікна, кнопки, списки вибору й т.д.

Як і панель кнопок, палітра компонентів може настроюватися. Для цього використається спеціальний редактор, вікно якого з'являється на екрані після щиглика правою кнопкою миші на будь-якій піктограмі в палітрі компонентів і вибору опції properties (Властивості).

Нема рації видаляти якийсь із компонентів, а створювати нові ми з вами поки ще не вміємо, тому я не рекомендую вам експериментувати з редактором палітри. Проте одна рада все-таки дам. У стандартному наборі сторінок палітри компонентів є сторінка Samples, що містить досить часто використовувані компоненти. У той же час її закладка в палітрі закрита двома невеликими кнопками “прокручування” закладок палітри. Має сенс поміняти її місцями з менш використовуваною сторінкою, наприклад, зі сторінкою ADO. Ви можете “перетягнути” рядок Samples у вікні Pages редактори палітри нагору й “покласти” її на рядок ADO. Після такої перестановки закладка Samples стане доступна в будь-який момент. Якщо, до того ж, ви не плануєте використати у своїх проектах технологію ADO для доступу до баз даних, перетягнете рядок ado у самий кінець списку.


ВІКНО ФОРМИ

Вікно форми являє собою проект Windows-вікна майбутньої програми. Спочатку це вікно порожньє. Точніше, воно містить стандартні для Windows інтерефейсні елементи - кнопки виклику системного меню, максимізації, мінімізації й закриття вікна, смугу заголовка й рамку, що окреслює. Вся робоча область вікна звичайно заповнена крапками координатної сітки, що служить для впорядкування розташовуваних на формі компонентів (ви можете забрати ці крапки, викликавши за допомогою меню Tools | Environment options відповідне вікно настроювань і забравши прапорець у перемикачі Display Grid на вікні, пов'язаному із закладкою Preferences).

Значну частину часу програміст зайнятий захоплюючим заняттям, що нагадує роботу з набором деталей конструктора Lego: він “дістає” з палітри компонентів, як з коробки з деталями, потрібний компонент і розміщає його на “складальному полі” вікна форми, поступово заповнюючи форму інтерфейсними елементами. Властиво, саме в цьому процесі наповнення форми й полягає головна ізюминка візуального програмування. Програміст у будь-який момент часу контролює зміст вікна створюваної програми й може внести в нього необхідні зміни.

Зміна властивостей форми

Отже, перший і найпростіший крок в Delphi-програмуванні вами вже зроблений: вами створена нормальна Windows-програма. Зрозуміло, ця програма не реалізує придуманого вами алгоритму, вона взагалі нічого путнього не вміє робити, але це не лихо! Поперед багато часу й ця товста книга, у якій саме й розповідається про те, як змусити вашу програму робити що-небудь варте.

Тепер спробуємо розібратися з тим, що таке модуль. У першому наближенні ми можемо вважати модулем самостійний розділ програми, у чомусь подібний до глави в книзі. Модуль створюється щораз, коли ви створюєте нову форму (у програмі може бути й, частіше, буває не одна, а трохи - іноді кілька десятків форм і пов'язаних з ними модулів). При компіляції програми Delphi створює файли з розширеннями pas, dfm й осі для кожного модуля: pas-файл містить копію тексту з вікна коду програми, у файлі з розширенням dfm зберігається опис умісту вікна форми, а в осі-файлі - результат перетворення в машинні інструкції тексту з обох файлів. Файли dcu створюються компілятором і дають необхідну базу для роботи компоновщика, що перетворить їх у єдиний завантажувати файл, що, з розширенням ехе.


Спробуємо модифікувати програму, наприклад, змінимо заголовок її вікна. За замовчуванням (тобто без яких-небудь зусиль із нашої сторони) заголовок вікна збігається із заголовком форми: Formi. Щоб змінити заголовок, потрібно звернутися до вікна Інспектора об'єктів. Закрийте вікно працюючої програми Formi (якщо ви ще не зробили цього) і клацніть мишею по рядку Caption

(Заголовок) вікна Інспектори об'єктів [ Це вікно не видно в момент прогону програми. Якщо після натискання на клавішу F11 вікно Інспектора об'єктів не з'явилося на екрані, перевірте стан панелі завдань Windows - ви напевно побачите в ній ім'я вашої програми. Закроїте її.]. Тепер права колонка цього рядка з текстом Form1 виділена кольорами й праворуч від виділеного видний текстовий миготливий курсор. Перемкнете клавіатуру в режим уведення кирилиці й уведіть Моя перша програма, після чого ще раз натисніть F9. Новий прогін програми створить вікно із заголовком “Моя перша програма”, що несе в собі набагато більше інформації, чим просто Form1.

Отже, простою зміною вмісту рядка у вікні Інспектора об'єктів ми домоглися важливої зміни: змінили одне із властивостей вікна програми - його заголовок. У такий же спосіб можна змінювати будь-яку іншу властивість форми.

РОЗМІЩЕННЯ НОВОГО КОМПОНЕНТА

Розмістити на формі новий компонент не представляє праці. Для цього спочатку потрібно його вибрати (клацнути по ньому мишею) у палітрі компонентів, а потім клацнути мишею по крапці робочого простору форми, де повинен розташовуватися лівий верхній кут компонента.

Спробуємо таким способом включити у вікно програми компонент Label (Мітка), призначений для розміщення різного роду написів. Переконаєтеся в тім, що в палітрі компонентів обрана сторінка Standard, і клацніть мишею по кнопці (ця кнопка відображає компонент Label у палітрі компонентів). Тепер клацніть мишею за формою так, щоб компонент з'явився на формі й розташовувався лівіше й вище її центра. Первісні розміри й положення компонента на формі легко змінюються мишею, тому домагатися повної подібності з малюнком необов'язково.

Новий компонент має стандартне ім'я Label1, і напис на ньому повторює це ім'я. Змінимо цей напис: за допомогою рядка Caption вікна Інспектори об'єктів уведіть напис: я програмую на Delphi. Як тільки ви почнете вводити новий напис, вид компонента на формі почне мінятися, динамічно відбиваючи всі зміни, вироблені вами у вікні Інспектора об'єктів.


Виділимо напис кольорами й зробимо її шрифт більшим. Для цього клацніть мишею по властивості Font вікна Інспектора об'єктів і за допомогою кнопки в правій частині рядка розкрийте діалогове вікно настроювання шрифту. У списку size (Розмір) цього вікна виберіть висоту шрифту 24 пункту [Пункт - 1/72 дюйма, тобто приблизно 0,04 мм. Таким чином, 24 пункту означає висоту шрифту ледве більше 9 мм.], а за допомогою списку Color (Кольори) виберіть потрібні кольори (наприклад, червоний), після чого закрийте вікно кнопкою ок. Напис на компоненті у вікні форми відразу відповідним чином змінить свої властивості. Delphi має чудову здатність візуальної реалізації будь-яких змін властивостей компонента не тільки на етапі прогону програми, але й на етапі проектування форми.

Клацніть мишею усередині чорних прямокутників, що обрамляють напис, і, не відпускаючи ліву кнопку миші, змістите її покажчик так, щоб він розташувався лівіше в центрі вікна, після чого відпустите кнопку. Таким способом можна буксирувати компонент за формою, домагаючись потрібного його положення.

За допомогою чорних квадратиків, що обрамляють, можна змінювати розміри компонента. Для цього варто помістити вістря покажчика миші над одним з них (у цей момент покажчик міняє свою форму на двонаправлену стрілку), потім нажати ліву кнопку миші й, не відпускаючи її, буксирувати сторону або кут компонента в потрібному напрямку, після чого відпустити кнопку.

Помічу, що всі видимі компоненти [В Delphi можуть використатися як видимі, так і невидимі компоненти. Невидимі компоненти не мають візуального відображення на етапі прогону програми.] мають властивості Left (Ліворуч), тор (Зверху), width (Ширина) і Height (Висота), числові значення яких визначають положення лівого верхнього кута компонента і його розмірів у так званих пікселях, тобто в мінімальні по розмірі крапках екрана, світністю яких може управляти програма. При буксируванні компонента або зміні його розмірів мишею ці значення автоматично міняються й навпаки - зміну цих властивостей у вікні Інспектора об'єктів приводить до відповідної зміни положення й розмірів компонента. В Delphi 4, 5 й 6 значення Left і тор автоматично з'являються в невеликому вікні поруч із покажчиком миші при буксируванні компонента за формою.

Вікно ДЕРЕВА ОБ'ЄКТІВ