Файл: Teoriya_mas_com.pdf

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що системи масової комунікації у своєму розвитку проходять шлях від звичайної системи масової комунікації, коли є людина-комунікант, через дисперсію функції мовлення й дивергенцію комуніканта та виникнення розгалуженої системи виконавців ролі комуніканта аж до глобальної системи масової комунікації.

Взаєморозвиток масовоінформаційної та масовокомунікаційної індус-

трії в умовах глобалізації медіа. Процеси глобалізації й трансформації сис-

тем масової комунікації змушують нас говорити і про існування інформаційної індустрії, й індустрії масової комунікації — індустрії впливу на люди-

ну, суспільство й цивілізацію.

Виробничий підхід до процесу масової комунікації був зумовлений са-

мою структурою масової комунікації та переходом людства на рівень побудови індустріального суспільства. Якщо усне спілкування могло мати поведінковий характер, то письмове, пов’ язане зі створенням текстів, так чи інак-

ше набувало творчого характеру, оскільки мовець уже свідомо працював над

твором, творив свою картину світу. В той же час написання текстів твору, зокрема, їх тиражування набувало виробничого характеру, бо було пов’язане з виготовленням знакових форм твору за певними правилами й на основі

конкретних друкарських технологій, що час від часу удосконалювалися.

З розвитком технологій у виробничу сферу потрапили й такі процеси ма-

сової комунікації, як збір даних через інформаційні мережі й збереження інформації у вигляді банків даних, виробництво носіїв інформації — книг, газет, журналів тощо, виготовлення засобів масової комунікації як інформа-

ційно-знакових систем, які, з одного боку, є творчим продуктом, бо створені одним або кількома авторами, дизайнерами, художниками, редакторами,

сценаристами, режисерами тощо, а з іншого боку, оформлені за певними правилами й стандартами й розмножені у великій кількості. Таким чином, у

структуру масової комунікації, особливо професіональної, були включені виробничі процеси, що лягли в основу виникнення інформаційної індустрії.

Намагання поставити масову комунікацію на рейки виробництва дало

поштовх розвитку масовоінформаційної діяльності як виробничої й станов-

ленню галузей інформаційного виробництва, таких як преса, телебачення, радіомовлення, книговидання тощо.

Особливого розвитку масовоінформаційна діяльність набрала в ХХ столітті, позначеному глобальними економічними й соціальними трансформаціями. В той же час світова інформаційна індустрія, що сформувалася на основі розвиненої масовоінформаційної діяльності, стає причиною глобальних трансформацій у світі. Як зауважує дослідниця О. В. Зернецька, характер цих нових глобальних трансформацій “ великою мірою визначається й тим,

що людство нині вступає в інформаційну еру — еру складних процесів кому- нікаційної революції, інформаційних вибухів, які врешті-решт впливають на

встановлення нового світового порядку”. І далі: “ Глобальний розвиток си- стем масової комунікації дедалі більше впливає на епохальні зрушення” ( Зер-

нецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.— К.: Освіта, 1999.— С. 7).

Інформаційна індустрія (або індустрія ЗМК, чи мас-медіа) займається, зокрема, виробництвом носіїв масової інформації як засобів масової комунікації, формує інформаційний простір держави, веде політику в інформацій-

ному просторі, збирає, зберігає, переробляє й поширює інформацію. Становлення й розвиток інформаційної індустрії як сфери виробництва засобів ма-

сової комунікації (ЗМК), або засобів масової інформації (масового інфор-

мування) (ЗМІ), зумовлений (1) розширенням сфери інформаційних потреб суспільства, (2) суспільно-економічним і науково-технічним розвитком су- спільства, (3) процесами глобалізації системи масової комунікації, а також інших комунікаційних систем – виробничих, професійних тощо.

Інформаційна індустрія в контексті масовокомунікаційного виробництва

є невід’ємним складником індустрії масового впливу, оскільки забезпечує професійних комунікантів засобами масовокомунікаційного виробництва. В цілому ж масовокомунікаційна індустрія, що включає масовоінформаційне

виробництво, виступає потужним і гігантським розпорядником масовокомунікаційних процесів у світі.

Частина 2

ПОНЯТТЯ ПРО МАСОВО-

КОМУНІКАЦІЙНИЙ ВПЛИВ

Розділ 4. Масовий вплив

як комунікаційний процес

4.1. Основи масовокомунікаційного впливу. 4.1.1. Визначення масовокомунікаційного впливу.

Питання комунікаційного впливу на маси у наш час є надзвичайно гострим і, можливо, нетерпимим з погляду свободи поведінки людини, демокра-

тизації суспільного життя, входження України в загальноцивілізаційний, пе-

реважно європейський, контекст соціально-політичних змін вбік гуманізації, толерування, демократизації стосунків між людьми. З розпадом СРСР і утво-

ренням вільних від російсько-комуністичної експансїї держав поняття “ пропаганда”, “ агітація”, “ вплив” отримали негативну конотацію як зідеологізо-

вані, позначені маніпулятивністю та комуністичним змістом явища. Така ситуація цілком закономірна і пояснювана (згадаймо ті самі радянські часи і поняття “ кібернетика”, “ генетика”, “ тестування” тощо). Під дією цих чин-

ників у нашій країні серед багатьох вчених та фахівців із масової комунікації розвилася хвороба маніпулофобія. Маніпуляції вбачають в усьому: у фор-

муванні особистісних структур, культурних і поведінкових норм, у звичайних, природних актах навіювання (сугéстії), випадках неконтрольованого учасниками спілкування психофізіологічного домінування людини над лю-

диною.

Затаврування поняття впливу зовсім не означає зникнення його з контек-

сту суспільних явищ.

Для початку розглянемо, що означає вплив.

ВПЛИВ, у, ч. 1. Дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета. [Петро:] Я вже не знаю, чи її врода красна,.. чи серце ласкаве та добре,— мабуть, усе це разом на мене такий мало вплив.. Я її, Грицьку, полюбив... (Мирний, V, 1955, 183)... Під час

швидкісного різання вплив тепла використовується для полегшення різання

(Метод. викл. фрез. спр., 1958, 192).

Бути (перебувати і т. ін.} під впливом кого, чого — робити що-небудь,

зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини. Я ріс під впливом матері, до якої завжди був ближчим, ніж до батька (Коцюб., III, 1956, 286); Робити (мати і т. ін.) вплив на кого, що — те саме, що впли-

вати2. Марксизм-ленінізм робить могутній вплив на всі галузі суспільного життя і людських знань (Рад. Укр., З.УІІІ 1951, 1).

2. Сила влади, авторитету.— Ти знаєш, які впливи має тітка (Фр., VI, 1951, 293); Більшовики селянською власністю зміцнили свій вплив на селі

(Стельмах, II, 1962, 285); // Державне або інше ділове й політичне керівниц-

тво. Він [Юрій Долгорукий] успішно воював з волзькими болгарами, забрав під свій вплив Новгород (Іст. СРСР, І, 1956, 60); — Це стара зона французь-

кого впливу, адмірале (Гончар, Таврія.., 1957, 583) (СУМ.— Т. 1. А— В.— К.:

Вид-во “ Наукова думка”, 1970.— С. 751).

ВПЛИВАТИ2 (УПЛИВАТИ), аю, аєш, недок., ВПЛИНУТИ (УПЛИ-

НУТИ), ну, неш, док. Діяти певним чином на кого-, що-небудь. Особливо гарно впливає море на нерви, сплю добре (Коцюб., III, 1956, 348); Здавалося, що цей розділ вплинув корисно на відносини між братами (Фр., VI, 1951, 248); Раптовий від'їзд Ярослави вплинув на Арсена сильніш, ніж він міг спо-

діватися (Дмит., Розлука, 1957, 240) (СУМ.— Т. 1. А— В.— К.: Вид-во “ Наукова думка”, 1970.— С. 752).

Первинне значення слова “ вплив” не передбачає одіозного для багатьох процесу “ вплив влади”. То є вторинне значення.

Спілкування — це форма досягнення адекватної задумові комуніканта ре-

акції комуніката, тобто це вплив того, хто говорить, показує чи пише, на того, хто слухає, дивиться або читає. Воно завжди включене в якусь діяльність

людини чи суспільства. Це може бути пропаганда ідей, агітація, виховання, інформування, формування громадської думки тощо.

Формування суспільної думки теж може бути різним: нав’ язливим, агре-

сивним, диктаторським і демократичним, лояльним, толерантним.

ЗМК — це структури, які мають у суспільстві владну силу: вони несуть

відповідальність за процес спілкування, бо їхнє завдання — викликати певні реакції в аудиторії. Вони завжди перебувають у руках визначених осіб (ре-

дакційного колективу, партійних діячів, влади і т. д.) і виражають саме їхні інтереси.

Слід боятися не впливу і не його технологій здійснення, а цілей та змісту

впливу. Не так страшне формування думки, як те, якої думки. Не так страш-

на маніпуляція, як її наслідки, що випливають з цілей маніпулятора та смислу його діяльності.

Вплив під час спілкування — це неминучість, така сама, як і спілкування під час досягнення мети,— важко уявити, як можна досягнути мети поза спілкуванням.

Що ж таке масовий вплив?

Під масовим впливом слід розуміти таку дію, яку певна особа, найчас-

тіше фахівець у галузі масової комунікації, виявляє стосовно інших осіб, викликаючи в них однакові настрої та формуючи однакові думки, й на основі сформованої масової свідомості об’єднує тих осіб у масу (публіку