Файл: metodichni_rekomendatsiyi_schodo_oformlennya_diplom.doc

Основну частину документа слід ділити на розділи, підрозділи і пункти. Пункти, за необхідності, можуть ділитися на підпункти. При розподілі тексту на пункти і підпункти необхідно, щоб кожен пункт містив закінчену інформацію.

Розділи, підрозділи, пункти та підпункти слід нумерувати арабськими цифрами без крапки в кінці і записувати з абзацного відступу.

Розділи повинні мати порядкові номери в межах всього документа, за винятком додатків, наприклад: 1, 2, 3 і т. д.

Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: 1.1, 1.2, 1.3 і т. д.

Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і порядкового номеру пункту в межах підрозділу, розділених крапкою, наприклад: 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і т. д. Крапка після номера пункту не ставиться.

Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів.

Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів в ньому повинна бути в межах кожного розділу, та номер пункту повинен складатися з номерів розділу та пункту, розділених крапкою. В кінці номера пункту крапка не ставиться.

Якщо розділ складається з одного підрозділу, то підрозділ не нумерується. Якщо розділ або підрозділ має один пункт або пункт має один підпункт, то він не нумерується.

Пункти, за необхідності, можуть бути розбиті на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту, наприклад: 4.2.1.1, 4.2.1.2, 4.2.1.3 і т.д.

Усередині пунктів і підпунктів можуть бути наведені перерахування. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або, при необхідності, посилання в тексті документа на одне з перерахувань, малу літеру (за винятком е, з, о, р, ь, й, и), після якої ставиться дужка. Для подальшої деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис здійснюється з абзацного відступу, наприклад:

а) ________

б) ________

1) ________

2) ________

в) ________

Кожен пункт, підпункт і перерахування записують з абзацного відступу.

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні чітко і коротко відображати зміст розділів, підрозділів.

Заголовки розділів, підрозділів, пунктів слід писати через один пробіл після номера розділу (підрозділу) з абзацного відступу з великої літери, не підкреслюючи. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Перенесення слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. При перенесенні заголовка на другий рядок перша буква другого рядка розміщується під першою літерою першого рядка. Міжрядковий інтервал у цьому випадку - одинарний.

Заголовки «Завдання», «Анотація», «Зміст», «Висновок», «Список використаних джерел» виконують симетрично тексту (по центру) без абзацного відступу з великої букви без нумерації.

При використанні ПК заголовки розділів, підрозділів, пунктів слід виконувати шрифтом Times New Roman Cyr, розмір (кегль) - 14;

При виконанні документа на ПК відстань між заголовком розділу і заголовком підрозділу - два інтервали (12 пт).

Відстань між заголовком розділу і текстом, якщо заголовок підрозділу відсутній - два інтервали (12 пт).

Відстань між заголовком підрозділу і текстом - один інтервал (6 пт).

Відстань між текстом і заголовком підрозділу - два інтервали (12 пт).

Заголовки пунктів інтервалами не виділяються.

Інтервал встановлюється: Формат → Абзац → інтервал → перед → ... пт → після → ... пт

Кожен структурний елемент, кожен розділ текстового документа слід починати з нового аркуша (сторінки), на кожному з нових аркушів має бути великий штамп з реквізитами організації При виконанні контрольних робіт, звітів з практики, лабораторних робіт, рефератах цей пункт може не виконуватися.

Заголовки підрозділів, пунктів, підпунктів не повинні виконуватися в кінці листа, необхідно, щоб за ними слід було кілька рядків тексту.

Розділ повинен закінчуватися текстом, останній лист розділу повинен бути заповнений мінімум наполовину.

8 Виклад тексту документа

Текст документа повинен бути чітким і не допускати різних тлумачень.

При викладі обов'язкових вимог у тексті повинні застосовуватися слова «необхідно», «слід», «потрібна», «повинен», «забороняється» і т.д. При викладі інших положень слід застосовувати слова - «можуть бути», «як правило», «за потреби», «у разі»і т.д.

При цьому допускається використовувати оповідну форму викладу тексту документа, наприклад, «застосовують», «вказують» і т.п.

У документах повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення та визначення, встановлені відповідними стандартами, а за їх відсутності - загальноприйняті у науково-технічній літературі.

У тексті не допускається:

Застосовувати обороти розмовної мови, техніцизму, професіоналізми;
Застосовувати для одного й того самого поняття науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів у українській мові;
Застосовувати довільні словотворення;
Застосовувати скорочення слів, крім встановлених правилами української орфографії, відповідними державними стандартами, а також встановленими в даному документі;
Скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин в шапці і бокових колонках таблиць та в розшифровках літерних позначень, що входять у формули і малюнки.

У тексті документа, за винятком формул, таблиць і малюнків, не допускається застосовувати:

Математичний знак (-) перед негативними значеннями величин (слід писати слово «мінус»);
Математичні знаки без числових значень, наприклад> (більше), <(менше), = (дорівнює), ≥ (більше або дорівнює), ≤ (менше або дорівнює), ≠ (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток);
Індекси стандартів, технічних умов та інших документів без реєстраційного номера.

Перелік припустимих скорочень слів встановлено відповідними стандартами (ГОСТ 7.12-93).

Якщо в документі прийнята особлива система скорочення слів і найменувань, то в ньому повинен бути наведений перелік прийнятих скорочень, які вміщують у кінці документа перед переліком термінів.

Якщо в тексті документа призводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини вказується після останнього числового значення діапазону.

Неприпустимо відокремлювати в тексті одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), крім одиниць фізичних величин, які розміщені в таблицях, виконаних машинописним способом.

9 Формули та рівняння

Рівняння і формули розміщуються в окремому рядку. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинен бути залишений один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, то воно має бути перенесене після математичного знака, наприклад рівності (=), плюс (+), мінус (-) або інших, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знакові, що символізує операцію множення, застосовують знак «∙».

2. Формули, за винятком формул, які розміщені в додатку, слід нумерувати в межах всієї роботи арабськими цифрами, які записують на рівні формули в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку. Допускається нумерація формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад (1.1). Одну формулу позначають - (1).

Формули, що поміщаються в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою позначення додатка, наприклад формула (B.1).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де», без двокрапки після нього. Після формули ставиться кома.

Формули, наступні одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою.

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках. Наприклад: ... у формулі (1).

Порядок викладу математичних рівнянь такий же, як і формул.

10 Ілюстрації

Під ілюстрацією розуміють графіки, креслення, схеми, малюнки, діаграми, фотознімки.

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення викладеного тексту. Ілюстрації можуть бути розташовані як по тексту документа, так і в кінці його у додатку.

Ілюстрації, виконані в комп'ютерному варіанті, можуть бути кольоровими.

Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на стандартні аркуші формату А4 білого паперу.

Ілюстрації слід розміщувати в документі безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації мають бути розташовані так, щоб їх було зручно розглядати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах всього документа. Якщо малюнок один, то він позначається - Малюнок 1

Допускається ілюстрації нумерувати в межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад - Малюнок 1.1

Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Наприклад - Малюнок А3

Ілюстрації, за необхідності, можуть мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст). Слово «Малюнок» і його найменування поміщають після підрисункового тексту наступним чином: Малюнок 1 - Алгоритм формування товарного асортименту. Крапка в кінці не ставиться.

Малюнки слід виділяти з тексту збільшенням інтервалу на 6-12 пт перед і після малюнка (його найменування).

На всі ілюстрації мають бути посилання в документі.

При посиланнях на ілюстрації слід писати «... у відповідності з рисунком 1» при наскрізної нумерації і« ... у відповідності з рисунком 1.1» при нумерації малюнка в межах розділу.

При виконанні структурних схем складові частини зображують у вигляді геометричних фігур (прямокутник, ромб, коло) або умовних зображень, заповнених текстовою інформацією.