Файл: 9. Буття світу і людини.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.09.2024

Просмотров: 7

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

`Буття світу і людини. Онтологія.

План.

  1. Практичний спосіб людського буття у природному і соціальному світах.

  2. Філософські категорії матерії і руху, простору і часу.

  3. Свідомість, її походження і зміст.

Практика – це активна діяльність людини та її взаємодія із навколишнім світом.

Існує два види діяльності: практична і теоретична.

Через діяльність людина формує свої потреби і задовольняє їх за допомогою продуктів діяльності. Діяльність людини носить творчий характер.

Структура практичної діяльності:

  1. Гіпотеза – здійснення припущення.

  2. Постановка мети.

  3. Проектування діяльності.

  4. Реалізація поставленої мети (вивчення об’єкту діяльності, виробка ідеальної моделі результату, практичне здійснення мети).

Види практики:

  1. Виробнича (направлена на обробку природи людиною, виробництво матеріальних благ).

  2. Соціально-історична (обробка людини людиною, направлена на зміну способів діяльності людини, зміни в суспільстві і житті людини).

  3. Технічна діяльність (пов’язана з технічним прогресом, появою нової техніки, технологій; породила глобальні проблеми людства).

Практика відіграє важливу роль в процесі пізнання світу і людини.

Буття (реальність) – це сукупність всіх станів в минулому, теперішньому і майбутньому із закономірними процесами виникнення, існування і зникнення світу.

Буття означає поєднання об’єктивної і суб’єктивної реальності.

Об’єктивна реальність – це реальність, що існує зовні і незалежно від свідомості людини (матеріальний світ).

Суб’єктивна реальність – це реальність, що існує в нашій свідомості (духовний світ).

Структура буття:

    1. Буття природи.

    2. Буття суспільства.

    3. Буття людини.

Матерія – це філософська категорія, яка означає об’єктивну реальність, дану людині у її відчуттях, яка копіюється і відображається в нашій свідомості, існуючи незалежно від неї.


Структура матерії:

  1. Нежива природа (складається з неорганічних елементів).

  2. Жива природа (складається з органічних елементів).

Види матерії:

  1. Речовина (тверда, рідка, газоподібна).

  2. Поле (електромагнітне, біополе, гравітаційне).

Властивості матерії: загальність, абсолютність, безкінечність, активність(здатність до саморозвитку), структурність. Об’єктивна реальність, відображення.

Основні форми матерії:

  1. Рух.

  2. Простір.

  3. Час.

Рух – процес постійної зміни матерії внаслідок взаємодії і взаємовпливу всіх предметів і явищ.

Форми руху: механічний, фізичний, хімічний, біологічний, соціальний.

Матерія не існує без руху, а рух без матерії. Рух є способом існування матерії.

Рух породжує розвиток. Розвиток – це направлений рух (прогрес, регрес).

Простір – це властивість об’єктів бути продовженими, займати місце серед інших, межувати з іншими об’єктами і мати свої виміри (довжина, ширина, висота).

Час – це форма матерії, що виражає тривалість і послідовність зміни станів всіх матеріальних систем і процесів у світі.

В філософії сформувалися концепції простору і часу:

  1. Абсолютна (Ньютон, Лаплас) – простір і час розглядалися як абсолютні явища, тобто об’єктивні, незалежні, незмінні, безкінечні.

  2. Відносна (Декарт, Лейбніц) – простір і час вважалися відносними величинами, так як їх властивості взаємопов’язані і незмінні.

Загальні властивості простору і часу: об’єктивність, зв’язок між собою і рухом матерії, залежність від відносин, процесів, явищ у матеріальному світі, кількісна і якісна безкінечність.

Особливості простору: трьохмірність, безкінечність, непреривність.

Особливості часу: одномірність, неповторність, непреривність, направленість.

Погляди в історії філософії на походження і зміст свідомості:

  1. Релігійно-ідеалістичний (свідомість має надприродне походження)

  • об’єктивний ідеалізм (свідомість походить від Бога)

  • суб’єктивний ідеалізм (свідомість є першопочатком).


  • Матеріалістичний (свідомість матеріальна, вона є продуктом діяльності людського мозку, зявляється в результаті еволюції).

  • Дуалістичний (визнається паралельне існування ідеального і матеріального в свідомості).

    Свідомість - це властивість людського мозку відображати об’єктивний світ, творчо його моделювати, прогнозувати результати, розумно регулювати і самоконтролю вати поведінку людини.

    Властивості свідомості:

    1. Універсальність.

    2. Предметність.

    3. Ціленаправленість.

    4. Об’єктивність.

    5. Активність (творчість).

    6. Суспільна природа свідомості.

    Свідомість пов’язана з мовою. Мова – це інструмент думки, спосіб збереження і передачі інформації, засіб організації діяльності і спілкування людей.

    Структура свідомості:

    1. Індивідуальна (рівнева) – внутрішня структура свідомості:

    • підсвідомість (накоплення і збереження інформації);

    • усвідомлення (обробка одержаної інформації);

    • надсвідомість (синтез підсвідомості та усвідомлення, визначає процес творчості, відкриття нових знань);

    • самосвідомість (аналіз змісту діяльності свідомості, за допомогою якого здійснюється контроль за діяльністю свідомості).

  • Суспільна (компонентна) – розглядає свідомість з точки зору людської діяльності в суспільстві

    • знання;

    • цінності;

    • норми.

    Контрольні запитання:

          1. В чому полягає практичний спосіб людського буття у природному і соціальному світах?

          2. Що таке матерія?

          3. Визначте види, форми, властивості матерії.

          4. Філософські категорії матерії і руху, простору і часу.

          5. Свідомість, її походження і зміст.

          6. Структура свідомості.

    Література:

    1. Алексеев П.В.,Панин А.В. Философия.-М.:Проспект,2000.-С.420-451.

    2. 2. Авдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. -М.: 1994. -Гл.2,5.

    3. Жданов Г.Б. О физической реальности й зкспериментальной "невесомости" // Вопросы философии. - 1998. - №2.- С.101-107.

    4. Моисеев Н.Н. Быть или не быть...человечеству //Вопросы философии.-2000.-,№.-С.З-28.

    5. Філософія: Підручник (За редакцією Г.А.Заїченка та ін.) -К.:1995 С. 185 - 205.

    6. Філософія: Навчальний посібник /І.Ф.Надольний та ін. -К.: Вікар. - 1999.-С. 195-210.

    7. Философия (Под ред. Лавриненко В.Н.) -М.: Юристь, 2001. -С.218-245.

    8. Спиркин А.Г Философия.-М.:Гардарики,1999.-С.242-285