Файл: metodichni_rekomendatsiyi_schodo_oformlennya_diplom.doc

13 Примітки

Примітки приводять в документах, якщо необхідні пояснення чи довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу.

Примітки не повинні містити вимог.

Примітки слід розміщувати безпосередньо після текстового, графічного матеріалу або в таблиці, до яких відносяться ці елементи.

Якщо примітка одна, то після слова «Примітка» ставиться тире і примітка друкується з великої літери. Одну примітку не нумерують.

Кілька приміток нумерують по порядку арабськими цифрами без проставлення точки після номера.

Примітку до таблиці вміщують у кінці таблиці над лінією, що означає закінчення таблиці.

14 Виноски

Для окремих даних, наведених у документі, слід застосовувати посилання або виноски.

Посилання у тексті розташовують з абзацного відступу в кінці сторінки, на якій вони позначені, і відокремлюють від тексту короткою тонкою лінією з лівого боку, а до даних, розташованим в таблиці, в кінці таблиці над лінією, що означає кінець таблиці.

Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Знак виноски виконується арабськими цифрами з дужкою і поміщають на рівні верхнього обріза шрифту.

Нумерація виносок окрема для кожної сторінки.

Допускається замість цифр виконувати виноски зірочками. Застосовувати більш чотирьох зірочок не рекомендується.

15 Посилання

У текстовому документі допускаються посилання на даний документ, стандарти, технічні умови та інші документи за умови, що вони повністю і однозначно визначають відповідні вимоги і не викликають труднощів у користуванні документом.

Посилатися слід на документ у цілому або його розділи і додатки. Посилання на підрозділи, пункти, таблиці та ілюстрації не допускаються, за винятком підрозділів, пунктів, таблиць та ілюстрацій даного документа.

При посиланнях на стандарти і технічні умови вказують тільки їх позначення, при цьому допускається не вказувати рік їх затвердження за умови повного опису стандарту в списку використаних джерел у відповідності з ГОСТ 7.1-84.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, перерахування даного документа слід вказувати їх порядковий номер, наприклад: «... у розділі 2», «... у підрозділі 3.1», «... у пункті 1.3.4», «... у підпункті 2.3 .5.1, перерахування 2 ».

---

При посиланні на формулу необхідно вказувати її повний номер у дужках, наприклад: «... у формулі (1)» при наскрізної нумерації і «... у формулі (1.2)» при нумерації в межах розділу.

При посиланнях на ілюстрації слід писати «... відповідно до рисунку 2» при наскрізної нумерації і «... відповідно до малюнком 2.3» при нумерації в межах розділу.

При посиланнях на таблиці слід писати «... відповідно до таблиці 2» при наскрізної нумерації і «... відповідно до таблиці 2.3» при нумерації в межах розділу.

Посиланнями на використані джерела повинні супроводжуватися запозичені в інших авторів експериментальні дані, теоретичні уявлення, цитати, ідеї та інші положення, які є інтелектуальною власністю їх авторів.

Посилання на цитовану літературу слід вказувати порядковим номером, під яким джерело значиться в списку використаних джерел, у квадратних дужках, у необхідних випадках, із зазначенням сторінки, наприклад: [18] або [18, с. 77] із зазначенням сторінки.

---

16 Список використаних джерел та літератури

Список повинен містити перелік джерел, використаних при виконанні роботи.

Бібліографічний опис використаних джерел здійснюється відповідно до ГОСТ 7.1-2003

Розташування використаних джерел та літератури в списку обирається автором в залежності від характеру, виду та цільового призначення роботи.

Як правило, літературу на іноземних мовах вміщують у кінці списку.

Найбільшого поширення набув алфавітний спосіб розташування матеріалу; використовують також систематичний, хронологічний, за видами джерел і в порядку згадування літератури в тексті (послідовний).

Алфавітне розташування - за прізвищами авторів, заголовкам книг і статей (якщо автор не зазначений чи авторів більше трьох).

Систематичне розташування - всі книги, статті та інші матеріали підбираються за галузями знань, окремих питань, темами у логічному супідрядності окремих рубрик, на початку списку вказується література загального характеру, що охоплює широке коло питань, а потім треба матеріал з окремих тем, питань.

На початку вказується література загального характеру, що має відношення до всієї темі, потім по головам (у межах глав література підбирається за алфавітом або в хронології опублікування книг і статей).

Хронологічне розташування - в порядку хронології (прямий чи зворотній) опублікування документів. Використовується для робіт з історії науки, історії вивчення якого-небудь питання, в роботах, присвячених діяльності певної особи. В хронологічному порядку часто підбираються твори одного автора.

Розташування за видами джерел - всі документи діляться на групи (класи, розділи):

• документи, що формують методологічну базу дослідження (роботи корифеїв науки);

• офіційні документи (державні документи, документи громадських організацій, політичних партій):

  • конституція; законодавчі матеріали; документи, які виходять від органів представницької, виконавчої та судової влади; тематичні збірники таких документів;

  • програми, статути, матеріали з'їздів партій, тематичні збірники партійних документів;

  • документи і матеріали зарубіжних партій - у порядку хронології опублікування;

• документальні матеріали, що становлять джерельну базу дослідження (архівні документи, літописи, листи, щоденники, спогади, статистичні збірники, щорічники, матеріали соціологічних досліджень тощо) - у хронологічному порядку;

• перелік вітчизняної та зарубіжної літератури за темою (книги, статті, повідомлення, тези доповідей, депоновані рукописи, препринти, нормативно-технічна документація тощо) - за алфавітом тієї мови, на якому дається бібліографічний опис документа.

---

Розташування в порядку згадування літератури в тексті (послідовне) застосовується в невеликих за обсягом роботах: авторефератах дисертацій, статтях, тезах доповідей і т.п., і, як правило, для робіт технічного характеру.

Відомості про джерела, нумерувати арабськими цифрами без крапки і писати з абзацного відступу.

Кожному джерела в списку присвоюється порядковий номер, який дається їй при першій згадці. При подальших посиланнях на дане джерело в документі, номер не змінюється.

---

17 Програми і додатки

У додатках вміщують матеріал, що доповнює текст документа, який при включенні в основну частину захаращувати б текст, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, описи приладів, опис алгоритмів і програм задач, які вирішуються на персональному комп’ютері, і т.д.

Додатки оформлюють як продовження даного документа на наступних його листах або випускають у вигляді самостійного документа.

Програми, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускається оформляти програми на форматах більшого розміру.

Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого та довідкового характеру.

У тексті документа на всі додатки повинні бути посилання. Програми розташовують у порядку посилань на них у тексті документа.

Кожна програма має починатися з нової сторінки (аркуша) із зазначенням нагорі посередині сторінки слова «Додаток», під ним у дужках для обов'язкового додатку пишуть слово «обов'язкове», а для інформаційного - «рекомендований» чи «обов'язкове».

Програми позначають великими літерами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком літер Є, З, Й, О, Ч, Ь, И, виданню. Після слова «Додаток» слідує буква, що позначає його послідовність.

Якщо в документі один додаток, воно позначається «Додаток А».

Допускається позначення додатків літерами латинського алфавіту, за винятком букв I і О.

У разі повного використання літер російського і латинського алфавітів допускається позначати додатки арабськими цифрами.

Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично щодо тексту з великої літери окремим рядком.

Якщо додаток оформлено окремим томом, то на титульному аркуші під найменуванням теми роботи пишуть слово «Додаток».

Формули, ілюстрації, таблиці, що поміщаються в додатки, повинні нумеруватися арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожним номером позначення додатка, наприклад: формула (А1), Малюнок Б3, Таблиця В1.

Додатки повинні мати спільну з іншою частиною документа наскрізну нумерацію сторінок, якщо вони становлять загальний тому з текстовим документом.

6 Роздавальні (демонстраційний) матеріал

Роздатковий матеріал служить для пояснення змісту роботи при її захисті. У роздатковий матеріал слід виносити інформацію, яка використовується в доповіді для доказу обгрунтованості прийнятих автором рішень та висновків - формули, таблиці, діаграми, графіки, схеми і т. п.

---