ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 10.09.2024

Просмотров: 37

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

cout << “і засилає в змінні а, b і с

<< “ відповідно числа 2, 5, 7\n”;

а = 2; b = 5; с = 7;

cout << “В пам'ять введена наступна информация:\n”;

cout << “а = “ << а << “\nb = “ << b << “\nc = “ << з << “\n”;

getch(); } // Очікується натиснення клавіші.

В результаті роботи програми 1 на екрані видачі результатів знаходитиметься наступна інформація:

Ця програма резервує пам'ять для чотирьох цілих чисел і засилає в змінні а, b і с відповідно числа 2, 5, 7

У пам'ять введена наступна інформація:

а = 2

b = 5

с = 7

Зауваження 1. При оголошенні змінних в областях пам'яті, що виділяються, знаходяться випадкові числа. Цей факт иллюстлируется наступною програмою.

Програма 2. Виведення інформації із зарезервованих областей пам'яті комп'ютера.

#include <conio.h>

#include <stdio.h>

#include <iostream.h>

Void main()

{ int а, b, с, z; // Резервуємо пам'ять для чотирьох цілих чисел.

clrscr(); // Очищається екран.

cout << “Ця програма резервує пам'ять для чотирьох цілих чисел. \n”;

cout << “В зарезервованій пам'яті “

<< “знаходиться наступна інформація: \n”;

cout << “а = “ << а << “\nb = “ << b << “\nc = “ << с

<< “\nz = “ << z << “\n”;

getch(); } // Очікується натиснення клавіші.

Після виконання даної програми на екрані монітора з'явиться наступний результат її роботи:

Ця програма резервує пам'ять для чотирьох цілих чисел. У зарезервованій пам'яті знаходиться наступна інформація:

а = Xa

b = Xb

с = Xc

z = Xz

Значення чисел Xa, Xb, Xc, Xz, які вивів комп'ютер, заздалегідь неможливо визначити. Тому програміст повинен сам піклуватися про ініціалізацію замовленої пам'яті.

Зауваження. Змінну можна не ініціалізувати, якщо вона використовується після того, як їй привласнили який-небудь результат розрахунку.

Оператор & (амперсант) визначає адресу (тобто фізичну область місця пам'яті) оголошеною в програмі змінної.

Програма 3

#include <conio.h>

#include <stdio.h>

#include <iostream.h>


Void main()

{ int n1, n2, n3, n4; // Резервується пам'ять для чотирьох цілих чисел.

clrscr(); // Очищується екран.

cout << “Ця програма резервує пам'ять для цілих чисел. \n”;

cout << “ Ім'я змінної n1 відповідає адресі – “ << &n1

<< “\n Ім'я змінної n2 відповідає адресі – “ << &n2

<< “\n Ім'я змінної n3 відповідає адресі – “ << &n3

<< “\n Ім'я змінної n4 відповідає адресі – “ << &n4 << “\n“;

getch(); }

Після виконання даної програми на екрані монітора з'явиться наступний результат її роботи:

Ця програма резервує пам'ять для чотирьох цілих чисел.

Ім'я змінної n1 відповідає адресі – N1

Ім'я змінної n2 відповідає адресі – N2

Ім'я змінної n3 відповідає адресі – N3

Ім'я змінної n4 відповідає адресі – N4

Тут N1, N2, N3, N4 – номери адрес елементів пам'яті, які комп'ютер виділив програмі для запису цілих чисел.

Якщо треба видати адреси в десятковій системі числення, слідує перед &n1, &n2, &n3 і &n4 поставити директиву перетворення типа (unsigned int). Дужки в даному випадку є елементами директиви.

Cоставим програму для простій, але дуже важливого завдання, – поміняти місцями значення змінних x і y.

Наступна програма переставляє числа, які записані в змінних x і y.

Програма 4

#include <conio.h>

#include <stdio.h>

#include <iostream.h>

Void main()

{ float x = -2.5, в = 5.1, z;

cout << “Значення в x= ” << x << “\nЗначение y= “ << y << “\n”;

z = x; // Пересилається інформація з x в z.

x = y; // Пересилається інформація з у в x.

y = z; // Пересилається інформація з z в y.

cout << “\n Результат роботи програми: \n\n”;

cout << “ Значення змінних після перестановки: \n”;

cout << “Значення в x= ” << x << “\nЗначення y= “ << y << “\n”;

getch(); }

9. Введення з клавіатури


Для введення інформації в пам'ять комп'ютера з клавіатури використовуються функції (директиви):

cin – безформатне введення даних з клавіатури;

scanf – введення формату даних з клавіатури.

Функції cin і scanf надають можливість взаємодіяти з програмою під час її роботи.

Директива cin знаходиться в стандартному файлі iostream.h. Можливі коди з використанням cin мають, наприклад, наступний вигляд:

cin >> x; З клавіатури вводиться інформація в змінну x;

cin >> а >> b >> с; З клавіатури вводиться інформація в змінні а, b, с.

Для директиви cin можна сформулювати загальні правила введення інформації в змінну з ім'ям x:

• код введення інформації в пам'ять починається з директиви cin;

• далі слідує символ >> (подвійний знак більше);

• потім слідує ім'я змінної, в яку треба вводити інформацію (у даному прикладі ім'я x);

• директива введення інформації повинна закінчуватися символом ; (крапка з комою).

Отже, треба запам'ятати, що якщо для введення інформації з клавіатури використовується cin, то перед ім'ям кожної змінної, в яку треба ввести інформацію з клавіатури, повинен знаходитися символ >> (подвійний знак більший).

Код cin >> x; є директива введення інформації з клавіатури в змінну x. Для того, щоб програма виконала цю директиву, треба, використовуючи клавіатуру, набрати необхідний набір символів і натискувати клавішу Enter. Директива cin визначає вигляд інформації, що вводиться, автоматично за типом змінної, який оголошується в програмі. Тому рекомендується перед введенням даних виводити на екран текст пояснення за типом даних, що вводяться.

Приведена нижче програма демонструє введення цілих чисел з клавіатури.

Програма 5


Void main()

{int а, b, з, z; // Резервується пам'ять для чотирьох цілих чисел.

clrscr(); // Очищується екран.

cout <<“Введи ціле число (набери число і натискуй Enter) ”;

cin >> а; // Введення з клавіатури числа в змінну а.

cout << “Введи ціле число (набери число і натискуй Enter) ”;

cin >> b; // Введення з клавіатури числа в змінну b.

cout << “Введи ціле число (набери число і натискуй Enter) ”;

cin >> с; // Введення з клавіатури числа в змінну с.

cout << “Ви ввели числа: \n”;

cout << “а = “ << а << “\nb = “ << b << “\nc = “ << з << “\n”;

getch(); } // Очікується натиснення клавіші.

При роботі даної програми на екран монітора послідовно виводитиметься інформація:

Введи ціле число а (набери на клавіатурі число і натискуй Enter)

Введи ціле число b (набери на клавіатурі число і натискуй Enter)

Введи ціле число з (набери на клавіатурі число і натискуй Enter)

Після виводу на екран чергового повідомлення комп'ютер не виконуватиме програму до тих пір, поки на клавіатурі не буде набрано число і не натискує клавіша Enter. Ціле число повинне відповідати діапазону представлення змінних типа int. Приведемо код програми, яка демонструє введення трьох цілих чисел з клавіатури із застосуванням директиви cin >> а >> b >> с.

Програма 6

#include <conio.h>

#include <stdio.h>

#include <iostream.h>

Void main()

{ int а, b, с, z; // Резервується пам'ять для чотирьох цілих чисел.

clrscr(); // Очищається екран.

cout << “Введи з клавіатури три цілі числа а, b і с,\n

<< “для цього набери три числа через пропуски, і натискуй Enter ”;

cin >> а >> b >> с;

cout << “Ви ввели числа: \n”;

cout << “а = “ << а << “\nb = “ << b << “\nc = “ << с << “\n”;

getch(); }

При роботі даної програми, після того, як на екрані монітора з'явиться повідомлення

Введи з клавіатури три цілі числа а, b і с

для цього набери три числа, розділених пропуском, і натискуй Enter ”;


треба, використовуючи клавіатуру, через пропуски набрати три цілі числа і натискувати клавішу Enter. Після цього програма завершить свою роботу.

Функція scanf є функцією введення формату. Директива scanf знаходиться в стандартному файлі stdio.h. Загальний формат коди при використанні функції scanf() має наступний вигляд:

scanf (рядок>, що <управляє, <список змінних>).

У рядку, що управляє, вказуються формати змінних, що вводяться. Символи, які використовуються для формування рядка, що управляє, полягають в подвійні лапки. У списку змінних через кому вказуються адреси змінних, в які треба ввести інформацію з клавіатури. Можливі коди з використанням scanf мають, наприклад, наступний вигляд:

scanf(“%d” & x);

scanf(”%d %f, %g”, &a, &b, &c);

Тут “%d”, ”%d %f, %g” є рядками, що управляють. В даному випадку в рядку вказуються специфікатори перетворення, або коди форматів для змінних, які вводяться з клавіатури. Специфікатор (формат) %d визначає введення в змінну x цілого числа, а %f і %g визначають введення в змінні b і с дійсних чисел. Для того, щоб програма виконала код scanf(“%d” & x); слідує, використовуючи клавіатуру, набрати ціле число і натискувати клавішу Enter. На відміну від cin, правила використання scanf дещо складніше і полягають в наступному:

• у подвійних лапках розміщуються символи, що формують інструкцію введення – рядок, що управляє, в якому, наприклад, вказуються формати даних, що виводяться;

• після рядка, що управляє, через коми дається список адрес змінних, що вводяться. Порядок перерахування списку змінних визначається інструкціями рядка, що управляє.

Приведемо код програми введення трьох чисел в пам'ять машини із застосуванням директиви scanf.

Програма 7

#include <conio.h>

#include <stdio.h>

#include <iostream.h>