Файл: 10_ua_5_.doc

Динамічна переконфігурація переслідує дві основні цілі:

• ізоляція компонентів, що відмовили;

• збереження працездатності сервісів.

Ізольовані компоненти утворюють зону поразки реалізованої загрози. Ніж менше відповідна зона ризику, тим вище за обслуживаемость сервіси. Так, при відмовах блоків живлення, вентиляторів и/или дисків в сучасних серверах зона ризику обмежується компонентом, що відмовив; при відмовах процесорних модулів весь сервер може зажадати перезавантаження (що здатне викликати подальше розширення зони ризику). Очевидно, в ідеальному випадку зони поразки і ризику співпадають, і сучасні сервери і активне мережне устаткування, а також програмне забезпечення ведучих виробників вельми близькі до цього ідеалу.

Можливість програмування реакції на відмову також підвищує обслуживаемость систем. Кожна організація може вибрати свою стратегію реагування на відмови тих або інших апаратних і програмних компонентів і автоматизувати цю реакцію. Так, в найпростішому випадку можлива відправка повідомлення системному адміністратору, щоб прискорити початок ремонтних робіт; в складнішому випадку може бути реалізована процедура "м’якого" виключення (перемикання) сервісу, щоб спростити обслуговування.

Можливість видаленого виконання адміністративних дій - важливий напрям підвищення обслуживаемости, оскільки при цьому швидшає початок відновних заходів, а в ідеалі всі роботи (звичайно пов’язані з обслуговуванням програмних компонентів) виконуються у видаленому режимі, без переміщення кваліфікованого персоналу, тобто з високою якістю і в найкоротші терміни. Для сучасних систем можливість видаленого адміністрування - стандартна властивість, але важливо поклопотатися про його практичну реалізовувану в умовах різнорідності конфігурацій (в першу чергу клієнтських). Централізоване розповсюдження і конфігурування програмного забезпечення, управління компонентами інформаційної системи і діагностика - надійний фундамент технічних заходів підвищення обслуживаемости.

Істотний аспект підвищення обслуживаемости - організація консультаційної служби для користувачів (обслуживаемость користувачів), упровадження програмних систем для роботи цієї служби, забезпечення достатньої пропускної спроможності каналів зв’язку з користувачами, у тому числі в режимі пікових навантажень.

---

---

Список літератури

1. Столлингс Вильям. Криптография и защита сетей: принципы и практика /Пер. с англ – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001.

2. Иванов М.А. Криптографические методы защиты информации в компьютерных системах и сетях. – М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2001.

3. Жельников В. Криптография от папируса до компьютера. – М.: ABF, 1996.

4. Бабенко Л.К. Введение в специальность «Организация и технология защиты информации». – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1999. –54с.

5. Брюхомицкий Ю.А. Введение в информационные системы. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2001. – 151 с.

6. Зегжда Д.П., Ивашко А.М. Как построить защищенную информационную систему Под научной редакцией Зегжды Д.П. и Платонова В.В. – СПб: Мир и семья-95,1997. – 312 с.

7. Гайкович В.Ю., Ершов Д.В. «Основы безопасности информационных технологий»

8. Котухов М.М., Марков А.С. Законодательно-правовое и организационно-техническое обеспечение информационной безопасности автоматизированных систем. – 1998. – 158 с.

9. Информационно-безопасные системы. Анализ проблемы: Учеб. пособие Алешин Н. В, Коэлод В. Н., Нечаев Д. А., Смирнов А. С., Сычев М. П., Пальчун Б. П., Черноруцкий И. Г., Черносвитов А. В. Под ред. В. Н. Козлова. – СПб.: Издательство С.-Петербургского, гос. техн. университета, 1996. – 69 с.

10. Громов В.И., Василева Г.А. «Энциклопедия компьютерной безопасности»

7

---