Файл: Тема 8 Соціол. методи дослідження мас-медіа.doc

Контент-аналіз відрізняється від інших методів, по-перше, об'єктивністю, по-друге, строгістю, по-третє, системним підходом, і, по-четверте, квантифікацією об'єкту дослідження.

Дослідники висувають на перший план такі принципи контент-аналізу, як об'єктивність і квантифікація.

Квантифікація - кількісне вираження якісних ознак.

Слабкими сторонами контент-аналізу є те, що не відрізняються напівтони у документі, й те, що чим менший об'єкт аналізу, тим менш грунтовні його висновки.

Значення контент-аналізу полягає в тому, що з його допомогою можна об'єктивно, повно і достовірно досліджувати усе коло питань, пов'язаних з документами, причому повнота розгляду того чи іншого питання залежить тільки від завдань дослідження, від того, наскільки грунтовно і в якому напрямку обрав учений категорії аналізу.

Об'єкт контент-аналітичного дослідження.

При визначенні основних характеристик контент-аналізу особливе значення має коло питань, яке обирається для дослідження.

Українська дослідниця Н.В.Костенко вважає, що з допомогою контент-аналізу дослідник встановлює не тільки характеристики документальних джерел, але і особливості усього комунікаційного процесу: соціальні орієнтації і настанови комунікатора; цінності і норми, які тиражуються у документах, ефективність їх відтворення у різних аудиторіях. Але це далеко не вичерпує можливостей контент-аналізу.

Дуже багато і галузей застосування контент-аналізу. Тільки у соціальній психології їх п'ять: 1) вивчення соціально-психологічних особливостей комунікаторів, 2) вивчення реальних соціально-психологічних явищ, які відбиті у текстах, 3) вивчення соціально-психологічної специфіки засобів комунікації, 4) вивчення соціально-психологічних особливостей реципієнтів, 5) вивчення соціально-психологічних аспектів впливу комунікації на реципієнтів. Взагалі ж сфера об'єктів контент-аналізу охоплює усі галузі народження й обертання текстів.

Предмет контент-аналізу:

Усі ланки ланцюга Лассуела можна вивчати з допомогою контент-аналітичних досліджень.

Вивчення аудиторії з допомогою контент-аналізу — це дуже складна і серйозна справа. Таким чином, треба вивчати зміни, які відбувалися чи мають відбуватися з аудиторією після отримання певної інформації.

Не менш важливе значення має контент-аналіз у дослідженні комунікатора. Завдання більшості досліджень комунікатора — це вивчення його ставлення до дійсності — як його позиції, так і зони підвищеної уваги.

Ще один важливий аспект дослідження документів — вивчення самого змісту документа. Це може бути аналіз однієї тільки сукупності текстів чи у порівнянні з іншими сукупностями.

Допомагає контент-аналіз і у вирішенні питань вивчення засобів, з допомогою яких інформація потрапляє до споживача і впливає на нього.

Ще більш цікаві дослідження ефективності впливу змісту документа на респондента.

Надійність, достовірність і валідність контентного аналізу

Під надійністю більшість дослідників розуміє обгрунтованість (відповідність законам і поняттям дослідження) та стійкість чи строгість (відтворюваність результатів). Обгрунтованість (valіdіty) можна підвищити з допомогою експертного оцінювання. Під стійкістю (consіstency) розуміється строгість дослідження, тобто кожний наступний учений, застосувавши вже вироблену його попередником методику, на тому самому об'єкті має дійти тих самих висновків. Розходження не повинно перебільшувати 5%, тобто коефіцієнт кореляції — 0,05.

Співвідношення якісних і кількісних начал у контент-аналізі дозволяє досягти великого ступеня надійності й валідності.

Валідність - обґрунтованість і адекватність дослідницьких інструментів (операціоналізованих понять, вимірювальних операцій та експериментів)

Валідність висновків дослідження також залежить від репрезентованості вибірки. Обрані для аналізу тексти повинні достатньо повно репрезентувати усю сукупність. Для досягнення високої валідності велике значення має правильний підбір одиниць дослідження. Вони повинні бути обрані так, щоб у результаті квантифікаційних процедур висновки являли собою повний зріз змісту на дану тему.

Значну проблему у плані досягнення достовірності дослідження являє інтерпретація висновків. Справді, з тих самих результатів різні люди роблять часто цілком протилежні висновки.

Проблема вибірки

Перший етап усякої вибірки — це обрання джерела інформації.

Вибірка може бути репрезентативною чи типологічною. Репрезентативна вибірка претендує на те, щоб представляти усю сукупність, що досліджується, типологічна вказує, що для сукупності характерні певні риси, але не вичерпує усіх характеристик тих документів, що вивчаються. Репрезентативна вибірка поділяється на квотну і випадкову. З допомогою квотної вибірки ми беремо від кожної досліджуваної сукупності частку документів відповідно до розміру тієї сукупності (наприклад, тиражу газет) та її ролі у досліджуваній проблемі. Як бачимо, цей тип вибірки вимагає певних даних, які дослідник не завжди має. Тому більшість учених застосовує так звану випадкову вибірку. За цією вибіркою можливість потрапити у склад обраних документів рівна для усіх елементів сукупності, тому ця вибірка також вважається репрезентативною.

При проведені вибірки треба ретельно стежити за тим, щоб вона була справді випадкова.

Ще один тип вибірки, який широко застосовується дослідниками, але не дає надійних гарантій точності, це — вибірка з допомогою експертного опитування.

Для забезпечення високої якості дослідження треба при проведені вибірки користуватися науковими методиками. Відбір документів тільки за власним бажанням дослідника знижує достовірність і вносить зайвий елемент суб'єктивізму.

Контрольні питання:

В чому полягає сутність контент-аналізу?
Дайте визначення методу контент-аналізу.
Що може бути предметом контент-аналізу?
Що може бути об'єктом контент-аналізу?
Назвіть принципи контент-аналізу?
В чому полягають умови контент-аналізу?
Які вимоги висуває метод контент-аналізу до вченого?
Виділить загальні правила контент-аналізу.
Які можна ставити завдання при контент-аналітичному дослідженні?
Визначте напрями контент-аналізу, типи та види аналізу змісту.
Які особливості контент-аналізу у порівняні з якісним аналізом змісту?
Дайте загальні характеристики процесу контент-аналізу.
Розкрийте процедуру контент-аналізу. Які є стадії здійснення цього методу?
Як треба обирати категорії аналізу і виділяти одиниці дослідження?
Дайте методики квантифікації та інтерпретації при контент-аналізі.

Література:

Алексеев А.Н., Дудченко В.С. О специфике контент-анализа как социологического метода // Социологические проблемы семьи и молодежи: Сб.ст. / Под ред. И.И.Леймана. Л.: Наука, 1972.
Алексеев А.Н. Контент-анализ в социологии и точки соприкосновения с другими отраслями знания // Проблемы контент-анализа в социологии: Материалы Сибирского социологического семинара / Отв. ред. А.Н.Алексеев. - Новосибирск: СО АН СССР, 1970.
Баришполец А.Т. Методические рекомендации к изучению темы "Социологические исследования в области журналистики". - Чернигов: Б.и., 1987.
Жарикова Т.А. Контент-анализ социологический метод: Препринт / Институт истории, археологии и этнографии народов Дальнего Востока ДВО АН СССР. Владивосток, 1990. - 26 с.
Коробейников В.С. Анализ содержания материалов пропаганды // Проблемы социальной психологии и пропаганды. М.: Политиздат, 1971. - С. 70-92.
Лауристин М. О возможностях контент-анализа в социологическом исследовании массовой коммуникации // Проблемы контент-анализа в социологии: Материалы Сибирского социологического семинара / Отв. ред. А.Н.Алексеев. - Новосибирск: СО АН СССР, 1970. - C. 22-27.
Лизанчук В.В., Кузнецова О.Д. Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці: Навч. посібник. - К.: НМК ВО при Мінвузі УРСР, 1991. - С. 44.
Berelson B. Content Analysis in Communication Research. - Glencoe: Free Press, 1952.
Lasswell H. Propaganda Technique in the World War. - N.Y., 1927.