Файл: 5_teoriya_kom7-11.doc

Модель двоступеневого припливу інформації та думки, або модель Каца – Лазарсфельда. На цій моделі (1955) розмежовуються два процеси: процес передачі (інформації, а також поглядів, думок, оцінок) і процес упливу на позиції та свідомість інших людей. Двоступеневість полягає в актуалізації ролі споживачів інформації: деякі споживачі виконують не лише роль отримувачів і селекціонерів (odbiorca), а й поводирів публічної думки (przywodca opinii). Згодом ця модель стала основою математичних моделей дифузії інформації.

Соціологічна модель, або модель Райлі. Дослідження соціальних психологів Дж. і М.Райлі (1959) довели, що існує сильний вплив малої соціальної групи, до якої належить або хоче належати певна особистість, на її позиції й поведінку. Велику роль відіграє первинна група (grupa pierwotna), яка впливає на почуття, думки, позиції, поведінку відправника твору (N). Отримувач твору (О) теж залежний від своєї первинної групи.

---

Первинна група

Первинна група

Первинна група

Первинна група

Соціологічна модель Джона та Матильди Райлі.

Відбувається, власне, міжгрупове багатовекторне спілкування.

Прагнучи подолати соціальний вакуум попередніх комунікаційних моделей, подружжя американських соціологів Джон і Матильда Райлі (представники структурно-функціонального аналізу), запропонували власну соціологічну модель комунікації, називаючи її динамічною. У концептуальній статті „Масова комунікація і соціальна система” (1959), Дж. і М.Райлі використали концепцію „двосторонньої комунікації” (П.Лазарсфельд, Є.Катц, Б.Берельсон), що передбачала „первинну групу” як елемент соціальної системи (будь-яке неформальне об’єднання, наприклад, сім’я, друзі), і додали ширшу соціальну структуру (університет, корпорація, військо)¹⁴. Цінність моделі Райлі в тому, що вона першою наблизила до процесу масової комунікації соціальні фактори¹⁵.

Модель селекції, або модель Вестлі і МакЛіна. Вестлі й МакЛін (1957) на своїй моделі комунікації, що належить до трансмісійного виду моделей, додали істотну характеристику, відсутню, скажімо, на моделі Шеннона – це наявність професіонального комунікатора (медійної інституції) (С), який опосередковує процес спілкування.

Висловлювання від А через посередника С, який доставляє його до В, зазнає певного опрацювання й модифікації. Комунікатор-посередник (С) враховує побажання А і потреби В. Завдання професіонального комунікатора С – зблизити відправника й отримувача повідомлення, чого зробити самостійно вони не можуть. Комунікатор С працює на порозуміння між А та В. Така організація процесу спілкування неможлива під час комунікації "обличчям до обличчя", вона характерна для масової комунікації.

---

Модель зворотного зв’язку, або модель ДеФлера (1). Невідповідність між повідомленням відправника й отриманим повідомленням відбита на моделі ДеФлера (1966).

Ця модель є багатовекторною зі змінними ролями комунікаторів: отримувач повідомлення виконує роль відправника.

На першій моделі американського соціолога М. де Флера (зворотного зв’язку, 1966) показано невідповідність між повідомленням відправника й отриманим повідомленням.

Друга модель де Флера (системна (В.Різун) або соціальна (Є.Ахмадулін), 1966) – вдала спроба змоделювати глобальні системи масової комунікації.

Модель де Флера є логічним втіленням сміливих концептуальних макророздумів, які базувались на природі масової комунікації як соціальної системи, складової систем культури, економіки, політики¹⁶.

За де Флером, масова комунікація,

по-перше, є носієм соціальної інформації,

по-друге, всі повідомлення МК класифікує за якістю:

а) низький рівень культури („жовта” преса, порнографія, насильство у ЗМІ) – сприяє падінню моралі і стимулює неприйнятні суспільні дії;

б) середній рівень культури або без коментарів (рекреативна функція ЗМК – прогноз погоди, художні фільми, музика – все те, що поза увагою критики) – очевидно, де Флер недооцінив значення мас-культу, вважаючи, що він ніяк не впливає на загальний рівень суспільних смаків;

в) високий культурний рівень (якісна і елітарна журналістика, високомистецькі художні твори, класична, церковна музика, малярство, скульптура).

Де Флер звертає увагу на те, що якісний культурний продукт поширюється гірше за середній і тим паче – низькопробний.

Модель М. де Флера детально проаналізував Є.Ахмадулін¹⁷, проте до міркувань ростовського професора маємо певні зауваги-уточнення. Так, сказано, що „виробник продукції масової комунікації” або комунікатор, який відбирає та оформляє повідомлення, тісно взаємодіє з фінансовою підсистемою (спонсорами) та розповсюджувачами. Ні на моделі де Флера, ні в коментарях Є.Ахмадуліна не відображено позиції власника (замовника), його політичних і/або культурологічних, психологічних, національних інтересів, мотивів, здатності до творчої самореалізації. Механізм розповсюдження потрактовано надто спрощено: великі засоби розповсюдження надають інформацію, місцеві – її купують і продають, забезпечують прибуток. Таке можливе тільки у політично незаангажованих і космополітичних суспільствах. Не інакше, як абсурдним вважаємо такий висновок: неякісний мас-медійний продукт – найважливіший елемент усієї соціальної системи, оскільки підтримує фінансову стабільність соціальної системи масової комунікації. Через денаціоналізованість модель де Флера не може претендувати на універсальність (Є.Ахмадулін) чи системність (В.Різун).

---

---

Соціальна модель М. де Флера, 1966.

Отже, модель де Флера, доповнена законодавчими та економічними факторами, зовнішніми та культурними умовами суспільства, але позбавлена системоформувальних факторів, залишається соціальною моделлю МК США. Корисним для інших національних моделей є критичний аналіз і можливість врахувати не враховане.

Аналітична модель, або модель Малецького. Ця модель, сконструйована в 1963 році західнонімецьким психологом Ґ.Малецьким, відрізняється від моделі Райлі наявністю психологічних змінних:

• особистість комунікаторів,

• взаємосприйняття учасників процесу,

• належність до колективів у межах різних інституцій тощо.

N - відправник повідомлення (Р), передавач (Р - przekaznik), O - одержувач повідомлення, presja przekaznika - тиск передавача.

Ця модель демонструє складність комунікативного процесу, який,

по-перше, залежить від соціально-психологічних особливостей комунікаторів,

по-друге, є багатовекторним і двокерованим на рівні споживання інформації, оскільки на отримувача інформації впливає передавач повідомлення, скажімо, ЗМК, та й отримувач інформації виявляє активну позицію щодо передавача – сприймає тільки необхідну йому інформацію.

Інша (психологічна) модель Малецького:

1 7

Стихійні реакції Р

2

8

3 12

---